Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Золотодобувна промисловість України розвивається в останні роки XX ст за радянської влади була відсутня Винятком була ро

Золотодобувна підгалузь України

Золотодобувна промисловість України — розвивається в останні роки XX ст., за радянської влади була відсутня. Винятком була розвідка Мужіївського родовища в Закарпатській області, відомого ще з XII ст.

image
Мужіївське золоторудне родовище (біля м. Берегове, Закарпаття)

Загальний опис

На початку ХХІ ст. в Україні відкрито більше тисячі золоторудних об'єктів (родовищ, рудопроявів точок мінералізації): у  — більше 300, в межах Українського щита — 650, у Донецькому регіоні — близько 60, що засвідчує значний золоторудний потенціал України. За оцінками експертів, 1997 року знайдені та оцінені запаси золота в Україні складали близько $7 трлн..

Найбільш розвіданими на 1999 р. були золоторудні райони, розташовані у вулканогенному поясі Карпат, метаморфічних комплексах стародавнього Українського щита, чорно-сланцевих формаціях Складчатого Донбасу, у старовинних і сучасних руслах річок, комплексних титано-цирконієвих розсипах, а також у хвостах збагачення залізних руд. Перспективними родовищами Українських Карпат були Мужіївське, Берегівське, Сауляк, запаси яких складали мільйони тонн руди, а середній вміст золота становив 6—8 г/т. До світових аналогів корінних родовищ Закарпаття можна віднести: Кріпл-Крік, США (запаси золота становлять 594 т); Багіо, Філіппіни (350 т), Хішікарі, Японія (250 т). Більшість значних родовищ на стародавніх щитах світу, до яких належить і Український, приурочені до граніт-зеленокам'яних поясів до-кембрійського періоду. На родовища стародавніх щитів і платформ припадає 75% світового видобутку золота. Аналогами об'єктів Українського щита є такі унікальні родовища, як Калгурлі, Австралія (1300 т); Колар, Індія (990 т), Парк'юпайн (980 т), Хемло (750 т), Керр-Едісон (340 т). Виявлені протягом останніх років[] родовища й прояви золота Середнього Придніпров'я (Сергіївське, Балка Золота, (Балка Широка), (Клинцівське), (Майське), (Юріївське)) виявились високоперспективними — прогнозні ресурси руди на пошукових площах складали сотні мільйонів тонн, а середній вміст золота коливався від 5 до 8 г/т. Зокрема, (Сергіївське родовище), пов'язане з сурською зеленокам'яною структурою, має істотну подібність до золотоносних родовищ Канади, Австралії та Південної Африки. Розміри родовища 1×2 км, виявлено 25 рудних тіл, прогнозні запаси — до 160 т золота. Попутні руди — молібденові. Родовище Балка Широка мало запаси до 130 т золота.

Геологічна позиція донецьких родовищ і рудовиявів подібна до родовищ чорносланцевого комплексу, до якого належать: суперунікальні родовища-«тисячники» — [ru], Росія (1100 т) і , США (1200 т), унікальні — , (Ґана) (530 т) і Бендіго, Австралія (700 т). Те, що до сьогодні[] на Донеччині не відкрито родовища золота, геологи пов'язували з відсутністю глибинної геологічної розвідки найбільш розвіданих рудовиявів Донбасу — , Бобриківського вияву. Очікувалося, що основна частина золота зосереджена відповідно на глибинах 400 і 1300 м.

Найбільш розвіданим і підготовленим до експлуатації було[] Мужіївське родовище із затвердженими запасами золотополіметалічних руд. Генпроектувальником Мужіївського державного золото-поліметалічного комбінату був інститут «Кривбаспроект».

Було запропоновано цю статтю або розділ до Мужіївське золоторудне родовище, але, можливо, це варто додатково . Пропозиція з грудня 2019.

У 1995–1996 рр. інститут «Кривбаспроект» разом з інститутами «Механобрчормет», біоколоїдної хімії НАН України, мінеральних ресурсів («Укр-ДІМР»), «Титану», «Промтехнології» виконав техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) промислового освоєння цього родовища. Збагачення руд в ТЕО передбачалося на місці видобутку, а гідрометалургійна переробка золоторудних концентратів — на Закарпатті і на Придніпровському хімічному заводі (ПХЗ), Вільногірському гірничо-металургійному комбінаті, Східному ГЗК. Був розглянутий також варіант прямого ціанування руди на ПХЗ, на якому в усіх варіантах передбачався електроліз і одержання товарного злитку. Переробка золото-поліметалічних концентратів передбачалася на констянтинівському заводі «Укрцинк». Усі варіанти були рентабельними. Інститут «Кривбаспроект» виконав робочий проект будівництва Мужіївського державного золото-поліметалічного комбінату. Мужіївський рудник видав першу золотополіметалічну руду в 1999 р. Із пуском другої черги Мужіївської копальні потужність золотозбагачувальної фабрики мала становити щорічно 120 тис.т руди, середній вміст золота в ній — 6–7 г/т. За рік там мали отримувати 800–1000 кг золота.[]

1999 року на базі Мужіївського золото-поліметалічного комбінату було створено ТОВ «Закарпатполіметалли». Воно працювало до кінця 2006 року, за вісім років переробило 293 тис. тонн руди, виробило близько 800 кг золота та припинило роботу через відсутність фінансування.

Оцінка інших родовищ — Сауляк, (Сергіївське), (Балка Широка), (Балка Золота), (Клинцівське), (Юріївське), (Майське), (Бобриківське) — була виконана в 1996 році укрупнено.

Вивчалося[] (Біганське родовище) та мідно-золотовмісне родовище . Збагачення руд передбачалося проводити за гравітаційно-флотаційною схемою на місці видобутку, а гідрометалургійну переробку та (афінаж) — на Придніпровському хімічному заводі (ПХЗ). Вилучення золота в концентрат прогнозувалося залежно від типу руд кожного родовища на рівні від 85,5 до 94,5 %, вихід концентрату із руди — від 4,7 до 9,7 %, а золота у товарну продукцію — 98 %. Бобриківського родовища передбачалося переробляти на ПХЗ без збагачення за тією ж технологічною схемою, що й концентрати. Загальне вилучення золота з руди прогнозувалося на рівні 88,0 %. У результаті оцінки за діючою методикою[] встановили, що освоєння всіх перелічених родовищ було економічно доцільним. Рентабельність майбутніх підприємств до основних виробничих фондів коливалася від 7,2 до 34,1 %, а кратність окупності капіталовкладень у промислове освоєння — від 1,0 до 3,4 рази. Капітальні вкладення не окупалися лише при розробці Бобриківського родовища. Повна собівартість 1 г золота з руд оцінених родовищ коливалася від 6,8 до 11,0 дол. США. Вартість основних виробничих фондів для освоєння оцінених родовищ мала скласти близько 700 млн. дол. США. Результати комерційної оцінки[] свідчили про непривабливість деяких об'єктів при відокремленому їх освоєнні: негативна чиста (NPV) і низький рівень (IRR) — нижчі 10 %. При спільному відпрацюванні 2–3 родовищ зі збагаченням руд на одній збагачувальній фабриці практично всі оцінені родовища мали промислове значення в ринкових умовах. Одержані показники могли бути значно покращені при залученні в експлуатацію для збагачення золотих руд прилеглих родовищ дослідно-промислової секції Криворізького ГЗК окиснених руд. Освоєння закарпатських золотих і золото-поліметалічних родовищ вважалося найефективнішим при збагаченні руд і переробці концентратів на збагачувально-металургійному комбінаті, який передбачалося доцільним побудувати на промисловому майданчику Затиснянського заводу.[]

Україна мала[] реальні геологічні передумови й достатній науковий, проектний, геологорозвідувальний, гірничовидобувний, технологічний, машинобудівний потенціал та інфраструктуру для створення національної золотовидобувної та золотопереробної промисловості. Вважалося, що для вдосконалення й закріплення існуючих потенціалів (завершення геологічної розвідки, розробки і промислових випробувань технологічних схем збагачення золотовмісних руд і переробки концентратів, будівництва рудників, збагачувальних фабрик і хвостосховищ, реконструкції гідрометалургійних цехів) необхідно до 5 років і капіталовкладення 700–800 млн дол.[]

В січні 2018 року було отримано вагомий результат по пошуковій оцінці рудопроявів золота в Рахівському районі Закарпатської області. На основі проведених раніше бурових, гірничих та лабораторних робіт, Рахівською геолого-пошуковою партією (начальник — Нечепуренко Н.В.) Львівської ГРЕ виконано оцінку прогнозних ресурсів золота рудних тіл Білопотікського рудопрояву в кількості 2,4 тонн. Ці результати підтверджують перспективність подальших геологорозвідувальних робіт на рудопроявах , які спрямовані на підготовку об’єктів для залучення інвестицій та переведення їх в ранг золоторудних родовищ.

У жовтні 2020 відновлено роботу Мужіївського золоторудника.

26 січня 2021 р., голова Держгеонадр Роман Опімах повідомив, що "Україна має істотний золоторудний потенціал. На обліку сім родовищ, на п'яти з них видані спеціальні дозволи."

Див. також

  • (Мужіївська золотовидобувна фабрика)

Джерела

  1. («Економічний часопис») № 11-12, 1997
  2. Георгий Малинский (29 июня 2007). . Зеркало недели. Архів оригіналу за 23 грудня 2019. Процитовано 23 грудня 2019.
  3. . http://www.geo.gov.ua (українська) . Державна служба геології та надр України. 18 січня 2018. Архів оригіналу за 19 січня 2018. Процитовано 19 січня 2018. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= ()
  4. . Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  5. . Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 27 січня 2021.

Література

Інтернет-ресурси


    image Це незавершена стаття з промисловості.
    Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Дата публікації:
    Zolotodobuvna promislovist Ukrayini rozvivayetsya v ostanni roki XX st za radyanskoyi vladi bula vidsutnya Vinyatkom bula rozvidka Muzhiyivskogo rodovisha v Zakarpatskij oblasti vidomogo she z XII st Muzhiyivske zolotorudne rodovishe bilya m Beregove Zakarpattya Zagalnij opisNa pochatku HHI st v Ukrayini vidkrito bilshe tisyachi zolotorudnih ob yektiv rodovish rudoproyaviv tochok mineralizaciyi u bilshe 300 v mezhah Ukrayinskogo shita 650 u Doneckomu regioni blizko 60 sho zasvidchuye znachnij zolotorudnij potencial Ukrayini Za ocinkami ekspertiv 1997 roku znajdeni ta ocineni zapasi zolota v Ukrayini skladali blizko 7 trln Najbilsh rozvidanimi na 1999 r buli zolotorudni rajoni roztashovani u vulkanogennomu poyasi Karpat metamorfichnih kompleksah starodavnogo Ukrayinskogo shita chorno slancevih formaciyah Skladchatogo Donbasu u starovinnih i suchasnih ruslah richok kompleksnih titano cirkoniyevih rozsipah a takozh u hvostah zbagachennya zaliznih rud Perspektivnimi rodovishami Ukrayinskih Karpat buli Muzhiyivske Beregivske Saulyak zapasi yakih skladali miljoni tonn rudi a serednij vmist zolota stanoviv 6 8 g t Do svitovih analogiv korinnih rodovish Zakarpattya mozhna vidnesti Kripl Krik SShA zapasi zolota stanovlyat 594 t Bagio Filippini 350 t Hishikari Yaponiya 250 t Bilshist znachnih rodovish na starodavnih shitah svitu do yakih nalezhit i Ukrayinskij priurocheni do granit zelenokam yanih poyasiv do kembrijskogo periodu Na rodovisha starodavnih shitiv i platform pripadaye 75 svitovogo vidobutku zolota Analogami ob yektiv Ukrayinskogo shita ye taki unikalni rodovisha yak Kalgurli Avstraliya 1300 t Kolar Indiya 990 t Park yupajn 980 t Hemlo 750 t Kerr Edison 340 t Viyavleni protyagom ostannih rokiv koli rodovisha j proyavi zolota Serednogo Pridniprov ya Sergiyivske Balka Zolota Balka Shiroka Klincivske Majske Yuriyivske viyavilis visokoperspektivnimi prognozni resursi rudi na poshukovih ploshah skladali sotni miljoniv tonn a serednij vmist zolota kolivavsya vid 5 do 8 g t Zokrema Sergiyivske rodovishe pov yazane z surskoyu zelenokam yanoyu strukturoyu maye istotnu podibnist do zolotonosnih rodovish Kanadi Avstraliyi ta Pivdennoyi Afriki Rozmiri rodovisha 1 2 km viyavleno 25 rudnih til prognozni zapasi do 160 t zolota Poputni rudi molibdenovi Rodovishe Balka Shiroka malo zapasi do 130 t zolota Geologichna poziciya doneckih rodovish i rudoviyaviv podibna do rodovish chornoslancevogo kompleksu do yakogo nalezhat superunikalni rodovisha tisyachniki ru Rosiya 1100 t i SShA 1200 t unikalni Gana 530 t i Bendigo Avstraliya 700 t Te sho do sogodni koli na Donechchini ne vidkrito rodovisha zolota geologi pov yazuvali z vidsutnistyu glibinnoyi geologichnoyi rozvidki najbilsh rozvidanih rudoviyaviv Donbasu Bobrikivskogo viyavu Ochikuvalosya sho osnovna chastina zolota zoseredzhena vidpovidno na glibinah 400 i 1300 m Najbilsh rozvidanim i pidgotovlenim do ekspluataciyi bulo koli Muzhiyivske rodovishe iz zatverdzhenimi zapasami zolotopolimetalichnih rud Genproektuvalnikom Muzhiyivskogo derzhavnogo zoloto polimetalichnogo kombinatu buv institut Krivbasproekt Bulo zaproponovano priyednati cyu stattyu abo rozdil do Muzhiyivske zolotorudne rodovishe ale mozhlivo ce varto dodatkovo obgovoriti Propoziciya z grudnya 2019 U 1995 1996 rr institut Krivbasproekt razom z institutami Mehanobrchormet biokoloyidnoyi himiyi NAN Ukrayini mineralnih resursiv Ukr DIMR Titanu Promtehnologiyi vikonav tehniko ekonomichne obgruntuvannya TEO promislovogo osvoyennya cogo rodovisha Zbagachennya rud v TEO peredbachalosya na misci vidobutku a gidrometalurgijna pererobka zolotorudnih koncentrativ na Zakarpatti i na Pridniprovskomu himichnomu zavodi PHZ Vilnogirskomu girnicho metalurgijnomu kombinati Shidnomu GZK Buv rozglyanutij takozh variant pryamogo cianuvannya rudi na PHZ na yakomu v usih variantah peredbachavsya elektroliz i oderzhannya tovarnogo zlitku Pererobka zoloto polimetalichnih koncentrativ peredbachalasya na konstyantinivskomu zavodi Ukrcink Usi varianti buli rentabelnimi Institut Krivbasproekt vikonav robochij proekt budivnictva Muzhiyivskogo derzhavnogo zoloto polimetalichnogo kombinatu Muzhiyivskij rudnik vidav pershu zolotopolimetalichnu rudu v 1999 r Iz puskom drugoyi chergi Muzhiyivskoyi kopalni potuzhnist zolotozbagachuvalnoyi fabriki mala stanoviti shorichno 120 tis t rudi serednij vmist zolota v nij 6 7 g t Za rik tam mali otrimuvati 800 1000 kg zolota dzherelo 1999 roku na bazi Muzhiyivskogo zoloto polimetalichnogo kombinatu bulo stvoreno TOV Zakarpatpolimetalli Vono pracyuvalo do kincya 2006 roku za visim rokiv pererobilo 293 tis tonn rudi virobilo blizko 800 kg zolota ta pripinilo robotu cherez vidsutnist finansuvannya Ocinka inshih rodovish Saulyak Sergiyivske Balka Shiroka Balka Zolota Klincivske Yuriyivske Majske Bobrikivske bula vikonana v 1996 roci ukrupneno Vivchalosya koli Biganske rodovishe ta midno zolotovmisne rodovishe Zbagachennya rud peredbachalosya provoditi za gravitacijno flotacijnoyu shemoyu na misci vidobutku a gidrometalurgijnu pererobku ta afinazh na Pridniprovskomu himichnomu zavodi PHZ Viluchennya zolota v koncentrat prognozuvalosya zalezhno vid tipu rud kozhnogo rodovisha na rivni vid 85 5 do 94 5 vihid koncentratu iz rudi vid 4 7 do 9 7 a zolota u tovarnu produkciyu 98 Bobrikivskogo rodovisha peredbachalosya pereroblyati na PHZ bez zbagachennya za tiyeyu zh tehnologichnoyu shemoyu sho j koncentrati Zagalne viluchennya zolota z rudi prognozuvalosya na rivni 88 0 U rezultati ocinki za diyuchoyu metodikoyu utochniti vstanovili sho osvoyennya vsih perelichenih rodovish bulo ekonomichno docilnim Rentabelnist majbutnih pidpriyemstv do osnovnih virobnichih fondiv kolivalasya vid 7 2 do 34 1 a kratnist okupnosti kapitalovkladen u promislove osvoyennya vid 1 0 do 3 4 razi Kapitalni vkladennya ne okupalisya lishe pri rozrobci Bobrikivskogo rodovisha Povna sobivartist 1 g zolota z rud ocinenih rodovish kolivalasya vid 6 8 do 11 0 dol SShA Vartist osnovnih virobnichih fondiv dlya osvoyennya ocinenih rodovish mala sklasti blizko 700 mln dol SShA Rezultati komercijnoyi ocinki dzherelo svidchili pro neprivablivist deyakih ob yektiv pri vidokremlenomu yih osvoyenni negativna chista NPV i nizkij riven IRR nizhchi 10 Pri spilnomu vidpracyuvanni 2 3 rodovish zi zbagachennyam rud na odnij zbagachuvalnij fabrici praktichno vsi ocineni rodovisha mali promislove znachennya v rinkovih umovah Oderzhani pokazniki mogli buti znachno pokrasheni pri zaluchenni v ekspluataciyu dlya zbagachennya zolotih rud prileglih rodovish doslidno promislovoyi sekciyi Krivorizkogo GZK okisnenih rud Osvoyennya zakarpatskih zolotih i zoloto polimetalichnih rodovish vvazhalosya najefektivnishim pri zbagachenni rud i pererobci koncentrativ na zbagachuvalno metalurgijnomu kombinati yakij peredbachalosya docilnim pobuduvati na promislovomu majdanchiku Zatisnyanskogo zavodu dzherelo Ukrayina mala koli realni geologichni peredumovi j dostatnij naukovij proektnij geologorozviduvalnij girnichovidobuvnij tehnologichnij mashinobudivnij potencial ta infrastrukturu dlya stvorennya nacionalnoyi zolotovidobuvnoyi ta zolotopererobnoyi promislovosti Vvazhalosya sho dlya vdoskonalennya j zakriplennya isnuyuchih potencialiv zavershennya geologichnoyi rozvidki rozrobki i promislovih viprobuvan tehnologichnih shem zbagachennya zolotovmisnih rud i pererobki koncentrativ budivnictva rudnikiv zbagachuvalnih fabrik i hvostoshovish rekonstrukciyi gidrometalurgijnih cehiv neobhidno do 5 rokiv i kapitalovkladennya 700 800 mln dol dzherelo V sichni 2018 roku bulo otrimano vagomij rezultat po poshukovij ocinci rudoproyaviv zolota v Rahivskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti Na osnovi provedenih ranishe burovih girnichih ta laboratornih robit Rahivskoyu geologo poshukovoyu partiyeyu nachalnik Nechepurenko N V Lvivskoyi GRE vikonano ocinku prognoznih resursiv zolota rudnih til Bilopotikskogo rudoproyavu v kilkosti 2 4 tonn Ci rezultati pidtverdzhuyut perspektivnist podalshih geologorozviduvalnih robit na rudoproyavah yaki spryamovani na pidgotovku ob yektiv dlya zaluchennya investicij ta perevedennya yih v rang zolotorudnih rodovish U zhovtni 2020 vidnovleno robotu Muzhiyivskogo zolotorudnika 26 sichnya 2021 r golova Derzhgeonadr Roman Opimah povidomiv sho Ukrayina maye istotnij zolotorudnij potencial Na obliku sim rodovish na p yati z nih vidani specialni dozvoli Div takozhMuzhiyivska zolotovidobuvna fabrikaDzherela Ekonomichnij chasopis 11 12 1997 Georgij Malinskij 29 iyunya 2007 Zerkalo nedeli Arhiv originalu za 23 grudnya 2019 Procitovano 23 grudnya 2019 http www geo gov ua ukrayinska Derzhavna sluzhba geologiyi ta nadr Ukrayini 18 sichnya 2018 Arhiv originalu za 19 sichnya 2018 Procitovano 19 sichnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka Arhiv originalu za 1 listopada 2020 Procitovano 29 zhovtnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 28 sichnya 2021 Procitovano 27 sichnya 2021 LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Vidomosti Akademiyi girnichih nauk 2 98 Bileckij V S Zolotodobuvna pidgaluz Ukrayini Donec visn Nauk t va im Shevchenka Doneck 2002 T 2 S 198 201 Bileckij V S Doslidzhennya procesu adgezijnogo zbagachennya tonkodispersnogo zolota v Ukrayini Blagorodnye i redkie metally tr IV Mezhdunar konf BRM 2003 Doneck 22 26 sent 2003 g Doneck 2003 S 213 215 Geologo genetichna tipizaciya zolotorudnih rodovish Ukrayini Monogr O B Bobrov A O Sivoronov D S Gurskij M M Pavlun Yu V Lyahov Derzh geol sluzhba Ukr derzh geologorozviduv in t Lviv nac un t im I Franka K UkrDGRI 2004 367 c Bibliogr s 353 362 Gajko G I Bileckij V S Naris istoriyi girnictva v Ukrayini K TOV Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2022 194 s Internet resursiCe nezavershena stattya z promislovosti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
    Топ