Йоган Гуннар Андерссон (швед. Johan Gunnar Andersson; 3 липня 1874, Нерке — 29 жовтня 1960, Стокгольм) — шведський геолог, археолог, палеонтолог, музейний працівник, полярний дослідник і китаєзнавець, професор, доктор наук (1901). Член Шведської королівської академії наук.
Йоган Ґуннар Андерссон | |
---|---|
Народився | 3 липня 1874[4][5][…] d, Швеція[4][2][6] |
Помер | 29 жовтня 1960[1][2] (86 років) d, Швеція[2] |
Поховання | d[7] |
Країна | Швеція |
Діяльність | антрополог, палеонтолог, археолог, геолог |
Alma mater | Університет Уппсала |
Знання мов | шведська[8] |
Заклад | Стокгольмський університет |
Членство | Шведська королівська академія наук |
У шлюбі з | d |
Нагороди | |
|
Біографія
Син фермера. Після вивчення географії та геології в Упсальському університеті та досліджень у полярних регіонах обіймав посаду директора Національної геологічної служби Швеції.
Цікавився Силурійським періодом, що призвело його до досліджень фосфоритних порід у силурійській формації.
У 1898 році взяв участь у полярній експедиції Альфреда Натхорста на о. Шпіцберген. За рік з ініціативи Наторста очолив експедицію на о. Ведмежий для продовження геологічних досліджень, де провів першу комплексну геологічну зйомку острова.
Брав участь у Шведській антарктичній експедиції 1901—1903 років під керівництвом Отто Норденшельда та Карла Антона Ларсена на судні «Антарктик».
Вел роботи на Фолклендських островах і о. Ведмежий (Норвегія), де вперше запровадив термін соліфлюкція.
Піонер у вивченні доісторичного Китаю, за що отримав прізвисько «Кіна-Гуннар». Був першим, хто виявив свідчення неолітичної культури в Китаї і розпочав роботи у 1926 р. у печері Чжоукоудянь, що призвело до відкриття синантропа («пекінської людини»).
Після 11 років перебування у Китаї Андерссон повернувся до Швеції, де у 1925 році став професором геології. В 1926 на основі колекції артефактів, привезених з Китаю, заснував у Стокгольмі Музей Східної Азії, директором якого був до 1938 року.
В 1929 став професором східноазіатської археології] і заснував «Бюлетень Музею далекосхідних старожитностей», в якому часто публікувався сам. Його також називали «першим археологом Китаю».
Примітки
- Енциклопедія Брокгауз
- Sveriges dödbok
- Pratt K. Andersson, Johan Gunnar // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2018. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T097442
- Johan Gunnar Andersson — 1917.
- Nationalencyklopedin — 1999.
- Knista kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/ULA/10527/C/6 (1862-1874), bildid: A0012323_00090
- Johan Gunnar Andersson”Kina-Gunnar”
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jogan Gunnar Andersson shved Johan Gunnar Andersson 3 lipnya 1874 Nerke 29 zhovtnya 1960 Stokgolm shvedskij geolog arheolog paleontolog muzejnij pracivnik polyarnij doslidnik i kitayeznavec profesor doktor nauk 1901 Chlen Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi nauk Jogan Gunnar AnderssonNarodivsya3 lipnya 1874 1874 07 03 4 5 d Shveciya 4 2 6 Pomer29 zhovtnya 1960 1960 10 29 1 2 86 rokiv d Shveciya 2 Pohovannyad 7 Krayina ShveciyaDiyalnistantropolog paleontolog arheolog geologAlma materUniversitet UppsalaZnannya movshvedska 8 ZakladStokgolmskij universitetChlenstvoShvedska korolivska akademiya naukU shlyubi zdNagorodid 1904 d 1927 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaSin fermera Pislya vivchennya geografiyi ta geologiyi v Upsalskomu universiteti ta doslidzhen u polyarnih regionah obijmav posadu direktora Nacionalnoyi geologichnoyi sluzhbi Shveciyi Cikavivsya Silurijskim periodom sho prizvelo jogo do doslidzhen fosforitnih porid u silurijskij formaciyi U 1898 roci vzyav uchast u polyarnij ekspediciyi Alfreda Nathorsta na o Shpicbergen Za rik z iniciativi Natorsta ocholiv ekspediciyu na o Vedmezhij dlya prodovzhennya geologichnih doslidzhen de proviv pershu kompleksnu geologichnu zjomku ostrova Brav uchast u Shvedskij antarktichnij ekspediciyi 1901 1903 rokiv pid kerivnictvom Otto Nordenshelda ta Karla Antona Larsena na sudni Antarktik Vel roboti na Folklendskih ostrovah i o Vedmezhij Norvegiya de vpershe zaprovadiv termin soliflyukciya Pioner u vivchenni doistorichnogo Kitayu za sho otrimav prizvisko Kina Gunnar Buv pershim hto viyaviv svidchennya neolitichnoyi kulturi v Kitayi i rozpochav roboti u 1926 r u pecheri Chzhoukoudyan sho prizvelo do vidkrittya sinantropa pekinskoyi lyudini Pislya 11 rokiv perebuvannya u Kitayi Andersson povernuvsya do Shveciyi de u 1925 roci stav profesorom geologiyi V 1926 na osnovi kolekciyi artefaktiv privezenih z Kitayu zasnuvav u Stokgolmi Muzej Shidnoyi Aziyi direktorom yakogo buv do 1938 roku V 1929 stav profesorom shidnoaziatskoyi arheologiyi i zasnuvav Byuleten Muzeyu dalekoshidnih starozhitnostej v yakomu chasto publikuvavsya sam Jogo takozh nazivali pershim arheologom Kitayu PrimitkiEnciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Sveriges dodbok d Track Q10686079 Pratt K Andersson Johan Gunnar Grove Art Online J Turner Oxford England Houndmills Basingstoke England New York OUP 2018 doi 10 1093 GAO 9781884446054 ARTICLE T097442 d Track Q217595d Track Q56691875d Track Q103983827d Track Q810196d Track Q21431157d Track Q1547776 Johan Gunnar Andersson 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 Nationalencyklopedin 1999 d Track Q1165538 Knista kyrkoarkiv Fodelse och dopbocker SE ULA 10527 C 6 1862 1874 bildid A0012323 00090 Johan Gunnar Andersson Kina Gunnar Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563