Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кобол (COBOL, COmmon Business Oriented Language) — компільована мова програмування високого рівня, використовується в економічній галузі і для розв'язання бізнес-задач, створена на початку 1960-х років. Синтаксис Коболу дозволяє писати програми, текст яких близький до живої англійської мови, тому до програм на Коболі немає потреби додавати коментарі; тобто вони є самодокументованими. Кобол дозволяє ефективно працювати з великими об'ємами даних, він насичений різноманітними можливостями їхнього пошуку, розподілення та сортування; складність структур даних, які можливо описати засобами Коболу, практично необмежена. На Коболі розробляються великі та дуже великі проєкти, що складаються з мільйонів рядків початкового коду.
| COBOL | |
|---|---|
 | |
| Парадигма | Процедурне програмування, Об'єктно-орієнтоване програмування |
| Дата появи | 1959 |
| Творці | Грейс Гоппер, Вільям Селден, Гертруда Терні, Говард Бромберг, Говард Дісконт, Вернон Ривс |
| Розробник | ISO, CODASYL і Американський національний інститут стандартів |
| Останній реліз | ISO/IEC 1989:2023 (2023)[1] |
| Система типізації | сильна, статична |
| Основні реалізації | , |
| Діалекти | HP3000 COBOL/II, COBOL/2, IBM OS/VS COBOL, IBM COBOL/II, IBM COBOL SAA, IBM Enterprise COBOL, IBM COBOL/400, IBM ILE COBOL, Unix COBOL X/Open, Micro Focus COBOL, Microsoft COBOL, Ryan McFarland RM/COBOL, Ryan McFarland RM/COBOL-85, DOSVS COBOL, UNIVAC COBOL, Realia COBOL, Fujitsu COBOL, ICL COBOL, ACUCOBOL-GT, COBOL-IT, DEC COBOL-10, DEC VAX COBOL, Wang VS COBOL, Visual COBOL, Tandem (NonStop) COBOL85, Tandem (NonStop) SCOBOL (a COBOL74 variant for creating screens on text-based terminals) |
| Під впливом від | FLOW-MATIC, , |
| Вплинула на | (PL/I), , ABAP |
| Звичайні розширення файлів | .cbl, .cob або .cpy |
| |
Hello world
IDENTIFICATION DIVISION. PROGRAM-ID. HELLO-WORLD. * ENVIRONMENT DIVISION. * DATA DIVISION. * PROCEDURE DIVISION. PARA-1. DISPLAY "Hello, world.". * EXIT PROGRAM. END PROGRAM HELLO-WORLD.
Історія
Головним розробником цієї мови була Ґрейс Гоппер, яка поклала в основу Коболу ідеї мови FLOW-MATIC (у розробці компілятора якої вона брала участь).
- У 1959 році пройшла конференція CODASYL (Conference on Data System Languages) темою якої було створення єдиної мови для реалізації ділових задач. У цьому ж році з'явились перші специфікації мови Кобол.
- У 1962 році був прийнятий перший міжнародний стандарт Кобола.
- Специфікації Коболу приймалися у 1960, 1985, 2002 роках.
На даний час[] мова продовжує використовуватися й розвиватися, до неї додаються нові концепції (наприклад об'єктно-орієнтоване програмування), підтримка нових технологій (XML, SOAP), розробляються нові компілятори.
Спадщина
Програми на COBOL уряди і підприємства використовують повсюдно на різноманітних операційних системах , VME, Unix, OpenVMS і Windows. 1997-го року Gartner Group звітувала, що 80% підприємств світу використовують програми на COBOL з більш ніж 200 мільярдами рядків написаного коду і ще 5 мільярдів рядків коду пишеться щорічно.
У 2006 і 2012 огляди виявили, що більш ніж 60% організацій використовують COBOL (більш ніж і Visual Basic .NET), і що для половини з них, COBOL використовувався для більшості їхнього внутрішнього програмного забезпечення. 36% управлінців сказали, що вони планували міграцію з COBOL і 25% сказали, що вони хотіли б, якби це було дешевше. Хоча, деякі підприємства мігрували свої системи з дорогих мейнфреймів на дешевші, новіші системи, при цьому продовжуючи використовувати COBOL.
Примітки
- https://www.iso.org/standard/74527.html
- Kizior, Ronald J.; Carr, Donald; Halpern, Paul. Does COBOL Have a Future? (PDF). The Proceedings of the Information Systems Education Conference 2000. 17 (126). Архів оригіналу (PDF) за 17 серпня 2016. Процитовано 30 вересня 2012. [Архівовано 2016-08-17 у Wayback Machine.]
- Mitchell, Robert L. (4 October 2006). Cobol: Not Dead Yet. Computerworld. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 27 April 2014. [Архівовано 2014-04-27 у Wayback Machine.]
- Cobol brain drain: Survey results. Computerworld. 14 March 2012. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 27 April 2014. [Архівовано 2014-04-27 у Wayback Machine.]
Посилання
- COBOL resources
- The COBOL center
- COBOL User Groups (COBUG)
 | Це незавершена стаття про мови програмування. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kobol COBOL COmmon Business Oriented Language kompilovana mova programuvannya visokogo rivnya vikoristovuyetsya v ekonomichnij galuzi i dlya rozv yazannya biznes zadach stvorena na pochatku 1960 h rokiv Sintaksis Kobolu dozvolyaye pisati programi tekst yakih blizkij do zhivoyi anglijskoyi movi tomu do program na Koboli nemaye potrebi dodavati komentari tobto voni ye samodokumentovanimi Kobol dozvolyaye efektivno pracyuvati z velikimi ob yemami danih vin nasichenij riznomanitnimi mozhlivostyami yihnogo poshuku rozpodilennya ta sortuvannya skladnist struktur danih yaki mozhlivo opisati zasobami Kobolu praktichno neobmezhena Na Koboli rozroblyayutsya veliki ta duzhe veliki proyekti sho skladayutsya z miljoniv ryadkiv pochatkovogo kodu COBOLParadigmaProcedurne programuvannya Ob yektno oriyentovane programuvannyaData poyavi1959TvorciGrejs Gopper Vilyam Selden Gertruda Terni Govard Bromberg Govard Diskont Vernon RivsRozrobnikISO CODASYL i Amerikanskij nacionalnij institut standartivOstannij relizISO IEC 1989 2023 2023 1 Sistema tipizaciyisilna statichnaOsnovni realizaciyiOpenCOBOL Micro Focus InternationalDialektiHP3000 COBOL II COBOL 2 IBM OS VS COBOL IBM COBOL II IBM COBOL SAA IBM Enterprise COBOL IBM COBOL 400 IBM ILE COBOL Unix COBOL X Open Micro Focus COBOL Microsoft COBOL Ryan McFarland RM COBOL Ryan McFarland RM COBOL 85 DOSVS COBOL UNIVAC COBOL Realia COBOL Fujitsu COBOL ICL COBOL ACUCOBOL GT COBOL IT DEC COBOL 10 DEC VAX COBOL Wang VS COBOL Visual COBOL Tandem NonStop COBOL85 Tandem NonStop SCOBOL a COBOL74 variant for creating screens on text based terminals Pid vplivom vidFLOW MATIC COMTRAN FACTVplinula naPL I CobolScript ABAPZvichajni rozshirennya fajliv cbl cob abo cpy Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Hello world 2 Istoriya 2 1 Spadshina 3 Primitki 4 PosilannyaHello worldred IDENTIFICATION DIVISION PROGRAM ID HELLO WORLD ENVIRONMENT DIVISION DATA DIVISION PROCEDURE DIVISION PARA 1 DISPLAY Hello world EXIT PROGRAM END PROGRAM HELLO WORLD Istoriyared Golovnim rozrobnikom ciyeyi movi bula Grejs Gopper yaka poklala v osnovu Kobolu ideyi movi FLOW MATIC u rozrobci kompilyatora yakoyi vona brala uchast U 1959 roci projshla konferenciya CODASYL Conference on Data System Languages temoyu yakoyi bulo stvorennya yedinoyi movi dlya realizaciyi dilovih zadach U comu zh roci z yavilis pershi specifikaciyi movi Kobol U 1962 roci buv prijnyatij pershij mizhnarodnij standart Kobola Specifikaciyi Kobolu prijmalisya u 1960 1985 2002 rokah Na danij chas koli mova prodovzhuye vikoristovuvatisya j rozvivatisya do neyi dodayutsya novi koncepciyi napriklad ob yektno oriyentovane programuvannya pidtrimka novih tehnologij XML SOAP rozroblyayutsya novi kompilyatori Spadshinared Programi na COBOL uryadi i pidpriyemstva vikoristovuyut povsyudno na riznomanitnih operacijnih sistemah z OS VME Unix OpenVMS i Windows 1997 go roku Gartner Group zvituvala sho 80 pidpriyemstv svitu vikoristovuyut programi na COBOL z bilsh nizh 200 milyardami ryadkiv napisanogo kodu i she 5 milyardiv ryadkiv kodu pishetsya shorichno 2 U 2006 i 2012 oglyadi Computerworld viyavili sho bilsh nizh 60 organizacij vikoristovuyut COBOL bilsh nizh C i Visual Basic NET i sho dlya polovini z nih COBOL vikoristovuvavsya dlya bilshosti yihnogo vnutrishnogo programnogo zabezpechennya 3 4 36 upravlinciv skazali sho voni planuvali migraciyu z COBOL i 25 skazali sho voni hotili b yakbi ce bulo deshevshe Hocha deyaki pidpriyemstva migruvali svoyi sistemi z dorogih mejnfrejmiv na deshevshi novishi sistemi pri comu prodovzhuyuchi vikoristovuvati COBOL 3 Primitkired https www iso org standard 74527 html Kizior Ronald J Carr Donald Halpern Paul Does COBOL Have a Future PDF The Proceedings of the Information Systems Education Conference 2000 17 126 Arhiv originalu PDF za 17 serpnya 2016 Procitovano 30 veresnya 2012 Arhivovano 2016 08 17 u Wayback Machine a b Mitchell Robert L 4 October 2006 Cobol Not Dead Yet Computerworld Arhiv originalu za 27 kvitnya 2014 Procitovano 27 April 2014 Arhivovano 2014 04 27 u Wayback Machine Cobol brain drain Survey results Computerworld 14 March 2012 Arhiv originalu za 27 kvitnya 2014 Procitovano 27 April 2014 Arhivovano 2014 04 27 u Wayback Machine Posilannyared COBOL resources The COBOL center COBOL User Groups COBUG nbsp Ce nezavershena stattya pro movi programuvannya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title COBOL amp oldid 43988613