Зноб-Трубчевська

Зноб-Трубче́вська — село в Україні, у Зноб-Новгородській селищній громаді Шосткинського району Сумської області. Населення становить 522 осіб. До 2016 орган місцевого самоврядування — Зноб-Трубчевська сільська рада.

село Зноб-Трубчевська
Герб Прапор
Вулиця Центральна Вулиця Центральна
Країна	Україна
Область	Сумська область
Район	Шосткинський район
Громада	Зноб-Новгородська селищна громада
Облікова картка	Зноб-Трубчевська
Основні дані
Населення	522
Поштовий індекс	41021
Телефонний код	+380 5451
Географічні дані
Географічні координати	52°17′33″ пн. ш. 33°34′32″ сх. д. / 52.29250° пн. ш. 33.57556° сх. д. / 52.29250; 33.57556Координати: 52°17′33″ пн. ш. 33°34′32″ сх. д. / 52.29250° пн. ш. 33.57556° сх. д. / 52.29250; 33.57556
Середня висота над рівнем моря	137 м
Найближча залізнична станція	Чигинок
Місцева влада
Адреса ради	41022, Сумська обл., Шосткинський р-н, смт. Зноб-Новгородське, вул. Шкільна, буд.1
Карта
Зноб-Трубчевська
Зноб-Трубчевська
Мапа
Зноб-Трубчевська у Вікісховищі

Після ліквідації Середино-Будського району 19 липня 2020 року село увійшло до Шосткинського району.

Географія

Село Зноб-Трубчевська знаходиться на лівому березі річки Знобівка, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване смт Зноб-Новгородське, на протилежному березі — села Карпеченкове і Кудоярове. Поруч із селом проходить кордон з Росією. Поруч проходить залізниця, станція Чигинок за 4 км.

Назва

Зноб є страодавньою формою слова озноб, яке означає симптом відчуття холоду. Трубчевська веде до Трубчевського удільного князівства часів роздробленості Київської Русі (наразі в основному знаходиться на території Росії) і князів Трубецьких. Також варто додати що «трубою» в часи Київської Русі називалася протока, або річкове русло.

Символіка

На гербі зображена труба, що символізує Трубчевське князівство і другу частину назви населеного пункту (герб є промовистим). Синій колір символізує озноб (коли людина дуже змерзла в неї синіють губи), що вказує на першу частину назви. На червоному стязі, що звисає з труби, зображена Погоня з герба князів Трубецьких. Також вона символізує заснування села в часи Великого князівства Литовського і відвідини села великим князем.

Історія

Село відноситься до найдавніших поселень Середино-Будського району. Воно було засноване до середини XV століття, у той час, коли Сіверські землі входили до складу Великого Князівства Литовського, а може і раніше. Про це свідчать дані, що містяться в «Записах земельних дач короля Казимира», згідно з якими в середині XV століття Зноб вже існувала і в 1457 році була відвідана великим князем литовським і королем польським Казимиром IV Ягеллончиком.

З 1503 року і до укладання в грудні 1618 Деулінського перемир'я Зноб-Трубчевська входила до складу Великого князівства Московського і Російського царства, а після укладення Деулінського перемир'я відійшла до Речі Посполитої.

На початку двадцятих років XVII століття село було дароване шляхтичу Яну Завольському, який через кілька років уступив його новгород-сіверському підкоморію Щасному Вишелю.

У 1629 році Щасний Вишель продав село князю Петру Юрійовичу Трубецькому (? — 1644), камергеру польського двору і стародубському маршалку. У його володінні воно перебувало до його смерті, яка настала в 1644 році, після чого перейшло у спадок до його дружини Єлизавети Друцької-Соколинської і синові Юрію Петровичу Трубецькому.

Проте в їх володінні Зноб-Трубчевська перебувала недовго, оскільки вже в 1645 році була включена до складу Російського царства, а 7 березня 1660 передана разом з Трубчевським повітом князю Олексію Микитовичу Трубецькому (1660–1680).

Після смерті князя Олексія Трубецького, що настала в 1680 році, Зноб-Трубчевська перейшла у спадок до його хрещеника — Петра І і з того часу перебувала у віданні Наказу великого палацу, а її жителі мали статус палацових селян і належали особисто царю та членам його сім'ї.

Наприкінці XVIII ст. Зноб-Трубчевська була передана таємному раднику Осипу Степановичу Судієнкові і перебувала в його володінні до його смерті, яка настала 4 грудня 1811, після чого перейшла у спадок до його сина Михайла Осиповича Судієнка, який в 1860 році володів в ній 80 дворами і 232 кріпаками чоловічої статі.

Після смерті М. О. Судієнка, що настала 8 вересня 1871, всі його Зноб-Трубчевські володіння успадкував молодший син Олександр Михайлович Судієнко (28.07.1832—12.04.1882), а від нього вони перейшли до його синів Євгена Олександровича та Георгія Олександровича Судієнків.

До жовтневого перевороту 1917 року у Зноб-Трубчевську діяла православна Георгіївська церква, при якій функціонувала однокласна церковно-парафіяльна школа.

З 1861 року село входило до складу Селецької волості Орловської губернії.

Станом на 1880 у колишньому власницькому надільному селі мешкало 967 осіб, налічувалось 156 дворових господарств, існували православна церква, лавка, торжки.

З 1920 року — у складі Селецької волості Трубчевського повіту Брянської губернії, з 1925 року — Брянської губернії, а після прийняття Президією ЦВК СРСР постанови від 16 жовтня 1925 «Про врегулюванні кордонів УРСР з РРФСР і БРСР» було передано до складу України.

28 червня 2024 року росіяни в селі поранили одну цивільну людину. Ймовірно удар був FPV-дроном.

див.

• Глухівська округа

• Село Зноб-Трубчевська
• Зноб-Трубчевська
• Зноб-Трубчевська у бік Зноб-Новгородське

Відомі люди

• Горєлов Павло Миколайович (1922-?) — вояк УПА.

Примітки

1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
2. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 241.
3. В ОК «Північ» уточнили наслідки ворожих обстрілів за 28 червня. debaty.sumy.ua (ru-RU) . Процитовано 29 червня 2024.

Джерела

• Зноб-Трубчевська // Історія міст і сіл Української РСР: в 26 т. Сумська область / Ред. кол. тома: Макухін І. Я. (гол. редкол.), Гриченко І. Т. (заст. гол. редкол.), Долгін Г. С., Калітаєв К. Г., Кафтарян С. М., Козирєв П. В., Косяк О. О., Малкієль С. В., Підопригора А. Я., Полохов В. М., Сахарова Н. Ф. (відп. секр. редкол.), Скрипник В. Д., Ступак Ю. П. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 543—544.

Посилання

• Прогноз погоди в селі Зноб-Трубчевська [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]