Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Золотухін Віталій Іванович нар 23 жовтня 1929 Севастополь Крим пом 27 квітня 1986 Миколаїв Україна український графік і

Золотухін Віталій Іванович

Золотухін Віталій Іванович

Золотухін Віталій Іванович (нар. 23 жовтня 1929, Севастополь, Крим — пом. 27 квітня 1986, Миколаїв, Україна) — український графік і живописець. Член Спілки художників України (1986).

Золотухін Віталій Іванович
Народження23 жовтня 1929(1929-10-23)
Севастополь, Крим
Смерть27 квітня 1986(1986-04-27) (56 років)
 Миколаїв, Україна
Національністьукраїнець
Країнаimage СРСР
Жанрпортрет, пейзаж, натюрморт, діорама
НавчанняМиколаївський художній комбінат художнього фонду УРСР
Напрямокживопис, графіка

Життєпис

Народився 23 жовтня 1929 року в сім'ї робочої Миколаївського суднобудівного заводу імені А. Марті і військового моряка. Мати, чия вагітність не була помітною, була зачислена до здавальної команди корабля в Севастополь, де і народила першого сина. Як передова працівниця заводу брала участь в першому всесоюзному з'їзді жінок у Москві. Пізніше переслідувана, разом з сином у 1936 році вимушена була переїхати до Дніпра, де народила другого сина, Анатолія Івановича Золотухіна. Тут же Віталій пішов в школу.

У 1941 році сім'я повернулася в Миколаїв. Батько пішов на фронт, а мати, вагітна третьою дитиною з двома синами залишилася в окупованому місті і була вимушена переховуватися від нацистів в районі Водопоя.

Батько після війни додому не повернувся, оскільки завів нову сім'ю в Севастополі.

З 1946 року Віталій влаштувався на підробітку в Миколаївський художній комбінат художнього фонду УРСР, куди був зачислений учнем з 5 вересня 1946 року. До 1950 року навчався у художній студії у викладачів та .

У 1951–1954 роках служив в Кишиневі в лавах збройних сил СРСР артилеристом.

Починаючи з 1955 року брав участь у міських, обласних, республіканських, всесоюзних виставках та персональних — у Миколаєві (1966, 1973, посмертна – 1988). Всього ним було створено і виставлено понад 200 картин. У 1960-х роках він закладав основи монументально-декоративного мистецтва в Миколаєві. За його участі оформлялися інтер'єри та екстер'єри будівель, вулиць і парків.

Член Спілки художників України з 1986 року.

Помер 27 квітня 1986 року у Миколаєві.

Творчий доробок

Живописні полотна виконував в реалістичному стилі, а в графіці, випробувавши різні техніки, зупинився на гравюрі на картоні. Велика частина творчості пов'язана з Миколаєвом, цілі цикли присвячені Мигійським порогам, морю і степам Миколаївської області.

Створював переважно портрети, пейзажі і натюрморти. Брав участь у створенні діорам. Кращі роботи передані дружиною художника у Миколаївський обласний художній музей ім. В. В. Верещагіна, 18 картин з його спадщини дружина передала в дар Миколаївському обласному краєзнавчому музею та 5 картин в музей бойової слави моряків-десантників загону К. Ф. Ольшанського, що розташований на території Миколаївського морського порту.

Вибрані роботи

Живопис

  • «Біля причалу» (1955);
  • «Натюрморт. Овочі» (1956);
  • «Перший сніг» (1957);
  • «Обсерваторія» (1958);
  • «Сутінки» (1961);
  • «Мелодія» (1963);
  • «Бузок» (1967);
  • «Висота» (1967–1968);
  • «Весна», «Сонечко», «Ніколо Паганіні» (усі — 1968);
  • «Пробудження» (1969);
  • «Осінні мережива» (1970);
  • «Фінал» (1972);
  • «Земля хліборобська» (1980);
  • «Ні п'яді назад!» (1986).

Графіка

  • «Яхти» (1962);
  • «Бакенщик» (1962–1963);
  • «За вогником» (1963);
  • «Туман» (1979);
  • серії «Незабутні роки» (1973);
  • «Десант ольшанців» (1974);
  • «Рік 1945» (1975).

Діорами

  • «Взяття Казанки» (у співавторстві, 1975);
  • «На підступах до Миколаєва» (у співавторстві, 1980).

Література

  • Виталий Иванович Золотухин. Живопись. Графика: Каталог выставки. Николаев, 1988;
  • Золотухин А. И. Слово о художнике Виталии Золотухине. Возможности Киммерии: Экзампей. Николаев, 2005;
  • Кузнецов, Г. Г. Золотухін Віталій Іванович. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України: Енциклопедія сучасної України. Том 10. Київ, 2010.

Примітки

  1. Золотухін Віталій Іванович. Миколаївська обласна бібліотека ім. В. О. Лягіна. Процитовано 11 червня 2023.
  2. Золотухин, А. И. (2005). Экзампей (рос.). Николаев: Возможности Киммерии. с. 157—167.
  3. Кузнецов, Г. Г. (2010). Золотухін Віталій Іванович. Т. 10. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN .
  4. Ламонова, О. (2022). Словник художників України: біобібліографічний довідник. Книга 2: Г–3 (PDF). Київ: ІМФЕ. с. 262. ISBN .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zolotuhin Vitalij Ivanovich nar 23 zhovtnya 1929 Sevastopol Krim pom 27 kvitnya 1986 Mikolayiv Ukrayina ukrayinskij grafik i zhivopisec Chlen Spilki hudozhnikiv Ukrayini 1986 Zolotuhin Vitalij Ivanovich znachennya1 opis1 Narodzhennya23 zhovtnya 1929 1929 10 23 Sevastopol KrimSmert27 kvitnya 1986 1986 04 27 56 rokiv Mikolayiv UkrayinaNacionalnistukrayinecKrayina SRSRZhanrportret pejzazh natyurmort dioramaNavchannyaMikolayivskij hudozhnij kombinat hudozhnogo fondu URSRNapryamokzhivopis grafikaZhittyepisNarodivsya 23 zhovtnya 1929 roku v sim yi robochoyi Mikolayivskogo sudnobudivnogo zavodu imeni A Marti i vijskovogo moryaka Mati chiya vagitnist ne bula pomitnoyu bula zachislena do zdavalnoyi komandi korablya v Sevastopol de i narodila pershogo sina Yak peredova pracivnicya zavodu brala uchast v pershomu vsesoyuznomu z yizdi zhinok u Moskvi Piznishe peresliduvana razom z sinom u 1936 roci vimushena bula pereyihati do Dnipra de narodila drugogo sina Anatoliya Ivanovicha Zolotuhina Tut zhe Vitalij pishov v shkolu U 1941 roci sim ya povernulasya v Mikolayiv Batko pishov na front a mati vagitna tretoyu ditinoyu z dvoma sinami zalishilasya v okupovanomu misti i bula vimushena perehovuvatisya vid nacistiv v rajoni Vodopoya Batko pislya vijni dodomu ne povernuvsya oskilki zaviv novu sim yu v Sevastopoli Z 1946 roku Vitalij vlashtuvavsya na pidrobitku v Mikolayivskij hudozhnij kombinat hudozhnogo fondu URSR kudi buv zachislenij uchnem z 5 veresnya 1946 roku Do 1950 roku navchavsya u hudozhnij studiyi u vikladachiv ta U 1951 1954 rokah sluzhiv v Kishinevi v lavah zbrojnih sil SRSR artileristom Pochinayuchi z 1955 roku brav uchast u miskih oblasnih respublikanskih vsesoyuznih vistavkah ta personalnih u Mikolayevi 1966 1973 posmertna 1988 Vsogo nim bulo stvoreno i vistavleno ponad 200 kartin U 1960 h rokah vin zakladav osnovi monumentalno dekorativnogo mistectva v Mikolayevi Za jogo uchasti oformlyalisya inter yeri ta ekster yeri budivel vulic i parkiv Chlen Spilki hudozhnikiv Ukrayini z 1986 roku Pomer 27 kvitnya 1986 roku u Mikolayevi Tvorchij dorobokZhivopisni polotna vikonuvav v realistichnomu stili a v grafici viprobuvavshi rizni tehniki zupinivsya na gravyuri na kartoni Velika chastina tvorchosti pov yazana z Mikolayevom cili cikli prisvyacheni Migijskim porogam moryu i stepam Mikolayivskoyi oblasti Stvoryuvav perevazhno portreti pejzazhi i natyurmorti Brav uchast u stvorenni dioram Krashi roboti peredani druzhinoyu hudozhnika u Mikolayivskij oblasnij hudozhnij muzej im V V Vereshagina 18 kartin z jogo spadshini druzhina peredala v dar Mikolayivskomu oblasnomu krayeznavchomu muzeyu ta 5 kartin v muzej bojovoyi slavi moryakiv desantnikiv zagonu K F Olshanskogo sho roztashovanij na teritoriyi Mikolayivskogo morskogo portu Vibrani roboti Zhivopis Bilya prichalu 1955 Natyurmort Ovochi 1956 Pershij snig 1957 Observatoriya 1958 Sutinki 1961 Melodiya 1963 Buzok 1967 Visota 1967 1968 Vesna Sonechko Nikolo Paganini usi 1968 Probudzhennya 1969 Osinni merezhiva 1970 Final 1972 Zemlya hliborobska 1980 Ni p yadi nazad 1986 Grafika Yahti 1962 Bakenshik 1962 1963 Za vognikom 1963 Tuman 1979 seriyi Nezabutni roki 1973 Desant olshanciv 1974 Rik 1945 1975 Diorami Vzyattya Kazanki u spivavtorstvi 1975 Na pidstupah do Mikolayeva u spivavtorstvi 1980 LiteraturaVitalij Ivanovich Zolotuhin Zhivopis Grafika Katalog vystavki Nikolaev 1988 Zolotuhin A I Slovo o hudozhnike Vitalii Zolotuhine Vozmozhnosti Kimmerii Ekzampej Nikolaev 2005 Kuznecov G G Zolotuhin Vitalij Ivanovich Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Tom 10 Kiyiv 2010 PrimitkiZolotuhin Vitalij Ivanovich Mikolayivska oblasna biblioteka im V O Lyagina Procitovano 11 chervnya 2023 Zolotuhin A I 2005 Ekzampej ros Nikolaev Vozmozhnosti Kimmerii s 157 167 Kuznecov G G 2010 Zolotuhin Vitalij Ivanovich T 10 Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini ISBN 978 966 02 2074 4 Lamonova O 2022 Slovnik hudozhnikiv Ukrayini biobibliografichnij dovidnik Kniga 2 G 3 PDF Kiyiv IMFE s 262 ISBN 978 617 14 0051 1

Дата публікації:
Топ