Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Карпинський Архімандрит Іакінф в миру Яків Іванович Карпинський також

Йоакинф Карпинський

Йоакинф Карпинський
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Карпинський.

Архімандрит Іакінф (в миру Яків Іванович Карпинський, також Йоакинф Карпинський; (*бл. 1723, Краснокутськ — †29 листопада 1798, Москва)  — архімандрит Новоспаського Монастиря в Москві, український бароковий письменник, автор морально-догматичних творів. Настоятель Рильського Миколаївського, Голутвинського Богоявленського, Новгородського В'яжицького, Кирилівського Білозерського, Новгородського Юріївського, Московського Новоспаського Крутицького монастирів. Ректор Переяслав-Залеської, Коломенської, Кирилобілозерської, Вологодської та Новгородської семінарій. Член Синоду.

Архімандрит Іакінф
 
Альма-матер: Києво-Могилянська академія
Діяльність: письменник
Ім'я при народженні: Яків Іванович Карпинський
Народження: 1723(1723)
image Україна Краснокутськ, Богодухівський повіт
Смерть: 10 грудня 1798(1798-12-10)
Москва
Чернецтво: 1744

Життєпис

Народився у сім'ї протоієрея Воздвиженської церкви села Черкасько-Порічного Суджанського повіту.

Початкову освіту здобув у Бєлгородському духовному училищі, потім закінчив повний курс Харківського колегіуму. Пізніше у Києво-Могилянській академії вивчав богослов'я, грецьку та давньоєврейську мови у 1735—1744 роках.

Був учителем в різних навчальних закладах.

У 1744 прийняв чернечий постриг у Харківському Покровському монастирі. Цього ж року призначений префектом Харківського колегіуму.

1744—1757 викладав у Харківському колегіумі ( з 1751 — префект).

У 1757 Карпинського переведено до Дмитровського Борисоглібського монастиря, де висвячено на архімандрита. 1757 — після присвячення в архімандрити, був настоятелем низки монастирів: Борисоглібського (1757), [ru], [ru], [ru] (1767 — 1771), [ru] (1771 — 1774), [ru] (1774), Кирило-Білозерського, [ru] (27 червня 1792), Московського Донського (23 квітня 1795), [ru] (з 1797).

Працював ректором Переяславо-Залеської, Коломенської, Кирилобілозерської, Вологодської, Новгородської семінарій. Був головним управителем Миколаївського духовного правління.

З 12 травня 1794 був членом Московської контори святійшого Синоду.

Припускається, що причиною частих переводів і незначного росту по службі (попри його досвіду) був запальний характер, надмірне честолюбство.

Надавав покровительство [ru], який жив у нього у Новоспаському монастирі після звільнення через хворобу.

Досконало володів латинською мовою, за що сучасники називали його «Цицероном». Автор морально-догматичних творів.

Діяльність Іакінфа Карпинського мала неоднозначну оцінку як у його сучасників, так і у подальші часи. В історичній літературі другої половини ХХ сторіччя його діяльність оцінювалася негативно.

Помер у Московському Новоспаському монастирі, де й похований.

Твори

Відомий своїм курсом догматики («Compendium theologiae dogmatico-polemicae» («Скорочення догматично-полемічного богослов'я»), виданий у 1786, 1790, 1810), що був тривалий час посібником в семінаріях, та проповідями, що увійшли в книжку «Повчальні слова, в різні часи сказані Кирило-Білозірським архімандритом Іакінфом Карпинським» (СПб., 1782).

У «Повчальних словах» Карпинський виступає відкритим прихильником російського самодержавства, яке зводить до Рюрика і вважає, що дає більше можливостей для реалізації свобод, ніж республіка. Книжка включає 21 його проповіді з 1771 по 1781 рр.

За дорученням Г. Потьомкіна-Таврійського Карпенський переклав латинською мовою Духовний регламент з додатком трактату Т. Прокоповича «О правильном разводе мужа с женою».

У 1782 закінчив початий Давидом Нащинським переклад на латинську трактату Феофана Прокоповича «Об иге неудобоносимом», який видав у Лейпцигу.

Під його спостереженням Ювеналієм Воєйковим упорядкований «Опис Новоспаського Московського монастиря» (1802).

Інші його твори зберігаються в рукописах у бібліотеці Санкт-Петербурзької духовної академії.

Посилання

  • * (рос.) Словарь русских писателей XVIII века [ 26 липня 2012 у Wayback Machine.]
  • (рос.) А. И. ЕВСТРАТОВА (Кострома) Из истории российского женского монашества [ 28 січня 2012 у Wayback Machine.]

Джерела

  • Аскоченский В. И. Киев с… Академиею, ч. 2. — К., 1856;
  • Строев П. М. Списки иерархов… — СПб., 1877;
  • Серебренников В. Киевская Академия… — К., 1897.
  1. Словарь русских писателей XVIII века. Выпуск 2: К—П / под ред. А. М. Панченко — СПб: Наука, 1999. — С. 56. —
    d:Track:Q110027664d:Track:Q656d:Track:Q109277660d:Track:Q248326d:Track:Q4344457

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Karpinskij Arhimandrit Iakinf v miru Yakiv Ivanovich Karpinskij takozh Joakinf Karpinskij bl 1723 Krasnokutsk 29 listopada 1798 Moskva arhimandrit Novospaskogo Monastirya v Moskvi ukrayinskij barokovij pismennik avtor moralno dogmatichnih tvoriv Nastoyatel Rilskogo Mikolayivskogo Golutvinskogo Bogoyavlenskogo Novgorodskogo V yazhickogo Kirilivskogo Bilozerskogo Novgorodskogo Yuriyivskogo Moskovskogo Novospaskogo Krutickogo monastiriv Rektor Pereyaslav Zaleskoyi Kolomenskoyi Kirilobilozerskoyi Vologodskoyi ta Novgorodskoyi seminarij Chlen Sinodu Arhimandrit Iakinf Alma mater Kiyevo Mogilyanska akademiya Diyalnist pismennik Im ya pri narodzhenni Yakiv Ivanovich Karpinskij Narodzhennya 1723 1723 Ukrayina Krasnokutsk Bogoduhivskij povit Smert 10 grudnya 1798 1798 12 10 Moskva Chernectvo 1744ZhittyepisNarodivsya u sim yi protoiyereya Vozdvizhenskoyi cerkvi sela Cherkasko Porichnogo Sudzhanskogo povitu Pochatkovu osvitu zdobuv u Byelgorodskomu duhovnomu uchilishi potim zakinchiv povnij kurs Harkivskogo kolegiumu Piznishe u Kiyevo Mogilyanskij akademiyi vivchav bogoslov ya grecku ta davnoyevrejsku movi u 1735 1744 rokah Buv uchitelem v riznih navchalnih zakladah U 1744 prijnyav chernechij postrig u Harkivskomu Pokrovskomu monastiri Cogo zh roku priznachenij prefektom Harkivskogo kolegiumu 1744 1757 vikladav u Harkivskomu kolegiumi z 1751 prefekt U 1757 Karpinskogo perevedeno do Dmitrovskogo Borisoglibskogo monastirya de visvyacheno na arhimandrita 1757 pislya prisvyachennya v arhimandriti buv nastoyatelem nizki monastiriv Borisoglibskogo 1757 ru ru ru 1767 1771 ru 1771 1774 ru 1774 Kirilo Bilozerskogo ru 27 chervnya 1792 Moskovskogo Donskogo 23 kvitnya 1795 ru z 1797 Pracyuvav rektorom Pereyaslavo Zaleskoyi Kolomenskoyi Kirilobilozerskoyi Vologodskoyi Novgorodskoyi seminarij Buv golovnim upravitelem Mikolayivskogo duhovnogo pravlinnya Z 12 travnya 1794 buv chlenom Moskovskoyi kontori svyatijshogo Sinodu Pripuskayetsya sho prichinoyu chastih perevodiv i neznachnogo rostu po sluzhbi popri jogo dosvidu buv zapalnij harakter nadmirne chestolyubstvo Nadavav pokrovitelstvo ru yakij zhiv u nogo u Novospaskomu monastiri pislya zvilnennya cherez hvorobu Doskonalo volodiv latinskoyu movoyu za sho suchasniki nazivali jogo Ciceronom Avtor moralno dogmatichnih tvoriv Diyalnist Iakinfa Karpinskogo mala neodnoznachnu ocinku yak u jogo suchasnikiv tak i u podalshi chasi V istorichnij literaturi drugoyi polovini HH storichchya jogo diyalnist ocinyuvalasya negativno Pomer u Moskovskomu Novospaskomu monastiri de j pohovanij TvoriVidomij svoyim kursom dogmatiki Compendium theologiae dogmatico polemicae Skorochennya dogmatichno polemichnogo bogoslov ya vidanij u 1786 1790 1810 sho buv trivalij chas posibnikom v seminariyah ta propovidyami sho uvijshli v knizhku Povchalni slova v rizni chasi skazani Kirilo Bilozirskim arhimandritom Iakinfom Karpinskim SPb 1782 U Povchalnih slovah Karpinskij vistupaye vidkritim prihilnikom rosijskogo samoderzhavstva yake zvodit do Ryurika i vvazhaye sho daye bilshe mozhlivostej dlya realizaciyi svobod nizh respublika Knizhka vklyuchaye 21 jogo propovidi z 1771 po 1781 rr Za doruchennyam G Potomkina Tavrijskogo Karpenskij pereklav latinskoyu movoyu Duhovnij reglament z dodatkom traktatu T Prokopovicha O pravilnom razvode muzha s zhenoyu U 1782 zakinchiv pochatij Davidom Nashinskim pereklad na latinsku traktatu Feofana Prokopovicha Ob ige neudobonosimom yakij vidav u Lejpcigu Pid jogo sposterezhennyam Yuvenaliyem Voyejkovim uporyadkovanij Opis Novospaskogo Moskovskogo monastirya 1802 Inshi jogo tvori zberigayutsya v rukopisah u biblioteci Sankt Peterburzkoyi duhovnoyi akademiyi Posilannya ros Slovar russkih pisatelej XVIII veka 26 lipnya 2012 u Wayback Machine ros A I EVSTRATOVA Kostroma Iz istorii rossijskogo zhenskogo monashestva 28 sichnya 2012 u Wayback Machine DzherelaAskochenskij V I Kiev s Akademieyu ch 2 K 1856 Stroev P M Spiski ierarhov SPb 1877 Serebrennikov V Kievskaya Akademiya K 1897 Slovar russkih pisatelej XVIII veka Vypusk 2 K P pod red A M Panchenko SPb Nauka 1999 S 56 ISBN 5 02 028095 X d Track Q110027664d Track Q656d Track Q109277660d Track Q248326d Track Q4344457

Дата публікації:
Топ