Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Зиґфрід III фон Еппштейн нім Siegfried III von Eppstein 1194 9 березня 1249 церковний та державний діяч Священної Римськ

Зиґфрід III фон Еппштейн

Зиґфрід III фон Еппштейн

Зиґфрід III фон Еппштейн (нім. Siegfried III. von Eppstein; 1194 — 9 березня 1249) — церковний та державний діяч Священної Римської імперії, 30-й архієпископ Майнца.

Зиґфрід III фон Еппштейн
image
Народився1195[1]
Священна Римська імперія
Помер1249[1] або 9 березня 1249
Бінген-ам-Райн, Майнц-Бінген, Рейнланд-Пфальц
Похованняd
КраїнаНімеччина
Діяльністькатолицький священник
Знання мовнімецька
ПосадаАрхієпископ Майнца[d], d і архієпископ
Конфесіякатолицька церква[2]
Батькоd

Життєпис

Походив зі знатного гессенського роду Еппштейнів. Старший син Готфріда Іфон Еппштейна та Ізалди (доньки графа Дітриха I фон Віда). Був небожем (з боку батька) , архієпископа Майнцу, і , архієпископа Тріру (з боку матері). Замолоду йому було визначено церковну кар'єру. Близько 1220 року стає каноником у Майнці. пробстом соборів Св. Варфоломія у Франкфурт-на-Майні і Св. Петра і Олександра в Ашаффенбург. У жовтні або листопаді 1230 року він був обраний наступником свого стрийка. Водночас за посадою став архіканцлером Німеччини.

З одного боку підтримував династію Гогенштауфенів, а з іншого — домагався розширення суверенітету Майнца на основі Confoederatio cum principibus ecclesiasticis 1220 року. Йому завжди вдавалося зберегти доброзичливість імператора Фрідріха II. У 1232 році Зиґфрід III отримав від імператора дуже багате імперське абатство Лорш. Бенедиктинці, які чинили опір реформам у дусі Клюні, були змушені залишити монастир, і рішенням архієпископа Майнцу були замінені цистерціанцями з монастиря Ебербах.

У 1234 році не підтримав повстання короля Генріха Гогенштауфена проти свого батька-імператора. У червні 1235 року повстання було придушено Фрідріхом II. У серпні 1235 року в Майнці відбувся рейхстаг. Там 23 серпня 1235 року було прийнято закон про імперський земський мир.

У 1237 році очолив канцеляріяна посаді імпераського адміністратора Конрада Гогенштауфена, нового короля Німеччини. Фактично керував країною замість останнього до 1240 року. У 1239 році імператор був відлучений від церкви папою римським Григорієм IX. Зиґфрід III залишився на боці Гогенштауфенів, тому також був відлучений від церкви 26 квітня 1240 року.

Після поразки угорського війська від монголів на річці Шайо у квітні 1241 року, спільно з кельнським архієпископом Конрадом фон Гохштаденом розгорнув бурхливу діяльність щодо збору військ задля протидії монгольському вторгненню. Квола реакція імператора (обмежився закликами і обіцянками) призвела до того, що 22 серпня 1241 року архієпископ Майнца уклав союз з архієпископом Кельна проти імператора, якого вважав негідним очолювати християн Європи перед загрозою монголів. Фрідріх II негайно позбавив Зиґфріда III з посади імперського адміністратора і призначив Генріха Распе, ландграфа Тюрингії. Архєпископ Майнца не визнав повноваження останнього. У червні 1243 року новий папа римський Іннокентій IV надав Зиґфріду III статус свого легата в Німеччині.

В свою чергу 1244 року архієпископ надав місту Майнц привілей, що закріпив за ним статус вільного міста. Того ж року здійснив візитацію Праги. Невдовзі на бік папи римського перейшов Генріх Распе. Зиґфрід III був одним з ініціаторів оголошення Генріха на зборах в Файтсхохґаймі (поблизу Вюрцбурга) в травні 1246 року королем Німеччини.

1247 року після смерті Генріха Распе сприяв оголошенню у 1248 році королем Вільгельма Герульфінга, графа Голландії. У тому ж році замінив в монастирі Лорш цистерціанців представниками ордену премонстратів з монастиря Всіх Святих у Шварцвальді. Водночас монастир отримав статус пробства. Помер у 1249 році в Бінгені. Поховано в Майнцькому соборі. Новим архієпископом МАйнца став .

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #12066898X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
    d:Track:Q30d:Track:Q3892772

Джерела

  • Sigrid Duchhardt-Bösken: Siegfried III. von Eppstein. In: Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon (BBKL). Band 10, Bautz, Herzberg 1995, , Sp. 103—104.
  • Alois Gerlich: Siegfried III., Erzbischof von Mainz. In: Lexikon des Mittelalters (LexMA). Band 7. LexMA-Verlag, München 1995, , Sp. 1867.
  • Regina Schäfer: Siegfried III. von Eppstein. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 24, Duncker & Humblot, Berlin 2010, , S. 349 f.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zigfrid III fon Eppshtejn nim Siegfried III von Eppstein 1194 9 bereznya 1249 cerkovnij ta derzhavnij diyach Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 30 j arhiyepiskop Majnca Zigfrid III fon EppshtejnNarodivsya1195 1 Svyashenna Rimska imperiyaPomer1249 1 abo 9 bereznya 1249 Bingen am Rajn Majnc Bingen Rejnland PfalcPohovannyadKrayinaNimechchinaDiyalnistkatolickij svyashennikZnannya movnimeckaPosadaArhiyepiskop Majnca d d i arhiyepiskopKonfesiyakatolicka cerkva 2 Batkod Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv zi znatnogo gessenskogo rodu Eppshtejniv Starshij sin Gotfrida Ifon Eppshtejna ta Izaldi donki grafa Ditriha I fon Vida Buv nebozhem z boku batka arhiyepiskopa Majncu i arhiyepiskopa Triru z boku materi Zamolodu jomu bulo viznacheno cerkovnu kar yeru Blizko 1220 roku staye kanonikom u Majnci probstom soboriv Sv Varfolomiya u Frankfurt na Majni i Sv Petra i Oleksandra v Ashaffenburg U zhovtni abo listopadi 1230 roku vin buv obranij nastupnikom svogo strijka Vodnochas za posadoyu stav arhikanclerom Nimechchini Z odnogo boku pidtrimuvav dinastiyu Gogenshtaufeniv a z inshogo domagavsya rozshirennya suverenitetu Majnca na osnovi Confoederatio cum principibus ecclesiasticis 1220 roku Jomu zavzhdi vdavalosya zberegti dobrozichlivist imperatora Fridriha II U 1232 roci Zigfrid III otrimav vid imperatora duzhe bagate imperske abatstvo Lorsh Benediktinci yaki chinili opir reformam u dusi Klyuni buli zmusheni zalishiti monastir i rishennyam arhiyepiskopa Majncu buli zamineni cisterciancyami z monastirya Eberbah U 1234 roci ne pidtrimav povstannya korolya Genriha Gogenshtaufena proti svogo batka imperatora U chervni 1235 roku povstannya bulo pridusheno Fridrihom II U serpni 1235 roku v Majnci vidbuvsya rejhstag Tam 23 serpnya 1235 roku bulo prijnyato zakon pro imperskij zemskij mir U 1237 roci ocholiv kancelyariyana posadi imperaskogo administratora Konrada Gogenshtaufena novogo korolya Nimechchini Faktichno keruvav krayinoyu zamist ostannogo do 1240 roku U 1239 roci imperator buv vidluchenij vid cerkvi papoyu rimskim Grigoriyem IX Zigfrid III zalishivsya na boci Gogenshtaufeniv tomu takozh buv vidluchenij vid cerkvi 26 kvitnya 1240 roku Pislya porazki ugorskogo vijska vid mongoliv na richci Shajo u kvitni 1241 roku spilno z kelnskim arhiyepiskopom Konradom fon Gohshtadenom rozgornuv burhlivu diyalnist shodo zboru vijsk zadlya protidiyi mongolskomu vtorgnennyu Kvola reakciya imperatora obmezhivsya zaklikami i obicyankami prizvela do togo sho 22 serpnya 1241 roku arhiyepiskop Majnca uklav soyuz z arhiyepiskopom Kelna proti imperatora yakogo vvazhav negidnim ocholyuvati hristiyan Yevropi pered zagrozoyu mongoliv Fridrih II negajno pozbaviv Zigfrida III z posadi imperskogo administratora i priznachiv Genriha Raspe landgrafa Tyuringiyi Arhyepiskop Majnca ne viznav povnovazhennya ostannogo U chervni 1243 roku novij papa rimskij Innokentij IV nadav Zigfridu III status svogo legata v Nimechchini V svoyu chergu 1244 roku arhiyepiskop nadav mistu Majnc privilej sho zakripiv za nim status vilnogo mista Togo zh roku zdijsniv vizitaciyu Pragi Nevdovzi na bik papi rimskogo perejshov Genrih Raspe Zigfrid III buv odnim z iniciatoriv ogoloshennya Genriha na zborah v Fajtshohgajmi poblizu Vyurcburga v travni 1246 roku korolem Nimechchini 1247 roku pislya smerti Genriha Raspe spriyav ogoloshennyu u 1248 roci korolem Vilgelma Gerulfinga grafa Gollandiyi U tomu zh roci zaminiv v monastiri Lorsh cistercianciv predstavnikami ordenu premonstrativ z monastirya Vsih Svyatih u Shvarcvaldi Vodnochas monastir otrimav status probstva Pomer u 1249 roci v Bingeni Pohovano v Majnckomu sobori Novim arhiyepiskopom MAjnca stav PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 12066898X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772DzherelaSigrid Duchhardt Bosken Siegfried III von Eppstein In Biographisch Bibliographisches Kirchenlexikon BBKL Band 10 Bautz Herzberg 1995 ISBN 3 88309 062 X Sp 103 104 Alois Gerlich Siegfried III Erzbischof von Mainz In Lexikon des Mittelalters LexMA Band 7 LexMA Verlag Munchen 1995 ISBN 3 7608 8907 7 Sp 1867 Regina Schafer Siegfried III von Eppstein In Neue Deutsche Biographie NDB Band 24 Duncker amp Humblot Berlin 2010 ISBN 978 3 428 11205 0 S 349 f

Дата публікації:
Топ