Калапі (*કલાપી, 26 січня 1874 —9 червня 1900) — індійський аристократ, поет, письменник, що складав твори мовою гуджараті.
Калапі | |
---|---|
Ім'я при народженні | Сирсінхджі Тахтасінхджі Ґохіл |
Псевдо | Kalapi |
Народився | 26 січня 1874 Латхі |
Помер | 9 червня 1900 ·невідомо |
Діяльність | поет, письменник |
Alma mater | d |
Знання мов | гуджараті |
Magnum opus | d і d |
Титул | раджа |
Термін | 1895—1900 |
Конфесія | індуїзм |
У шлюбі з | 3 дружини |
Автограф | |
Сайт | kavikalapi.com |
|
Життєпис
Походив з князівської родини — володарів Латхі у Саураштрі (Гуджарат). Справжнє ім'я — Сирсінхджі Тахтасінхджі Ґохіл. Спочатку отримав домашню освіту. У 1882 році поступив до коледжу Раджкумар у м. Раджкот, який закінчив у 1890 році. Знав санскрит, урду, перську мову. Замолоду захопився складанням віршів. Тоді ж узяв псевдонім Калапі.
У 1889 році одружився з представницями князівських родин — Рамабою та Анандібою. У 1891–1892 роках здійснив подорож до Кашміру. У 1895 році після смерті батька та старшого брата оголошений правителем Лахті. Його володарювання відзначалося гуманністю та спокоєм. Втім 9 червня 1900 року Калапі раптово помер. Деякі дослідники припускають, що його було отруєно однією з дружин.
Творчість
Калапі був доволі різнобічним літературним діячем. Створив 250 поем (більша з них увійшли до посмертної «Антології» Калапі), низку прозорових творів («Подорожні нотатки», незавершена автобіографія), здійснив переклади 4 англійських романів на мову гуджараті, був майстром епістолярного жанру (залишив 900 листів).
Інтимна лірика представлена у збірці «Гімни Любові», а його пейзажна лірика — не тільки в поетичних творах, а й у прозі — «Подорожі в Кашмір, або Баченні Раю», де відображені враження автора від поїздки в Кашмір. Романтична поема «Хамарджі Ґохел» побудована як сімейна хроніка, зображає трагічну долю предків Калапі в часи спустошливих навал Газневі.
Джерела
- Brahmbhatt, Prasad. (2003) Kavyasarita. (Literary Criticism of the evolution of Poetry). Ahmedabad: Parshwa Publication.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kalapi કલ પ 26 sichnya 1874 9 chervnya 1900 indijskij aristokrat poet pismennik sho skladav tvori movoyu gudzharati KalapiIm ya pri narodzhenniSirsinhdzhi Tahtasinhdzhi GohilPsevdoKalapiNarodivsya26 sichnya 1874 LathiPomer9 chervnya 1900 nevidomoDiyalnistpoet pismennikAlma materdZnannya movgudzharatiMagnum opusd i dTitulradzhaTermin1895 1900KonfesiyainduyizmU shlyubi z3 druzhiniAvtografSajtkavikalapi com Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z knyazivskoyi rodini volodariv Lathi u Saurashtri Gudzharat Spravzhnye im ya Sirsinhdzhi Tahtasinhdzhi Gohil Spochatku otrimav domashnyu osvitu U 1882 roci postupiv do koledzhu Radzhkumar u m Radzhkot yakij zakinchiv u 1890 roci Znav sanskrit urdu persku movu Zamolodu zahopivsya skladannyam virshiv Todi zh uzyav psevdonim Kalapi U 1889 roci odruzhivsya z predstavnicyami knyazivskih rodin Ramaboyu ta Anandiboyu U 1891 1892 rokah zdijsniv podorozh do Kashmiru U 1895 roci pislya smerti batka ta starshogo brata ogoloshenij pravitelem Lahti Jogo volodaryuvannya vidznachalosya gumannistyu ta spokoyem Vtim 9 chervnya 1900 roku Kalapi raptovo pomer Deyaki doslidniki pripuskayut sho jogo bulo otruyeno odniyeyu z druzhin TvorchistKalapi buv dovoli riznobichnim literaturnim diyachem Stvoriv 250 poem bilsha z nih uvijshli do posmertnoyi Antologiyi Kalapi nizku prozorovih tvoriv Podorozhni notatki nezavershena avtobiografiya zdijsniv perekladi 4 anglijskih romaniv na movu gudzharati buv majstrom epistolyarnogo zhanru zalishiv 900 listiv Intimna lirika predstavlena u zbirci Gimni Lyubovi a jogo pejzazhna lirika ne tilki v poetichnih tvorah a j u prozi Podorozhi v Kashmir abo Bachenni Rayu de vidobrazheni vrazhennya avtora vid poyizdki v Kashmir Romantichna poema Hamardzhi Gohel pobudovana yak simejna hronika zobrazhaye tragichnu dolyu predkiv Kalapi v chasi spustoshlivih naval Gaznevi DzherelaBrahmbhatt Prasad 2003 Kavyasarita Literary Criticism of the evolution of Poetry Ahmedabad Parshwa Publication