Зміновіхівство

Змінові́хівство (рос. сменовеховство) — громадсько-політична течія серед російської, переважно емігрантської, інтелігенції. Назва походить від збірки (рос. «Смена вех»), виданої у Празі в середині 1921. Головна ідея зміновіхівства — співпраця з Радами задля економічного й культурного відродження, забезпечення цілісності російської держави при невтручанні в політичне життя країни. В широкому сенсі термін «зміновіхівство» застосовується до співпраці з Радами національної інтелігенції й інших народів СРСР (українців, східних народів та ін.).

Проголошення більшовицькою владою програми національно-культурного будівництва в Україні сприяло поширенню ідей зміновіхівства серед української інтелігенції, яка внаслідок поразки в національно-визвольній боротьбі 1918—1920 перебувала на еміграції. Із заявою про визнання радянської влади і підтримку її від імені своїх однодумців виступив у збірці (Відень, 1921) М. С. Грушевський. Цю ідею підтримали такі лідери національно-визвольної боротьби, як В. К. Винниченко, А. Ніковський, П. Христюк, М. Чечель. Зміновіхівство підштовхнуло до повернення в Україну значного числа висококваліфікованої інтелігенції, більшість якої у 30-ті роки була репресована і знищена.

Джерела та література

• Єфіменко Г. Г. Зміновіхівство [ 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 367. — .
• Мазипчук М. «Наши жовто-блакитные новые вехи существенно отличаются от трехцветных»: феномен «зміновіхівства» в українській політичній еміграції [ 14 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Спільне. — 14 лютого 2018.