Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Знак льотчика планериста також уживана назва Знак пілота планера нім Segelflugzeugführerabzeichen німецька військова наг

Знак льотчика-планериста

Знак льотчика-планериста

Знак льотчика-планериста, також уживана назва — Знак пілота планера (нім. Segelflugzeugführerabzeichen) — німецька військова нагорода заснована рейхсмаршалом Германом Герінгом 16 грудня 1940. Нагороджувалися пілоти десантних і транспортних планерів, що пройшли спеціальне навчання або прийняли бойове хрещення.

Знак льотчика-планериста
Segelflugzeugführerabzeichen
image
Країна image Третій Рейх
Тип нагрудний знак
Вручається: військовослужбовці Люфтваффе
Статус не вручається
Нагородження
Параметри 57×53 мм
Засновано: 16 грудня 1940
Нагороджені:
Черговість
image Знак льотчика-планериста у Вікісховищі

Історія, зовнішній вигляд нагороди та статут

Знак льотчика-планериста засновано Германом Герінгом 16 грудня 1940. Дизайн Знака був представлений берлінським художником-графіком Wilhelm Ernst Peekhaus 8 червня 1940 та 16 грудня цього ж року його було затверджено. Офіційними виробниками цієї нагороди стали берлінська фірма C.E. Juncker, G.H.OSANG DRESDEN та віденьська Gebruder Schweiger.

Класичні розміри немаркованого знака виготовленого берлінської фірмою C.E. Juncker: вінок 55,3×41,7 мм, свастика 11,4 мм, орел 15,1×52,6 мм, вага 22,17 гр. Спочатку орел виготовлявся з оксидованого срібла, а вінок з відполірованого срібла, потім використовувався сплав срібла з нікелем, алюміній, цинк, а пізніше з більш дешевих сплав — наприклад з томпаку. Складався з двох частин — чорнений орел та посріблений (дубовий) вінок, знизу якого свастика. Орел кріпився до вінка за допомогою двох заклепок; зворотний бік знаку гладкий, можлива наявність клейма фірми-виробника, кріплення знака — тонка заколка.

Нагорода вручалася разом з посвідченням підписаним старшим офіцером або начальником атестаційної комісії, в простому футлярі темно-синього кольору з відповідним трафаретним надписом готичним шрифтом. Внутрішня сторона кришки покрита блакитним шовком, а нижня частина з синього оксамиту. Знак носили в нижній частині лівої нагрудної кишені кітеля, мундира, або одностройвої сорочки під Залізним хрестом 1-го класу, якщо особа була ним нагороджена. Носіння знаку на цивільному одязі заборонялося. З 29 листопада 1943 знак можна було носити на партійних мундирах.

На додаток до металевого використовувався знак з тканини розшитий золотими або бавовняними нитками, проте, в подальшому, цю версію було скасовано, і з 8 травня 1942 варіант із тканини більше не видавався. Після війни існувала зменшена копія з кріпленням на шпильці для носіння на цивільному одязі, так званий «фрачник» та денацифікований варіант — без свастики.

Металевий знак коштував близько 5 рейхсмарок, машинного шиття 0,90 RM і ручного — 7,50 RM.

Див. також

image
Знак льотного складу

Посилання

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 31 березня 2009. Процитовано 26 березня 2015.
  2. . Архів оригіналу за 16 квітня 2015. Процитовано 26 березня 2015.
  3. . Архів оригіналу за 21 червня 2015. Процитовано 26 березня 2015.
  4. . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 26 березня 2015.
  5. . Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 20 травня 2021.
  6. . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 26 березня 2015.

Джерела з Інтернету та література

image Зовнішні зображення
image Футляр від фірми C.E. Juncker
image Футляр від фірми Gebruder Schweiger
image Денацифікований варіант
image У футлярі
image Зворотній бік
  • Сайт «Велика військова енциклопедія» [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
  • Каталог нагород Люфтваффе [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
  • cimilitaria [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
  • Пятов Г. В. «Боевые награды Германии 1933—1945. Каталог-определитель» — М.: ИГП «Профис», 2002. —

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Znak lotchika planerista takozh uzhivana nazva Znak pilota planera nim Segelflugzeugfuhrerabzeichen nimecka vijskova nagoroda zasnovana rejhsmarshalom Germanom Geringom 16 grudnya 1940 Nagorodzhuvalisya piloti desantnih i transportnih planeriv sho projshli specialne navchannya abo prijnyali bojove hreshennya Znak lotchika planerista SegelflugzeugfuhrerabzeichenKrayina Tretij RejhTip nagrudnij znakVruchayetsya vijskovosluzhbovci LyuftvaffeStatus ne vruchayetsyaNagorodzhennyaParametri 57 53 mmZasnovano 16 grudnya 1940Nagorodzheni Chergovist Znak lotchika planerista u VikishovishiIstoriya zovnishnij viglyad nagorodi ta statutZnak lotchika planerista zasnovano Germanom Geringom 16 grudnya 1940 Dizajn Znaka buv predstavlenij berlinskim hudozhnikom grafikom Wilhelm Ernst Peekhaus 8 chervnya 1940 ta 16 grudnya cogo zh roku jogo bulo zatverdzheno Oficijnimi virobnikami ciyeyi nagorodi stali berlinska firma C E Juncker G H OSANG DRESDEN ta videnska Gebruder Schweiger Klasichni rozmiri nemarkovanogo znaka vigotovlenogo berlinskoyi firmoyu C E Juncker vinok 55 3 41 7 mm svastika 11 4 mm orel 15 1 52 6 mm vaga 22 17 gr Spochatku orel vigotovlyavsya z oksidovanogo sribla a vinok z vidpolirovanogo sribla potim vikoristovuvavsya splav sribla z nikelem alyuminij cink a piznishe z bilsh deshevih splav napriklad z tompaku Skladavsya z dvoh chastin chornenij orel ta posriblenij dubovij vinok znizu yakogo svastika Orel kripivsya do vinka za dopomogoyu dvoh zaklepok zvorotnij bik znaku gladkij mozhliva nayavnist klejma firmi virobnika kriplennya znaka tonka zakolka Nagoroda vruchalasya razom z posvidchennyam pidpisanim starshim oficerom abo nachalnikom atestacijnoyi komisiyi v prostomu futlyari temno sinogo koloru z vidpovidnim trafaretnim nadpisom gotichnim shriftom Vnutrishnya storona krishki pokrita blakitnim shovkom a nizhnya chastina z sinogo oksamitu Znak nosili v nizhnij chastini livoyi nagrudnoyi kisheni kitelya mundira abo odnostrojvoyi sorochki pid Zaliznim hrestom 1 go klasu yaksho osoba bula nim nagorodzhena Nosinnya znaku na civilnomu odyazi zaboronyalosya Z 29 listopada 1943 znak mozhna bulo nositi na partijnih mundirah Na dodatok do metalevogo vikoristovuvavsya znak z tkanini rozshitij zolotimi abo bavovnyanimi nitkami prote v podalshomu cyu versiyu bulo skasovano i z 8 travnya 1942 variant iz tkanini bilshe ne vidavavsya Pislya vijni isnuvala zmenshena kopiya z kriplennyam na shpilci dlya nosinnya na civilnomu odyazi tak zvanij frachnik ta denacifikovanij variant bez svastiki Metalevij znak koshtuvav blizko 5 rejhsmarok mashinnogo shittya 0 90 RM i ruchnogo 7 50 RM Div takozhZnak lotnogo skladuZnak lotnogo skladu Aviacijni planki Lyuftvaffe Znak parashutista VPS Pochesnij Kubok LyuftvaffePosilannyaPrimitki Arhiv originalu za 31 bereznya 2009 Procitovano 26 bereznya 2015 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2015 Procitovano 26 bereznya 2015 Arhiv originalu za 21 chervnya 2015 Procitovano 26 bereznya 2015 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 26 bereznya 2015 Arhiv originalu za 20 travnya 2021 Procitovano 20 travnya 2021 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 26 bereznya 2015 Dzherela z Internetu ta literatura Zovnishni zobrazhennyaFutlyar vid firmi C E JunckerFutlyar vid firmi Gebruder SchweigerDenacifikovanij variantU futlyariZvorotnij bikSajt Velika vijskova enciklopediya 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Katalog nagorod Lyuftvaffe 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine cimilitaria 23 veresnya 2015 u Wayback Machine Pyatov G V Boevye nagrady Germanii 1933 1945 Katalog opredelitel M IGP Profis 2002 ISBN 5 902325 01 3

Дата публікації:
Топ