Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Заповіт Петра Великого» (фр. Le Testament de Pierre le Grand) — белетризований текст, який визначає напрямки зовнішньої політики Росії з часів Петра I. Перші публікації подавали його як переказ реального документу, нібито укладеному особисто Петром I, проте назву і форму заповіту він набув лише в пізніх редакціях.
Дослідники вважають «Заповіт» публіцистичною містифікацією або ж прямою фальсифікацією, оприлюдненою з політичною метою.
«Система Петра Великого»
«Системою Петра Великого» називалася зовнішньополітична доктрина Російської імперії, сформульована її канцлером Олексієм Бестужевим-Рюміним після призначення його на посаду в 1744 році. Щоб додати своїм пропозиціям більшої ваги та в сподіванні здобути підтримку імператриці Єлизавети, доньки Петра I, він надав їм ім'я імператора, який помер майже за двадцять років до того. При цьому канцлер переконував, що його доктрина і справді відповідала намірам та настановам Петра I.
Метою зовнішньої політики Росії Бестужев-Рюмін визначив панування над Європою за допомогою використання в її інтересах міжнародної кон'юнктури.
Досягти мети він планував за допомогою союзу з «морськими» державами, Британією та Нідерландами, утримання якнайкращих взаємин з Австрією (принаймні публічного), активне втручання у внутрішньонімецькі справи, зокрема для стримування амбіцій Пруссії, та посилення контролю над Річчю Посполитою.
Вочевидь, саме ця доктрина, або один з її варіантів і став основою пізніших публікацій.
Варіанти «Заповіту»
За версією [fr] папери, що містили таємні плани російського уряду, були викрадені в архіві Єлизавети у 1757 році знаменитим французьким авантюристом шевальє д'Еоном і опинилися в руках французького двору.
Орест Субтельний висловлював припущення, що принаймні деякі пункти, що говорили про далекосяжні зовнішньополітичні плани Росії, могли міститися і в документах петровської доби і опинилися вже в 1706 у посланців князя Ференца II Ракоці Яноша Папая і Ференца Хорвата; згодом ця ідея в пропагандистських цілях була підхоплена спочатку Пилипом Орликом (який дізнався про неї в 1710 році від іншого трансільванського дипломата Мате Талаби), а потім його сином Григором; через них як безпосередньо (Григор Орлик був дипломатом та військовим на французькій службі), так і через польську еміграцію (копії паперів Орлика-старшого після його смерті потрапили до знаменитого архіву князів Чарторийських) концепція стала відомою у Парижі.
В обох версіях документи потрапили до рук польського генерала-емігранта [pl], який використав їх під час підготовки власного меморандуму 1797 року на адресу французької Директорії.
Із меморандумом Сокольницького вочевидь був знайомий і французький публіцист Шарль-Луї Лезюр, який першим повідомив про існування «таємного плану» і оприлюднив його фрагментм у грудні 1812 року, вже під час війни Наполеона з Росією, у книзі «Про зростання російського могутності від початку і до ХІХ століття».
Декілька згадок «заповіту Петра» з'явилися після польського повстання 1830 року.
Сама назва «Заповіт» ніде не фігурувала до 1826 року, коли вийшов німецький переклад твору Лезюра. У попередніх версіях тексту йшлося про «плани», «таємні мемуари» та «проекти».
Повністю «Заповіт» опубліковано Гайярде лише 1836 року. Проте між переказом 1812 року й текстом 1836 року є низку істотних відмінностей. Документ, під назвою «Копія плану європейського панування», був багаторазово перевиданий у різних книгах; він був використаний для критики імперської політики Миколи I
Текст активно використовувалаи у пропагандистських цілях під час Кримської війни. Після публікації тексту Гайярді «Заповіт» продовжував видозмінюватися, редакція 1870-х років повідомляв про експансіоністські задуми Росії щодо Японії. У 1910-ті роки особлива редакція «Заповіти Петра Великого» з'явилася в Ірані перською мовою. Ще один сплеск інтересу до «Заповіту» був пов'язаний зі світовою війною 1914—1918.
У самій Росії її вперше документ згадав Г. Беркхольц. У своїй брошурі (Рига, 1859, пізніше 1863) він оголосив документ фальсифікацією, зробленою на замовлення Наполеона або навіть їм особисто. Радянська історіографія відносила «Заповіт» до 1757 року і пов'язувала його з особою тодійшнього французького посланця в Росії Шетарді чи вже згаданого шевальє д'Еона.
Короткий зміст
Програма дій спадкоємців імператора, згідно з «Заповітом», містила 14 основних пунктів і починалася словами: «В ім'я святої та нероздільної Трійці, ми, Петро, імператор і самодержець всеросійський, усім нашим нащадкам і наступникам на престолі та уряду російської нації». Далі за пунктами перераховувалися приписи:
1. Підтримувати російський народ у стані безперервної війни, щоб солдат був загартований у бою і не знав відпочинку: давати йому спокій тільки для поліпшення фінансів держави, для перебудови армії і для того, щоб почекати зручний для нападу час. Таким чином, користуватися світом для війни і війною для миру на користь розширення меж і зростаючого благоденства Росії.
2. Викликати всілякими засобами із найбільш освічених країн воєначальників під час війни та вчених під час миру для того, щоб російський народ міг скористатися вигодами інших країн, нічого не втрачаючи зі своїх власних.
3. При всякому разі втручатися у справи та чвари Європи, особливо Німеччини, яка, як найближча, становить безпосередній інтерес.
4. Розділяти Польщу, підтримуючи в ній смути та постійні розбрати, сильних залучати на свій бік золотом, впливати на сейми, підкуповувати їх для того, щоб мати вплив на вибори королів, проводити на цих виборах своїх прихильників, надавати їм заступництво, вводити туди російські війська та тимчасово залишати їх там, доки не настане нагоди залишити їх там остаточно. Якщо ж сусідні держави створюватимуть труднощі, то їх заспокоюватиме тимчасовим роздробленням країни, доки не можна буде відібрати назад те, що їм було дано.
5. Робити можливо великі захоплення у Швеції та провокувати її на напади, щоб був привід для її захоплення. Для цього розірвати всі зв'язки Данії та Швеції та постійно нацьковувати їх. 6. Всім російським імператорам одружуватися тільки з німецькими принцесами.
7. Англія: домагатися усілякого союзу.
8. Просуватися на північ до Балтики та на південь до Чорного моря.
9. Якомога ближче присуватися до Константинополя та Індії (хто володіє ними - буде володарем світу). З цією метою провокувати постійні війни проти Туреччини та Персії, засновувати верфі на Чорному морі, поступово опановувати як це море, так і Балтійське, бо вони потрібні для здійснення плану — підкорити Персію, дійти до Перської затоки, відновити, якщо можливо, давню левантійську торгівлю. через Сирію і досягти Індії як світового складального пункту. Після оволодіння нею можна обійтися без англійського золота.
10. Австрія: відкрито підтримувати союз, але потай провокувати проти неї недоброзичливість, кінцева мета - встановити над нею протекторат Росії.
11. Разом із Австрією тіснити турків.
12. Проголосити себе захисником православних у Речі Посполитій, Угорщині та Османській імперії з метою подальшого підпорядкування цих держав.
13. Коли будуть розбиті Швеція, Персія, Польща, Туреччина та Австрія, армії з'єднані, а Чорне та Балтійське моря охоронятимуться флотом, тоді пропонується в особливій секретності запропонувати спочатку Франції (у тексті — «Версальському двору»), а потім Німеччини (у тексті — «Віденському двору») розділити сфери впливу у світі. Якщо хтось із них прийме пропозицію (а це неминуче трапиться) — знищити спочатку супротивника, що залишився, а потім вцілілого. Результат боротьби буде вирішений, оскільки Росія на той час вже матиме весь Схід і здебільшого Європу.
14. Якщо обидва відмовляться від пропозиції, між ними треба розв'язати війну і виснажити їх обох. Після цього Росія має відправити сухопутні війська до Німеччини, а флоти з Азовського моря та Архангельська до Середземного моря та Атлантики відповідно. Це ізолює Францію та Німеччину і прискорить їхню капітуляцію, а після цього Європа буде де-факто завойована.
Таким чином, «Заповіт» наказує наступникам Петра вести безперервні воєнні дії, шляхом воєн та дипломатичних інтриг підкорити собі всю Європу, розділити Польщу, нейтралізувати Туреччину та завоювати Індію, добившись таким чином повної євразійської гегемонії. Частина статей «заповіту» Петра на момент появи фальсифікації вже «здійснилися» (наприклад, династичні союзи з німецькими державами, активне залучення культурного досвіду Заходу, розширення виходу до Чорного моря і поділ Польщі), що й надавало більшої переконливості решті «планів».
Примітки
- Архив князя Воронцова. Книга 2: Бумаги графа Михаила Илларионовича Воронцова / [сост. Бартенев П. И.]. М., 1871, с.21
- Олексій Мустафін. «Заповіт Петра» і англосакси. Еспресо. 2023-08-18.
- Orest Subtelny. «Peter I's Testament»: A Reassessment // Slavic Review. — Vol. 33. — No. 4 (December 1974), с. 663—678
- M L[esur]. Des progrés de la puissance Russe deputs son ongine jusqu'au commencement du XIX siicle. Paris, 1812
- Мнимое Завещание Петра I, его история и значение. от 4 декабря 2008 на Wayback Machine Алексей Казаков. Завещание Петра I. от 18 апреля 2008 на Wayback Machine
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapovit Petra Velikogo fr Le Testament de Pierre le Grand beletrizovanij tekst yakij viznachaye napryamki zovnishnoyi politiki Rosiyi z chasiv Petra I Pershi publikaciyi podavali jogo yak perekaz realnogo dokumentu nibito ukladenomu osobisto Petrom I prote nazvu i formu zapovitu vin nabuv lishe v piznih redakciyah Doslidniki vvazhayut Zapovit publicistichnoyu mistifikaciyeyu abo zh pryamoyu falsifikaciyeyu oprilyudnenoyu z politichnoyu metoyu Sistema Petra Velikogo Oleksij Bestuzhev Ryumin Dokladnishe Sistema Petra Velikogo Sistemoyu Petra Velikogo nazivalasya zovnishnopolitichna doktrina Rosijskoyi imperiyi sformulovana yiyi kanclerom Oleksiyem Bestuzhevim Ryuminim pislya priznachennya jogo na posadu v 1744 roci Shob dodati svoyim propoziciyam bilshoyi vagi ta v spodivanni zdobuti pidtrimku imperatrici Yelizaveti donki Petra I vin nadav yim im ya imperatora yakij pomer majzhe za dvadcyat rokiv do togo Pri comu kancler perekonuvav sho jogo doktrina i spravdi vidpovidala namiram ta nastanovam Petra I Metoyu zovnishnoyi politiki Rosiyi Bestuzhev Ryumin viznachiv panuvannya nad Yevropoyu za dopomogoyu vikoristannya v yiyi interesah mizhnarodnoyi kon yunkturi Dosyagti meti vin planuvav za dopomogoyu soyuzu z morskimi derzhavami Britaniyeyu ta Niderlandami utrimannya yaknajkrashih vzayemin z Avstriyeyu prinajmni publichnogo aktivne vtruchannya u vnutrishnonimecki spravi zokrema dlya strimuvannya ambicij Prussiyi ta posilennya kontrolyu nad Richchyu Pospolitoyu Vochevid same cya doktrina abo odin z yiyi variantiv i stav osnovoyu piznishih publikacij Varianti Zapovitu Za versiyeyu fr paperi sho mistili tayemni plani rosijskogo uryadu buli vikradeni v arhivi Yelizaveti u 1757 roci znamenitim francuzkim avantyuristom shevalye d Eonom i opinilisya v rukah francuzkogo dvoru Mihal Sokolnickij Orest Subtelnij vislovlyuvav pripushennya sho prinajmni deyaki punkti sho govorili pro dalekosyazhni zovnishnopolitichni plani Rosiyi mogli mistitisya i v dokumentah petrovskoyi dobi i opinilisya vzhe v 1706 u poslanciv knyazya Ferenca II Rakoci Yanosha Papaya i Ferenca Horvata zgodom cya ideya v propagandistskih cilyah bula pidhoplena spochatku Pilipom Orlikom yakij diznavsya pro neyi v 1710 roci vid inshogo transilvanskogo diplomata Mate Talabi a potim jogo sinom Grigorom cherez nih yak bezposeredno Grigor Orlik buv diplomatom ta vijskovim na francuzkij sluzhbi tak i cherez polsku emigraciyu kopiyi paperiv Orlika starshogo pislya jogo smerti potrapili do znamenitogo arhivu knyaziv Chartorijskih koncepciya stala vidomoyu u Parizhi V oboh versiyah dokumenti potrapili do ruk polskogo generala emigranta pl yakij vikoristav yih pid chas pidgotovki vlasnogo memorandumu 1797 roku na adresu francuzkoyi Direktoriyi Sharl Luyi Lezyur Iz memorandumom Sokolnickogo vochevid buv znajomij i francuzkij publicist Sharl Luyi Lezyur yakij pershim povidomiv pro isnuvannya tayemnogo planu i oprilyudniv jogo fragmentm u grudni 1812 roku vzhe pid chas vijni Napoleona z Rosiyeyu u knizi Pro zrostannya rosijskogo mogutnosti vid pochatku i do HIH stolittya Dekilka zgadok zapovitu Petra z yavilisya pislya polskogo povstannya 1830 roku Sama nazva Zapovit nide ne figuruvala do 1826 roku koli vijshov nimeckij pereklad tvoru Lezyura U poperednih versiyah tekstu jshlosya pro plani tayemni memuari ta proekti Povnistyu Zapovit opublikovano Gajyarde lishe 1836 roku Prote mizh perekazom 1812 roku j tekstom 1836 roku ye nizku istotnih vidminnostej Dokument pid nazvoyu Kopiya planu yevropejskogo panuvannya buv bagatorazovo perevidanij u riznih knigah vin buv vikoristanij dlya kritiki imperskoyi politiki Mikoli I Tekst aktivno vikoristovuvalai u propagandistskih cilyah pid chas Krimskoyi vijni Pislya publikaciyi tekstu Gajyardi Zapovit prodovzhuvav vidozminyuvatisya redakciya 1870 h rokiv povidomlyav pro ekspansionistski zadumi Rosiyi shodo Yaponiyi U 1910 ti roki osobliva redakciya Zapoviti Petra Velikogo z yavilasya v Irani perskoyu movoyu She odin splesk interesu do Zapovitu buv pov yazanij zi svitovoyu vijnoyu 1914 1918 U samij Rosiyi yiyi vpershe dokument zgadav G Berkholc U svoyij broshuri Riga 1859 piznishe 1863 vin ogolosiv dokument falsifikaciyeyu zroblenoyu na zamovlennya Napoleona abo navit yim osobisto Radyanska istoriografiya vidnosila Zapovit do 1757 roku i pov yazuvala jogo z osoboyu todijshnogo francuzkogo poslancya v Rosiyi Shetardi chi vzhe zgadanogo shevalye d Eona Korotkij zmistPrograma dij spadkoyemciv imperatora zgidno z Zapovitom mistila 14 osnovnih punktiv i pochinalasya slovami V im ya svyatoyi ta nerozdilnoyi Trijci mi Petro imperator i samoderzhec vserosijskij usim nashim nashadkam i nastupnikam na prestoli ta uryadu rosijskoyi naciyi Dali za punktami pererahovuvalisya pripisi 1 Pidtrimuvati rosijskij narod u stani bezperervnoyi vijni shob soldat buv zagartovanij u boyu i ne znav vidpochinku davati jomu spokij tilki dlya polipshennya finansiv derzhavi dlya perebudovi armiyi i dlya togo shob pochekati zruchnij dlya napadu chas Takim chinom koristuvatisya svitom dlya vijni i vijnoyu dlya miru na korist rozshirennya mezh i zrostayuchogo blagodenstva Rosiyi 2 Viklikati vsilyakimi zasobami iz najbilsh osvichenih krayin voyenachalnikiv pid chas vijni ta vchenih pid chas miru dlya togo shob rosijskij narod mig skoristatisya vigodami inshih krayin nichogo ne vtrachayuchi zi svoyih vlasnih 3 Pri vsyakomu razi vtruchatisya u spravi ta chvari Yevropi osoblivo Nimechchini yaka yak najblizhcha stanovit bezposerednij interes 4 Rozdilyati Polshu pidtrimuyuchi v nij smuti ta postijni rozbrati silnih zaluchati na svij bik zolotom vplivati na sejmi pidkupovuvati yih dlya togo shob mati vpliv na vibori koroliv provoditi na cih viborah svoyih prihilnikiv nadavati yim zastupnictvo vvoditi tudi rosijski vijska ta timchasovo zalishati yih tam doki ne nastane nagodi zalishiti yih tam ostatochno Yaksho zh susidni derzhavi stvoryuvatimut trudnoshi to yih zaspokoyuvatime timchasovim rozdroblennyam krayini doki ne mozhna bude vidibrati nazad te sho yim bulo dano 5 Robiti mozhlivo veliki zahoplennya u Shveciyi ta provokuvati yiyi na napadi shob buv privid dlya yiyi zahoplennya Dlya cogo rozirvati vsi zv yazki Daniyi ta Shveciyi ta postijno nackovuvati yih 6 Vsim rosijskim imperatoram odruzhuvatisya tilki z nimeckimi princesami 7 Angliya domagatisya usilyakogo soyuzu 8 Prosuvatisya na pivnich do Baltiki ta na pivden do Chornogo morya 9 Yakomoga blizhche prisuvatisya do Konstantinopolya ta Indiyi hto volodiye nimi bude volodarem svitu Z ciyeyu metoyu provokuvati postijni vijni proti Turechchini ta Persiyi zasnovuvati verfi na Chornomu mori postupovo opanovuvati yak ce more tak i Baltijske bo voni potribni dlya zdijsnennya planu pidkoriti Persiyu dijti do Perskoyi zatoki vidnoviti yaksho mozhlivo davnyu levantijsku torgivlyu cherez Siriyu i dosyagti Indiyi yak svitovogo skladalnogo punktu Pislya ovolodinnya neyu mozhna obijtisya bez anglijskogo zolota 10 Avstriya vidkrito pidtrimuvati soyuz ale potaj provokuvati proti neyi nedobrozichlivist kinceva meta vstanoviti nad neyu protektorat Rosiyi 11 Razom iz Avstriyeyu tisniti turkiv 12 Progolositi sebe zahisnikom pravoslavnih u Rechi Pospolitij Ugorshini ta Osmanskij imperiyi z metoyu podalshogo pidporyadkuvannya cih derzhav 13 Koli budut rozbiti Shveciya Persiya Polsha Turechchina ta Avstriya armiyi z yednani a Chorne ta Baltijske morya ohoronyatimutsya flotom todi proponuyetsya v osoblivij sekretnosti zaproponuvati spochatku Franciyi u teksti Versalskomu dvoru a potim Nimechchini u teksti Videnskomu dvoru rozdiliti sferi vplivu u sviti Yaksho htos iz nih prijme propoziciyu a ce neminuche trapitsya znishiti spochatku suprotivnika sho zalishivsya a potim vcililogo Rezultat borotbi bude virishenij oskilki Rosiya na toj chas vzhe matime ves Shid i zdebilshogo Yevropu 14 Yaksho obidva vidmovlyatsya vid propoziciyi mizh nimi treba rozv yazati vijnu i visnazhiti yih oboh Pislya cogo Rosiya maye vidpraviti suhoputni vijska do Nimechchini a floti z Azovskogo morya ta Arhangelska do Seredzemnogo morya ta Atlantiki vidpovidno Ce izolyuye Franciyu ta Nimechchinu i priskorit yihnyu kapitulyaciyu a pislya cogo Yevropa bude de fakto zavojovana Takim chinom Zapovit nakazuye nastupnikam Petra vesti bezperervni voyenni diyi shlyahom voyen ta diplomatichnih intrig pidkoriti sobi vsyu Yevropu rozdiliti Polshu nejtralizuvati Turechchinu ta zavoyuvati Indiyu dobivshis takim chinom povnoyi yevrazijskoyi gegemoniyi Chastina statej zapovitu Petra na moment poyavi falsifikaciyi vzhe zdijsnilisya napriklad dinastichni soyuzi z nimeckimi derzhavami aktivne zaluchennya kulturnogo dosvidu Zahodu rozshirennya vihodu do Chornogo morya i podil Polshi sho j nadavalo bilshoyi perekonlivosti reshti planiv PrimitkiArhiv knyazya Voroncova Kniga 2 Bumagi grafa Mihaila Illarionovicha Voroncova sost Bartenev P I M 1871 s 21 Oleksij Mustafin Zapovit Petra i anglosaksi Espreso 2023 08 18 Orest Subtelny Peter I s Testament A Reassessment Slavic Review Vol 33 No 4 December 1974 s 663 678 M L esur Des progres de la puissance Russe deputs son ongine jusqu au commencement du XIX siicle Paris 1812 Mnimoe Zaveshanie Petra I ego istoriya i znachenie ot 4 dekabrya 2008 na Wayback Machine Aleksej Kazakov Zaveshanie Petra I ot 18 aprelya 2008 na Wayback Machine