Кайзердамм (нім. Kaiserdamm, Кайзерівська дамба) — вулиця в Берліні, в районах Шарлоттенбург та Вестенд, між площами Софі-Шарлотте-Плац та Теодор-Хойс-Плац, складова частина міської транспортної осі Схід-Захід, а також федеральних доріг B2 та B5. Названа на честь кайзера Вільгельма II.
Кайзердамм Німеччина | |
---|---|
нім. Kaiserdamm | |
Вид з площі Теодор-Хойсс-Плац у східному напрямку | |
Населений пункт | Берлін |
Місцевість | Шарлоттенбург d |
Район | Шарлоттенбург, Вестенд |
Історичні відомості | |
Назва на честь | кайзера Вільгельма II |
Колишні назви | Аденауердамм |
Дата початку забудови | 1906 |
Інші топоніми | Кайзердамм[d] |
Загальні відомості | |
Протяжність | 1850 м |
Координати початку | 52°30′39″ пн. ш. 13°17′50″ сх. д. / 52.510972° пн. ш. 13.2973194° сх. д. |
Координати | 52°30′37″ пн. ш. 13°17′06″ сх. д. / 52.51030000002777598° пн. ш. 13.285000000027778810° сх. д.Координати: 52°30′37″ пн. ш. 13°17′06″ сх. д. / 52.51030000002777598° пн. ш. 13.285000000027778810° сх. д. |
Координати кінця | 52°30′34″ пн. ш. 13°16′25″ сх. д. / 52.5095472° пн. ш. 13.2737806° сх. д. |
Поштові індекси | 14057 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | Софі-Шарлотте-Плац, Кайзердамм, Теодор-Хойс-Плац |
Автобуси | X34, X49, M49, 104, 139, 309, 349 |
Зупинки громадського транспорту | Метро Софі-Шарлотте-Плац, Метро Кайзердамм, Метро Теодор-Хойс-Плац |
Рух | двосторонній |
Покриття | асфальт |
З'єднання | Бісмаркштрассе d d d d d d d d d d d d d[1] |
Інфраструктура | |
Будівлі | північний бік від № 1 до № 40, південний від № 118 до № 77 |
Архітектурні пам'ятки | колишній поліцай-президіум (№ 1), доходні будинки за №№ 17, 18, 25-25a, 87, 88, 89, 110, 118 |
Державні установи | 24-та поліцейська дільниця |
Аптеки | Witzleben-Apotheke |
Забудова | багатоповерхова дореволюційна |
Комерція | численні крамниці та кафе |
Організації | Берлінсько-Бранденбурзька ТРК |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | ↑404538 ·R (Шарлоттенбурґ-Вільмерсдорф) |
Мапа | |
Кайзердамм у Вікісховищі |
Історія
До 1904 року тут не було забудови, а берегом озера Літцензеє йшов немощений піщаний шлях. За наказом кайзера було збудовано продовження Бісмаркштрассе. Нова вулиця мала 50 метрів завширшки. 1 листопада 1906 року нею було відкрито рух, а 8 грудня того ж року вона отримала назву Кайзердамм.
За часів нацизму Кайзердамм була частиною так званої «Осі Схід-Захід», реконструкцію якої було завершено 1939 року. Характерними є ліхтарі, створені головним ідеологом «Столиці світу Германія» — архітектором Альбертом Шпеєром. Також в ті часи було споруджено будівлю по (нині вона має адресу , 12-16). В ній було розміщено Імперський провід гітлер'югенду.
24 квітня 1967 року за ініціативи ХДС вулицю було перейменовано на Аденауердамм (нім. Adenauerdamm, дамба Аденауера) на честь нещодавно померлого бундесканцлера Конрада Аденауера. Проте це викликало рішучі протести серед населення і 15 січня наступного року вулиці повернули стару назву.
Перебіг
Кайзердамм зі сходу починається площею Софі-Шарлотте-Плац, являючи собою продовження магістралі Унтер-ден-Лінден — Вулиця 17 червня — Бісмаркштрассе. Спочатку Кайзердамм на заході доходила до перехрестя із Пройссеналлеє, таким чином, включаючи в себе частину сьогоднішньої . З 30 березня 1950 року західним кінцем вулиці є Теодор-Хойс-Плац. Практично посередині вулицю перетинають та кільцева залізниця. За Теодор-Хойс-Плац Геєрштрассе продовжує цю магістраль.
Вітцлебенплац сполучає вулицю із берегами озера Літцензее. Майданчик на перехресті Кайзердамм та Вітцлебенплац нині має назву Ервін-Барт-Плац (на честь творця теперішнього Літцензеєпарку).
Значення
Колишнє значення Кайзердамм як парадної вулиці суттєво знизилося. Її призначення — забезпечувати транспортним сполученням південно-західні частини колишнього округу Шарлоттенбург, перш за все Вітцлебен та Вестенд. Вулицю забудовано житловими, торговельними та адміністративними будівлями.
Зараз вулиця являє собою транспортну артерію з інтенсивним рухом, адже нею проходять федеральні дороги B2 та B5. Нею рухаються в центр транспортні потоки з півдня та заходу міста. Розв'язка «Функтурм» сполучає Кайзердамм із та .
Під вулицею пролягає лінія U2 Берлінського метрополітену. На Кайзердамм вона має три станції: Софі-Шарлотте-Плац, Кайзердамм (що розташована в пішохідній доступності від станції міської електрички Мессе-Норд/ICC) та Теодор-Хойс-Плац.
Видатні мешканці
- Художник Отто Дікс прожив два роки, починаючи з листопада 1925 року, на Кайзердамм, 20.
- Като Бонт'єс ван Бек, діячка німецького руху Опору, перед ув'язненням мешкала за адресою Кайзердамм, 22.
- Письменник та лікар Альфред Деблін жив у 1930–1933 роках на Кайзердамм, 28, про що свідчить меморіальна дошка на цьому будинку.
- Герман Герінг, один з лідерів націонал-соціалізму, винаймав помешкання на третьому поверсі будинку за адресою Кайзердамм, 34.
- Драматург Фердинанд Брукнер, засновник Ренессанс-Театру, жив на Кайзердамм, 102.
- Актор Еміль Яннінґс жив у 1920-х роках у будинку № 111.
- У 1925 році Еріх Марія Ремарк жив за адресою Кайзердамм, 114. Тут він писав романи «На західному фронті без змін» та «Повернення».
- Батьківський будинок видатного антрополога та сексолога Ернста Борнемана знаходиться під № 114.
Публічні заклади
Будівля Берлінсько-Бранденбурзької телерадіокомпанії (нім. Rundfunk Berlin-Brandenburg) виходить одним з фасадів на Кайзердамм, займаючи квартал між Зоорштрассе та Теодор-Хойс-Плац.
Визначні споруди
Забудова вулиці головним чином відбувалася до 1920 року.
№ 1
Будівля колишнього поліцай-президіуму Шарлоттенбурга, споруджена у 1906–1910 роках за проектом Лаунера Клеппеля у стилі необароко. За задумом архітектора споруда мала підкреслювати міць державної влади. Нині в ній розміщується 24-й відділок поліції.
№ 25
На розі Кенігін-Елізабет-Штрассе в 1928–1929 роках архітектори Ганс Шароун та Георг Якобовітц збудували багатоквартирний будинок із невеликими одно- та двокомнатними квартирами, що мають великий відсоток корисної площі.
№ 97
Сучасний житловий, офісний та торговельний центр з'явився у 1991–1993 роках на шумному місці із жвавим рухом: тут Кайзердамм перетинається із міським автобаном, що прокладений у виїмці. З боку автобану архітектор Юрген Заваде композиційно завершив будівлю заскленими аркадами. Це дало змогу зменшити шумовий вплив на житлові приміщення, що виходять у внутрішній двір будівлі.
Посилання
- Товариство за інтересами [ 29 березня 2010 у Wayback Machine.]
- OpenStreetMap — 2004.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kajzerdamm nim Kaiserdamm Kajzerivska damba vulicya v Berlini v rajonah Sharlottenburg ta Vestend mizh ploshami Sofi Sharlotte Plac ta Teodor Hojs Plac skladova chastina miskoyi transportnoyi osi Shid Zahid a takozh federalnih dorig B2 ta B5 Nazvana na chest kajzera Vilgelma II Kajzerdamm Nimechchinanim KaiserdammVid z ploshi Teodor Hojss Plac u shidnomu napryamkuNaselenij punktBerlinMiscevistSharlottenburg dRajonSharlottenburg VestendIstorichni vidomostiNazva na chestkajzera Vilgelma IIKolishni nazviAdenauerdammData pochatku zabudovi1906Inshi toponimiKajzerdamm d Zagalni vidomostiProtyazhnist1850 mKoordinati pochatku52 30 39 pn sh 13 17 50 sh d 52 510972 pn sh 13 2973194 sh d 52 510972 13 2973194Koordinati52 30 37 pn sh 13 17 06 sh d 52 51030000002777598 pn sh 13 285000000027778810 sh d 52 51030000002777598 13 285000000027778810 Koordinati 52 30 37 pn sh 13 17 06 sh d 52 51030000002777598 pn sh 13 285000000027778810 sh d 52 51030000002777598 13 285000000027778810Koordinati kincya52 30 34 pn sh 13 16 25 sh d 52 5095472 pn sh 13 2737806 sh d 52 5095472 13 2737806Poshtovi indeksi14057TransportNajblizhchi stanciyi metroSofi Sharlotte Plac Kajzerdamm Teodor Hojs PlacAvtobusiX34 X49 M49 104 139 309 349Zupinki gromadskogo transportuMetro Sofi Sharlotte Plac Metro Kajzerdamm Metro Teodor Hojs PlacRuhdvostoronnijPokrittyaasfaltZ yednannyaBismarkshtrasse d d d d d d d d d d d d d 1 InfrastrukturaBudivlipivnichnij bik vid 1 do 40 pivdennij vid 118 do 77Arhitekturni pam yatkikolishnij policaj prezidium 1 dohodni budinki za 17 18 25 25a 87 88 89 110 118Derzhavni ustanovi24 ta policejska dilnicyaAptekiWitzleben ApothekeZabudovabagatopoverhova dorevolyucijnaKomerciyachislenni kramnici ta kafeOrganizaciyiBerlinsko Brandenburzka TRKZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap 404538 R Sharlottenburg Vilmersdorf Mapa Kajzerdamm u VikishovishiIstoriyaLihtari nacistskogo arhitektora Alberta Shpeyera Do 1904 roku tut ne bulo zabudovi a beregom ozera Litcenzeye jshov nemoshenij pishanij shlyah Za nakazom kajzera bulo zbudovano prodovzhennya Bismarkshtrasse Nova vulicya mala 50 metriv zavshirshki 1 listopada 1906 roku neyu bulo vidkrito ruh a 8 grudnya togo zh roku vona otrimala nazvu Kajzerdamm Za chasiv nacizmu Kajzerdamm bula chastinoyu tak zvanoyi Osi Shid Zahid rekonstrukciyu yakoyi bulo zaversheno 1939 roku Harakternimi ye lihtari stvoreni golovnim ideologom Stolici svitu Germaniya arhitektorom Albertom Shpeyerom Takozh v ti chasi bulo sporudzheno budivlyu po nini vona maye adresu 12 16 V nij bulo rozmisheno Imperskij provid gitler yugendu 24 kvitnya 1967 roku za iniciativi HDS vulicyu bulo perejmenovano na Adenauerdamm nim Adenauerdamm damba Adenauera na chest neshodavno pomerlogo bundeskanclera Konrada Adenauera Prote ce viklikalo rishuchi protesti sered naselennya i 15 sichnya nastupnogo roku vulici povernuli staru nazvu PerebigKajzerdamm zi shodu pochinayetsya plosheyu Sofi Sharlotte Plac yavlyayuchi soboyu prodovzhennya magistrali Unter den Linden Vulicya 17 chervnya Bismarkshtrasse Spochatku Kajzerdamm na zahodi dohodila do perehrestya iz Projssenalleye takim chinom vklyuchayuchi v sebe chastinu sogodnishnoyi Z 30 bereznya 1950 roku zahidnim kincem vulici ye Teodor Hojs Plac Praktichno poseredini vulicyu peretinayut ta kilceva zaliznicya Za Teodor Hojs Plac Geyershtrasse prodovzhuye cyu magistral Vitclebenplac spoluchaye vulicyu iz beregami ozera Litcenzee Majdanchik na perehresti Kajzerdamm ta Vitclebenplac nini maye nazvu Ervin Bart Plac na chest tvorcya teperishnogo Litcenzeyeparku ZnachennyaNa rozi Suaresshtrasse Kolishnye znachennya Kajzerdamm yak paradnoyi vulici suttyevo znizilosya Yiyi priznachennya zabezpechuvati transportnim spoluchennyam pivdenno zahidni chastini kolishnogo okrugu Sharlottenburg persh za vse Vitcleben ta Vestend Vulicyu zabudovano zhitlovimi torgovelnimi ta administrativnimi budivlyami Zaraz vulicya yavlyaye soboyu transportnu arteriyu z intensivnim ruhom adzhe neyu prohodyat federalni dorogi B2 ta B5 Neyu ruhayutsya v centr transportni potoki z pivdnya ta zahodu mista Rozv yazka Funkturm spoluchaye Kajzerdamm iz ta Pid vuliceyu prolyagaye liniya U2 Berlinskogo metropolitenu Na Kajzerdamm vona maye tri stanciyi Sofi Sharlotte Plac Kajzerdamm sho roztashovana v pishohidnij dostupnosti vid stanciyi miskoyi elektrichki Messe Nord ICC ta Teodor Hojs Plac Vidatni meshkanciHudozhnik Otto Diks prozhiv dva roki pochinayuchi z listopada 1925 roku na Kajzerdamm 20 Kato Bont yes van Bek diyachka nimeckogo ruhu Oporu pered uv yaznennyam meshkala za adresoyu Kajzerdamm 22 Pismennik ta likar Alfred Deblin zhiv u 1930 1933 rokah na Kajzerdamm 28 pro sho svidchit memorialna doshka na comu budinku German Gering odin z lideriv nacional socializmu vinajmav pomeshkannya na tretomu poversi budinku za adresoyu Kajzerdamm 34 Dramaturg Ferdinand Brukner zasnovnik Renessans Teatru zhiv na Kajzerdamm 102 Aktor Emil Yannings zhiv u 1920 h rokah u budinku 111 U 1925 roci Erih Mariya Remark zhiv za adresoyu Kajzerdamm 114 Tut vin pisav romani Na zahidnomu fronti bez zmin ta Povernennya Batkivskij budinok vidatnogo antropologa ta seksologa Ernsta Bornemana znahoditsya pid 114 na rozi Budivlya policiyi Kajzerdamm 1 Bagatokvartirnij budinok za adresoyu Kajzerdamm 25 Budinok 97 bilya miskogo avtobanuPublichni zakladiBudivlya Berlinsko Brandenburzkoyi teleradiokompaniyi nim Rundfunk Berlin Brandenburg vihodit odnim z fasadiv na Kajzerdamm zajmayuchi kvartal mizh Zoorshtrasse ta Teodor Hojs Plac Viznachni sporudiZabudova vulici golovnim chinom vidbuvalasya do 1920 roku 1 Budivlya kolishnogo policaj prezidiumu Sharlottenburga sporudzhena u 1906 1910 rokah za proektom Launera Kleppelya u stili neobaroko Za zadumom arhitektora sporuda mala pidkreslyuvati mic derzhavnoyi vladi Nini v nij rozmishuyetsya 24 j viddilok policiyi 25 Na rozi Kenigin Elizabet Shtrasse v 1928 1929 rokah arhitektori Gans Sharoun ta Georg Yakobovitc zbuduvali bagatokvartirnij budinok iz nevelikimi odno ta dvokomnatnimi kvartirami sho mayut velikij vidsotok korisnoyi ploshi 97 Suchasnij zhitlovij ofisnij ta torgovelnij centr z yavivsya u 1991 1993 rokah na shumnomu misci iz zhvavim ruhom tut Kajzerdamm peretinayetsya iz miskim avtobanom sho prokladenij u viyimci Z boku avtobanu arhitektor Yurgen Zavade kompozicijno zavershiv budivlyu zasklenimi arkadami Ce dalo zmogu zmenshiti shumovij vpliv na zhitlovi primishennya sho vihodyat u vnutrishnij dvir budivli PosilannyaTovaristvo za interesami 29 bereznya 2010 u Wayback Machine OpenStreetMap 2004 d Track Q936