Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Олекса ндр Ігна тович Каза рцев 12 25 серпня 1901 село Тальменка Томська губернія 16 червня 1985 Москва радянський воєна

Казарцев Олександр Ігнатович

Казарцев Олександр Ігнатович

Олекса́ндр Ігна́тович Каза́рцев (12 (25) серпня 1901, село Тальменка, Томська губернія — 16 червня 1985, Москва) — радянський воєначальник, генерал-полковник (1958). Учасник Громадянської, Німецько-радянської, Радянсько-японської війн. Герой Радянського Союзу (1943, за дії під час Мелітопольської наступальної операції).

Казарцев Олександр Ігнатович
image
Народження25 серпня 1901(1901-08-25)
d, Томська губернія, Російська імперія
Смерть16 червня 1985(1985-06-16) (83 роки)
Москва, СРСР
ПохованняКунцевський цвинтар
Званнягенерал-полковник
КомандуванняQ19907304?
Війни / битвиГромадянська війна в Росії і німецько-радянська війна
Нагороди
image
image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image

Біографія

Ранні роки

Народився у сім'ї селянина 12 серпня (25 серпня за старим стилем) 1901 року в селі село Тальменка в [ru] Томської губернії (нині це селище і районний центр Алтайського краю). Закінчив 3 класи школи.

Громадянська війна

У січні 1920 року вступив добровольцем до Червоної армії. Як червоноармієць 229-го стрілецького полку [ru] Східного фронту брав участь у Громадянській війні в боях проти військ отаманів Дутова і Анненкова, у ліквідації військ барона Унгерна в Забайкаллі, Кайгородова на Алтаї.

Міжвоєнний період

По закінченні війни Казарцев командував відділенням, а потім був помічником командира в тому ж полку до серпня 1922 року.

У 1923 і 1926 роках закінчував [ru], що функціонували в Іркутську. З травня 1923 року Казарцев командував взводом у 77-му стрілецькому полку 26-ї стрілецької дивізії Сибірського військового округу (Татарськ), потім у 35-му стрілецькому полку , а після 1926 року в тому ж полку Казарцев служив помічником командира кулеметної роти, командиром та політруком роти. З травня по вересень 1932 року командував батальйоном у 218-му стрілецькому полку [ru] Сибірського ВО.

У 1936 році закінчив Військову академію РСЧА імені М. В. Фрунзе. З вересня 1936 року служив помічником начальника та начальником 1-ї (оперативної) частини штабу [ru] [ru], а з грудня 1938 року — начальником штабу цієї дивізії. З березня 1941 року був начальником штабу (1-а Червонопрапорна армія, Далекосхідний фронт).

Німіцько-радянська та радянсько-японська війни

У березні 1942 року полковник Казарцев був призначений на посаду командира [ru], що формувалася на Далекому Сході, і з червня 1942 року на посаді командира 87-ї стрілецької дивізії (62-а армія) брав участь у Німіцько-радянській війні. Дивізія відзначилася в період оборони з липня по серпень під час Сталінградської битви, але наприкінці серпня під час маршу дивізію перехопили німецькі танки в районі Пісковатка — Вертячий, при цьому зазнавши величезних втрат. Після цього дивізію звели в так звану «оперативну групу полковника Казарцева». 14 вересня цю групу вивели в резерв, де дивізію створено наново. Вже 23 листопада вона знову вступила в бій у складі 57-ї армії, відзначившись у Котельниковській наступальній операції. 12 січня 1943 року Казарцев був звільнений з посади командира дивізії через хворобу і направлений до шпиталю.

З березня 1943 року перебував на посаді командира [ru] (51-а армія). Дивізія взяла участь у Донбаській операції (13 серпня — 22 вересня 1943 року), в якій спільно з [ru] за кілька годин звільнила велике місто Горлівку. Наказом Сталіна від 8 вересня 1943 № 9 за цю перемогу 126-а стрілецька дивізія отримала почесне найменування «Горлівська».

Командуючи [ru] (, 51-а армія, 4-й Український фронт), Казарцев відзначився в ході Мелітопольської наступальної операції. Під час штурму Мелітополя у жовтні 1943 року він вправно керував діями штурмових загонів на вулицях міста, перетвореного німцями на великий вузол оборони. Під час визволення Мелітополя дивізія знищила понад 5 000 німецьких військових, 66 танків, 11 штурмових гармат, 7 бронемашин.

Указом № 1297 Президії Верховної Ради СРСР від 1 листопада 1943 року «за зразкове виконання бойових завдань Командування з прориву укріпленої смуги німців та звільнення міста Мелітополь і виявлені при цьому відвагу та геройство» генерал-майору Олександру Ігнатовичу Казареву присвоєно звання Героя Радянського Союзу з нагородженням орденом Леніна та медаллю «Золота Зірка».

Згодом дивізію передали в 2-у гвардійську армію і в її лавах це з'єднання відзначилося в Кримській наступальній операції та в штурмі Севастополя.

З червня 1944 року Казарцев командував (5-а гвардійська армія, 3-й Білоруський фронт). Корпус брав участь у Білоруській та Східно-Прусській наступальних операціях та при звільненні міст Вільнюс, Шакяй, Кудіркос-Науместіс, Каунас, Ковно, Інстербург (нині — Черняховськ, Калінінградська область). Під його командуванням корпус отримав почесне найменування «Ковенський». З 20 квітня 1945 року корпус перебував у резерві Ставки Верховного Головнокомандування, готуючись до передислокації на Далекий Схід, куди був відправлений у червні.

На посаді командира 72-го стрілецького корпусу 5-ї армії 1-го Далекосхідного фронту Олександр Казарцев брав участь у Радянсько-японській війні: в Харбіно-Гіринській операції, при форсуванні річок [en] та [ru] та прориві Волинського укріпрайону Квантунської армії.

Повоєнний період

Звільнений від командування корпусом у вересні 1945 року, хоча офіційно залишався його командиром до лютого 1946. 1947 року закінчив Вищі академічні курси при Вищій військовій академії імені К. Є. Ворошилова і з травня 1947 року командував [ru] (Прикарпатський військовий округ).

З 1949 року служив у Військах протиповітряної оборони. З грудня 1949 по червень 1953 року працював помічником командувача військ [ru] і одночасно курирував розробку протиракетної системи С-25. З червня 1953 по грудень 1954 був заступником командувача Військами ППО, з грудня 1954 по серпень 1956 року — заступником командувача військами Білоруського військового округу з ППО.

З серпня 1956 по квітень 1959 Олександр Казарцев командував Ленінградською армією ППО і одночасно був заступником командувача військами Ленінградського військового округу з ППО. З квітня 1959 по червень 1960 — начальник тилу Військ ППО СРСР. У червні 1960 року генерал-полковник Олександр Казарцев вийшов у відставку.

Жив у Москві. Помер 16 червня 1985 року. Похований на Кунцевському цвинтарі в Москві (ділянка 9-2).

Пам'ять

Нагороди

Військові звання

Примітки

  1. Наградной лист на присвоение А. И. Казарцеву звания Героя Советского Союза // ОБД «Память народа».
  2. В.И., Голиков В.И., Калашников К.А., Слугин С.А. раздел «Дальневосточный военный округ» // «Вооруженные Силы СССР после Второй мировой войны: от Красной Армии к Советской. Часть 1: Сухопутные войска». — Томск : Издательство Томского университета, 2013. — P. 537-554. — 500 прим. — .
  3. А. И. Казарцев на сайте «Элита армии» [ 2020-09-24 у Wayback Machine.].
  4. Список почётных граждан города Армянск [ 2020-11-29 у Wayback Machine.].

Література

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
  • Коллектив авторов. Великая Отечественная: Комдивы. Военный биографический словарь. Командиры стрелковых, горнострелковых дивизий, крымских, полярных, петрозаводских дивизий, дивизий ребольского направления, истребительных дивизий. (Ибянский — Печененко). — М.: Кучково поле, 2015. — Т. 4. — С. 98—100. — 330 экз. — ISBN 978-5-9950-0602-2.
  • Боевая слава Алтая. 3 е изд., испр. и доп. — Барнаул, 1978. — С.98.
  • Кузнецов И. И., Джога И. М. Золотые Звезды Алтая. — Барнаул, 1982. — С.93-94.

Ссылки

  • О. І. Казарцев на сайті випускників Омського ВОКУ ім. М. В. Фрунзе.
  • О. І. Казарцев на сайті «Герои Алтая».
  • Казарцев Олександр Ігнатович. // Сайт «Герои страны» (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Oleksa ndr Igna tovich Kaza rcev 12 25 serpnya 1901 selo Talmenka Tomska guberniya 16 chervnya 1985 Moskva radyanskij voyenachalnik general polkovnik 1958 Uchasnik Gromadyanskoyi Nimecko radyanskoyi Radyansko yaponskoyi vijn Geroj Radyanskogo Soyuzu 1943 za diyi pid chas Melitopolskoyi nastupalnoyi operaciyi Kazarcev Oleksandr IgnatovichNarodzhennya25 serpnya 1901 1901 08 25 d Tomska guberniya Rosijska imperiyaSmert16 chervnya 1985 1985 06 16 83 roki Moskva SRSRPohovannyaKuncevskij cvintarZvannyageneral polkovnikKomanduvannyaQ19907304 Vijni bitviGromadyanska vijna v Rosiyi i nimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaRanni roki Narodivsya u sim yi selyanina 12 serpnya 25 serpnya za starim stilem 1901 roku v seli selo Talmenka v ru Tomskoyi guberniyi nini ce selishe i rajonnij centr Altajskogo krayu Zakinchiv 3 klasi shkoli Gromadyanska vijna U sichni 1920 roku vstupiv dobrovolcem do Chervonoyi armiyi Yak chervonoarmiyec 229 go strileckogo polku ru Shidnogo frontu brav uchast u Gromadyanskij vijni v boyah proti vijsk otamaniv Dutova i Annenkova u likvidaciyi vijsk barona Ungerna v Zabajkalli Kajgorodova na Altayi Mizhvoyennij period Po zakinchenni vijni Kazarcev komanduvav viddilennyam a potim buv pomichnikom komandira v tomu zh polku do serpnya 1922 roku U 1923 i 1926 rokah zakinchuvav ru sho funkcionuvali v Irkutsku Z travnya 1923 roku Kazarcev komanduvav vzvodom u 77 mu strileckomu polku 26 yi strileckoyi diviziyi Sibirskogo vijskovogo okrugu Tatarsk potim u 35 mu strileckomu polku a pislya 1926 roku v tomu zh polku Kazarcev sluzhiv pomichnikom komandira kulemetnoyi roti komandirom ta politrukom roti Z travnya po veresen 1932 roku komanduvav bataljonom u 218 mu strileckomu polku ru Sibirskogo VO U 1936 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu RSChA imeni M V Frunze Z veresnya 1936 roku sluzhiv pomichnikom nachalnika ta nachalnikom 1 yi operativnoyi chastini shtabu ru ru a z grudnya 1938 roku nachalnikom shtabu ciyeyi diviziyi Z bereznya 1941 roku buv nachalnikom shtabu 1 a Chervonopraporna armiya Dalekoshidnij front Nimicko radyanska ta radyansko yaponska vijni U berezni 1942 roku polkovnik Kazarcev buv priznachenij na posadu komandira ru sho formuvalasya na Dalekomu Shodi i z chervnya 1942 roku na posadi komandira 87 yi strileckoyi diviziyi 62 a armiya brav uchast u Nimicko radyanskij vijni Diviziya vidznachilasya v period oboroni z lipnya po serpen pid chas Stalingradskoyi bitvi ale naprikinci serpnya pid chas marshu diviziyu perehopili nimecki tanki v rajoni Piskovatka Vertyachij pri comu zaznavshi velicheznih vtrat Pislya cogo diviziyu zveli v tak zvanu operativnu grupu polkovnika Kazarceva 14 veresnya cyu grupu viveli v rezerv de diviziyu stvoreno nanovo Vzhe 23 listopada vona znovu vstupila v bij u skladi 57 yi armiyi vidznachivshis u Kotelnikovskij nastupalnij operaciyi 12 sichnya 1943 roku Kazarcev buv zvilnenij z posadi komandira diviziyi cherez hvorobu i napravlenij do shpitalyu Z bereznya 1943 roku perebuvav na posadi komandira ru 51 a armiya Diviziya vzyala uchast u Donbaskij operaciyi 13 serpnya 22 veresnya 1943 roku v yakij spilno z ru za kilka godin zvilnila velike misto Gorlivku Nakazom Stalina vid 8 veresnya 1943 9 za cyu peremogu 126 a strilecka diviziya otrimala pochesne najmenuvannya Gorlivska Komanduyuchi ru 51 a armiya 4 j Ukrayinskij front Kazarcev vidznachivsya v hodi Melitopolskoyi nastupalnoyi operaciyi Pid chas shturmu Melitopolya u zhovtni 1943 roku vin vpravno keruvav diyami shturmovih zagoniv na vulicyah mista peretvorenogo nimcyami na velikij vuzol oboroni Pid chas vizvolennya Melitopolya diviziya znishila ponad 5 000 nimeckih vijskovih 66 tankiv 11 shturmovih garmat 7 bronemashin Ukazom 1297 Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 1 listopada 1943 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan Komanduvannya z prorivu ukriplenoyi smugi nimciv ta zvilnennya mista Melitopol i viyavleni pri comu vidvagu ta gerojstvo general majoru Oleksandru Ignatovichu Kazarevu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z nagorodzhennyam ordenom Lenina ta medallyu Zolota Zirka Zgodom diviziyu peredali v 2 u gvardijsku armiyu i v yiyi lavah ce z yednannya vidznachilosya v Krimskij nastupalnij operaciyi ta v shturmi Sevastopolya Z chervnya 1944 roku Kazarcev komanduvav 5 a gvardijska armiya 3 j Biloruskij front Korpus brav uchast u Biloruskij ta Shidno Prusskij nastupalnih operaciyah ta pri zvilnenni mist Vilnyus Shakyaj Kudirkos Naumestis Kaunas Kovno Insterburg nini Chernyahovsk Kaliningradska oblast Pid jogo komanduvannyam korpus otrimav pochesne najmenuvannya Kovenskij Z 20 kvitnya 1945 roku korpus perebuvav u rezervi Stavki Verhovnogo Golovnokomanduvannya gotuyuchis do peredislokaciyi na Dalekij Shid kudi buv vidpravlenij u chervni Na posadi komandira 72 go strileckogo korpusu 5 yi armiyi 1 go Dalekoshidnogo frontu Oleksandr Kazarcev brav uchast u Radyansko yaponskij vijni v Harbino Girinskij operaciyi pri forsuvanni richok en ta ru ta prorivi Volinskogo ukriprajonu Kvantunskoyi armiyi Povoyennij period Zvilnenij vid komanduvannya korpusom u veresni 1945 roku hocha oficijno zalishavsya jogo komandirom do lyutogo 1946 1947 roku zakinchiv Vishi akademichni kursi pri Vishij vijskovij akademiyi imeni K Ye Voroshilova i z travnya 1947 roku komanduvav ru Prikarpatskij vijskovij okrug Z 1949 roku sluzhiv u Vijskah protipovitryanoyi oboroni Z grudnya 1949 po cherven 1953 roku pracyuvav pomichnikom komanduvacha vijsk ru i odnochasno kuriruvav rozrobku protiraketnoyi sistemi S 25 Z chervnya 1953 po gruden 1954 buv zastupnikom komanduvacha Vijskami PPO z grudnya 1954 po serpen 1956 roku zastupnikom komanduvacha vijskami Biloruskogo vijskovogo okrugu z PPO Z serpnya 1956 po kviten 1959 Oleksandr Kazarcev komanduvav Leningradskoyu armiyeyu PPO i odnochasno buv zastupnikom komanduvacha vijskami Leningradskogo vijskovogo okrugu z PPO Z kvitnya 1959 po cherven 1960 nachalnik tilu Vijsk PPO SRSR U chervni 1960 roku general polkovnik Oleksandr Kazarcev vijshov u vidstavku Zhiv u Moskvi Pomer 16 chervnya 1985 roku Pohovanij na Kuncevskomu cvintari v Moskvi dilyanka 9 2 Pam yatU Gorlivci na chest Kazarceva nazvano vulicyu a v 2010 roci vstanovleno memorialnu doshku U Melitopoli v 1966 roci na chest Kazarceva nazvano vulicyu Kazarceva Pochesnij gromadyanin Melitopolya 1968 ru mista Armyansk v Krimu NagorodiMedal Zolota Zirka Geroya Radyanskogo Soyuzu 1 11 1943 tri ordeni Lenina 1 11 1943 19 04 1945 30 04 1945 tri ordeni Chervonogo Prapora 28 06 1943 3 11 1944 15 11 1950 orden Kutuzova 1 go stupenya 8 09 1945 dva ordeni Suvorova 2 go stupenya 16 05 1944 4 07 1944 orden Kutuzova 2 go stupenya 17 09 1943 orden Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 11 03 1985 medal Za oboronu Stalingrada medal Za vzyattya Kenigsberga inshi medali SRSR Vijskovi zvannyaKapitan 1936 Major 21 01 1939 Pidpolkovnik 8 10 1940 Polkovnik 5 01 1942 General major 15 09 1943 General lejtenant 8 09 1945 General polkovnik 18 02 1958 PrimitkiNagradnoj list na prisvoenie A I Kazarcevu zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza OBD Pamyat naroda V I Golikov V I Kalashnikov K A Slugin S A razdel Dalnevostochnyj voennyj okrug Vooruzhennye Sily SSSR posle Vtoroj mirovoj vojny ot Krasnoj Armii k Sovetskoj Chast 1 Suhoputnye vojska Tomsk Izdatelstvo Tomskogo universiteta 2013 P 537 554 500 prim ISBN 978 5 89503 530 6 A I Kazarcev na sajte Elita armii 2020 09 24 u Wayback Machine Spisok pochyotnyh grazhdan goroda Armyansk 2020 11 29 u Wayback Machine LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1987 T 1 911 s s 100 000 prim ISBN ots Reg v RKP 87 95382 Kollektiv avtorov Velikaya Otechestvennaya Komdivy Voennyj biograficheskij slovar Komandiry strelkovyh gornostrelkovyh divizij krymskih polyarnyh petrozavodskih divizij divizij rebolskogo napravleniya istrebitelnyh divizij Ibyanskij Pechenenko M Kuchkovo pole 2015 T 4 S 98 100 330 ekz ISBN 978 5 9950 0602 2 Boevaya slava Altaya 3 e izd ispr i dop Barnaul 1978 S 98 Kuznecov I I Dzhoga I M Zolotye Zvezdy Altaya Barnaul 1982 S 93 94 SsylkiO I Kazarcev na sajti vipusknikiv Omskogo VOKU im M V Frunze O I Kazarcev na sajti Geroi Altaya Kazarcev Oleksandr Ignatovich Sajt Geroi strany ros

Дата публікації:
Топ