Знак поодинокої небезпеки

Знак поодинокої небезпеки — навігаційний знак, що встановлюється безпосередньо над навігаційною небезпекою (наприклад, частково зануреною скелею), і його можна обійти з будь-якої сторони. Може виконуватися у формі буя або віхи.

Віха і буй поодинокої небезпеки

Знак поодинокої небезпеки поблизу Хвара, Хорватія.

Має забарвлення чорного кольору з червоними горизонтальними смугами. Топова фігура має вигляд двох чорних куль, розташованих одна над однією. З цим знаком можуть застосовуватися світлові сигнали: білий проблисковий сигнал, що складається з парних швидких спалахів з проміжутком між парами 5-10 секунд.

У Російській імперії та СРСР до 1980 року для позначення поодиноких небезпек використовувалися знаки червоно-білого смугастого забарвлення з топовою фігурою у вигляді хреста.

Див. також

• Віха (морський термін)
• Знак чистої води
• Кардинальна система
• Латеральна система
• Спеціальний знак

Примітки

1. IALA, 2010, section 4.
2. SHOM, 2016, section 1.2.4.

Посилання

• International association of maritime aids to navigation and lighthouse authorities (2010). (PDF). IALA-AISM. Архів оригіналу (PDF) за 17 жовтня 2018. Процитовано 11 серпня 2019. (англ.)
• Service Hydrographique et Océanographique de la Marine (1 вересня 2016). (PDF) (French) . France: SHOM. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 6 лютого 2020. Процитовано 11 серпня 2019. {{}}: Проігноровано |work= () (англ.)