Вступний розділ цієї статті ймовірно несповна підсумовує ключові тези її вмісту Будь ласка допоможіть розширити вступ до

Світла́на Григо́рівна Золо́тько (нар. 27 грудня 1950) — українська акторка театру та кіно, Народна артистка України (2021).

Золотько Світлана Григорівна
Світлана Золотько в ролі Вікторії (вистава «Альбатроси»)
Світлана Золотько в ролі Вікторії (вистава «Альбатроси»)
Народилася	27 грудня 1950(1950-12-27) (73 роки)
Діяльність	акторка

Нагороди та премії
Заслужений артист України

Життєпис

В ранньому дитинстві мріяла стати професійною балериною, однак батько випадково записав її у драматичний кружок, про що сама акторка не шкодує.

Закінчила Харківський державний інститут мистецтв ім. І. Котляревського 1973 року. З 1973 по 1975 працювала у Миколаївському драматичному театрі ім. Чкалова, з 1975 по 1988 — у Кримському академічному російському драматичному театрі ім. М. Горького. В Києві з 1988 по 1992 рокки — акторка Молодіжного (нині Молодого) театру. З 1992-го — акторка Київського театру драми і комедії на лівому березі Дніпра (провідний майстрер сцени).

Одружена. Чоловік — Олександр Ганноченко, актор Київського театру драми і комедії на лівому березі Дніпра. Має двох дітей.

Театральні ролі

Миколаївський драматичний театр ім. Чкалова

«Старший син» Олександра Вампілова
«Чудаки» Максима Горького
«Борги наші» Едуарда Володарського
«Благочестива Марта» Тірсо де Моліна; реж. Володимир Оглоблін

Кримський академічний російський драматичний театр імені Максима Горького

«Да здравствует королева, виват!» — Марія Стюарт
«Мастер и Маргарита» — Маргарита
«Медея» — Медея
«Дядя Ваня» — Соня
«Дядя Ваня» — Олена Андріївна
«Три сестры» — Марія
«Живи и помни» — Настьона

Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра

1992 — «Жених из Иерусалима» — Рахель-Лєя Ґолд
— «Условия диктует леди» — Філіппа
1993 — «Семейная жизнь» — Лора
— «Олеся» — Лукерія Степанівна
— «Майн Кампф, или носки в кофейнике» — Фрау Смерть
— «Комедия о прелести греха» (за п'єсою Н. Макіавеллі «Мандрагора») — Сострата
1996 — «Белый джаз Каролины Эшли» — Ізабелла Тренч
«Каприз принцессы» — Мачуха
— «Мелкий бес» — Переполовенська
1997 — «Живой труп» — Анна Павлівна
— «Идеальный муж» — Місіс Чівлі
— «Смерть Тарелкина» — Людмила, Мавруша
2000 — «Анна Каренина» — Бетсі Тверська
— «Зрители на спектакль не допускаются» за п'єсою «Театр» М. Фрейна — Міс Клакет, вона ж Дотті Отлі
2001 — «Древнейшая профессия» — Віра
2001 — «Сильвия» — Кейт
— «Женские игры» — Луїза Ельферсдорфер
— «Не хочу тебя видеть!.. Люблю… Мелисса.» за п'єсою «Листи кохання» А. Герні — Меліса Ґарднер
2004 — «Вишневый сад» — Шарлотта
— «Голубчики мои!…» за творами Ф. Достоєвського та О. Володіна — Нікуліна
2008 — «Ричард III» — Герцогиня Йоркська
— «Куда подует ветер» за п'єсою «Ліола» Л. Піранделло — тітка Німфа Господарич
2011 — «Чотири причини вийти заміж» (за п'єсою «Тустеп на тлі валіз» Р. Баера) — Христина
2019 — «Альбатроси» за п'єсою «З життя корисних копалин» Фредеріка Строппеля; реж. Стас Жирков — Вікторія
2020 — «Хлібне перемир'я» Сергія Жадана; реж. Стас Жирков — Тьотя Шура
2023 — «37 листівок» Майкла МакКівера; реж. Євгеній Резніченко — Нана

Театральне агентство «ТЕ-АРТ»

2021 — «Час кохати» за п’єсою «Поки вона вмирала» Надії Птушкіної — Софія Іванівна
2023 — «Серцеїдки» за пʼєсою «8 жінок» Робера Тома — Бабуся
2023 — «Перших вісім побачень»; реж. Олександр Ганноченко — Крістіна

Фільмографія

1994 — Царівна (телесеріал) — панна Марія
1995 — Острів любові (телесеріал, Фільм #9) — Анна
2002 — Бабин Яр (телевізійний фільм) — епізод
2004 — Я тебе кохаю (телесеріал) — епізод
2006 — Повернення Мухтара-3 (телесеріал, 90-та серія) — Елла Марківна
2007 — Третій зайвий — Анна Іванівна
2007 — Запорожець за Дунаєм
2007 — Третій зайвий — Анна Іванівна
2008 — Смерть шпигунам. Крим — Василіса
2009 — Осінні квіти (телесеріал) — старша медсестра
2009 — За загадкових обставин (телесеріал) — тітка Зої
2012 — Жіночий лікар (телесеріал, 5-та серія) — Валентина
2013 — Тариф «Щаслива сім’я»
2017 — Підкидки — хазяйка дачі
2019 — Скляна кімната — мати Віки
2020 — Акушерка — акушерка
2020 — Бідна Саша
2021 — Ляльковий дім
2021 — Скажи мені правду
2021 — Три кольори кохання
2021 — Я не вірю — сусідка Ольги
2022 — Чуже щастя — мати Максима

Нагороди та визнання

2021 — Народна артистка України

Примітки

. Архів оригіналу за 31 березня 2021. Процитовано 30 березня 2021.
Юбилейное интервью с заслуженной артисткой Украины Светланой Золотько^{[недоступне посилання]}
(2019). Для заслужених і народних. Спектакль «Альбатросы»: птицами по зайцам (укр.). «Yabl». Процитовано 21 березня 2023.
Іван СТОЛЯРЧУК (22 липня 2020). Коли третьою за столом війна (укр.). «Kyiv daily». Процитовано 21 березня 2023.

Посилання

Світлана Золотько на сайті Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра
Світлана Золотько на сайті DzygaMDB
Світлана Золотько [ 28 лютого 2013 у Wayback Machine.] на сайті Кіно-театр.ру(рос.)
Светлана Золотько — сайт Кинопоиск [ 8 січня 2018 у Wayback Machine.]

[131/2021-1] . Архів оригіналу за 31 березня 2021. Процитовано 30 березня 2021.

[2] Юбилейное интервью с заслуженной артисткой Украины Светланой Золотько^{[недоступне посилання]}

[Yabl_2019-3] (2019). Для заслужених і народних. Спектакль «Альбатросы»: птицами по зайцам (укр.). «Yabl». Процитовано 21 березня 2023.

[Kyiv_daily_2020-4] Іван СТОЛЯРЧУК (22 липня 2020). Коли третьою за столом війна (укр.). «Kyiv daily». Процитовано 21 березня 2023.