Золоторудна і свинцево-цинкова промисловість Закарпаття
Золото є корисною копалиною постійного попиту. Мінімальні потреби України у свинці складають понад 40, а цинку — 40-60 тис. т. на рік. Світовим досвідом доведена висока рентабельність цього виробництва за умови видобутку та переробки близько одного мільйона тон руди на рік. Золоторудна промисловість України робить перші кроки, перебуває у стадії оформлення.
На дослідно-промисловій дільниці Мужіївського родовища ДАК «Українські поліметали» у 2000-х роках добувало 60-70 тис. т. золотої руди на рік, а концерн «Тукурінгра» на Саулянському золотому родовищі — 5-6 тис. т. На золотопереробній фабриці проходить апробацію екологічно чиста гравітаційна технологія, в якій єдиним компонентом збагачення руди є оборотна вода.
Результативні пошуки нових родовищ за рахунок держбюджету ведуться на флангах Мужіївського золото-поліметалічного та Саулянського золоторудного родовищ, на Берегівському золото-поліметалічному і Біганському барито-золото-поліметалічному родовищах, у Рахівському і Вишківському рудних районах. Це створює реальні передумови для іноземних і вітчизняних інвестицій у пошуки та розвідку нових золотих і золото-поліметалічних родовищ, існують реальні передумови для відкриття кількох нових родовищ на Закарпатті.
Переробку руд найраціональніше проводити на базі Закарпатського хімічного заводу, де природні геологічні умови захищають довкілля.
У 1999-2006 роках тут видобувала державна компанія “Закарпатполіметали”, але швидко збанкрутувала і припинила видобуток.
У 2012 році дозвіл на видобування золота в Мужієво придбала приватна “Карпатська рудна компанія” (КРК).
Разом з тим, експлуатація Мужіївського золото-поліметалічного родовища може задовольнити потреби України тільки частково.
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 16 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 18 березня 2017. Процитовано 16 червня 2017.
Див. також
Джерела
- Паламарчук М. М., Горленко І. О., Яснюк Т. Є. Географія мінеральних ресурсів Української РСР. — К.: Рад. школа, 1985. — 135 с.
- Григорович М. Б., Немировская М. Г. Минеральное сырье для промышленности строительных материалов и его оценка при геологоразведочных работах. Изд-во «Недра», М., 1974. (рос.)
- Стратиграфическая схема палеогеновых отложений Украины (унифицированная). — К.: Наукова думка, 1987.
- Родовища Закарпатської області [ 21 травня 2017 у Wayback Machine.]
Ця стаття не має . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zolotorudna i svincevo cinkova promislovist Zakarpattya Zoloto ye korisnoyu kopalinoyu postijnogo popitu Minimalni potrebi Ukrayini u svinci skladayut ponad 40 a cinku 40 60 tis t na rik Svitovim dosvidom dovedena visoka rentabelnist cogo virobnictva za umovi vidobutku ta pererobki blizko odnogo miljona ton rudi na rik Zolotorudna promislovist Ukrayini robit pershi kroki perebuvaye u stadiyi oformlennya Na doslidno promislovij dilnici Muzhiyivskogo rodovisha DAK Ukrayinski polimetali u 2000 h rokah dobuvalo 60 70 tis t zolotoyi rudi na rik a koncern Tukuringra na Saulyanskomu zolotomu rodovishi 5 6 tis t Na zolotopererobnij fabrici prohodit aprobaciyu ekologichno chista gravitacijna tehnologiya v yakij yedinim komponentom zbagachennya rudi ye oborotna voda Rezultativni poshuki novih rodovish za rahunok derzhbyudzhetu vedutsya na flangah Muzhiyivskogo zoloto polimetalichnogo ta Saulyanskogo zolotorudnogo rodovish na Beregivskomu zoloto polimetalichnomu i Biganskomu barito zoloto polimetalichnomu rodovishah u Rahivskomu i Vishkivskomu rudnih rajonah Ce stvoryuye realni peredumovi dlya inozemnih i vitchiznyanih investicij u poshuki ta rozvidku novih zolotih i zoloto polimetalichnih rodovish isnuyut realni peredumovi dlya vidkrittya kilkoh novih rodovish na Zakarpatti Pererobku rud najracionalnishe provoditi na bazi Zakarpatskogo himichnogo zavodu de prirodni geologichni umovi zahishayut dovkillya U 1999 2006 rokah tut vidobuvala derzhavna kompaniya Zakarpatpolimetali ale shvidko zbankrutuvala i pripinila vidobutok U 2012 roci dozvil na vidobuvannya zolota v Muzhiyevo pridbala privatna Karpatska rudna kompaniya KRK Razom z tim ekspluataciya Muzhiyivskogo zoloto polimetalichnogo rodovisha mozhe zadovolniti potrebi Ukrayini tilki chastkovo Primitki Arhiv originalu za 22 grudnya 2017 Procitovano 16 chervnya 2017 Arhiv originalu za 18 bereznya 2017 Procitovano 16 chervnya 2017 Div takozhKorisni kopalini Zakarpatskoyi oblastiDzherelaPalamarchuk M M Gorlenko I O Yasnyuk T Ye Geografiya mineralnih resursiv Ukrayinskoyi RSR K Rad shkola 1985 135 s Grigorovich M B Nemirovskaya M G Mineralnoe syre dlya promyshlennosti stroitelnyh materialov i ego ocenka pri geologorazvedochnyh rabotah Izd vo Nedra M 1974 ros Stratigraficheskaya shema paleogenovyh otlozhenij Ukrainy unificirovannaya K Naukova dumka 1987 Rodovisha Zakarpatskoyi oblasti 21 travnya 2017 u Wayback Machine Cya stattya ne maye interviki posilan Vi mozhete dopomogti proyektu znajshovshi ta dodavshi yih do vidpovidnogo elementu Vikidanih