Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Золотарьово — село в Україні, у Закарпатській області, Хустському районі. Входить до складу Драгівської сільської громади. Населення становить 4266 осіб (2001 р).
| село Золотарьово | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Хустський район |
| Тер. громада | Драгівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA21120090050071375 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1414 |
| Колишня назва | Золотарево |
| Населення | 4266 |
| Поштовий індекс | 90441 |
| Телефонний код | +380 3142 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°10′51″ пн. ш. 23°30′6″ сх. д. / 48.18083° пн. ш. 23.50167° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 319 м |
| Водойми | р. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 90441, с. Золотарьово, вул. Центральна, 52 |
| Карта | |
  Золотарьово | |
 Золотарьово | |
| Мапа | |
| | |
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (травень 2022) |
Назва
У 1995 р. назву села Золотарево було змінено на Золотарьово.
Розташування
Село Золотарьово знаходиться в південно-східній частині Хустського району, на дорозі, що веде до «Закарпатського моря» — Вільшанського водосховища, та особливої перлини нашого краю — Синевирського озера, що за всеукраїнським конкурсом «7 чудес України» визнано одним з семи природних чудес країни. По цій же дорозі розташовані чотири дерев'яні церкви, пам'ятники архітектури XV—XVIII ст., десятки кам'яних церков та п'ять монастирів XVIII—XX ст., а також декілька мінеральних джерел, річка Теребля та безліч потічків, десятки краєзнавчих та інших музеїв, у тому числі музей архітектури та побуту «Старе село» під відкритим небом, що відтворює матеріальне, духовне та культурне життя краян в XIX та початку XX століть.
Легенда
Існує багато легенд про походження села. Найперша легенда говорить про те, що давним-давно на початку села з північно-західного боку колись були золоті копальні-шахти, де добували золото. Згодом в одній із шахт пробилося джерело з чистою кришталевою водою, яка ніколи не пересихає та настільки бурхливо б'є з під землі і викидає золоті піщинки, що люди казали: «Золота реве». А згодом і село назвали Золотарьово. До цих пір люди називають її «Золота криниця» і знаходиться вона на дні озера «Великий рибник», вода з якого перетікає в потічок, за чисту кришталеву воду з золотими піщинками люди дали йому назву «Лазурний».
Історія
Цей розділ не містить . (травень 2022) |
Перша історична та письмова згадка про село датована 1414 роком. Про це сказано в історії-літописі села, написаної ще у 1938 році сільським вчителем Омеляном Белінським.
Чертіж
Чертіж — колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Золотарьово рішенням облвиконкому Закарпатської області № 155 від 15.04.1967
На південному краю села, у долині потічка «Байлово» в тій частині села, що називається «Чертеж», знаходиться джерело з мінеральною сірководневою водою, яке має унікальні лікувальні властивості для лікування захворювань органів дихання, опорно-рухового апарату, неврологічних, гастроентерологічних захворювань та інших.
Функціонує храм. Черетове
Черетове
Черетове — колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Золотарьово рішенням облвиконкому Закарпатської області № 155 від 15.04.1967
Згадка у ХІХ столітті
Функціонує храм.
Дубрівка
Дубрівка - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Золотарьово рішенням облвиконкому Закарпатської області №155 від 15.04.1967
Перша згадка в другій половині ХІХ століття
Перша світова війна
Дванадцять золотарівців загинули під час Першої світової війни[.
Друга світова війна
15 березня 1939 року в рамках окупації Закарпаття Угорським королівством в село увійшла угорська армія. Масові арешти та допити громадян. Восени 1939 і 1940 років із села виїхало близько 80 осіб, які через перевал у селі Синевирська Поляна перетнули кордон із Радянським Союзом, щоб знайти притулок. Деякі потрапили в полон до угорської армії і повернулися додому. А тих, кому вдалося перетнути кордон, ловили на тому боці.
У квітні 1944 року євреїв із Золотарова депортували до гетто в сусідньому Хусті, а наприкінці травня депортували до Освенцима.
23 жовтня 1944 року село було визволено радянською армією. Загинуло або пропало безвісти 55 жителів Золотарево – учасників Другої світової війни. У 1961 році цим полеглим односельчанам встановлено пам’ятний знак. У 1986 році відкрито новий пам’ятник загиблим воїнам-землякам. первісний меморіал був похований поруч з новим.
Топоніміка
Село розкинулось на мальовничих різнорівневих ландшафтах сивих димчастих Карпат: пагорбах, долинах, підгірках та безлічі ярочках-потічках, навесні потопає у яблуневому розово-білому цвіті, літом — у казковому розмаїтті карпатських квітів, восени — у смачних, ароматичних плодах яблук — «ферковань», а зимою ці ж яблуні, оповиті сріблястим інеєм та білим сліпучим снігом, створюють пазли, з яких кожна людина за своєю уявою може складати казкові картини. Село ділиться на кілька частин — Центр, Осуй, Посіч, Горбок, Горб, Березник, Берег, Ковбасово, Поруб, Байлово, Діброва, Чертеж, Черетово, Турчини, Депо. Кожна з них має своє походження, свою історію виникнення.
3 південного заходу села знаходиться знаменитей дубовий Королівській ліс (Королюська хаща) — належав до мисливських угідь королівської династії австро-угорськоі імперії (праліси). За переказами тут відпочивав Петро I, коли відбирає з місцевої інтелігенції вчителів до царського двору. В західній частині — гора Осуй, яка засаджена яблуневим садом, особливо чарівним у період цвітіння, фотографії друкувалися у журналах «Україна», м. Киів та «Совестский союз», м. Москва у 1980- х роках.
В урочищі гори Осуй знаходиться забута купальня з лікувальними властивостями, яка діяла з часів Австро-Угорськоі імперії, а у 50-х роках XX ст. там приймали ванни (купіль) — люди видовбували собі копанки, кидали у воду напечене каміння і купалися в мінеральній води. По дорозі на гору Вежа, що на південному сході села, з яко відкривається чудовий краєвид на Золотарьово, перед урочищем «Берег», знаходиться парк відпочинку, у якому є унікальне джерело питної води, яка витікає у дубовий чан (кадуб) для користування населення та у валув для напування худоби.
На північному заході, біля частини села, що називається Посіч, та на північному сході, біля частини села, що називається Москова, знаходяться два озера, одне з яких згадуване раніше «Великий Рибник» та «Рибник», на берегах яких можна порибалити, покупатися, розбити намети. Безпосередньо біля них протікають та беруть назву два потічки «Лазурний» і «Байлово», які біжать через все село, поповнюючись водами безліччю ярочків, та утворюють стрімкі мальовничі береги і квітучі долини. Долини цих потічків, хоча і знаходяться в різних частинах села, але люди дали їм однакову назву «Лази», використовуються для випасання худоби та сінокосів. Вздовж обох потічків, у місцях невеличких затонів, дітлахи створюють маленькі греблі, утворюючи собі місця для купання.
На південному краю села, у долині потічка «Байлово» в тій частині села, що називається «Чертеж», знаходиться джерело з мінеральною сірководневою водою, яке має унікальні лікувальні властивості для лікування захворювань органів дихання, опорно-рухового апарату, неврологічних, гастроентерологічних захворювань та інших.
Архітектурною родзинкою приватних садиб є підвальні приміщення, де зберігається свіжим урожай яблук з осені до літа. , 9 жовтня 2011 року, був встановлений новий рекорд України в категорії «Кондитерські вироби» — найбільший яблучний пиріг України. Зафіксовано наступний результат: довжина пирога — 12.70 м, ширина — 0.58 м, вага — 246.5 кг.
Церква св. Івана Хрестителя. 1865
У 1751 р. згадують дерев'яну церкву св. Миколи з вежею, з двома дзвонами. Наступна згадка про дерев'яну церкву в доброму стані — в 1801 р. У 1937 р. місцевий вчитель Омелян Білинський почав вести «Хроніку села Золотарьова». Згідно з його записами, дерев'яну церкву в 1865 р. передали в Боронявський монастир, а дзвіницю продали селянину Довганичу на хату.
Камінь на теперішню базилічну церкву возили з гори, де нині Чумалівський монастир. Цеглу випалювали в селі хустські цигани. Камінь для вапна возили з Копашнева та із Заньовки коло Кричева. Будівництво тривало два роки і щодня на церкві працювало до 60 людей. Гроші для спорудження отримували з податків на сіль, що вивозили до Солнока та Сеґеду. Коли гроші закінчилися, звернулися до імператора Франца Йосифа І по допомогу й отримали 1500 срібних.
У церкві у вівтарі є три записи стосовно історії храму. Найдавніший повідомляє, що
«Сей дом Божий созданный 1865 и окрашеный 1875го года под руководствомъ превеленішаго г. Антонія Илляшевича пароха мистного — куратором Михаиломъ Турокъ и прочими благодітелями золотарускими на вичность и славу Божію».
Друга табличка розповідає про малювання інтер'єру в 1971 р., коли священиком був Віктор Січ, кураторами Михайло Довганич, Антон Слава та Василь Слава, а малювання виконали Дмитро Мешко з Мукачева з донькою Сонею Дринко, зятем Володимиром Дринком та сином Євгеном.
Третій напис повідомляє про зовнішній ремонт у 1981 р. за священика П. М. Симканича, кураторів М. І. Довганича, А. П. Довганича, Михайла Станка. Хрест для вежі виготовив і встановив Іван Довганич.
Дерев'яну двоярусну дзвіницю, очевидно, спорудили після Першої світової війни, але тепер вона оббита новими дошками і пофарбована набіло. Біля церкви бетонний хрест, поставлений Іваном Бабичем у 1905 р.
У селі народилися священик Василь Довгович (1783—1848) — видатний діяч культури краю та відомий священик-патріот Василь Лар (1892—1983). Священик Микола Ляхович перебував у концтаборах з 1949 до 1956 р.
Церква св. Петра і Павла. 1998
Проект стрункої цегляної п'ятибанної церкви 38 м завдовжки, 24 м завширшки та 48 м заввишки виконали хустський архітектор В. М. Довганич та інженер М. М. Мадяр.
Фундамент освятили 1 жовтня 1995 р., а 6 жовтня почали мурувати стіни. Очолив будівництво Василь Рішко з Драгова. Помічниками були ще троє драгівських майстрів.
Церкву будували на пожертви, а особливою жертовністю відзначився монах Яким з Чумальова. Багато зусиль доклали куратор Іван Бабич та Йосип Довганич.
Першим священиком у новобудові став о. Михайло Вурста.
Відомі люди
Василь Довгович (1783-1849) - поет, філософ, лінгвіст, етнограф, один із фундаторів і член-кориспондент Угорської академії наук (1831). Автор наукових трактатів, мовознавчих та етнографічних досліджень, поезій: 18 - українською мовою, 131 - латинською, 41 - угорською мовами.
Сливка Олександр Іванович (1909 - 2008) - прозаїк, драматург, актор Хустського народного театру, член Спілки письменників України, вчитель історик. Збірки: "Драматичні твори", "Тепла осінь", "Минулося та не забулося", "Широке", "З чистого серця", "На цій тяжкій дорозі".
Попович Антон (1924-2014) - генерал Чеської армії.
Туристичні місця
- «Золота криниця» і знаходиться вона на днi озера «Великий рибник», вода з якого перетікає в потічок, за чисту кришталеву воду з золотими пiщинками люди дали йому назву «Лазурний».
- знаменитий дубовий Королiвськiй лiс (Королюська хаща)
- яблука — «феркованя»
- В урочищi гори Осуй знаходиться забута купальня з лiкувальними властивостями, яка дiяла з часів Австро-Угорськоi iмперii
- По дорозi на гору Вежа, що на пiвденному сходi села, з яко відкривається чудовий краєвид на Золотарьово, перед урочищем «Берег», знаходиться парк вiдпочинку, у якому є унiкальне джерело питної води, яка витікає у дубовий чан (кадуб) для користування населення та у валув для напування худоби.
- у долині потічка «Байлово» в тій частині села, що називається «Чертеж», знаходиться джерело з мінеральною сірководневою водою, яке має унікальні лікувальні властивості для лікування захворювань органів дихання, опорно-рухового апарату, неврологічних, гастроентерологічних захворювань та інших.
- На північному заході, біля частини села, що називається Посіч, та на північному сході, біля частини села, що називається Москова, знаходяться два озера, одне з яких згадуване раніше «Великий Рибник» та «Рибник», на берегах яких можна порибалити, покупатися, розбити намети.
- храм св. Івана Хрестителя. 1865
- св. Петра і Павла. 1998
Фотографії
-
![image]()
Центральна вулиця Золотарово -
![image]()
Знак на в'їзді в село -
![image]()
Греко-католицька церква
Посилання
- Погода в селі Золотарьово [Архівовано 5 березня 2008 у Wayback Machine.]
- Сайт села Золотарьово
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Гайдур, Наталія (2011). Історія села Золотарьово. Нариси. Ужгород: "Гражда". с. 88 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zolotarovo selo v Ukrayini u Zakarpatskij oblasti Hustskomu rajoni Vhodit do skladu Dragivskoyi silskoyi gromadi Naselennya stanovit 4266 osib 2001 r selo Zolotarovo Panorama ZolotarovoPanorama Zolotarovo Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Hustskij rajon Ter gromada Dragivska silska gromada Kod KATOTTG UA21120090050071375 Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 1414 Kolishnya nazva Zolotarevo Naselennya 4266 Poshtovij indeks 90441 Telefonnij kod 380 3142 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 10 51 pn sh 23 30 6 sh d 48 18083 pn sh 23 50167 sh d 48 18083 23 50167 Serednya visota nad rivnem morya 319 m Vodojmi r Lazivskij Misceva vlada Adresa radi 90441 s Zolotarovo vul Centralna 52 Karta Zolotarovo Zolotarovo Mapa Zolotarovo u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zolotarovo Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno traven 2022 Zmist 1 Nazva 2 Roztashuvannya 3 Legenda 4 Istoriya 4 1 Persha svitova vijna 4 2 Druga svitova vijna 5 Toponimika 6 Cerkva sv Ivana Hrestitelya 1865 7 Cerkva sv Petra i Pavla 1998 8 Vidomi lyudi 9 Turistichni miscya 10 Fotografiyi 11 PosilannyaNazvared U 1995 r nazvu sela Zolotarevo bulo zmineno na Zolotarovo Roztashuvannyared Selo Zolotarovo znahoditsya v pivdenno shidnij chastini Hustskogo rajonu na dorozi sho vede do Zakarpatskogo morya Vilshanskogo vodoshovisha ta osoblivoyi perlini nashogo krayu Sinevirskogo ozera sho za vseukrayinskim konkursom 7 chudes Ukrayini viznano odnim z semi prirodnih chudes krayini Po cij zhe dorozi roztashovani chotiri derev yani cerkvi pam yatniki arhitekturi XV XVIII st desyatki kam yanih cerkov ta p yat monastiriv XVIII XX st a takozh dekilka mineralnih dzherel richka Tereblya ta bezlich potichkiv desyatki krayeznavchih ta inshih muzeyiv u tomu chisli muzej arhitekturi ta pobutu Stare selo pid vidkritim nebom sho vidtvoryuye materialne duhovne ta kulturne zhittya krayan v XIX ta pochatku XX stolit Legendared Isnuye bagato legend pro pohodzhennya sela Najpersha legenda govorit pro te sho davnim davno na pochatku sela z pivnichno zahidnogo boku kolis buli zoloti kopalni shahti de dobuvali zoloto Zgodom v odnij iz shaht probilosya dzherelo z chistoyu krishtalevoyu vodoyu yaka nikoli ne peresihaye ta nastilki burhlivo b ye z pid zemli i vikidaye zoloti pishinki sho lyudi kazali Zolota reve A zgodom i selo nazvali Zolotarovo Do cih pir lyudi nazivayut yiyi Zolota krinicya i znahoditsya vona na dni ozera Velikij ribnik voda z yakogo peretikaye v potichok za chistu krishtalevu vodu z zolotimi pishinkami lyudi dali jomu nazvu Lazurnij Istoriyared Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno traven 2022 Persha istorichna ta pismova zgadka pro selo datovana 1414 rokom Pro ce skazano v istoriyi litopisi sela napisanoyi she u 1938 roci silskim vchitelem Omelyanom Belinskim Chertizh Chertizh kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Zolotarovo rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 155 vid 15 04 1967 Na pivdennomu krayu sela u dolini potichka Bajlovo v tij chastini sela sho nazivayetsya Chertezh znahoditsya dzherelo z mineralnoyu sirkovodnevoyu vodoyu yake maye unikalni likuvalni vlastivosti dlya likuvannya zahvoryuvan organiv dihannya oporno ruhovogo aparatu nevrologichnih gastroenterologichnih zahvoryuvan ta inshih Funkcionuye hram Cheretove Cheretove Cheretove kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Zolotarovo rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 155 vid 15 04 1967 Zgadka u HIH stolitti Funkcionuye hram Dubrivka Dubrivka kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Zolotarovo rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 155 vid 15 04 1967 Persha zgadka v drugij polovini HIH stolittya Persha svitova vijnared Dvanadcyat zolotarivciv zaginuli pid chas Pershoyi svitovoyi vijni nbsp Druga svitova vijnared 15 bereznya 1939 roku v ramkah okupaciyi Zakarpattya Ugorskim korolivstvom v selo uvijshla ugorska armiya Masovi areshti ta dopiti gromadyan Voseni 1939 i 1940 rokiv iz sela viyihalo blizko 80 osib yaki cherez pereval u seli Sinevirska Polyana peretnuli kordon iz Radyanskim Soyuzom shob znajti pritulok Deyaki potrapili v polon do ugorskoyi armiyi i povernulisya dodomu A tih komu vdalosya peretnuti kordon lovili na tomu boci U kvitni 1944 roku yevreyiv iz Zolotarova deportuvali do getto v susidnomu Husti a naprikinci travnya deportuvali do Osvencima 23 zhovtnya 1944 roku selo bulo vizvoleno radyanskoyu armiyeyu Zaginulo abo propalo bezvisti 55 zhiteliv Zolotarevo uchasnikiv Drugoyi svitovoyi vijni U 1961 roci cim poleglim odnoselchanam vstanovleno pam yatnij znak U 1986 roci vidkrito novij pam yatnik zagiblim voyinam zemlyakam pervisnij memorial buv pohovanij poruch z novim Toponimikared Selo rozkinulos na malovnichih riznorivnevih landshaftah sivih dimchastih Karpat pagorbah dolinah pidgirkah ta bezlichi yarochkah potichkah navesni potopaye u yablunevomu rozovo bilomu cviti litom u kazkovomu rozmayitti karpatskih kvitiv voseni u smachnih aromatichnih plodah yabluk ferkovan a zimoyu ci zh yabluni opoviti sriblyastim ineyem ta bilim slipuchim snigom stvoryuyut pazli z yakih kozhna lyudina za svoyeyu uyavoyu mozhe skladati kazkovi kartini Selo dilitsya na kilka chastin Centr Osuj Posich Gorbok Gorb Bereznik Bereg Kovbasovo Porub Bajlovo Dibrova Chertezh Cheretovo Turchini Depo Kozhna z nih maye svoye pohodzhennya svoyu istoriyu viniknennya 3 pivdennogo zahodu sela znahoditsya znamenitej dubovij Korolivskij lis Korolyuska hasha nalezhav do mislivskih ugid korolivskoyi dinastiyi avstro ugorskoi imperiyi pralisi Za perekazami tut vidpochivav Petro I koli vidbiraye z miscevoyi inteligenciyi vchiteliv do carskogo dvoru V zahidnij chastini gora Osuj yaka zasadzhena yablunevim sadom osoblivo charivnim u period cvitinnya fotografiyi drukuvalisya u zhurnalah Ukrayina m Kiiv ta Sovestskij soyuz m Moskva u 1980 h rokah V urochishi gori Osuj znahoditsya zabuta kupalnya z likuvalnimi vlastivostyami yaka diyala z chasiv Avstro Ugorskoi imperiyi a u 50 h rokah XX st tam prijmali vanni kupil lyudi vidovbuvali sobi kopanki kidali u vodu napechene kaminnya i kupalisya v mineralnij vodi Po dorozi na goru Vezha sho na pivdennomu shodi sela z yako vidkrivayetsya chudovij krayevid na Zolotarovo pered urochishem Bereg znahoditsya park vidpochinku u yakomu ye unikalne dzherelo pitnoyi vodi yaka vitikaye u dubovij chan kadub dlya koristuvannya naselennya ta u valuv dlya napuvannya hudobi Na pivnichnomu zahodi bilya chastini sela sho nazivayetsya Posich ta na pivnichnomu shodi bilya chastini sela sho nazivayetsya Moskova znahodyatsya dva ozera odne z yakih zgaduvane ranishe Velikij Ribnik ta Ribnik na beregah yakih mozhna poribaliti pokupatisya rozbiti nameti Bezposeredno bilya nih protikayut ta berut nazvu dva potichki Lazurnij i Bajlovo yaki bizhat cherez vse selo popovnyuyuchis vodami bezlichchyu yarochkiv ta utvoryuyut strimki malovnichi beregi i kvituchi dolini Dolini cih potichkiv hocha i znahodyatsya v riznih chastinah sela ale lyudi dali yim odnakovu nazvu Lazi vikoristovuyutsya dlya vipasannya hudobi ta sinokosiv Vzdovzh oboh potichkiv u miscyah nevelichkih zatoniv ditlahi stvoryuyut malenki grebli utvoryuyuchi sobi miscya dlya kupannya Na pivdennomu krayu sela u dolini potichka Bajlovo v tij chastini sela sho nazivayetsya Chertezh znahoditsya dzherelo z mineralnoyu sirkovodnevoyu vodoyu yake maye unikalni likuvalni vlastivosti dlya likuvannya zahvoryuvan organiv dihannya oporno ruhovogo aparatu nevrologichnih gastroenterologichnih zahvoryuvan ta inshih Arhitekturnoyu rodzinkoyu privatnih sadib ye pidvalni primishennya de zberigayetsya svizhim urozhaj yabluk z oseni do lita 9 zhovtnya 2011 roku buv vstanovlenij novij rekord Ukrayini v kategoriyi Konditerski virobi najbilshij yabluchnij pirig Ukrayini Zafiksovano nastupnij rezultat dovzhina piroga 12 70 m shirina 0 58 m vaga 246 5 kg Cerkva sv Ivana Hrestitelya 1865red U 1751 r zgaduyut derev yanu cerkvu sv Mikoli z vezheyu z dvoma dzvonami Nastupna zgadka pro derev yanu cerkvu v dobromu stani v 1801 r U 1937 r miscevij vchitel Omelyan Bilinskij pochav vesti Hroniku sela Zolotarova Zgidno z jogo zapisami derev yanu cerkvu v 1865 r peredali v Boronyavskij monastir a dzvinicyu prodali selyaninu Dovganichu na hatu Kamin na teperishnyu bazilichnu cerkvu vozili z gori de nini Chumalivskij monastir Ceglu vipalyuvali v seli hustski cigani Kamin dlya vapna vozili z Kopashneva ta iz Zanovki kolo Kricheva Budivnictvo trivalo dva roki i shodnya na cerkvi pracyuvalo do 60 lyudej Groshi dlya sporudzhennya otrimuvali z podatkiv na sil sho vivozili do Solnoka ta Segedu Koli groshi zakinchilisya zvernulisya do imperatora Franca Josifa I po dopomogu j otrimali 1500 sribnih U cerkvi u vivtari ye tri zapisi stosovno istoriyi hramu Najdavnishij povidomlyaye sho Sej dom Bozhij sozdannyj 1865 i okrashenyj 1875go goda pod rukovodstvom prevelenishago g Antoniya Illyashevicha paroha mistnogo kuratorom Mihailom Turok i prochimi blagoditelyami zolotaruskimi na vichnost i slavu Bozhiyu Druga tablichka rozpovidaye pro malyuvannya inter yeru v 1971 r koli svyashenikom buv Viktor Sich kuratorami Mihajlo Dovganich Anton Slava ta Vasil Slava a malyuvannya vikonali Dmitro Meshko z Mukacheva z donkoyu Soneyu Drinko zyatem Volodimirom Drinkom ta sinom Yevgenom Tretij napis povidomlyaye pro zovnishnij remont u 1981 r za svyashenika P M Simkanicha kuratoriv M I Dovganicha A P Dovganicha Mihajla Stanka Hrest dlya vezhi vigotoviv i vstanoviv Ivan Dovganich Derev yanu dvoyarusnu dzvinicyu ochevidno sporudili pislya Pershoyi svitovoyi vijni ale teper vona obbita novimi doshkami i pofarbovana nabilo Bilya cerkvi betonnij hrest postavlenij Ivanom Babichem u 1905 r U seli narodilisya svyashenik Vasil Dovgovich 1783 1848 vidatnij diyach kulturi krayu ta vidomij svyashenik patriot Vasil Lar 1892 1983 Svyashenik Mikola Lyahovich perebuvav u konctaborah z 1949 do 1956 r Cerkva sv Petra i Pavla 1998red Proekt strunkoyi ceglyanoyi p yatibannoyi cerkvi 38 m zavdovzhki 24 m zavshirshki ta 48 m zavvishki vikonali hustskij arhitektor V M Dovganich ta inzhener M M Madyar Fundament osvyatili 1 zhovtnya 1995 r a 6 zhovtnya pochali muruvati stini Ocholiv budivnictvo Vasil Rishko z Dragova Pomichnikami buli she troye dragivskih majstriv Cerkvu buduvali na pozhertvi a osoblivoyu zhertovnistyu vidznachivsya monah Yakim z Chumalova Bagato zusil doklali kurator Ivan Babich ta Josip Dovganich Pershim svyashenikom u novobudovi stav o Mihajlo Vursta Vidomi lyudired Vasil Dovgovich 1783 1849 poet filosof lingvist etnograf odin iz fundatoriv i chlen korispondent Ugorskoyi akademiyi nauk 1831 Avtor naukovih traktativ movoznavchih ta etnografichnih doslidzhen poezij 18 ukrayinskoyu movoyu 131 latinskoyu 41 ugorskoyu movami Slivka Oleksandr Ivanovich 1909 2008 prozayik dramaturg aktor Hustskogo narodnogo teatru chlen Spilki pismennikiv Ukrayini vchitel istorik Zbirki Dramatichni tvori Tepla osin Minulosya ta ne zabulosya Shiroke Z chistogo sercya Na cij tyazhkij dorozi Popovich Anton 1924 2014 general Cheskoyi armiyi 1 Turistichni miscyared Zolota krinicya i znahoditsya vona na dni ozera Velikij ribnik voda z yakogo peretikaye v potichok za chistu krishtalevu vodu z zolotimi pishinkami lyudi dali jomu nazvu Lazurnij znamenitij dubovij Korolivskij lis Korolyuska hasha yabluka ferkovanya V urochishi gori Osuj znahoditsya zabuta kupalnya z likuvalnimi vlastivostyami yaka diyala z chasiv Avstro Ugorskoi imperii Po dorozi na goru Vezha sho na pivdennomu shodi sela z yako vidkrivayetsya chudovij krayevid na Zolotarovo pered urochishem Bereg znahoditsya park vidpochinku u yakomu ye unikalne dzherelo pitnoyi vodi yaka vitikaye u dubovij chan kadub dlya koristuvannya naselennya ta u valuv dlya napuvannya hudobi u dolini potichka Bajlovo v tij chastini sela sho nazivayetsya Chertezh znahoditsya dzherelo z mineralnoyu sirkovodnevoyu vodoyu yake maye unikalni likuvalni vlastivosti dlya likuvannya zahvoryuvan organiv dihannya oporno ruhovogo aparatu nevrologichnih gastroenterologichnih zahvoryuvan ta inshih Na pivnichnomu zahodi bilya chastini sela sho nazivayetsya Posich ta na pivnichnomu shodi bilya chastini sela sho nazivayetsya Moskova znahodyatsya dva ozera odne z yakih zgaduvane ranishe Velikij Ribnik ta Ribnik na beregah yakih mozhna poribaliti pokupatisya rozbiti nameti hram sv Ivana Hrestitelya 1865 sv Petra i Pavla 1998Fotografiyired nbsp Centralna vulicya Zolotarovo nbsp Znak na v yizdi v selo nbsp Greko katolicka cerkvaPosilannyared Pogoda v seli Zolotarovo Arhivovano 5 bereznya 2008 u Wayback Machine Sajt sela Zolotarovo nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Gajdur Nataliya 2011 Istoriya sela Zolotarovo Narisi Uzhgorod Grazhda s 88 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zolotarovo Ukrayina amp oldid 44196411