Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ка́йова (самоназва — «головні люди») — індіанський народ у США. Чисельність — 11 500 осіб. Мова — , згідно з гіпотезою, що здобула широке визнання, відносяться до кайова-таноанської мовної сім'ї. Крім того, індіанці кайова вважаються найбільш обізнаними з індіанською мовою жестів, якою користувалися індіанці Великих рівнин для міжплемінного спілкування. Релігія — баптисти і методисти, також є послідовники традиційної релігії і Церкви корінних американців.
| Кайова | |
|---|---|
 | |
| Ареал |  Оклахома |
| Раса | |
| Мова | , англійська |
| Релігія | церква корінних американців, християнство, анімізм |
Область розселення
До середини II тисячоліття нашої ери кайова вже мігрували з району Плато на схід та облаштувалися на території в південно-центральній частині сучасного штату Монтана. У другій половині XVII — першій половині XVIII століть, пригнічені племінним союзом чорноногих, а також кроу, поступово перемістилися із земель, розташованих у верхів'ях річок і Міссурі на південний схід та облаштувалися на схід від останніх у західній частині штату Південна Дакота. До 1805 року, під тиском арапахо, шеєнів і сіу, що прийшли із заходу, переселилися на південь, до річки Арканзас, де деякий час вели війну з команчами, з якими згодом встановили міцні союзні відносини. До середини XIX століття, сповідуючи кочовий спосіб життя, займали територію на берегах річок і Ред-Ривер у штатах Канзас, Колорадо, Оклахома.
Наразі більшість кайова мешкають у резервації в штаті Оклахома.
Господарська діяльність
Кайова відносяться до етно-культурного типу індіанців Великих рівнин. Основне заняття — кінне полювання на бізонів. У другій половині XVIII — XIX століттях вони перевершували за кількістю коней (разом із команчами) інші рівнинні племена. Зараз вони зайняті в сільському господарстві, дрібному підприємництві або працюють за наймом. Особливе місце займає розвинений бізнес із виробництва сувенірів з етнічними мотивами.
Соціальна організація
Суспільство кайова, на відміну від більшості кочових племен Великих рівнин, мало ознаки досить розвиненої соціальної стратифікації, характерної для племен, що населяли в доконтактний період зону Плато та індіанців північного заходу. Плем'я поділялося на шість кочових громад (топотога). Верховна влада належала спадковим вождям, але також значну роль в управлінні відігравала військова верхівка. Статус членів племені визначався приналежністю до «станів», які не мали закритий характер. Зокрема, еліту племені становили військові вожді і прославлені в міжплемінних сутичках воїни (нгоп), нижче за соціальними сходинками розташовувалися заможні, але які поступалися у військовій славі (ондейгупа), далі безкінні індіанці (кен), а найнижчий статус мали незаможні (даплом).
У цілому система спорідненості у кайова подібна до . Сім'я — невелика. Ступінь спорідненості білатеральний, шлюб , що також відрізняє їх від племен, що прийшли на рівнини зі сходу.
Культ
У кайова поширені культи особистих духів-покровителів, ведмедя, шаманізм. Ритуали: танець Сонця, інші ритуальні танці, куріння трубки, вживання плодів психоактивних рослин у релігійних цілях.
Відомі представники
Примітки
- Definition of Kiowa | Dictionary.com. www.dictionary.com (англ.). Процитовано 3 квітня 2023.
- «Pocket Pictorial.» [ 2010-04-06 у Wayback Machine.] Oklahoma Indian Affairs Commission 2010: 20", retrieved 10 June 2010.
Література
- Котенко Ю. В. Індіанці Великих рівнин. Зброї, військова магія, бойове мистецтво, битви. — М .: Видавничий Дім «Техніка-молоді», 1997. — 160 с .: іл. —
- Стукалин Ю. В. Энциклопедия военного искусства индейцев Дикого Запада. — М.: «Яуза», «Эксмо», 2008. — 688 с.: ил. —
- Уайт Джон Мэнчип. Индейцы Северной Америки. Быт, религия, культура / Пер. с англ. С. К. Меркулова. — М.: Центрполиграф, 2006. — 314 с.: ил. —
- Энциклопедия «Народы и религии мира», под ред. В. А. Тишкова, М.-1998.
- Народы мира, историко-этнографический справочник, под ред. Ю. В. Бромлея, М.-1988.
- Mayhall M.P. The Kiowas, Norman, 1962
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ka jova samonazva golovni lyudi indianskij narod u SShA Chiselnist 11 500 osib Mova zgidno z gipotezoyu sho zdobula shiroke viznannya vidnosyatsya do kajova tanoanskoyi movnoyi sim yi Krim togo indianci kajova vvazhayutsya najbilsh obiznanimi z indianskoyu movoyu zhestiv yakoyu koristuvalisya indianci Velikih rivnin dlya mizhpleminnogo spilkuvannya Religiya baptisti i metodisti takozh ye poslidovniki tradicijnoyi religiyi i Cerkvi korinnih amerikanciv KajovaAreal OklahomaRasaMova anglijskaReligiya cerkva korinnih amerikanciv hristiyanstvo animizm Ptah sho shtovhaye vozhd kajovaOblast rozselennyaTeritoriya kajova v 1850 roci Do seredini II tisyacholittya nashoyi eri kajova vzhe migruvali z rajonu Plato na shid ta oblashtuvalisya na teritoriyi v pivdenno centralnij chastini suchasnogo shtatu Montana U drugij polovini XVII pershij polovini XVIII stolit prignicheni pleminnim soyuzom chornonogih a takozh krou postupovo peremistilisya iz zemel roztashovanih u verhiv yah richok i Missuri na pivdennij shid ta oblashtuvalisya na shid vid ostannih u zahidnij chastini shtatu Pivdenna Dakota Do 1805 roku pid tiskom arapaho sheyeniv i siu sho prijshli iz zahodu pereselilisya na pivden do richki Arkanzas de deyakij chas veli vijnu z komanchami z yakimi zgodom vstanovili micni soyuzni vidnosini Do seredini XIX stolittya spoviduyuchi kochovij sposib zhittya zajmali teritoriyu na beregah richok i Red River u shtatah Kanzas Kolorado Oklahoma Narazi bilshist kajova meshkayut u rezervaciyi v shtati Oklahoma Gospodarska diyalnistParflesh kajova Kajova vidnosyatsya do etno kulturnogo tipu indianciv Velikih rivnin Osnovne zanyattya kinne polyuvannya na bizoniv U drugij polovini XVIII XIX stolittyah voni perevershuvali za kilkistyu konej razom iz komanchami inshi rivninni plemena Zaraz voni zajnyati v silskomu gospodarstvi dribnomu pidpriyemnictvi abo pracyuyut za najmom Osoblive misce zajmaye rozvinenij biznes iz virobnictva suveniriv z etnichnimi motivami Socialna organizaciyaSuspilstvo kajova na vidminu vid bilshosti kochovih plemen Velikih rivnin malo oznaki dosit rozvinenoyi socialnoyi stratifikaciyi harakternoyi dlya plemen sho naselyali v dokontaktnij period zonu Plato ta indianciv pivnichnogo zahodu Plem ya podilyalosya na shist kochovih gromad topotoga Verhovna vlada nalezhala spadkovim vozhdyam ale takozh znachnu rol v upravlinni vidigravala vijskova verhivka Status chleniv plemeni viznachavsya prinalezhnistyu do staniv yaki ne mali zakritij harakter Zokrema elitu plemeni stanovili vijskovi vozhdi i proslavleni v mizhpleminnih sutichkah voyini ngop nizhche za socialnimi shodinkami roztashovuvalisya zamozhni ale yaki postupalisya u vijskovij slavi ondejgupa dali bezkinni indianci ken a najnizhchij status mali nezamozhni daplom U cilomu sistema sporidnenosti u kajova podibna do Sim ya nevelika Stupin sporidnenosti bilateralnij shlyub sho takozh vidriznyaye yih vid plemen sho prijshli na rivnini zi shodu KultU kajova poshireni kulti osobistih duhiv pokroviteliv vedmedya shamanizm Rituali tanec Soncya inshi ritualni tanci kurinnya trubki vzhivannya plodiv psihoaktivnih roslin u religijnih cilyah Vidomi predstavnikiPrimitkiDefinition of Kiowa Dictionary com www dictionary com angl Procitovano 3 kvitnya 2023 Pocket Pictorial 2010 04 06 u Wayback Machine Oklahoma Indian Affairs Commission 2010 20 retrieved 10 June 2010 LiteraturaKotenko Yu V Indianci Velikih rivnin Zbroyi vijskova magiya bojove mistectvo bitvi M Vidavnichij Dim Tehnika molodi 1997 160 s il ISBN 5 88573 005 9 Stukalin Yu V Enciklopediya voennogo iskusstva indejcev Dikogo Zapada M Yauza Eksmo 2008 688 s il ISBN 978 5 699 26209 0 Uajt Dzhon Menchip Indejcy Severnoj Ameriki Byt religiya kultura Per s angl S K Merkulova M Centrpoligraf 2006 314 s il ISBN 5 9524 2347 7 Enciklopediya Narody i religii mira pod red V A Tishkova M 1998 Narody mira istoriko etnograficheskij spravochnik pod red Yu V Bromleya M 1988 Mayhall M P The Kiowas Norman 1962Posilannya