Йоган Давид Штейнгрубер(нім. Johann David Steingruber 25 серпня, 1702, Вассертрюдінген — 5 листопада, 1787, Ансбах) — виконроб, архітектор-практик, теоретик архітектури доби пізнього бароко у Німеччині.
Йоган Давид Штейнгрубер | |
---|---|
Johann David Steingrube | |
Й.Штейнгрубер. Палац у вигляді літери W, 1773. | |
Народження | 25 серпня 1702 |
Смерть | 5 листопада 1787 (85 років) |
Країна | Ансбах, німецьке князівство |
Діяльність | архітектор, підрядник, муляр, рисувальник, ілюстратор |
Праця в містах | Ансбах[1] |
Архітектурний стиль | бароко |
Найважливіші споруди | три ратуші, 27 церков, 18 фортечних веж, 5 пивоварень, 4 лікарні, приходські початкові школи |
Реставрація пам'яток | приватні будинки, монастирі, приходські церкви( фарні костели ), фортечні вежі, князівські палаци |
Йоган Давид Штейнгрубер у Вікісховищі |
Батьки і віросповідування
Родина Штейнгрубер походила з Верхньої Австрії і була протестантами за віросповідуванням. В середині XVII століття частка родини емігрувала у протестантську частину Німеччини, позаяк у Австрії імператори-католики діяльно підключилися до контрреформації і політично та економічно тисли на австрійських протестантів. Штейнгрубери первісно оселились в сільській місцевості, а згодом перебралися до невеличкого міста Вассертрюдінген. Батько і дядько майбутнього архітектора пов'язали себе з будівельною справою.
Ранні роки
Йоган Штейнгрубер був єдиним сином у заможній родині будівельника-батька. Статки родини дозволили відправити хлопчика до латинської школи, котру той закінчив у Вассертрюдінгені.
Про навчання будівельній справі молодого парубка відомо мало. Ймовірно, він пройшов звичний шлях молодого будівельника на будівельних майданах від трьох до п'яти років разом із батьком та дядьком. Але окрім практичної діяльності на будівництві (створення підмурків, обробка каменю, тинькування мурів) парубок читав, займався кресленням і опанував архітектурне малювання. У документах знайдені свідоцтва, що його наймали як майстерного штукатура і декоратора. Є відмості, що він створив типову тоді післяосвітню подорож за кордон.
Штейнгрубер як виконроб
З нього вийшов непоганий виконроб, якого запросили на будівництво палацу у місті Мангейм. Будівництво у Мангеймі тривало шість років. Будівельна практика у Мангеймі та у Раштатті наблизила Йогана Штейнгрубера до вивчення стилістики пізнього бароко і рококо французького зразка, котрі співіснували у XVIII столітті.
Штейнгрубер як архітектор-практик
Штейнгрубер мешкав у невеликому і провінційному князівсті, де розраховувати на активну архітектурну практику було не варто. Інша справа — постійні ремонти ще середньовічних споруд і невеликих церков, фортечних веж і мурів, невеликі добудови приватних будинків чи князівських палаців, створення ремісничих майстерень, початкових шкіл для дітей релігійних громад. Саме на цих об'єктах багато і довго і працював Йоган Штейнгрубер.
Лише з 1733 року він почав працювати і як самостійний архітектор. Близько 1750 року вже немолодим архітектором він проаналізував власну архітектурну практику і створив перелік споруд, що перебували під його наглядом, їх виявилось близько сотні. До 1763 року так чи інакше він відремонтував чи дав накази на ремонти і перебудови ще на другій сотні об'єктів. В цьому переліку три ратуші в малих містах князівства, 27 церков, 18 фортечних веж, 5 пивоварень, 4 невеликих лікарні, приходські початкові школи тощо.
Штейнгрубер як теоретик архітектури доби пізнього бароко
Він би так і залишився фаховим виконробом і провінційним архітектором, ремонтником фортець і середньовічних церков та пивоварень, аби не самоосвіта, яскраві архітектурні здібності та бажання витратити свої знання і будівельний досвід на масштабних спорудах.
В часи дозвілля Йоган Штейнгрубер малював, креслив, почав займатися теорією архітектури. Він вимушено закінчував середньовічні або вже розпочаті споруди, а власний досвід архітектора виклав в теоретичних працях «Architeccture Civile» (надрукованих приблизно 1748 року) та книзі «Практичний курс цивільної архтектури» (1763 р.)
Конкуренція між архітекторами і пошуки нової (ідейної та формальної) виразності споруд привели митців XVII–XVIII століть до зближення поземних планів архітектурних споруд і латинських літер. Так Антон Глоннер, що був сучасником Йогана Давида Штейнгрубера, запропонував проект нових колегії і церкви для єзуїтів у вигляді монограми Христа — «IHS».
Ні Антон Глоннер, ні Йоган Штейнгрубер не були винахідниками цього засобу. Відомо, що французький архітектор Томас Гоберт (1625—1690) створив рукопис під назвою «Traitté d'Architecture dedié», де подав плани низки споруд у вигляді літер, котрі створювали слово «LOVIS LE GRAND» (Луї Великий) ще у XVII столітті.
Талановитий, з розвиненою ерудицією Штейнгрубер пішов далі і створив низку проектів князівських палаців, поземні плани котрих — це декілька латинських літер, внутрішнє порожнє поле яких розроблене як низка парадних залів, віталень і житлових приміщень, поєднаних анфіладами, коридорів, гвинтових сходинок. Контур літер — це зовнішні стіни палацових споруд, розроблені і прикрашені як звичні тодішні парадні споруди — з рустованим першим поверхом, з вікнами, прикрашеними лиштвою, порталами, міжповерховими карнизами, парапетами, прикрашеними скульптурами і вазами, ризалітами. Проекти, оприлюднені 1773 року, не що інше як цікава паперова архітектура.
Так, літера «Е» — це житловий комплекс на три поверхи, де середній виступ-ризаліт літери «Е» розроблений як каплиця з куполом. Літери обіграні настільки вдало, що деякі могли бути цілком реалізовані — наприклад, литера «Н» або «Х», план останньої дещо нагадував план мисливського палацу Ступініджі італійського архітектора Філіппо Ювари. Віртуозно обіграна навіть літера «S», яку майстерний Штейнгрубер подав як несподіваний князівський палац з двома куполами. Звичайно, що частка литер-споруд викликала здивування як екзотика, як куншт і барокова гра змістів, твір, вартий кабінету курйозів, а не реального відтворення.
На відміну від Антона Глоннера (що намагався уславити єзуїтів) чи Томаса Гоберта (що намагався уславити земного бога у особі французького короля), Йоган Штейнгрубер запропонував світську архітектурну абетку і мимоволі уславив саму архітектуру.
- Архітектор Штейнгрубер. План у вигляді літери Z
- План у вигляді літери A. Фасад з боку двору зверху
- План у вигляді літери E. Фасад з боку ризалітів і центральної каплиці
- План у вигляді літери H. Фасад з боку одного дворика зверху
- Архітектор Штейнгрубер. План у вигляді літери S. Зверху — бічний фасад
Власна родина
Був двічі одружений. В першому шлюбі мав дванадцять дітей, п'ятеро з котрих померли у дитинстві, що було досить розповсюдженим явищем у XVII–XVIII ст.
Джерела
- Eduard Knorr: Johann David Steingruber, ein markgräflicher Baumeister des 18. Jahrhunderts. Dissertation, Technische Hochschule Stuttgart 1921.
- Eugen Maria Hausladen: Der Kirchen- und Profanbau des 18. Jahrhunderts im Markgrafentum Ansbach. II. Der markgräfliche Baumeister Joh. David Steingruber und der evangelische Kirchenbau. Ansbach: Verlag von C. Brügel & Sohn 1930.
- Johann David Steingruber. In: Wilhelm Sperl: Der protestantische Kirchenbau des XVIII. Jahrhunderts im Fürstentum Brandenburg-Onolzbach. Nürnberg: Verlag Die Egge 1951, S. 58–68.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Йоган Давид Штейнгрубер
Див. також
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jogan David Shtejngruber nim Johann David Steingruber 25 serpnya 1702 Vassertryudingen 5 listopada 1787 Ansbah vikonrob arhitektor praktik teoretik arhitekturi dobi piznogo baroko u Nimechchini Jogan David ShtejngruberJohann David SteingrubeJ Shtejngruber Palac u viglyadi literi W 1773 Narodzhennya25 serpnya 1702 1702 08 25 Vassertryudingen Ansbah Serednya Frankoniya BavariyaSmert5 listopada 1787 1787 11 05 85 rokiv Ansbah Frankonskij okrug Svyashenna Rimska imperiyaKrayinaAnsbah nimecke knyazivstvoDiyalnistarhitektor pidryadnik mulyar risuvalnik ilyustratorPracya v mistahAnsbah 1 Arhitekturnij stilbarokoNajvazhlivishi sporuditri ratushi 27 cerkov 18 fortechnih vezh 5 pivovaren 4 likarni prihodski pochatkovi shkoliRestavraciya pam yatokprivatni budinki monastiri prihodski cerkvi farni kosteli fortechni vezhi knyazivski palaci Jogan David Shtejngruber u VikishovishiBatki i virospoviduvannyaRodina Shtejngruber pohodila z Verhnoyi Avstriyi i bula protestantami za virospoviduvannyam V seredini XVII stolittya chastka rodini emigruvala u protestantsku chastinu Nimechchini pozayak u Avstriyi imperatori katoliki diyalno pidklyuchilisya do kontrreformaciyi i politichno ta ekonomichno tisli na avstrijskih protestantiv Shtejngruberi pervisno oselilis v silskij miscevosti a zgodom perebralisya do nevelichkogo mista Vassertryudingen Batko i dyadko majbutnogo arhitektora pov yazali sebe z budivelnoyu spravoyu Ranni rokiJogan Shtejngruber buv yedinim sinom u zamozhnij rodini budivelnika batka Statki rodini dozvolili vidpraviti hlopchika do latinskoyi shkoli kotru toj zakinchiv u Vassertryudingeni Pro navchannya budivelnij spravi molodogo parubka vidomo malo Jmovirno vin projshov zvichnij shlyah molodogo budivelnika na budivelnih majdanah vid troh do p yati rokiv razom iz batkom ta dyadkom Ale okrim praktichnoyi diyalnosti na budivnictvi stvorennya pidmurkiv obrobka kamenyu tinkuvannya muriv parubok chitav zajmavsya kreslennyam i opanuvav arhitekturne malyuvannya U dokumentah znajdeni svidoctva sho jogo najmali yak majsternogo shtukatura i dekoratora Ye vidmosti sho vin stvoriv tipovu todi pislyaosvitnyu podorozh za kordon Shtejngruber yak vikonrobZ nogo vijshov nepoganij vikonrob yakogo zaprosili na budivnictvo palacu u misti Mangejm Budivnictvo u Mangejmi trivalo shist rokiv Budivelna praktika u Mangejmi ta u Rashtatti nablizila Jogana Shtejngrubera do vivchennya stilistiki piznogo baroko i rokoko francuzkogo zrazka kotri spivisnuvali u XVIII stolitti Shtejngruber yak arhitektor praktikJ D Shtejngruber Nadbramna vezha u misti Ansbah Shtejngruber meshkav u nevelikomu i provincijnomu knyazivsti de rozrahovuvati na aktivnu arhitekturnu praktiku bulo ne varto Insha sprava postijni remonti she serednovichnih sporud i nevelikih cerkov fortechnih vezh i muriv neveliki dobudovi privatnih budinkiv chi knyazivskih palaciv stvorennya remisnichih majsteren pochatkovih shkil dlya ditej religijnih gromad Same na cih ob yektah bagato i dovgo i pracyuvav Jogan Shtejngruber Lishe z 1733 roku vin pochav pracyuvati i yak samostijnij arhitektor Blizko 1750 roku vzhe nemolodim arhitektorom vin proanalizuvav vlasnu arhitekturnu praktiku i stvoriv perelik sporud sho perebuvali pid jogo naglyadom yih viyavilos blizko sotni Do 1763 roku tak chi inakshe vin vidremontuvav chi dav nakazi na remonti i perebudovi she na drugij sotni ob yektiv V comu pereliku tri ratushi v malih mistah knyazivstva 27 cerkov 18 fortechnih vezh 5 pivovaren 4 nevelikih likarni prihodski pochatkovi shkoli tosho Shtejngruber yak teoretik arhitekturi dobi piznogo barokoJ Shtejngruber Proekt knyazivskoyi rezidenciyi u viglyadi liter do 1773 r Vin bi tak i zalishivsya fahovim vikonrobom i provincijnim arhitektorom remontnikom fortec i serednovichnih cerkov ta pivovaren abi ne samoosvita yaskravi arhitekturni zdibnosti ta bazhannya vitratiti svoyi znannya i budivelnij dosvid na masshtabnih sporudah V chasi dozvillya Jogan Shtejngruber malyuvav kresliv pochav zajmatisya teoriyeyu arhitekturi Vin vimusheno zakinchuvav serednovichni abo vzhe rozpochati sporudi a vlasnij dosvid arhitektora viklav v teoretichnih pracyah Architeccture Civile nadrukovanih priblizno 1748 roku ta knizi Praktichnij kurs civilnoyi arhtekturi 1763 r Konkurenciya mizh arhitektorami i poshuki novoyi idejnoyi ta formalnoyi viraznosti sporud priveli mitciv XVII XVIII stolit do zblizhennya pozemnih planiv arhitekturnih sporud i latinskih liter Tak Anton Glonner sho buv suchasnikom Jogana Davida Shtejngrubera zaproponuvav proekt novih kolegiyi i cerkvi dlya yezuyitiv u viglyadi monogrami Hrista IHS Ni Anton Glonner ni Jogan Shtejngruber ne buli vinahidnikami cogo zasobu Vidomo sho francuzkij arhitektor Tomas Gobert 1625 1690 stvoriv rukopis pid nazvoyu Traitte d Architecture dedie de podav plani nizki sporud u viglyadi liter kotri stvoryuvali slovo LOVIS LE GRAND Luyi Velikij she u XVII stolitti Talanovitij z rozvinenoyu erudiciyeyu Shtejngruber pishov dali i stvoriv nizku proektiv knyazivskih palaciv pozemni plani kotrih ce dekilka latinskih liter vnutrishnye porozhnye pole yakih rozroblene yak nizka paradnih zaliv vitalen i zhitlovih primishen poyednanih anfiladami koridoriv gvintovih shodinok Kontur liter ce zovnishni stini palacovih sporud rozrobleni i prikrasheni yak zvichni todishni paradni sporudi z rustovanim pershim poverhom z viknami prikrashenimi lishtvoyu portalami mizhpoverhovimi karnizami parapetami prikrashenimi skulpturami i vazami rizalitami Proekti oprilyudneni 1773 roku ne sho inshe yak cikava paperova arhitektura Tak litera E ce zhitlovij kompleks na tri poverhi de serednij vistup rizalit literi E rozroblenij yak kaplicya z kupolom Literi obigrani nastilki vdalo sho deyaki mogli buti cilkom realizovani napriklad litera N abo H plan ostannoyi desho nagaduvav plan mislivskogo palacu Stupinidzhi italijskogo arhitektora Filippo Yuvari Virtuozno obigrana navit litera S yaku majsternij Shtejngruber podav yak nespodivanij knyazivskij palac z dvoma kupolami Zvichajno sho chastka liter sporud viklikala zdivuvannya yak ekzotika yak kunsht i barokova gra zmistiv tvir vartij kabinetu kurjoziv a ne realnogo vidtvorennya Na vidminu vid Antona Glonnera sho namagavsya uslaviti yezuyitiv chi Tomasa Goberta sho namagavsya uslaviti zemnogo boga u osobi francuzkogo korolya Jogan Shtejngruber zaproponuvav svitsku arhitekturnu abetku i mimovoli uslaviv samu arhitekturu Arh Shtejngruber Arhitekturna abetka do 1773 r Arhitektor Shtejngruber Plan u viglyadi literi Z Plan u viglyadi literi A Fasad z boku dvoru zverhu Plan u viglyadi literi E Fasad z boku rizalitiv i centralnoyi kaplici Plan u viglyadi literi H Fasad z boku odnogo dvorika zverhu Arhitektor Shtejngruber Plan u viglyadi literi S Zverhu bichnij fasadVlasna rodinaBuv dvichi odruzhenij V pershomu shlyubi mav dvanadcyat ditej p yatero z kotrih pomerli u ditinstvi sho bulo dosit rozpovsyudzhenim yavishem u XVII XVIII st DzherelaEduard Knorr Johann David Steingruber ein markgraflicher Baumeister des 18 Jahrhunderts Dissertation Technische Hochschule Stuttgart 1921 Eugen Maria Hausladen Der Kirchen und Profanbau des 18 Jahrhunderts im Markgrafentum Ansbach II Der markgrafliche Baumeister Joh David Steingruber und der evangelische Kirchenbau Ansbach Verlag von C Brugel amp Sohn 1930 Johann David Steingruber In Wilhelm Sperl Der protestantische Kirchenbau des XVIII Jahrhunderts im Furstentum Brandenburg Onolzbach Nurnberg Verlag Die Egge 1951 S 58 68 PosilannyaPortal Mistectvo Portal Arhitektura Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Jogan David ShtejngruberDiv takozhMistectvo Nimechchini Arhitektura baroko Kreslennya arhitektora Paperova arhitekturaCzech National Authority Database d Track Q13550863