Йосип Пиварич

Йосип Пиварич (хорв. Josip Pivarić, нар. 30 січня 1989, Загреб) — хорватський футболіст, захисник клубу «Локомотива». Грав за збірну Хорватії, у складі якої став віце-чемпіоном світу 2018 року

Йосип Пиварич
Йосип Пиварич
Особисті дані
Народження	30 січня 1989(1989-01-30) (35 років)
	Загреб, СФРЮ
Зріст	176 см
Вага	70 кг
Громадянство	Хорватія
Позиція	захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	«Локомотива»
Номер	19
Юнацькі клуби
1999—2008	«Динамо» (З)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 2008–2017 «Динамо» (Загреб) 115 (8) 2008–2012 →  «Локомотива» 67 (1) 2017–2020 «Динамо» (Київ) 29 (0) 2020– «Локомотива» 23 (6)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г) 2005 Хорватія (U-16) 1 (0) 2005 Хорватія (U-17) 11 (2) 2005–2007 Хорватія (U-18) 8 (0) 2007–2008 Хорватія (U-19) 8 (0) 2008 1 (0) 2013–2018 Хорватія 26 (0)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 1 липня 2021.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 14 листопада 2021.

Клубна кар'єра

«Динамо» (Загреб)

Вихованець футбольної школи клубу «Динамо» (Загреб). Навесні 2008 року був переведений до основного складу команди.

Влітку 2008 року був переданий в довгострокову оренду в клуб «Локомотива», який з 2006 року був фарм-клубом «Динамо». У першому сезоні провів 13 матчів, а його клуб отримав право виступати в Першій лізі. У січні 2009 року Йосип підписав контракт з «Динамо» терміном на сім з половиною років. 26 липня 2009 року Пиварич дебютував у вищому футбольному дивізіоні Хорватії в матчі проти «Рієки». У сезоні 2009/10 Йосип взяв участь у 9 зустрічах, на наступний рік він міцно зайняв місце в стартовому складі «Локомотиви» і відіграв 29 матчів.

В кінці 2011 року, беручи до уваги успішну гру захисника, «Динамо» ухвалило рішення про повернення Йосипа з оренди. 21 березня 2012 року Пиварич провів свій перший матч за динамівців у грі проти клубу «Славен Белупо» (2:0). За підсумками сезону «Динамо» завоювало чемпіонський титул.

У сезоні 2012/13 Йосип регулярно виходив в основному складі на позиції лівого захисника. 18 липня 2012 року у матчі другого кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів проти болгарського «Лудогорця» відбувся дебют Пиварича в єврокубках. Динамівцям вдалося пробитися в груповий етап турніру, Йосип взяв участь у всіх 6 зустрічах свого клубу.

Надалі продовжив виступати за команду, вигравши загалом з нею п'ять поспіль чемпіонств, три національні Кубки та один Суперкубок. Влітку 2017 року команду очолив і через місяць після його призначення в команді з'явився новий лівий захисник — 26-річний чех Ян Лецякс з «Янг Бойз», який став основним гравцем, а його дублером — 19-річний Борна Соса. Через це у чотирьох матчах чемпіонату і двох Ліги Європи Пиварич лише раз потрапив в заявку, але на поле так і не вийшов.

«Динамо» (Київ)

8 серпня 2017 року став гравцем київського «Динамо». 20 серпня дебютував за першу команду в матчі Прем'єр-ліги проти кам'янської «Сталі», вийшовши в стартовому складі, проте вже на 7 хвилині отримав травму і був замінений на іншого дебютанта Віталія Миколенка. Через травму київський клуб змушений був скасувати презентацію гравця.

Йосип Пиварич у матчі чемпіонату світу 2018 року проти Ісландії.

До кінця 2018 року був основним лівим захисником киян. У січні 2019 під час матчу на зборах проти чеської «Спарти» пошкодив передні хрестоподібні зв'язки коліна, у зв'язку з чим пропустив весь 2019 рік. Під час зимової перерви 201929 Йосип пройшов повноцінну підготовку разом з командою і вперше за тривалий час вийшов на поле 7 березня 2020 року в гостьовому матчі проти «Олександрії» (3:1), вийшовши на заміну на 84-й хвилині, замінивши Назарія Русина. А у стартовому складі команди Пиварич вийшов лише 17 червня у кубковій грі з «Минаєм» (2:0), через півтора року після останньої гри за «біло-синіх» в основі — 3 листопада 2018 року в матчі Прем'єр-ліги проти «Шахтаря» (1:2).

Виступи за збірні

2005 року дебютував у складі юнацької збірної Хорватії, взяв участь у 28 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 2 забитими голами.

2008 року залучався до складу молодіжної збірної Хорватії. На молодіжному рівні зіграв в одному офіційному матчі.

14 серпня 2013 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Хорватії у товариському матчі проти збірної Лихтенштейну. Проте основним гравцем тривалий час не був, програючи позицію лівого захисника Івану Стриничу та Шиме Врсалько. Тим не менш на Євро-2016 не поїхав лише через травму, якої зазнав у січні того ж року і відновлювався аж до липня. Лише після Євро Пиварич став основним гравцем «картатих», вигравши конкуренцію у Марина Леоваца, оскільки Стринич перестав потрапляти в склад «Наполі», а Врсалько був переведений на правий фланг замість Даріо Срни, який завершив виступи за збірну.

2018 року поїхав у складі збірної на тогорічний чемпіонат світу, щоправда, як дублер основного лівого захисника Івана Стринича. Після того, як хорвати перемогли у двох стартових матчах групового етапу і завчасно оформили вихід до стадії плей-оф, тренерський штаб дав відпочити ключовим гравцям команди, випустивши на третю гру проти Ісландії відразу низку нових гравців, включаючи Пиварича. У своєму дебютному матчі у фінальних частинах великих міжнародних турнірів відразу відзначився результативною передачею на Мілана Баделя, який відкрив рахунок у зустрічі, що завершилася перемогою його команди з рахунком 2:1. Після цього виходив на поле у наступних матчах в 1/8 фіналі, чвертьфіналі та півфіналі, пропустивши лише фінал, в якому його команда поступилась і стала віце-чемпіоном світу. Не потиснув руки Путіну під час церемонії нагородження ЧС-2018.

Титули і досягнення

• Чемпіон Хорватії (5):

«Динамо» (Загреб): 2011–12, 2012–13, 2013–14, 2014–15, 2015–16

• Володар Кубка Хорватії (3):

«Динамо» (Загреб): 2011–12, 2014–15, 2015–16

• Володар Суперкубка Хорватії (1):

«Динамо» (Загреб): 2013

• Володар Кубка України (1):

«Динамо» (Київ): 2019/20

• Володар Суперкубка України (2):

«Динамо» (Київ): 2018, 2019

• Віце-чемпіон світу: 2018

Примітки

1. . Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 20 серпня 2017.
2. . Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 20 серпня 2017.
3. . Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 20 серпня 2017.
4. . Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 20 серпня 2017.
5. . Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 20 серпня 2017. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |сайт= ()
6. . Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 20 серпня 2017.
7. . Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 20 серпня 2017.
8. . Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 20 серпня 2017.
9. (рос.). Sportarena.com. 28 січня 2019. Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 28 січня 2019.
10. . Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 12 липня 2020.
11. . Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 20 серпня 2017.
12. . Архів оригіналу за 18 березня 2016. Процитовано 20 серпня 2017.
13. . Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 16 липня 2018.

Посилання

• Йосип Пиварич на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Йосип Пиварич на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Профіль футболіста на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги
• Йосип Пиварич на сайті National-Football-Teams.com (англ.)