Златьо Бояджиєв (болг. Златьо Бояджиев; *22 жовтня 1910, Брезово, Болгарія — 2 лютого 1976, Пловдив) — один з найвідоміших і найсамобутніших ХХ століття, знаний своїми портретами та пейзажами.
Златьо Бояджиєв | ||||
---|---|---|---|---|
Златьо Бояджиев | ||||
Автопортрет, 1941 | ||||
Народження | 22 жовтня 1910 Брезово, Болгарія | |||
Смерть | 2 лютого 1976 (65 років) | |||
Пловдив | ||||
Поховання | d | |||
Національність | болгарин | |||
Країна | Болгарія | |||
Жанр | портретст і пейзажист | |||
Навчання | Національна художня академія (Софія) | |||
Діяльність | художник | |||
Вчитель | Цено Тодоров | |||
Роботи в колекції | Національна художня галерея (Софія) і d | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Златьо Бояджиєв у Вікісховищі | ||||
З життя та творчості
Златьо Бояджиєв народився 22 жовтня 1903 року в місті Брезово. Навчався живопису в Національній художній академії в Софії у Цено Тодорова, закінчивши академію в 1932 році.
Творчість Бояджиєва поділяється на два періоди, що чітко відрізняються один від одного: до і після 1951 року, коли художник пережив тяжкий інсульт, в результаті якого половину його тіла було паралізовано, відтак упродовж декількох років писати він міг лише лівицею й практично втратив мовлення. Якщо перший період творчості Бояджиєва характеризується класичними композиціями, переважно буколічними сільськими пейзажами, у жовтавих тонах, що в дечому нагадують нідерландський живопис XVI століття, то після перенесеного інсульту митець звернувся до гротескних образів, його композиціям цього етапу притаманна масовість зображуваних фігур, а загальна тональність творів однозначно наближена до експресіоністської колірної гами.
Бояджиєв, що користувався великим авторитетом у колі болгарського мистецтва, доволі безпроблемно «вписався» у соціалістичні реалії повоєнної Болгарської народної республіки. Він мав нагороди Спілки художників Болгарії.
Златьо Бояджиєв помер 2 лютого 1976 року в Пловдиві.
У Пловдиві створено й функціонує музей Бояджиєва.
Син митця, Георгій Бояджиєв (* 1939) — також художник.
Література
- Георги Бояджиев (упорядник), Златю Бояджиев, Сф., 2004 (болг.)
Посилання
- Галина Минчева (5 липня 2003). . Фамилия. Газета «Сега». Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 20 червня 2013. (болг.)
- Твори Бояджиєва
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zlato Boyadzhiyev bolg Zlato Boyadzhiev 22 zhovtnya 1910 19101022 Brezovo Bolgariya 2 lyutogo 1976 Plovdiv odin z najvidomishih i najsamobutnishih HH stolittya znanij svoyimi portretami ta pejzazhami Zlato BoyadzhiyevZlato BoyadzhievAvtoportret 1941Narodzhennya22 zhovtnya 1910 1910 10 22 Brezovo BolgariyaSmert2 lyutogo 1976 1976 02 02 65 rokiv PlovdivPohovannyadNacionalnistbolgarinKrayina BolgariyaZhanrportretst i pejzazhistNavchannyaNacionalna hudozhnya akademiya Sofiya DiyalnisthudozhnikVchitelCeno TodorovRoboti v kolekciyiNacionalna hudozhnya galereya Sofiya i dNagorodid Zlato Boyadzhiyev u VikishovishiZ zhittya ta tvorchostiZlato Boyadzhiyev narodivsya 22 zhovtnya 1903 roku v misti Brezovo Navchavsya zhivopisu v Nacionalnij hudozhnij akademiyi v Sofiyi u Ceno Todorova zakinchivshi akademiyu v 1932 roci Asenovgrad 1963 Galereya Iliyi Beshkova Pleven Tvorchist Boyadzhiyeva podilyayetsya na dva periodi sho chitko vidriznyayutsya odin vid odnogo do i pislya 1951 roku koli hudozhnik perezhiv tyazhkij insult v rezultati yakogo polovinu jogo tila bulo paralizovano vidtak uprodovzh dekilkoh rokiv pisati vin mig lishe liviceyu j praktichno vtrativ movlennya Yaksho pershij period tvorchosti Boyadzhiyeva harakterizuyetsya klasichnimi kompoziciyami perevazhno bukolichnimi silskimi pejzazhami u zhovtavih tonah sho v dechomu nagaduyut niderlandskij zhivopis XVI stolittya to pislya perenesenogo insultu mitec zvernuvsya do grotesknih obraziv jogo kompoziciyam cogo etapu pritamanna masovist zobrazhuvanih figur a zagalna tonalnist tvoriv odnoznachno nablizhena do ekspresionistskoyi kolirnoyi gami Boyadzhiyev sho koristuvavsya velikim avtoritetom u koli bolgarskogo mistectva dovoli bezproblemno vpisavsya u socialistichni realiyi povoyennoyi Bolgarskoyi narodnoyi respubliki Vin mav nagorodi Spilki hudozhnikiv Bolgariyi Zlato Boyadzhiyev pomer 2 lyutogo 1976 roku v Plovdivi U Plovdivi stvoreno j funkcionuye muzej Boyadzhiyeva Sin mitcya Georgij Boyadzhiyev 1939 takozh hudozhnik LiteraturaGeorgi Boyadzhiev uporyadnik Zlatyu Boyadzhiev Sf 2004 bolg PosilannyaGalina Mincheva 5 lipnya 2003 Familiya Gazeta Sega Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 20 chervnya 2013 bolg Tvori Boyadzhiyeva