Золотоно шка річка в Україні в межах Золотоніського району Черкаської області Ліва притока Дніпра Басейн Чорного моря Зо

Золотоношка
Золотоношка
	Золотоношка біля автошляху Черкаси — Золотоноша
50°04′12″ пн. ш. 32°02′52″ сх. д. / 50.07000000002777540° пн. ш. 32.04780000002777740° сх. д.
Витік	с. Золотоношка
• координати	50°04′12″ пн. ш. 32°02′52″ сх. д. / 50.07000000002777540° пн. ш. 32.04780000002777740° сх. д.
Гирло	Дніпро
• координати	49°30′20″ пн. ш. 32°11′06″ сх. д. / 49.50560000002777628° пн. ш. 32.185100000027773604° сх. д.
Басейн	басейн Дніпра
Країни:	Україна; Черкаська область
Регіон	Черкаська область
Довжина	92 км
Площа басейну:	1 260
Притоки:	(Мала Золотоношка) (права); (Суха Згар), Кропивна (ліві)
	Медіафайли у Вікісховищі

Золотоно́шка — річка в Україні, в межах Золотоніського району Черкаської області. Ліва притока Дніпра. Басейн Чорного моря.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: (Золотоношка).

Опис

Довжина 92 км. Площа водозбірного басейну 1 260 км². Похил річки 0,4 м/км. Долина коритоподібна, завширшки до 4 км. Береги залужені та заліснені. Заплава завширшки до 400 м, подекуди заболочена. Річище слабозвивисте, завширшки пересічно 5 м. Стік зарегульовано ставками. Використовується на технічне й сільськогосподарське водопостачання, рибництво.

Розташування

Золотоношка бере початок на північній околиці Драбова. Тече на південь на південний захід, у пониззі — на південний схід, у пригирловій частині — на південь. Впадає до Дніпра (у Кременчуцьке водосховище) біля села (Чехівка).

Над річкою розташоване місто Золотоноша.

Притоки

(Мала Золотоношка) (права); (Суха Згар), Кропивна (ліві).

Природно-заповідний фонд

У долині річки розташовано гідрологічний заказник місцевого значення (Заплавський), загальнозоологічний заказник (Вітове) та заповідне урочище («Бакаївське»).

Екологічний стан

З 2009 р. Золотоношка перебуває у вкрай незадовільному екологічному стані. Причиною є забруднення вод річки неочищеними стоками очисних споруд м. Золотоноші.

Галерея

Золотоношка в урочищі («Бакаївське»)

Джерела

«Каталог річок України» [ 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 106. — (№ 1791).
Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 216

Посилання

. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 9 травня 2011.
Замість води — суцільні нечистоти^{[недоступне посилання]}

[1] . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 9 травня 2011.

[2] Замість води — суцільні нечистоти^{[недоступне посилання]}