Какмо́зька ву́зькоколі́йна залізни́ця (рос. Какможская узкоколейная железная дорога) — вузькоколійна залізниця, що функціонувала у другій половині XX століття на території Кізнерського та Вавозького районів Удмуртії, Росія.
Статус | розібрана |
---|---|
Штаб-квартира | село Какмож |
Роки функціонування | 1947—1993 |
Країна | Росія |
Експлуатаційна довжина колій | 106 км |
Ширина колії | 750 мм |
Кількість станцій | 7 |
Какмозька и Інгинська вузькоколійні залізниці | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Дорога була своєрідною тим, що використовувалась як для перевезення торфу так і для транспортування деревини. Хоча установи були різні і підпорядковувались різним інстанціям, все ж таки керування залізницею відбувалось за участі обох підприємств. Певні ділянки слугували для загального використання, інші або для перевезення торфу, або лісу.
1942 року було створене торфопідприємство «Нюрдор-Котья». Перша ділянка залізниці була відкрита 1947 року — Нюрдор-Котья-Какмож. На станції Кокмож здійснювалось перевантаження торфу у ширококолійні вагони. У 1950-их роках був створений , який добудував залізницю далеко на південь. Ним же було засноване і селище . За непідтвердженими даними, протягом певного періоду, Какмозька вузькоколійна залізниця була з'єднана із сусідньою Ягульською.
Певний час від Какможа до Лиштанки курсували пасажирські потяги. В селищах Какмож та Южно-Какмозький знаходились депо ліспромгоспу. Депо торфопідприємства розташовувалось на станції Центральна. 1980 року була відкрита нова лінія для перевезення торфу з Інгинського торфопідприємства. Те в свою чергу теж мало власну вузькоколійну залізницю. Обидві дороги були з'єднані, й інгинський торф почав перевантажуватись на станцію Кокмож. На початку 1990-их років видобуток торфу припинився, тоді ж припинив роботу і ліспромгосп. Станом на 1993 рік вся дорога була розібрана.
Посилання
- Удмуртські вузькоколійні залізниці
- Вузькоколійка двох господарів [ 31 травня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kakmo zka vu zkokoli jna zalizni cya ros Kakmozhskaya uzkokolejnaya zheleznaya doroga vuzkokolijna zaliznicya sho funkcionuvala u drugij polovini XX stolittya na teritoriyi Kiznerskogo ta Vavozkogo rajoniv Udmurtiyi Rosiya Kakmozka vuzkokolijna zaliznicyaStatusrozibranaShtab kvartiraselo KakmozhRoki funkcionuvannya1947 1993Krayina RosiyaEkspluatacijna dovzhina kolij106 kmShirina koliyi750 mmKilkist stancij7prKakmozka i Inginska vuzkokolijni zalizniciLegenda 8 Inginska vuzkokolijka 0 PasazhirskaKakmozka vuzkokolijka2 richka Kakmozh4 Torf yanicya7 Centralna12 richka Vala12 Vala20 richka Tushma22 Zyadludka31 Tushma35 1 km 40 Lishtanka40 10 km 41 4 km 54 5 km 74 richka78 Doroga bula svoyeridnoyu tim sho vikoristovuvalas yak dlya perevezennya torfu tak i dlya transportuvannya derevini Hocha ustanovi buli rizni i pidporyadkovuvalis riznim instanciyam vse zh taki keruvannya zalizniceyu vidbuvalos za uchasti oboh pidpriyemstv Pevni dilyanki sluguvali dlya zagalnogo vikoristannya inshi abo dlya perevezennya torfu abo lisu 1942 roku bulo stvorene torfopidpriyemstvo Nyurdor Kotya Persha dilyanka zaliznici bula vidkrita 1947 roku Nyurdor Kotya Kakmozh Na stanciyi Kokmozh zdijsnyuvalos perevantazhennya torfu u shirokokolijni vagoni U 1950 ih rokah buv stvorenij yakij dobuduvav zaliznicyu daleko na pivden Nim zhe bulo zasnovane i selishe Za nepidtverdzhenimi danimi protyagom pevnogo periodu Kakmozka vuzkokolijna zaliznicya bula z yednana iz susidnoyu Yagulskoyu Pevnij chas vid Kakmozha do Lishtanki kursuvali pasazhirski potyagi V selishah Kakmozh ta Yuzhno Kakmozkij znahodilis depo lispromgospu Depo torfopidpriyemstva roztashovuvalos na stanciyi Centralna 1980 roku bula vidkrita nova liniya dlya perevezennya torfu z Inginskogo torfopidpriyemstva Te v svoyu chergu tezh malo vlasnu vuzkokolijnu zaliznicyu Obidvi dorogi buli z yednani j inginskij torf pochav perevantazhuvatis na stanciyu Kokmozh Na pochatku 1990 ih rokiv vidobutok torfu pripinivsya todi zh pripiniv robotu i lispromgosp Stanom na 1993 rik vsya doroga bula rozibrana PosilannyaUdmurtski vuzkokolijni zaliznici Vuzkokolijka dvoh gospodariv 31 travnya 2012 u Wayback Machine