Калашник Павло Павлович

Павло́ Па́влович Кала́шник (1932—1993) — український музикознавець і педагог, кандидат мистецтвознавства (1973), професор (1991), член Спілки композиторів України (1972).

Калашник Павло Павлович
Народився	17 січня 1932(1932-01-17) Харків
Помер	14 грудня 1993(1993-12-14) (61 рік) Харків
Країна	СРСР →  Україна
Діяльність	композитор
Alma mater	Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського
Галузь	музикознавство
Заклад	Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського
Посада	завідувач кафедри теорії музики Харківського інституту мистецтв
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	кандидат мистецтвознавства

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Калашник.

З життєпису

1957 року закінчив історико-теоретичний (1957, клас Михайла Тіца) та фортепіанний факультети (1960, клас Всеволода Топіліна) Харківської консерваторії.

Протягом 1956—1958 років — викладач Харківського педагогічного інституту. Від 1958-го працював у Харківському інституті мистецтв. З 1991 року — завідувач кафедри теорії музики.

Сфера наукових досліджень — вдосконалення педагогіки науки, музична освіта, українська музична культура.

Серед учнів — Людмила Іванівна Царегородцева, Ірина Коханик, Юрій Зільберман.

Є упорядником та відповідальним редактором ювілейної збірки «Харківський інститут мистецтв ім. І. П. Котляревського. 1917—1992» (1992).

Батько Марії Калашник.

Серед робіт:

• «До питання про розв'язання дисонансів у курсі елементарної теорії музики», 1967
• «Про народну ладовість у творах В. Т. Борисова», 1972
• «Риси стилю творчості В. Т. Борисова», 1979
• «Галина Олександрівна Тюмєнєва», видано 1998, у співавторстві.

Джерела

• ЕСУ [ 7 грудня 2017 у Wayback Machine.]

Посилання

• Калашник Павло Павлович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 286.