Олекса́ндр Валенти́нович Какалюк (1976—2014) — старший лейтенант Збройних сил України (капітан посмертно), учасник російсько-української війни.
Олександр Валентинович Какалюк | |
---|---|
Капітан (посмертно) | |
Загальна інформація | |
Народження | 20 липня 1976 Кам'янське |
Смерть | 2 серпня 2014 (38 років) Шахтарськ |
Військова служба | |
Роки служби | 2014 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Рід військ | Десантні війська |
Формування | |
Війни / битви | |
Командування | |
Командир взводу | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
Народився 1976 року в місті Дніпродзержинськ. Закінчив Дніпродзержинський державний технічний університет, прийшов працювати на ПАТ «Дніпровський меткомбінат». Працював електрослюсарем на ТЕЦ, переведений в майстри, 2007 року — у профспілковому комітеті. Був головою комісії з охорони праці профспілки від 2010 року.
У березні 2014 року мобілізований. Командир взводу, 25-а окрема повітряно-десантна бригада.
2 серпня 2014 року старший лейтенант Какалюк тричі виїжджав на БТРі, щоб вивезти поранених та вбитих бійців. Загинув під час третього рейсу від кулі снайпера.
Вдома залишилися батьки, дружина Ірина та син Олександр 2009 р.н. Похований 6 серпня 2014 на Алеї слави Соцміського кладовища міста Кам'янського.
Нагороди та вшанування
- 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно)
- Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» II ступеня (посмертно)
- В Кам'янському існує .
- його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 3, місце 24
- нагороджений пам'ятною відзнакою міського голови — нагрудним знаком «Захисник України» (посмертно; розпорядження міського голови м. Кам'янське від 11.10.2016)
- його ім'я згадується 2 серпня на щоденному церемоніалі вшанування військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської агресії на сході України.
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 21 березня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела
- Указ № 873/2014 [Архівовано 21 травня 2016 у WebCite]
- Какалюк Олександр Валентинович [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Олександр Какалюк [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- В Міноборони вшанували пам'ять загиблих героїв
- Олександр Какалюк: «Я не міг по іншому»
- Герої, які не вмирають. Вони були, є і залишаються найкращими! (рос.)
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksa ndr Valenti novich Kakalyuk 1976 2014 starshij lejtenant Zbrojnih sil Ukrayini kapitan posmertno uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Oleksandr Valentinovich Kakalyuk Kapitan posmertno Zagalna informaciyaNarodzhennya20 lipnya 1976 1976 07 20 Kam yanskeSmert2 serpnya 2014 2014 08 02 38 rokiv ShahtarskVijskova sluzhbaRoki sluzhbi2014Prinalezhnist UkrayinaVid ZS Zbrojni siliRid vijsk Desantni vijskaFormuvannya 25 OPDBrVijni bitviVijna na shodi Ukrayini Boyi za DebalceveKomanduvannyaKomandir vzvoduNagorodi ta vidznakiNagrudnij znak Za dosyagnennya u vijskovij sluzhbi II stupenyaZhittyepisNarodivsya 1976 roku v misti Dniprodzerzhinsk Zakinchiv Dniprodzerzhinskij derzhavnij tehnichnij universitet prijshov pracyuvati na PAT Dniprovskij metkombinat Pracyuvav elektroslyusarem na TEC perevedenij v majstri 2007 roku u profspilkovomu komiteti Buv golovoyu komisiyi z ohoroni praci profspilki vid 2010 roku U berezni 2014 roku mobilizovanij Komandir vzvodu 25 a okrema povitryano desantna brigada 2 serpnya 2014 roku starshij lejtenant Kakalyuk trichi viyizhdzhav na BTRi shob vivezti poranenih ta vbitih bijciv Zaginuv pid chas tretogo rejsu vid kuli snajpera Vdoma zalishilisya batki druzhina Irina ta sin Oleksandr 2009 r n Pohovanij 6 serpnya 2014 na Aleyi slavi Socmiskogo kladovisha mista Kam yanskogo Nagorodi ta vshanuvannya14 listopada 2014 roku za osobistu muzhnist i geroyizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini virnist vijskovij prisyazi pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni vidznachenij nagorodzhenij ordenom Bogdana Hmelnickogo III stupenya posmertno Nagrudnij znak Za dosyagnennya u vijskovij sluzhbi II stupenya posmertno V Kam yanskomu isnuye jogo portret rozmishenij na memoriali Stina pam yati poleglih za Ukrayinu u Kiyevi sekciya 2 ryad 3 misce 24 nagorodzhenij pam yatnoyu vidznakoyu miskogo golovi nagrudnim znakom Zahisnik Ukrayini posmertno rozporyadzhennya miskogo golovi m Kam yanske vid 11 10 2016 jogo im ya zgaduyetsya 2 serpnya na shodennomu ceremoniali vshanuvannya vijskovosluzhbovciv Zbrojnih Sil Ukrayini yaki zaginuli cogo dnya u rizni roki vnaslidok rosijskoyi agresiyi na shodi Ukrayini Primitki Arhiv originalu za 3 kvitnya 2016 Procitovano 21 bereznya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya DzherelaUkaz 873 2014 Arhivovano 21 travnya 2016 u WebCite Kakalyuk Oleksandr Valentinovich 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Oleksandr Kakalyuk 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine V Minoboroni vshanuvali pam yat zagiblih geroyiv Oleksandr Kakalyuk Ya ne mig po inshomu Geroyi yaki ne vmirayut Voni buli ye i zalishayutsya najkrashimi ros Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi