Купріян Федорович Зосенко (27 вересня 1907 року, Бобрик, нині Роменського району Сумської області — 27 квітня 1987 року, Ромни, Сумська область) — український художник.
Купріян Федорович Зосенко | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 27 вересня 1907 Бобрик | |||
Смерть | 27 квітня 1987 (79 років) | |||
Ромни, Сумська область, Українська РСР, СРСР | ||||
Країна | Російська імперія СРСР | |||
Жанр | пейзаж, d і натюрморт | |||
Діяльність | художник | |||
Діти | Зосенко Валерій Купріянович | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
| ||||
Біографія
Зосенко Купріян Федорович народився 27 вересня 1907 року на хуторі Гайдуків поблизу села Бобрик, нині Роменського району Сумської області. До війни працював художником у кінотеатрі імені Чапаєва. У роки війни зі зброєю в руках захищав батьківщину. Після війни викладав малювання у Роменській школі № 2. Він навчав дітей любити природу, пробудив цікавість до оточуючого світу. Купріян Федорович був людиною неординарною, талановитою, спілкувався з культурною елітою свого часу. Він товаришував з Іваном Цюпкою, Іваном Желаєвим, Євгеном Адамцевичем, Абрамом Варшавським. Купріян Зосенко був знайомий із кінорежисером і скульптором Іваном Кавалерідзе. Кавалерідзе, коли приїжджав у Ромни, не раз зупинявся у Зосенків. Тоді в будиночку на вулиці Кірова велися нескінченні розмови про минуле і сьогодення міста, про творчі задуми, мистецькі течії. Купріян Зосенко грав на бандурі, багатьом запам'ятався у вишитій сорочці, з бандурою в руках. Він часто спілкувався з артистом Роменського театру Степаном Шкуратом, брав участь у будівництві пам'ятника Тарасові Шевченку.
Творчість
Купріян Федорович Зосенко писав пейзажі, портрети, натюрморти. Картина «Весна в селі Житне» була створена у 1937 році. Під безмежно прозорим небом попід горою боровичками розкинулися хатки, вкриті соломою. За плетеними тинами видніються нехитрі селянські обійстя. Тут народжуються, живуть і помирають. Так спокійно і затишно біля оксамитового гаю. Зграйкою берізки височіють за садками. Наче й немає лихоліть двадцятого століття. Насправді ж селяни тільки пережили голод 1932—1933 років. Чи не про нього нагадують насипані горбки на передньому плані? Вони вже вкрилися травою. Це тиша перед бурею. Митці наділені даром передчуття. Через кілька років війна порушить спокій у вітчизні. У Житному за роки війни буде страчено двадцять вісім чоловік, шістнадцять будуть вивезені на примусові роботи. Через сімдесят років (а саме стільки минуло з часу написання картини) реалістичне живописне полотно стало історичною реліквією. За ним можна відтворити, якими були наші села раніше.
Тростянець
Місцем натхнення був для Купріяна Зосенка Тростянецький дендропарк. Там часто бував із родиною і друзями. У вченого — лісника Олександра Григоровича Завадського набирались знань і оптимізму. Купріян Федорович у листах називав парк «величним, Божественно красивим», від самої згадки про нього «на душі ставало легко і приємно, наче життєдайну силу там черпав». Рукописи Завадського про Качанівку, Сокиринці, Тростянець Зосенко передрукував у двох екземплярах і часто їх перечитував. «Це безцінна історія для нас», — писав учитель. Любив художник весну і осінь: «Радісно на серці, коли їх згадую». Картина «Місток у парку» була написана в 1977 році у Тростянецькому дендропарку. Ще не буяє різнобарв'ям осінь, та літо вже минуло. І верба схилилась під тягарем часу. Саме цей пейзаж згодом напише Валерій Купріянович.
Див. також
Джерела
- Художньо-мистецька спадщина Сумщини: від давнини до сьогодення / авт.-упоряд. Валентина Єфремова. — Київ : Хрещатик, 2007. — С. 156—157.
- Лобода О. П. Вернісаж. Життєписи художників Роменщини. — Суми : ЗАТ «ІСА-Інтерпапір» 2008. — 116 с.
- Лобода О. П. Зосенко. — Суми : ЗАТ «ІСА-Інтерпапір», 2008. — 80 с.
Посилання
http://posullya.com.ua/Document/Kalendar2017.pdf [ 9 грудня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kupriyan Fedorovich Zosenko 27 veresnya 1907 roku Bobrik nini Romenskogo rajonu Sumskoyi oblasti 27 kvitnya 1987 roku Romni Sumska oblast ukrayinskij hudozhnik Kupriyan Fedorovich ZosenkoNarodzhennya27 veresnya 1907 1907 09 27 BobrikSmert27 kvitnya 1987 1987 04 27 79 rokiv Romni Sumska oblast Ukrayinska RSR SRSRKrayina Rosijska imperiya SRSRZhanrpejzazh d i natyurmortDiyalnisthudozhnikDitiZosenko Valerij KupriyanovichUchasniknimecko radyanska vijna U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zosenko BiografiyaZosenko Kupriyan Fedorovich narodivsya 27 veresnya 1907 roku na hutori Gajdukiv poblizu sela Bobrik nini Romenskogo rajonu Sumskoyi oblasti Do vijni pracyuvav hudozhnikom u kinoteatri imeni Chapayeva U roki vijni zi zbroyeyu v rukah zahishav batkivshinu Pislya vijni vikladav malyuvannya u Romenskij shkoli 2 Vin navchav ditej lyubiti prirodu probudiv cikavist do otochuyuchogo svitu Kupriyan Fedorovich buv lyudinoyu neordinarnoyu talanovitoyu spilkuvavsya z kulturnoyu elitoyu svogo chasu Vin tovarishuvav z Ivanom Cyupkoyu Ivanom Zhelayevim Yevgenom Adamcevichem Abramom Varshavskim Kupriyan Zosenko buv znajomij iz kinorezhiserom i skulptorom Ivanom Kavaleridze Kavaleridze koli priyizhdzhav u Romni ne raz zupinyavsya u Zosenkiv Todi v budinochku na vulici Kirova velisya neskinchenni rozmovi pro minule i sogodennya mista pro tvorchi zadumi mistecki techiyi Kupriyan Zosenko grav na banduri bagatom zapam yatavsya u vishitij sorochci z banduroyu v rukah Vin chasto spilkuvavsya z artistom Romenskogo teatru Stepanom Shkuratom brav uchast u budivnictvi pam yatnika Tarasovi Shevchenku TvorchistKupriyan Fedorovich Zosenko pisav pejzazhi portreti natyurmorti Kartina Vesna v seli Zhitne bula stvorena u 1937 roci Pid bezmezhno prozorim nebom popid goroyu borovichkami rozkinulisya hatki vkriti solomoyu Za pletenimi tinami vidniyutsya nehitri selyanski obijstya Tut narodzhuyutsya zhivut i pomirayut Tak spokijno i zatishno bilya oksamitovogo gayu Zgrajkoyu berizki visochiyut za sadkami Nache j nemaye liholit dvadcyatogo stolittya Naspravdi zh selyani tilki perezhili golod 1932 1933 rokiv Chi ne pro nogo nagaduyut nasipani gorbki na perednomu plani Voni vzhe vkrilisya travoyu Ce tisha pered bureyu Mitci nadileni darom peredchuttya Cherez kilka rokiv vijna porushit spokij u vitchizni U Zhitnomu za roki vijni bude stracheno dvadcyat visim cholovik shistnadcyat budut vivezeni na primusovi roboti Cherez simdesyat rokiv a same stilki minulo z chasu napisannya kartini realistichne zhivopisne polotno stalo istorichnoyu relikviyeyu Za nim mozhna vidtvoriti yakimi buli nashi sela ranishe TrostyanecMiscem nathnennya buv dlya Kupriyana Zosenka Trostyaneckij dendropark Tam chasto buvav iz rodinoyu i druzyami U vchenogo lisnika Oleksandra Grigorovicha Zavadskogo nabiralis znan i optimizmu Kupriyan Fedorovich u listah nazivav park velichnim Bozhestvenno krasivim vid samoyi zgadki pro nogo na dushi stavalo legko i priyemno nache zhittyedajnu silu tam cherpav Rukopisi Zavadskogo pro Kachanivku Sokirinci Trostyanec Zosenko peredrukuvav u dvoh ekzemplyarah i chasto yih perechituvav Ce bezcinna istoriya dlya nas pisav uchitel Lyubiv hudozhnik vesnu i osin Radisno na serci koli yih zgaduyu Kartina Mistok u parku bula napisana v 1977 roci u Trostyaneckomu dendroparku She ne buyaye riznobarv yam osin ta lito vzhe minulo I verba shililas pid tyagarem chasu Same cej pejzazh zgodom napishe Valerij Kupriyanovich Div takozhZosenko Valerij Kupriyanovich RomniDzherelaHudozhno mistecka spadshina Sumshini vid davnini do sogodennya avt uporyad Valentina Yefremova Kiyiv Hreshatik 2007 S 156 157 Loboda O P Vernisazh Zhittyepisi hudozhnikiv Romenshini Sumi ZAT ISA Interpapir 2008 116 s Loboda O P Zosenko Sumi ZAT ISA Interpapir 2008 80 s Posilannyahttp posullya com ua Document Kalendar2017 pdf 9 grudnya 2017 u Wayback Machine