Знак 1-го Запорізького пішого полку ім. Т. Г. Шевченка

Зна́к 1-го Запорі́зького пі́шого по́лку ім. Т. Г. Шевче́нка — відзнака, яка вручалась військовослужбовцям 1-ї «Синьожупанної дивізії».

Знак 1-го Запорізького пішого полку ім. Т. Г. Шевченка
Країна	Українська Народна Республіка
Тип	знак
Вручається:	військовим
Статус	не вручається
Нагородження
Засновано:	лютий 1918-го
Нагороджено:	бл. 300
Нагороджені:
Черговість

Історія виникнення

Німецький документ із кутовим штампом та печаткою 1-ї Української дивізії, на якій розміщено знак 1-го Запорізького полку. ім. Т. Г. Шевченка

Сотник 25-го Синього куреня 3-ї Залізної дивізії Семен Іващенко із полковим знаком синьожупанників, 1920

Створення знака пов'язують із діяльністю Союзу визволення України в таборі для військовополонених російської армії у місті Раштаті другої половини 1916 року. Де 21 січня 1917 року сформований 1-й Запорізький полк імені Тараса Шевченка, відбув на Волинь в кількості 27 осіб. Завдання якого пов'язані із допоміжними функціями, а також пропагандою серед українського населення.

Вже до травня 1917 року кількість осіб загону становила 300 осіб.

Після підписання Берестейського миру між країнами Четвертного союзу і Центральною Радою з особового складу пішого полку формується 1-а Українська («Синьожупанна») дивізія, вояки якої і носили подібну відзнаку.

Кількість і місце виготовлення знаків невідомі. Перші джерельні відомості щодо знака є на фотографіях українських військовиків від лютого 1918 року.

Відомо, що цю відзнаку використовували ветерани полку та дивізії у період своєї служби в Армії УНР.

Опис

Знак має форму трикутного геральдичного щита з вигнутими краями. По периметру виступає золотий бортик. У центрі зображений золотий лев, який спинається на скелю, а над левом напис «1. Зап. П. Т. Ш.», що розшифровується як «1. Запорізький піший полк Тараса Шевченка».

Аналогічний знак використовувався згодом також на дивізійній та полкових печатках.

Сучасний стан

До 2010-х років відомі лише копії, виконані львівським майстром Степаном Пахолком у 1990-х роках. За його свідченнями, відтворення знака базувалося на колись збереженому екземплярі музею Олеського замку. Наразі відомий один оригінальний знак, який зберігається у приватного колекціонера М. Селезньова в Києві.

Джерела

• Рудиченко А. И., Тинченко Я. Ю. Награды и знаки национальных армий и правительств. Украина. Белоруссия. Литва. Учредительные документы. Изготовление. Практика награждений. Типы и разновидности. — Киев : Логос, 2011. — 438 с. — 750 прим. — . (рос.)
• Круковський О. Фалеристичні сліди Синьої та Сірої Дивізії // Знак. — 2001. — Ч. 23. — С. 10.