Йозеф Сватоплук Махар (*Josef Svatopluk Machar, *29 лютого 1864 —†17 березня 1942) — чеський поет, письменник, публіцист, політик.
Йозеф Сватоплук Махар | |
---|---|
чеськ. Josef Svatopluk Machar | |
Псевдо | Antonín Rousek і Leo Leonhardi |
Народився | 29 лютого 1864[1][2][…] Колін, Богемське королівство, Землі Богемської Корони, Австрійська імперія[3][3][…] |
Помер | 17 березня 1942[1][2][…] (78 років) Стржешовіце, Прага 6, d, d, Прага, Протекторат Богемії і Моравії[4] |
Поховання | Брандіс-над-Лабем-Стара-Болеслав |
Країна | Чехословаччина[5] |
Діяльність | письменник поет |
Знання мов | чеська[6] |
Членство | скаутинг |
Посада | d |
Партія | d |
Діти | d |
|
Життєпис
Народився у місті Колін в 1864 році. Закінчив середню школу в Празі у 1886 році. Тоді ж зарахований на військову службу, де перебував до 1889 року. Після звільнення з війська у 1891 році перебрався до Відня, де працював до 1914-го чиновником земельно-кредитної установи. Під час перебування у Відні затоваришував з лідером чеських патріотів Томашем Масариком.
Водночас став відомим як поет, представник Чеського модерна, був одним з теоретиків покоління 1890-х років. У 1895 році стає одним з авторів «Маніфесту чеського модерну», який засуджував феодально-монархічну державу.
Під час Першої світової війни брав активну участь у суспільно-політичних подіях. Виступав за припинення війни. У 1916 році його було заарештовано за антиавстрійські виступи.
Після здобуття Чехословаччиною незалежності у 1918 році призначається на посаду генерального інспектора армії. Того ж року стає членом Революційних народних зборів, де перебував до 1919 року. 1924 року пішов у відставку з посади генерального інспектора армії через конфлікт із Масариком.
З середини 1920-х років став підтримувати праві партії. В подальшому зосередив увагу на літературній та перекладацькій діяльності. Помер у 1942 році у Празі.
Творчість
У доробку є численні статі, віршовані твори. Популярності віршів сприяла їх актуальність, чітка адресованість та сміливість.
Махар є автором 3 збірок під назвами «Confiteor» (1887—1892 роки), де піддається критиці буржуазні порядки. Цьому ж прсвячено роман у віршах «Магдалена» (1894 рік).
В збірках політичної лірики «Tristium Vindobona» (1893 рік), «Голгофа» (1901 рік), «Сатирикон» (1904 рік), «Tristium Praga» (1926 рік) відбилося розчарування Махаром сучасної йому дійсності.
В пошуках ідеалів звертався до античності, розглядаючи християнство як занепад людської культури — цикл «Совість століть» (1906—1926 роки). В основу циклу покладені збірки «В сяйві еллінського сонця» і «Отрута з Юдеї» (обидва 1906 року), в яких внутрішня свобода, оптимізм, гармонія інтересів людини античного світу протиставляються похмурому аскетизму і культу посмертного життя християнства. В подальших збірках — «Варвари», «Поганське багаття», «Апостоли» (усі 1911 рік) поет звертається до Середньовіччя, італійського Відродження, Реформації та Контрреформації, представляючи еволюцію людства у вигляді спіралі.
Махар є автором спогадів «Сповідь літератора» (1901 рік), антиклерикальної публіцистики і сатири: «Рим» (1907 рік), «Католицькі оповідання» (1911 рік), «Античність і християнство» (1919 рік).
Стиль віршів
Махар відмовлявся від вишуканості і витонченості форми, користується простою строфікою, переважно чотиривіршами, якщо ж вдається до більш складних форм (сонет, олександрійський вірш), вони тільки посилюють відчуття гротескності.
У його віршах слово позбавлено метафоричності, орієнтуючись головним чином на основне його значення, чим наближає мову поезії до простої, розмовної, до мови публіцистичної прози.
Переклади українською
Гусова мати ; Оріанда ; Літом через Галичину / Ярослав Врхліцький ; пер. з чес. І. Франка // Зв'язки Івана Франка з чехами та словаками / Упор. М. Мольнар та М. Мундяк. — Братислава: Словацьке вид-во худ. літ-ри, 1957. — С. 161—217.
[Вірші]. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 11. К., 1978.
[Вірші]. В кн.: Кочур Г. Друге відлуння. К., 1991.
Гусова мати: поезія / Ян Сватоплюк Махар ; переклав. Ів. Франко // Літературно-науковий вістник. — 1898. — Т. 1. — С. 329—332.
Оріанда / Ян С. Махар ; з чес. переклав [та комент. написав] Іван Франко // Літературно-науковий вістник. — 1904. — Т. 30. — С. 94–95.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118781022 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Енциклопедія Брокгауз
- Czech National Authority Database
- Archiv hl. m. Prahy, Matrika zemřelých hlavního magistrátu, sign. MAG Z19, s. 69 — Т. MAG Z19. — С. 69.
- LIBRIS — 2018.
- CONOR.Sl
- . Архів оригіналу за 9 грудня 2020. Процитовано 29 листопада 2020.
Джерела
- Біографічні відомості [ 8 грудня 2020 у Wayback Machine.] // УЛЕ
- Брик І. Сімдесятьліття політичного лірика [Й. С.] Махара / І. Брик // Новий час (Львів). – 1934. – 28 лют. – С. 2; 1 берез. – С. 2; 2 берез. – С. 2. (Автор наводить відомості щодо українських перекладів Й. Махара, розповідаючи про переклади та взаємини І. Франка з чеським поетом).
- Soldan F., J. S. Machar, Praha, 1974
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jozef Svatopluk Mahar Josef Svatopluk Machar 29 lyutogo 1864 18640229 17 bereznya 1942 cheskij poet pismennik publicist politik Jozef Svatopluk Maharchesk Josef Svatopluk MacharPsevdoAntonin Rousek i Leo LeonhardiNarodivsya29 lyutogo 1864 1864 02 29 1 2 Kolin Bogemske korolivstvo Zemli Bogemskoyi Koroni Avstrijska imperiya 3 3 Pomer17 bereznya 1942 1942 03 17 1 2 78 rokiv Strzheshovice Praga 6 d d Praga Protektorat Bogemiyi i Moraviyi 4 PohovannyaBrandis nad Labem Stara BoleslavKrayina Chehoslovachchina 5 Diyalnistpismennik poetZnannya movcheska 6 ChlenstvoskautingPosadadPartiyadDitid Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u misti Kolin v 1864 roci Zakinchiv serednyu shkolu v Prazi u 1886 roci Todi zh zarahovanij na vijskovu sluzhbu de perebuvav do 1889 roku Pislya zvilnennya z vijska u 1891 roci perebravsya do Vidnya de pracyuvav do 1914 go chinovnikom zemelno kreditnoyi ustanovi Pid chas perebuvannya u Vidni zatovarishuvav z liderom cheskih patriotiv Tomashem Masarikom Vodnochas stav vidomim yak poet predstavnik Cheskogo moderna buv odnim z teoretikiv pokolinnya 1890 h rokiv U 1895 roci staye odnim z avtoriv Manifestu cheskogo modernu yakij zasudzhuvav feodalno monarhichnu derzhavu Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni brav aktivnu uchast u suspilno politichnih podiyah Vistupav za pripinennya vijni U 1916 roci jogo bulo zaareshtovano za antiavstrijski vistupi Pislya zdobuttya Chehoslovachchinoyu nezalezhnosti u 1918 roci priznachayetsya na posadu generalnogo inspektora armiyi Togo zh roku staye chlenom Revolyucijnih narodnih zboriv de perebuvav do 1919 roku 1924 roku pishov u vidstavku z posadi generalnogo inspektora armiyi cherez konflikt iz Masarikom Z seredini 1920 h rokiv stav pidtrimuvati pravi partiyi V podalshomu zoserediv uvagu na literaturnij ta perekladackij diyalnosti Pomer u 1942 roci u Prazi TvorchistU dorobku ye chislenni stati virshovani tvori Populyarnosti virshiv spriyala yih aktualnist chitka adresovanist ta smilivist Mahar ye avtorom 3 zbirok pid nazvami Confiteor 1887 1892 roki de piddayetsya kritici burzhuazni poryadki Comu zh prsvyacheno roman u virshah Magdalena 1894 rik V zbirkah politichnoyi liriki Tristium Vindobona 1893 rik Golgofa 1901 rik Satirikon 1904 rik Tristium Praga 1926 rik vidbilosya rozcharuvannya Maharom suchasnoyi jomu dijsnosti V poshukah idealiv zvertavsya do antichnosti rozglyadayuchi hristiyanstvo yak zanepad lyudskoyi kulturi cikl Sovist stolit 1906 1926 roki V osnovu ciklu pokladeni zbirki V syajvi ellinskogo soncya i Otruta z Yudeyi obidva 1906 roku v yakih vnutrishnya svoboda optimizm garmoniya interesiv lyudini antichnogo svitu protistavlyayutsya pohmuromu asketizmu i kultu posmertnogo zhittya hristiyanstva V podalshih zbirkah Varvari Poganske bagattya Apostoli usi 1911 rik poet zvertayetsya do Serednovichchya italijskogo Vidrodzhennya Reformaciyi ta Kontrreformaciyi predstavlyayuchi evolyuciyu lyudstva u viglyadi spirali Mahar ye avtorom spogadiv Spovid literatora 1901 rik antiklerikalnoyi publicistiki i satiri Rim 1907 rik Katolicki opovidannya 1911 rik Antichnist i hristiyanstvo 1919 rik Stil virshivMahar vidmovlyavsya vid vishukanosti i vitonchenosti formi koristuyetsya prostoyu strofikoyu perevazhno chotirivirshami yaksho zh vdayetsya do bilsh skladnih form sonet oleksandrijskij virsh voni tilki posilyuyut vidchuttya grotesknosti U jogo virshah slovo pozbavleno metaforichnosti oriyentuyuchis golovnim chinom na osnovne jogo znachennya chim nablizhaye movu poeziyi do prostoyi rozmovnoyi do movi publicistichnoyi prozi Perekladi ukrayinskoyuGusova mati Orianda Litom cherez Galichinu Yaroslav Vrhlickij per z ches I Franka Zv yazki Ivana Franka z chehami ta slovakami Upor M Molnar ta M Mundyak Bratislava Slovacke vid vo hud lit ri 1957 S 161 217 Virshi V kn Franko I Zibrannya tvoriv t 11 K 1978 Virshi V kn Kochur G Druge vidlunnya K 1991 Gusova mati poeziya Yan Svatoplyuk Mahar pereklav Iv Franko Literaturno naukovij vistnik 1898 T 1 S 329 332 Orianda Yan S Mahar z ches pereklav ta koment napisav Ivan Franko Literaturno naukovij vistnik 1904 T 30 S 94 95 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118781022 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Archiv hl m Prahy Matrika zemrelych hlavniho magistratu sign MAG Z19 s 69 T MAG Z19 S 69 d Track Q105319160 LIBRIS 2018 d Track Q1798125 CONOR Sl d Track Q16744133 Arhiv originalu za 9 grudnya 2020 Procitovano 29 listopada 2020 DzherelaBiografichni vidomosti 8 grudnya 2020 u Wayback Machine ULE Brik I Simdesyatlittya politichnogo lirika J S Mahara I Brik Novij chas Lviv 1934 28 lyut S 2 1 berez S 2 2 berez S 2 Avtor navodit vidomosti shodo ukrayinskih perekladiv J Mahara rozpovidayuchi pro perekladi ta vzayemini I Franka z cheskim poetom Soldan F J S Machar Praha 1974