Зуб Віталій Микитович

Віталій Микитович Зуб (нар. 1 червня 1928, Харків, УРСР — 6 березня 2018) — радянський футболіст, нападник та футбольний тренер. Майстер спорту СРСР (1960), Заслужений тренер України (1969), Заслужений працівник фізичної культури і спорту України, доцент кафедри футболу й хокею Харківської державної академії фізичної культури.

Віталій Зуб
Віталій Зуб
Особисті дані
Повне ім'я	Віталій Микитович Зуб
Народження	1 червня 1928(1928-06-01)
	Харків, УРСР
Смерть	6 березня 2018(2018-03-06) (89 років)
	Харків, Україна^[1]
Зріст	167 см
Вага	67 кг
Громадянство	СРСР  Україна
Позиція	нападник, півзахисник
Юнацькі клуби
1944—1947	«Трудові Резерви» (Харків)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1949—1950 «Локомотив» (Х) 57 (6) 1951—1953 «Динамо» (М) 22 (3) 1953—1955 «Локомотив» (Х) 92 (27) 1956—1958 «Авангард» (Х) 43 (13)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
1959—1960 1962 1967 1972 1974—1975	«Авангард» (Х) «Авангард» (Х) «Колос» (П) «Металіст» (Х) «Металіст» (Х)
Звання, нагороди
Звання	Заслужений тренер УРСР
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зуб.

Закінчив Харківський педагогічний інститут.

Життєпис

Син харківського футболіста Микити Павловича Зуба. У футбол почав грати в 1944 році в «Трудових резервах». Одночасно з цим закінчив Харківське ремісниче училище, деякий час працював слюсарем-інструментальником на вагоноремонтному заводі.

У 1947 році зарахований до команди майстрів харківського «Локомотива». Дебютував у вищій лізі чемпіонату СРСР в 1949 році. За 2 сезони провів у вищій лізі 57 ігор, забив 6 м'ячів.

У 1951 році приймає рішення перейти в московську команду «Динамо», де практично відразу закріпився в основному складі. У складі «Динамо» грав на Берлінському всесвітньому фестивалі молоді і студентів у 1951 році, в Індії, Бірмі, Індонезії, Румунії й інших країнах.

У 1953 році, повернувшись до рідного Харкова, Зуб став капітаном і провідним гравцем рідного харківського «Локомотива», потім «Авангарду». У 1958 році, закінчивши активні виступи через травми, очолив його вже як головний тренер. Саме під його керівництвом уже через рік команда завоювала місце в класі «А» чемпіонату СРСР, де дебютувала в 1960. У співдружності з легендарним футболістом московського «Торпедо», а згодом відомим тренером Олександром Пономарьовим, якого Віталій Микитович сам і запросив на роль старшого тренера «Авангарду», Віталій Зуб привів харківський клуб до 6-го місця в чемпіонаті СРСР 1961 року, що стало найвищим досягненням харків'ян в післявоєнному радянському футболі.

У 1962 році Віталій Микитович Зуб знову очолив харківський «Авангард», але вже ненадовго. Надалі працював старшим тренером молодіжного складу харківського «Авангарду».

У серпні 1967 очолив полтавський «Колос», змінивши на тренерському містку Володимира Аксьонова, але вже в жовтні залишив свій пост, повернувшись до Харкова.

У 1974—1975 роках знову ненадовго очолив харківський «Металіст».

У 1976 році був призначений головою Харківського обласного спорткомітету, де пропрацював 15 років. На період його керівництва обласним спортивним відомством припадає не одне яскраве досягнення харківських спортсменів і команд на всесоюзній і міжнародній аренах, в тому числі — перемога «Металіста» в Кубку СРСР в 1988 і участь команди в єврокубках сезону 1988/89 років.

Новим щаблем у біографії Віталія Микитовича Зуба стала педагогічна робота в Харківському державному інституті фізичної культури. З 1990 року він на посаді проректора по спорту, а потім — помічника ректора. Працював у ВНЗ на посаді доцента кафедри футболу та хокею.

7 травня 2008 року на урочистому зібранні, присвяченому 100-річчю харківського футболу, Віталій Микитович Зуб був нагороджений орденом «За заслуги» 3-го ступеня.

Досягнення

Меморіальна дошка у Харкові

Як гравця

• Чемпіонат УРСР
  • Чемпіон (1): 1948

• Перша ліга чемпіонату СРСР
  • Чемпіон (1): 1948

Як тренера

Металіст (Харків)

• група 2 Класу «Б» чемпіонату СРСР
  • Чемпіон (1): 1959

Відзнаки

• титул Майстер спорту СРСР (1960)
• титул Заслужений тренер УРСР (1969)
• орден «За заслуги» 3-го ступеня (2008)
• Заслужений працівник фізичної культури та спорту України.

Примітки

1. FootballFacts.ru
   d:Track:Q42428763
2. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 18 липня 2017.
3. . Архів оригіналу за 5 січня 2017. Процитовано 18 липня 2017.
4. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 липня 2017.

Посилання

• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль гравця на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»
• Профіль гравця [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті footbook.ru
• Статистика виступів [ 8 липня 2017 у Wayback Machine.] на сайті fc-dynamo.ru
• Профіль тренера на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»
• Профіль тренера [ 2 вересня 2017 у Wayback Machine.] на сайті metalist-kh-stat.net.ua