Йозефус (Йозеф) Францискус Мор (нім. Joseph Franz Mohr; 11 грудня 1792 — 4 грудня 1848) — австрійський католицький священик і поет. Автор слів до різдвяної пісні «Тиха ніч».
Йозеф Мор | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | нім. Joseph Franz Mohr | |||
Народився | 11 грудня 1792[1][2][…] Зальцбург, d[4][5] | |||
Помер | 4 грудня 1848[1][2][…] (55 років) Ваграйн, Санкт-Йоганн-ім-Понгау, Зальцбург, Австрія[6][7][8] | |||
Поховання | Ваграйн і d | |||
Країна | Австрія[9] | |||
Діяльність | композитор, письменник, священник, поет, католицький священник | |||
Мова творів | німецька | |||
Magnum opus | Тиха ніч | |||
Конфесія | католицька церква[10][4] | |||
| ||||
Йозеф Мор у Вікісховищі | ||||
Ранні роки
Йозеф Мор народився 11 грудня 1792 року у австрійському місті Зальцбург. Батьком був австрійський найманий солдат та дезертир Франц Мор. Мати — неодружена вишивальниця Анна Шойберін. Батько залишив мати Йозефа ще до народження сина. Предки батька приїхали з міста Маріапфар в гірському районі на північ від Зальцбурга, а сім'я матері походила з міста Галлайн, відомого своїми соляними шахтами. Хрещеним батьком Йозефа Мора став останній офіційний палач Зальцбурга Джозеф Вольмут, який був відсутнім, його представляв довірений Францішко Захін. Оскільки батьки не були в шлюбі, за звичаєм, Джозеф отримав ім'я свого хрещеного батька.
Йохан Непомук Хірнле, вікарій і керівник музики в , дав змогу Мору отримати освіту і заохотив його зацікавитись музикою. Підлітком Мор одночасно служив співаком і скрипалем у хорах Університетської Церкви і у бенедектинському монастирі Святого Петра. З 1808 по 1810 роки Мор послушник у Бенедектинському мрнастирі Кремсмюнстерського абатства у Верхній Австрії. У 1810 році він повернувся до Зальцбурга для відвідування ліцейської школи, а у 1811 році вступає до семінарії. Оскільки він був незаконнородженим, йому довелось отримати спеціальне розпорядження для того, щоб він міг відвідувати семінарію. 21 серпня 1815 Мор закінчив семінарію і був висвячений у священики.
Початок служіння
Восени 1815 року Мору було запропоновано тимчасово допомогти парафії у селі Рамзау поблизу Берхтесгадену. З 1815 по 1817 роки Мор був помічником священника у Маріапфаррі. Саме в цей час (в 1816 році) він написав слова до «Тихої ночі». Поганий стан здоров'я примусив його повернутися в Зальцбург влітку 1817 року. Після короткого відновлення сил він почав служити в якості помічника священика у Церкві Святого Миколая у місті Оберндорф-бай-Зальцбург, де він познайомився з Францем Грубером, вчителем в сусідньому Арнсдорфі, що зараз є частиною міста Лампрехтсгаузен.
Stille Nacht
У Різдвяну ніч 1818 році Мор завітав до Франца Грубера та попросив його скласти музику до вірша, що був написаний у 1816 році. Грубер написав мелодію для пісні всього за кілька годин.
У перший раз пісню виконували в простому аранжуванні для гітари і хору. Існує декілька версій чому Мор хотів створити цю пісню, але найпопулярніша з них стверджує, що священник хотів створити оригінальну пісню, яку він міг би грати на своєму улюбленому інструменті — гітарі. Протягом кількох років різдвяна пісня почала виконуватись в церквах Зальцбурзької архієпископства, а народні співаки з долини поширили пісню по всій Європі.
Подальше життя
Мор залишався в Оберндорфі лише до 1819 року. Після служіння у Оберндорфі його відправили до Кухля, потім він служив у парафіях Голлінг-ан-дер-Зальцаху, Бад-Фігауну, Аднету та Антерінгу. У 1827 році він став пастором у Гінтерзе, а у 1837 році у Ваграйні. Тут він створив фонд, який допомагав дітям з малозабезпечених сімей відвідувати школу і створив систему догляду за літніми людьми. Мор помер від захворювання легень 4 грудня 1848 року, у віці 55 років.
Спадщина
Похований Мор у альпійському селищі Ваграйн. На його честь названа місцева школа, а його могила збереглася на почесному місці на цвинтарі поруч.
В Австрії «Stille Nacht» вважається національним надбанням. За традицією пісня не може бути публічно виконана до Різдва.
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- Czech National Authority Database
- AllMusic — 1991.
- http://www.thebluegrassspecial.com/archive/2009/december2009/silent-night-song.php
- https://www.christianhistoryinstitute.org/it-happened-today/12/11/
- http://citizensvoice.com/arts-living/2.223/the-true-story-behind-the-writing-of-silent-night-1.1080044
- http://www.nytimes.com/2005/12/18/books/review/18todaro.html
- http://www.stillenacht.at/de/joseph_mohr.asp
- «Joseph Mohr», Stille Nacht Gesellschaft. Архів оригіналу за 26 січня 2013. Процитовано 26 грудня 2018.
- Kent, Gary. . Архів оригіналу за 16 квітня 2017. Процитовано 26 грудня 2018.
- . Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 26 грудня 2018.
- . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 26 грудня 2018.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 26 грудня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mor Jozefus Jozef Franciskus Mor nim Joseph Franz Mohr 11 grudnya 1792 4 grudnya 1848 avstrijskij katolickij svyashenik i poet Avtor sliv do rizdvyanoyi pisni Tiha nich Jozef MorIm ya pri narodzhenninim Joseph Franz MohrNarodivsya11 grudnya 1792 1792 12 11 1 2 Zalcburg d 4 5 Pomer4 grudnya 1848 1848 12 04 1 2 55 rokiv Vagrajn Sankt Jogann im Pongau Zalcburg Avstriya 6 7 8 PohovannyaVagrajn i dKrayina Avstriya 9 Diyalnistkompozitor pismennik svyashennik poet katolickij svyashennikMova tvorivnimeckaMagnum opusTiha nichKonfesiyakatolicka cerkva 10 4 Jozef Mor u VikishovishiRanni rokiJozef Mor narodivsya 11 grudnya 1792 roku u avstrijskomu misti Zalcburg Batkom buv avstrijskij najmanij soldat ta dezertir Franc Mor Mati neodruzhena vishivalnicya Anna Shojberin Batko zalishiv mati Jozefa she do narodzhennya sina Predki batka priyihali z mista Mariapfar v girskomu rajoni na pivnich vid Zalcburga a sim ya materi pohodila z mista Gallajn vidomogo svoyimi solyanimi shahtami Hreshenim batkom Jozefa Mora stav ostannij oficijnij palach Zalcburga Dzhozef Volmut yakij buv vidsutnim jogo predstavlyav dovirenij Francishko Zahin Oskilki batki ne buli v shlyubi za zvichayem Dzhozef otrimav im ya svogo hreshenogo batka Johan Nepomuk Hirnle vikarij i kerivnik muziki v dav zmogu Moru otrimati osvitu i zaohotiv jogo zacikavitis muzikoyu Pidlitkom Mor odnochasno sluzhiv spivakom i skripalem u horah Universitetskoyi Cerkvi i u benedektinskomu monastiri Svyatogo Petra Z 1808 po 1810 roki Mor poslushnik u Benedektinskomu mrnastiri Kremsmyunsterskogo abatstva u Verhnij Avstriyi U 1810 roci vin povernuvsya do Zalcburga dlya vidviduvannya licejskoyi shkoli a u 1811 roci vstupaye do seminariyi Oskilki vin buv nezakonnorodzhenim jomu dovelos otrimati specialne rozporyadzhennya dlya togo shob vin mig vidviduvati seminariyu 21 serpnya 1815 Mor zakinchiv seminariyu i buv visvyachenij u svyasheniki Pochatok sluzhinnyaVoseni 1815 roku Moru bulo zaproponovano timchasovo dopomogti parafiyi u seli Ramzau poblizu Berhtesgadenu Z 1815 po 1817 roki Mor buv pomichnikom svyashennika u Mariapfarri Same v cej chas v 1816 roci vin napisav slova do Tihoyi nochi Poganij stan zdorov ya primusiv jogo povernutisya v Zalcburg vlitku 1817 roku Pislya korotkogo vidnovlennya sil vin pochav sluzhiti v yakosti pomichnika svyashenika u Cerkvi Svyatogo Mikolaya u misti Oberndorf baj Zalcburg de vin poznajomivsya z Francem Gruberom vchitelem v susidnomu Arnsdorfi sho zaraz ye chastinoyu mista Lamprehtsgauzen Stille Nacht Stille Nacht by Joseph Mohr U Rizdvyanu nich 1818 roci Mor zavitav do Franca Grubera ta poprosiv jogo sklasti muziku do virsha sho buv napisanij u 1816 roci Gruber napisav melodiyu dlya pisni vsogo za kilka godin U pershij raz pisnyu vikonuvali v prostomu aranzhuvanni dlya gitari i horu Isnuye dekilka versij chomu Mor hotiv stvoriti cyu pisnyu ale najpopulyarnisha z nih stverdzhuye sho svyashennik hotiv stvoriti originalnu pisnyu yaku vin mig bi grati na svoyemu ulyublenomu instrumenti gitari Protyagom kilkoh rokiv rizdvyana pisnya pochala vikonuvatis v cerkvah Zalcburzkoyi arhiyepiskopstva a narodni spivaki z dolini poshirili pisnyu po vsij Yevropi Podalshe zhittyaMor zalishavsya v Oberndorfi lishe do 1819 roku Pislya sluzhinnya u Oberndorfi jogo vidpravili do Kuhlya potim vin sluzhiv u parafiyah Golling an der Zalcahu Bad Figaunu Adnetu ta Anteringu U 1827 roci vin stav pastorom u Ginterze a u 1837 roci u Vagrajni Tut vin stvoriv fond yakij dopomagav dityam z malozabezpechenih simej vidviduvati shkolu i stvoriv sistemu doglyadu za litnimi lyudmi Mor pomer vid zahvoryuvannya legen 4 grudnya 1848 roku u vici 55 rokiv SpadshinaMogila Jozefa Mora u selishi Vagrajn Pohovanij Mor u alpijskomu selishi Vagrajn Na jogo chest nazvana misceva shkola a jogo mogila zbereglasya na pochesnomu misci na cvintari poruch V Avstriyi Stille Nacht vvazhayetsya nacionalnim nadbannyam Za tradiciyeyu pisnya ne mozhe buti publichno vikonana do Rizdva Div takozhRizdvyani pisniPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Czech National Authority Database d Track Q13550863 AllMusic 1991 d Track Q31181 http www thebluegrassspecial com archive 2009 december2009 silent night song php https www christianhistoryinstitute org it happened today 12 11 http citizensvoice com arts living 2 223 the true story behind the writing of silent night 1 1080044 http www nytimes com 2005 12 18 books review 18todaro html http www stillenacht at de joseph mohr asp Joseph Mohr Stille Nacht Gesellschaft Arhiv originalu za 26 sichnya 2013 Procitovano 26 grudnya 2018 Kent Gary Arhiv originalu za 16 kvitnya 2017 Procitovano 26 grudnya 2018 Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 26 grudnya 2018 Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 26 grudnya 2018 Arhiv originalu za 22 grudnya 2017 Procitovano 26 grudnya 2018