Зменшений тризвук

Зменшений тризвук — тризвук, що складається з двох малих терцій, між крайніми звуками якого утворюється інтервал зменшеної квінти.

Обернення

Приклад тризвуку від тоніки «до»

Звернення	Назва акорду	Склад
Основний акорд	Зменшений тризвук	м. 3 + 3 м.
Перше	Зменшений секстаккорд	м. 3 + ув. 4
Друге	Зменшений квартсекстаккорд	ув. 4 + 3 м.

До складу зменшеного тризвуку та його обернень входять малі терції і збільшена кварта, що є оберненням зменшеної квінти і енгармонічно рівна їй.

Загальна інформація

Зменшений тризвук охоплює зменшену квінту — тритон та вважається дисонансним.

Зменшений тризвук перебуває в натуральному мажорі та гармонічному мінорі на VII ступені. У гармонічному мажорі і в натуральному мінорі базується на II ступені. Дозволяється рух голосів у терції.

У класичній музиці зменшений тризвук часто застосовується не в основному вигляді, а у вигляді секстакорда. Наприклад, використання зменшеного тризвуку Бетховеном називається деякими музикознавцями архаїзмом.

Скорочене позначення зменшеного тризвуку — Зм.5/3, що відповідає виду акорду і інтервалам, що входять у його склад.

Згідно системи буквено-цифрових позначень акордів, зменшений тризвук позначається з допомогою великої латинської літери, приставки dim або символу o у верхньому регістрі: наприклад, зменшений тризвук від ноти до позначається як C-dim або C^o.

Зменшений тризвук VII ступеня

Згідно з вченням французьких теоретиків початку XIX століття, зменшений тризвук VII ступені є головним акордом лада разом із тонічним тризвуком.

Секстакорд зменшеного тризвуку VII ступеня застосовується як домінантова гармонія і може розглядатися як слабо дисонуючий акорд.

Список зменшених тризвуків

Акорд	Основний тон	Третій мажорний	П'ята зменшена
Cdim	C	E♭	G♭
C♯dim	C♯	E	G
D♭dim	D♭	F♭ (E)	A (G)
Ddim	D	F	A♭
D♯dim	D♯	F♯	A
E♭dim	E♭	G♭	B (A)
Edim	E	G	B♭
Fdim	F	A♭	C♭ (B)
F♯dim	F♯	A	C
G♭dim	G♭	B (A)	D (C)
Gdim	G	B♭	D♭
G♯dim	G♯	B	D
A♭dim	A♭	C♭ (B)	E (D)
Adim	A	C	E♭
A♯dim	A♯	C♯	E
B♭dim	B♭	D♭	F♭ (E)
Bdim	B	D	F

Примітки

1. Фридкин Г. {{{Заголовок}}}. — .
2. Вахромеева, Татьяна Алексеевна. . Сообщество вокалистов «StartVocal». Архів оригіналу за 30 січня 2010. Процитовано 13 лютого 2010.
3. Рымко Г. (18 февраля 2009 г.). О некоторых особенностях гармонии позднего Бетховена. Российский Музыкант 2.0. оригіналу за 18 січня 2010. Процитовано 13 лютого 2010.
4. Асафьев, Борис Владимирович (Академия Наук СССР). {{{Заголовок}}}. — Т. 2.
5. Римский-Корсаков Н. {{{Заголовок}}}. — .