Василь Григорович Зашквара (14 січня 1902, Павлоград, Катеринославська губернія — 1989, Харків) — радянський український учений, інженер-металург, професор. У 1938—1939 роках був під слідством за сфальсифікованими звинуваченнями у розвідувальній діяльності. Директор Українського державного науково-дослідного вуглехімічного інституту у 1947—1965 роках. Займався питаннями покращення техніко-економічних характеристик доменного та коксохімічного виробництв, механізацією трудомістких дій на коксохімічних заводах.
Життєпис
Василь Зашквара народився 14 січня 1902 року в родині службовця у повітовому місті Павлограді Катеринославської губернії. Українець за національністю. Початкову освіту здобував у приходській школі та міському училищі. Трудову діяльність почав у 1917 році, працював столяром. Наступного року поступив до Єлизаветградського соціально-економічного політехнікуму, який закінчив у 1921 році. Пізніше працював на металургійному виробництві, у 1925 році став креслярем металургійної лабораторії, а у 1926 році старшим дослідником у мартенівському цеху металургійного заводу ім. Петровського. Наступного року перейшов працювати до Дніпропетровського філіалу Діпромезу, де послідовно обіймав посади кресляра, конструктора та інженера. Паралельно навчався на хіміко-технологічному відділенні металургійного факультету Дніпропетровського гірничого інституту, яке закінчив у 1928 році зі спеціальністю інженера-металурга. Пізніше проходив строкову службу у Червоній армії.
З 1929 року працював у Дніпропетровському відділенні Коксобуду на посаді групового інженера та асистентом у Дніпропетровському інституті інженерів залізничного транспорту. У 1931 році Зашквара переїхав до Харкова, через переведення його до проєктного інституту Діпрококс. На новому місці роботи послідовно обіймав посади керівника вугільної групи, старшого інженера, начальника конструкторського сектору, заступника начальника вуглекоксового сектору, у 1937—1938 роках виконувача обов'язки головного інженера. Для ознайомлення з організацією та технологією коксохімічної промисловості США був відправлений у відрядження. Під час подорожі, у 1933—1934 роках, Зашквара відвідав підприємства корпорації [en] у Нью-Йорку, Піттсбурзі, Філадельфії, Детройті та Баффало.
Заступник головного інженера інституту Діпрококс Василь Зашквара був заарештований 5 липня 1938 року. Його обвинувачували за статтею 546 Кримінального кодексу Української СРР 1927 року у «розвідувальній діяльності». Прокуратура Харківської області закрила справу Зашквари та звільнила його з-під варти 26 липня 1939 року за статтею 1972 Кримінально-процесуального кодексу УРСР. У біографічному збірнику «Провідні вчені Харківського національного економічного університету» стверджується, що звинувачення проти Зашквари були сфальсифіковані.
Під час Німецько-радянської війни перебував в евакуації та працював на керівних посадах інженерно-конструкторської служби Діпрококсу. Він займався розробкою та реалізацією проєктів з модернізації коксохімічних та металургійних підприємств Уралу, а також підвищенню їх ефективності. Пізніше займався відновленням коксохімічних підприємств Донбасу та Наддніпрянщини. Був відзначений державними нагородами за ліквідацію аварії при пуску 3-ї коксової батареї Новокузнецького металургійного комбінату та створення першого в СРСР роторного вагоноперекидача.
У 1947 році очолив Український науково-дослідний вуглехімічний інститут. Через два роки захистив у спецраді Харківського інженерно-економічного інституту дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за темою «Організація приймання та зберігання вугілля на коксохімічних заводах» (рос. Организация приема и хранения угля на коксохимических заводах). У 1957 році Василю Зашкварі було надане вчене звання старшого наукового співробітника, а через п'ять років він здобув ступінь доктора технічних наук за сукупністю наукових праць. За іншими відомостями, він захистив докторську дисертацію за темою «Дослідження і практичне застосування прогресивних методів використання кам'яного вугілля та його сумішей для одержання металургійного коксу». У 1965 році Зашквара покинув посаду директора інституту та очолив його лабораторію. Також, за сумісництвом, Василь Зашквара працював у 1966—1971 роках професором кафедри хімічної технології Харківського інженерно-економічного інституту та читав курс технології коксохімічного виробництва. У званні професора Василь Зашквара був затверджений рішенням Вищої атестаційної комісії від 8 квітня 1967 року.
Василь Зашквара помер 1989 року в Харкові.
Наукова діяльність
Під час роботи в Українському науково-дослідному вуглехімічному інституті, Василь Зашквара досліджував процеси зберігання та підготовки вугілля до коксування. Він підтримував активне впровадження нової техніки та технологій у вугільнопідготовчому виробництві. Займався механізацією трудомістких процесів на коксохімічних заводах. Розробив перші в СРСР мостово-гредерні перевантажувачі, устаткування молоткових подрібнювачів та вагоноперекидачів, був ініціатором механізації вугільних складів.
Василь Зашквара займався питаннями поліпшення техніко-економічних показників доменного та коксохімічного виробництв. Зокрема проблемами коксування та інтенсифікації процесів підготовки вугільних шихт. Окрім того, Зашквара займався технологією підготовки вугілля до коксування, розробив її теоретичні засади. Разом з науковцем А. К. Шелковим, була проведена робота з визначення двох основних напрямки попереднього нагріву шихт: глибоке сушіння з нагрівом до 100—120 °C та термічна підготовка з температурою до 250 °C. Ці напрямки дозволили підвищити продуктивність коксових печей на 50 відсотків та дозволили використовувати у шихті більшу кількість малометаморфізованого вугілля.
Також вчений займався підготовкою наукових кадрів, всього під його науковим керівництвом захистилося вісім кандидатів наук. Василь Зашквара входив до складу Наукової ради Державного комітету при Раді міністрів СРСР з координації науково-дослідних робіт «Нові процеси в коксохімічній промисловості» та спеціалізованої ради Вищої атестаційної комісії при Українському науково-дослідному вуглехімічному інституті. Плідно співпрацював з науковим журналом «Кокс и химия», входив до складу його редакційної колегії, займався рецензуванням чужих наукових робіт і опублікував багато своїх.
У біографічному збірнику «Провідні вчені Харківського національного економічного університету» Василя Зашквару схарактеризували як «енергійний та ерудований конструктор-новатор та дослідник коксохімічної справи». У журналі «Кокс и химия» писали, що Василь Зашквара «висококваліфікований спеціаліст, талановитий інженер, творчій науковий співробітник».
Вибрані публікації
Всього Василь Зашквара був автором більше ніж 150 наукових праць, зокрема п'яти монографій. Список вибраних публікацій:
- Американская коксохимическая промышленность: Атлас оборудования угольных и коксовых цехов на американских коксохимических заводах; Гипрококс. Харьков: Гос. науч. техн. изд-во Украины, 1936. 97 с.
- Исследование углей Донецкого бассейна как сырья для коксования: [Сборник статей]. Ред. В. Г. Зашквара. Харьков; Москва Металлургиздат, 1951. 203 с.
- Подготовка углей к коксованию. Харьков: Металлургиздат, 1956. 252 с.
- Организация хранения коксующихся углей. Харьков: Металлургиздат, 1959. 253 с.
- Применение процессов сушки углей в кипящем слое в коксохимической промышленности. В. Г. Зашквара, Г. Ф. Возный, Ю. Б. Тютюнников, А. И. Ольферт. Москва: Недра, 1967. 85 с.
- Подготовка углей к коксованию. 2-е изд., доп. Москва: Металлургия, 1967. 339 с.
- Подготовка углей к коксованию. В. Г. Зашквара, А. Г. Дюканов. Москва: Металлургия, 1981. 60 с.
Особисте життя
Окрім наукової та педагогічної діяльності, Василь Зашквара активно займався громадською та партійною роботою. Він був членом Комуністичної партії Радянського Союзу з 1946 року. Протягом 1948—1960 років був депутатом Харківської міської ради депутатів трудящих, неодноразово обирався до складу партійного бюро Українського науково-дослідного вуглехімічного інституту. Вів активну роботу з пропаганди комуністичної ідеології, займався політичною просвітою громадян. Зокрема успішну діяльність Василя Зашквари, у цьому напрямку, відмічав Петро Родіонов, на той час головний редактор журналу «Агітатор».
Багато уваги Василь Зашквара приділяв своєму хобі — образотворчому мистецтву. Протягом останніх двадцяти п'яти років свого життя, він брав участь у 30 обласних, республіканських та всерадянських виставках. Багато разів ставав лавреатом фестивалів народної творчості.
Його син був вченим-фізиком.
Нагороди
Всього Василь Зашквара був нагороджений шістьма орденами та п'ятьома медалями. Серед них:
- орден Трудового Червоного Прапора (1945, 1949, 1958)
- орден «Знак Пошани» (два нагородження, один у 1943)
- медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1946)
- медаль «За відбудову підприємств чорної металургії Півдня» (1948)
Примітки
- Реабілітовані історією, 2016, с. 101.
- . old.udhtu.edu.ua. Український державний хіміко-технологічний університет. Архів оригіналу за 6 травня 2022. Процитовано 13 грудня 2022.
- Провідні вчені ХНЕУ, 2012, с. 57.
- Нариси з історії ХНЕУ, 2005, с. 263.
- Кокс и химия, 1989, с. 64.
- Нариси з історії ХНЕУ, 2005, с. 264.
- Дисертації, захищені у ХНЕУ, 2015, с. 7.
- Провідні вчені ХНЕУ, 2012, с. 58.
- Учені вузів Української РСР, 1968, с. 172.
- Бюллетень, 1967, с. 13.
- Кокс и химия, 1972, с. 57.
- Рудкевич, 2010, с. 407.
- Малий, 2017, с. 41.
- Шевченко, 1962, с. 99.
- Родионов, 1962, с. 16.
Джерела
- Малий Є. І. Наукові основи способів модифікації вугілля та вугільних шихт для отримання доменного коксу високої якості / Кваліфікаційна наукова праця на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук. — Дніпро, 2017. — 353 с.
- Родионов П. А. Партия всего народа. — Москва : Знание, 1962. — 40 с. — (Новое в жизни, науке, технике. Серия История. 14).
- Рудкевич М. І. Зашквара Василь Григорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. — Т. 10 : З — Зор. — С. 407. — .
- Шевченко Н. Работу с пропагандистами на первый план : [Из опыта Харьк. горкома КП Украины] : ( )[рос.] // Политическое самообразование : жур. — 1962. — № 2. — С. 98—102.
- Дисертації, захищені у Харківському національному економічному університеті імені Семена Кузнеця (1947-2015) / упоряд. Н. М. Божко, Л. І. Кізієва, І. Г. Сергієнко, І. В. Загоруйко. — Харків : Науково-технічна бібліотека ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2015. — 471 с.
- Нариси з історії Харківського національного економічного університету / Д. Ю. Михайличенко, В. Є. Єрмаченко, О. А. Сахно, Під заг. ред. В. С. Пономаренка. — Харків : Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2005. — 328 с. — ISBN 966-392-005-Х.
- Зашквара Василь Григорович // Провідні вчені Харківського національного економічного університету / Під заг. ред. В. С. Пономаренка, М. О. Кизима. — Харків : Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2012. — С. 57—58. — 248 с. — .
- Решения высшей аттестационной комиссии : ( )[рос.] // Бюллетень Министерства высшего и среднего специального образования СССР : жур. — 1967. — № 7 (июль).
- Зашквара Василь Григорович // Реабілітовані історією. Харківська область. Книга 3. Частина 2.. — Київ—Харків : Оригінал, 2016. — 696 с. — .
- Зашквара Василь Григорович // Учені вузів Української РСР / уклад. В. М. Попов, В. І. Полурез, Ю. П. Дяченко. — Київ : Видавництво Київського університету, 1968. — С. 172. — 493 с.
- 70 лет Василию Григорьевичу Зашкваре : ( )[рос.] // Кокс и химия : жур. — 1972. — № 2. — С. 57.
- Василий Григорьевич Зашквара : ( )[рос.] // Кокс и химия : жур. — 1989. — № 9. — С. 64.
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vasil Grigorovich Zashkvara 14 sichnya 1902 Pavlograd Katerinoslavska guberniya 1989 Harkiv radyanskij ukrayinskij uchenij inzhener metalurg profesor U 1938 1939 rokah buv pid slidstvom za sfalsifikovanimi zvinuvachennyami u rozviduvalnij diyalnosti Direktor Ukrayinskogo derzhavnogo naukovo doslidnogo vuglehimichnogo institutu u 1947 1965 rokah Zajmavsya pitannyami pokrashennya tehniko ekonomichnih harakteristik domennogo ta koksohimichnogo virobnictv mehanizaciyeyu trudomistkih dij na koksohimichnih zavodah Zashkvara Vasil GrigorovichNarodivsya14 sichnya 1902 1902 01 14 Pavlograd Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiyaPomer1989 Harkiv Ukrayinska RSR SRSRKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistvikladach naukovecAlma materKaterinoslavskij girnichij institut 1928 ZakladDnipropetrovskij metalurgijnij zavod im Petrovskogo Dipromez Dnipropetrovskij institut inzheneriv zaliznichnogo transportu Diprokoks Ukrayinskij naukovo doslidnij vuglehimichnij institut Harkivskij inzhenerno ekonomichnij institutVchene zvannyaprofesor i starshij naukovij spivrobitnikNaukovij stupindoktor tehnichnih nauk 1962 PartiyaVKP b DitidNagorodiMedal Za vidbudovu pidpriyemstv chornoyi metalurgiyi Pivdnya ZhittyepisVasil Zashkvara narodivsya 14 sichnya 1902 roku v rodini sluzhbovcya u povitovomu misti Pavlogradi Katerinoslavskoyi guberniyi Ukrayinec za nacionalnistyu Pochatkovu osvitu zdobuvav u prihodskij shkoli ta miskomu uchilishi Trudovu diyalnist pochav u 1917 roci pracyuvav stolyarom Nastupnogo roku postupiv do Yelizavetgradskogo socialno ekonomichnogo politehnikumu yakij zakinchiv u 1921 roci Piznishe pracyuvav na metalurgijnomu virobnictvi u 1925 roci stav kreslyarem metalurgijnoyi laboratoriyi a u 1926 roci starshim doslidnikom u martenivskomu cehu metalurgijnogo zavodu im Petrovskogo Nastupnogo roku perejshov pracyuvati do Dnipropetrovskogo filialu Dipromezu de poslidovno obijmav posadi kreslyara konstruktora ta inzhenera Paralelno navchavsya na himiko tehnologichnomu viddilenni metalurgijnogo fakultetu Dnipropetrovskogo girnichogo institutu yake zakinchiv u 1928 roci zi specialnistyu inzhenera metalurga Piznishe prohodiv strokovu sluzhbu u Chervonij armiyi Z 1929 roku pracyuvav u Dnipropetrovskomu viddilenni Koksobudu na posadi grupovogo inzhenera ta asistentom u Dnipropetrovskomu instituti inzheneriv zaliznichnogo transportu U 1931 roci Zashkvara pereyihav do Harkova cherez perevedennya jogo do proyektnogo institutu Diprokoks Na novomu misci roboti poslidovno obijmav posadi kerivnika vugilnoyi grupi starshogo inzhenera nachalnika konstruktorskogo sektoru zastupnika nachalnika vuglekoksovogo sektoru u 1937 1938 rokah vikonuvacha obov yazki golovnogo inzhenera Dlya oznajomlennya z organizaciyeyu ta tehnologiyeyu koksohimichnoyi promislovosti SShA buv vidpravlenij u vidryadzhennya Pid chas podorozhi u 1933 1934 rokah Zashkvara vidvidav pidpriyemstva korporaciyi en u Nyu Jorku Pittsburzi Filadelfiyi Detrojti ta Baffalo Zastupnik golovnogo inzhenera institutu Diprokoks Vasil Zashkvara buv zaareshtovanij 5 lipnya 1938 roku Jogo obvinuvachuvali za statteyu 546 Kriminalnogo kodeksu Ukrayinskoyi SRR 1927 roku u rozviduvalnij diyalnosti Prokuratura Harkivskoyi oblasti zakrila spravu Zashkvari ta zvilnila jogo z pid varti 26 lipnya 1939 roku za statteyu 1972 Kriminalno procesualnogo kodeksu URSR U biografichnomu zbirniku Providni vcheni Harkivskogo nacionalnogo ekonomichnogo universitetu stverdzhuyetsya sho zvinuvachennya proti Zashkvari buli sfalsifikovani Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni perebuvav v evakuaciyi ta pracyuvav na kerivnih posadah inzhenerno konstruktorskoyi sluzhbi Diprokoksu Vin zajmavsya rozrobkoyu ta realizaciyeyu proyektiv z modernizaciyi koksohimichnih ta metalurgijnih pidpriyemstv Uralu a takozh pidvishennyu yih efektivnosti Piznishe zajmavsya vidnovlennyam koksohimichnih pidpriyemstv Donbasu ta Naddnipryanshini Buv vidznachenij derzhavnimi nagorodami za likvidaciyu avariyi pri pusku 3 yi koksovoyi batareyi Novokuzneckogo metalurgijnogo kombinatu ta stvorennya pershogo v SRSR rotornogo vagonoperekidacha U 1947 roci ocholiv Ukrayinskij naukovo doslidnij vuglehimichnij institut Cherez dva roki zahistiv u specradi Harkivskogo inzhenerno ekonomichnogo institutu disertaciyu na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata tehnichnih nauk za temoyu Organizaciya prijmannya ta zberigannya vugillya na koksohimichnih zavodah ros Organizaciya priema i hraneniya uglya na koksohimicheskih zavodah U 1957 roci Vasilyu Zashkvari bulo nadane vchene zvannya starshogo naukovogo spivrobitnika a cherez p yat rokiv vin zdobuv stupin doktora tehnichnih nauk za sukupnistyu naukovih prac Za inshimi vidomostyami vin zahistiv doktorsku disertaciyu za temoyu Doslidzhennya i praktichne zastosuvannya progresivnih metodiv vikoristannya kam yanogo vugillya ta jogo sumishej dlya oderzhannya metalurgijnogo koksu U 1965 roci Zashkvara pokinuv posadu direktora institutu ta ocholiv jogo laboratoriyu Takozh za sumisnictvom Vasil Zashkvara pracyuvav u 1966 1971 rokah profesorom kafedri himichnoyi tehnologiyi Harkivskogo inzhenerno ekonomichnogo institutu ta chitav kurs tehnologiyi koksohimichnogo virobnictva U zvanni profesora Vasil Zashkvara buv zatverdzhenij rishennyam Vishoyi atestacijnoyi komisiyi vid 8 kvitnya 1967 roku Vasil Zashkvara pomer 1989 roku v Harkovi Naukova diyalnistPid chas roboti v Ukrayinskomu naukovo doslidnomu vuglehimichnomu instituti Vasil Zashkvara doslidzhuvav procesi zberigannya ta pidgotovki vugillya do koksuvannya Vin pidtrimuvav aktivne vprovadzhennya novoyi tehniki ta tehnologij u vugilnopidgotovchomu virobnictvi Zajmavsya mehanizaciyeyu trudomistkih procesiv na koksohimichnih zavodah Rozrobiv pershi v SRSR mostovo grederni perevantazhuvachi ustatkuvannya molotkovih podribnyuvachiv ta vagonoperekidachiv buv iniciatorom mehanizaciyi vugilnih skladiv Vasil Zashkvara zajmavsya pitannyami polipshennya tehniko ekonomichnih pokaznikiv domennogo ta koksohimichnogo virobnictv Zokrema problemami koksuvannya ta intensifikaciyi procesiv pidgotovki vugilnih shiht Okrim togo Zashkvara zajmavsya tehnologiyeyu pidgotovki vugillya do koksuvannya rozrobiv yiyi teoretichni zasadi Razom z naukovcem A K Shelkovim bula provedena robota z viznachennya dvoh osnovnih napryamki poperednogo nagrivu shiht gliboke sushinnya z nagrivom do 100 120 C ta termichna pidgotovka z temperaturoyu do 250 C Ci napryamki dozvolili pidvishiti produktivnist koksovih pechej na 50 vidsotkiv ta dozvolili vikoristovuvati u shihti bilshu kilkist malometamorfizovanogo vugillya Takozh vchenij zajmavsya pidgotovkoyu naukovih kadriv vsogo pid jogo naukovim kerivnictvom zahistilosya visim kandidativ nauk Vasil Zashkvara vhodiv do skladu Naukovoyi radi Derzhavnogo komitetu pri Radi ministriv SRSR z koordinaciyi naukovo doslidnih robit Novi procesi v koksohimichnij promislovosti ta specializovanoyi radi Vishoyi atestacijnoyi komisiyi pri Ukrayinskomu naukovo doslidnomu vuglehimichnomu instituti Plidno spivpracyuvav z naukovim zhurnalom Koks i himiya vhodiv do skladu jogo redakcijnoyi kolegiyi zajmavsya recenzuvannyam chuzhih naukovih robit i opublikuvav bagato svoyih U biografichnomu zbirniku Providni vcheni Harkivskogo nacionalnogo ekonomichnogo universitetu Vasilya Zashkvaru sharakterizuvali yak energijnij ta erudovanij konstruktor novator ta doslidnik koksohimichnoyi spravi U zhurnali Koks i himiya pisali sho Vasil Zashkvara visokokvalifikovanij specialist talanovitij inzhener tvorchij naukovij spivrobitnik Vibrani publikaciyiVsogo Vasil Zashkvara buv avtorom bilshe nizh 150 naukovih prac zokrema p yati monografij Spisok vibranih publikacij Amerikanskaya koksohimicheskaya promyshlennost Atlas oborudovaniya ugolnyh i koksovyh cehov na amerikanskih koksohimicheskih zavodah Giprokoks Harkov Gos nauch tehn izd vo Ukrainy 1936 97 s Issledovanie uglej Doneckogo bassejna kak syrya dlya koksovaniya Sbornik statej Red V G Zashkvara Harkov Moskva Metallurgizdat 1951 203 s Podgotovka uglej k koksovaniyu Harkov Metallurgizdat 1956 252 s Organizaciya hraneniya koksuyushihsya uglej Harkov Metallurgizdat 1959 253 s Primenenie processov sushki uglej v kipyashem sloe v koksohimicheskoj promyshlennosti V G Zashkvara G F Voznyj Yu B Tyutyunnikov A I Olfert Moskva Nedra 1967 85 s Podgotovka uglej k koksovaniyu 2 e izd dop Moskva Metallurgiya 1967 339 s Podgotovka uglej k koksovaniyu V G Zashkvara A G Dyukanov Moskva Metallurgiya 1981 60 s Osobiste zhittyaOkrim naukovoyi ta pedagogichnoyi diyalnosti Vasil Zashkvara aktivno zajmavsya gromadskoyu ta partijnoyu robotoyu Vin buv chlenom Komunistichnoyi partiyi Radyanskogo Soyuzu z 1946 roku Protyagom 1948 1960 rokiv buv deputatom Harkivskoyi miskoyi radi deputativ trudyashih neodnorazovo obiravsya do skladu partijnogo byuro Ukrayinskogo naukovo doslidnogo vuglehimichnogo institutu Viv aktivnu robotu z propagandi komunistichnoyi ideologiyi zajmavsya politichnoyu prosvitoyu gromadyan Zokrema uspishnu diyalnist Vasilya Zashkvari u comu napryamku vidmichav Petro Rodionov na toj chas golovnij redaktor zhurnalu Agitator Bagato uvagi Vasil Zashkvara pridilyav svoyemu hobi obrazotvorchomu mistectvu Protyagom ostannih dvadcyati p yati rokiv svogo zhittya vin brav uchast u 30 oblasnih respublikanskih ta vseradyanskih vistavkah Bagato raziv stavav lavreatom festivaliv narodnoyi tvorchosti Jogo sin buv vchenim fizikom NagorodiVsogo Vasil Zashkvara buv nagorodzhenij shistma ordenami ta p yatoma medalyami Sered nih orden Trudovogo Chervonogo Prapora 1945 1949 1958 orden Znak Poshani dva nagorodzhennya odin u 1943 medal Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1946 medal Za vidbudovu pidpriyemstv chornoyi metalurgiyi Pivdnya 1948 PrimitkiReabilitovani istoriyeyu 2016 s 101 old udhtu edu ua Ukrayinskij derzhavnij himiko tehnologichnij universitet Arhiv originalu za 6 travnya 2022 Procitovano 13 grudnya 2022 Providni vcheni HNEU 2012 s 57 Narisi z istoriyi HNEU 2005 s 263 Koks i himiya 1989 s 64 Narisi z istoriyi HNEU 2005 s 264 Disertaciyi zahisheni u HNEU 2015 s 7 Providni vcheni HNEU 2012 s 58 Ucheni vuziv Ukrayinskoyi RSR 1968 s 172 Byulleten 1967 s 13 Koks i himiya 1972 s 57 Rudkevich 2010 s 407 Malij 2017 s 41 Shevchenko 1962 s 99 Rodionov 1962 s 16 DzherelaMalij Ye I Naukovi osnovi sposobiv modifikaciyi vugillya ta vugilnih shiht dlya otrimannya domennogo koksu visokoyi yakosti Kvalifikacijna naukova pracya na zdobuttya naukovogo stupenya doktora tehnichnih nauk Dnipro 2017 353 s Rodionov P A Partiya vsego naroda Moskva Znanie 1962 40 s Novoe v zhizni nauke tehnike Seriya Istoriya 14 Rudkevich M I Zashkvara Vasil Grigorovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2010 T 10 Z Zor S 407 ISBN 978 966 02 5721 4 Shevchenko N Rabotu s propagandistami na pervyj plan Iz opyta Hark gorkoma KP Ukrainy ros Politicheskoe samoobrazovanie zhur 1962 2 S 98 102 Disertaciyi zahisheni u Harkivskomu nacionalnomu ekonomichnomu universiteti imeni Semena Kuznecya 1947 2015 uporyad N M Bozhko L I Kiziyeva I G Sergiyenko I V Zagorujko Harkiv Naukovo tehnichna biblioteka HNEU im S Kuznecya 2015 471 s Narisi z istoriyi Harkivskogo nacionalnogo ekonomichnogo universitetu D Yu Mihajlichenko V Ye Yermachenko O A Sahno Pid zag red V S Ponomarenka Harkiv Vidavnichij Dim INZhEK 2005 328 s ISBN 966 392 005 H Zashkvara Vasil Grigorovich Providni vcheni Harkivskogo nacionalnogo ekonomichnogo universitetu Pid zag red V S Ponomarenka M O Kizima Harkiv Vidavnichij Dim INZhEK 2012 S 57 58 248 s ISBN 978 966 392 369 7 Resheniya vysshej attestacionnoj komissii ros Byulleten Ministerstva vysshego i srednego specialnogo obrazovaniya SSSR zhur 1967 7 iyul Zashkvara Vasil Grigorovich Reabilitovani istoriyeyu Harkivska oblast Kniga 3 Chastina 2 Kiyiv Harkiv Original 2016 696 s ISBN 978 966 649 127 8 Zashkvara Vasil Grigorovich Ucheni vuziv Ukrayinskoyi RSR uklad V M Popov V I Polurez Yu P Dyachenko Kiyiv Vidavnictvo Kiyivskogo universitetu 1968 S 172 493 s 70 let Vasiliyu Grigorevichu Zashkvare ros Koks i himiya zhur 1972 2 S 57 Vasilij Grigorevich Zashkvara ros Koks i himiya zhur 1989 9 S 64 Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi