Замок Керісбрук історичний замок Мотт енд Бейлі розташований у селі Керісбрук поблизу Ньюпорта острів Вайт Англія Карл I

Замок Карісбрук
Замок Карісбрук
, острів Вайт, в Англія
	Інтер'єр замку Карісбрук
Координати	50°41′15″ пн. ш. 1°18′48″ зх. д. / 50.6874° пн. ш. 1.3133° зх. д.Координати: 50°41′15″ пн. ш. 1°18′48″ зх. д. / 50.6874° пн. ш. 1.3133° зх. д.
Тип	Замок
Інформація про об'єкт
Власник	Керується English Heritage
Доступність	так
Стан	Повний
Історія об'єкта
Побудовано	Розпочато в 12 ст

Замок Керісбрук — історичний замок Мотт-енд-Бейлі, розташований у селі (Керісбрук) (поблизу (Ньюпорта)), острів Вайт, Англія. Карл I був ув'язнений у замку за кілька місяців до суду.

Рання історія

Замок Керісбрук, можливо, був населений у доримські часи. Зруйнована стіна свідчить про те, що в пізньоримські часи тут була будівля. (Англосаксонська хроніка) згадує, що (Вітгар), двоюрідний брат короля (Кінріка Вессекського), помер у 544 році нашої ери і був похований там. Юти могли захопити форт наприкінці 7 століття. Англосаксонська фортеця займала це місце протягом VIII століття. Близько 1000 року навколо пагорба була побудована стіна для захисту від набігів вікінгів.

Пізніша історія

Реконструкція замку Керісбрук у 14 столітті

З 1100 року замок залишався у володінні сім'ї ^[en], і протягом наступних двох століть його нащадки вдосконалили замок кам'яними стінами, вежами та фортецею. У 1293 році ^[en], остання жителька Редверсу, продала замок Едуарду I. Відтоді управління нею було доручено старостам як представникам корони.

У 1377 році, за правління Річарда II, замок зазнав невдалої атаки французів. Вважається, що його врятував місцевий герой ^[en], який застрелив французького командира. (Ентоні Вудвілл, лорд Скейлз), пізніше Ерл Ріверс, отримав грант на замок і права лорда в 1467 році. Він відповідав за добудову Вудвільської брами, тепер відомої як В’їзна брама. Вудвілл був убитий Річардом III у 1483 році, але його брат ^[en] отримав контроль над замком після вступу на престол Генріха VII у 1485 році.

Замок був доданий до замку під час правління Генріха I, а під час правління Єлизавети I, коли очікувалася іспанська Армада, ^[en], який був призначений ^[en], оточив його додатковими укріпленнями. у 1583 р. Пізніше Кері доручив італійському інженеру ^[en] (або Дженебеллі) зробити більш суттєві вдосконалення оборони. Починаючи з 1597 року, (Джамбеллі) побудував сучасну італійську фортифікаційну споруду, присадкуватий вал і рів, підтримуваний з інтервалами потужними бастіонами, які повністю оточували старий замок і бейлі. Нове укріплення було здебільшого завершено до 1600 року вартістю 4000 фунтів стерлінгів.

Зелене поле для боулінгу, яке використовував Карл I під час свого ув'язнення

Карл I був ув'язнений тут протягом чотирнадцяти місяців до його страти в 1649 році. Після цього двоє його молодших дітей були ув'язнені в замку, і там померла принцеса Єлизавета. З 1896 по 1944 рік це був будинок (принцеси Беатріс), дочки королеви Вікторії, яка була губернатором острова Уайт. Зараз він перебуває під контролем English Heritage.

Замок розташований над центром села (Карісбрук) і на південь від нього.

У 2007 році English Heritage відкрила квартиру для відпочинку всередині замку, у переобладнаних колишніх приміщеннях персоналу. Протягом 2019 року замок відвідало 131 358 осіб.

опис

Карісбрук був найміцнішим замком на острові; Хоча його видно з певної відстані, він не домінує над сільською місцевістю, як багато інших замків.

Під пізнішими будівлями є сліди римського форту. До фортеці веде сімдесят одна сходинка. У центрі замкової огорожі — господарські споруди; вони в основному 13 століття, з верхніми частинами 16 століття. Деякі з них знаходяться в руїнах, але основні кімнати використовувалися як офіційна резиденція губернатора острова Уайт до 1940-х років, і вони залишаються в хорошому стані.

Великий зал, Велика зала та кілька менших кімнат відкриті для відвідування, а у верхній кімнаті розміщено Музей острова Уайт. Більшість номерів частково умебльовані.

Одним з головних експонатів музею є король Карл I. Він намагався втекти із замку в 1648 році, але не зміг пролізти через ґрати свого вікна.

Назва замку повторюється в зовсім іншій споруді на іншому кінці світу. Візит до замку ^[en], одного із засновників новозеландського міста Данідін, змусив його назвати свій маєток «Карісбрук». Назва маєтку пізніше була використана для ^[en].

Головні ворота

Воротна вежа була споруджена (лордом Скейлом), який на той час був володарем замку в 1464 році.

Каплиця

Каплиця розташована біля головних воріт. У 1904 році каплиця Святого Миколая в замку була знову відкрита та освячена, перебудована як національний меморіал Карла I. У стінах знаходиться колодязь 200 ft (61 m) глибоко, а інший у центрі фортеці, як вважають, був ще глибшим.

The Well-House

Поруч із господарськими будівлями знаходиться колодязь із діючим ослиним колесом. Оскільки ним досі керують осли, колесо є чудовою атракцією та створює довгі черги. У пригодницькому романі ^[en] «Місячний флот» 1898 року колодязь також відомий як місце сховку діаманта ^[en]. (Уїндхем Льюїс), який у дитинстві жив на острові Вайт, цитує осляче колесо в Карісбруку як образ того, як машини нав’язують спосіб життя людям («Нижчі релігії», опублікована 1917 р.).

Палата Констебля

Палата Констебля — велика кімната, розташована в середньовічній частині замку. Це була спальня Карла I, коли він був ув'язнений у замку, і принцеса Беатріс використовувала її як їдальню. Зараз тут зберігається ліжко Карла I, а також велика колекція голів оленів і антилоп принцеси Беатріс. Це приміщення донедавна використовувалося як освітній центр замку.

Земляні роботи

Навколо всього замку розташовані великі земляні роботи, розроблені італійцем ^[en], розпочаті за рік до іспанської армади. Вони були закінчені в 1590-х роках. На зовнішніх воротах є дата 1598 і герб Єлизавети я

Список констеблів замку Карісбрук

Ім'я	Дати в офісі	Джерело
Вільям Брайвер молодший	1217
Валеран Тайс	1224
Савері де Молеон	1227
Єпископ Вінчестерський	1233
Бенедикт	1269
Х'ю де Ханнебі	1270
Джон Гардінгтон	1277
Хамфрі де Данстер	бл.1294 р
Сер Вільям Рассел	?–1307
Микола де Буа	1307/1309?
Джон де Ленгфорд	1334
Сер Х'ю Тіррел	1377
Вільям де Монтегю, граф Солсбері	1382–1397
(Генрі Бофорт, 3-й герцог Сомерсет)	1457-?
(Ентоні Вудвілл)	1467–1483
Сер Едвард Вудвілл	1485–1488
Сер Реджинальд Брей	1495–1503
Сер Ніколас Уодхем (пом. 1542)	1509–1520
Томас Кромвель, 1-й граф Ессекс	1520–1538

Див. так.

(Список замків Англії)

Список літератури

. theheritagetrail.co.uk. Архів оригіналу за 12 September 2009. Процитовано 8 березня 2017.
. castlexplorer.co.uk. Архів оригіналу за 30 July 2012. Процитовано 2 січня 2009.
. fortified-places.com. Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 2 січня 2009.
Wilkins, Christopher, The Last Knight Errant: Edward Woodville and the Age of Chivalry, IB Tauris, 2009, p. 133
Goode, Dominic. . fortified-places.com. Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 5 грудня 2014.
. touruk.co.uk. Архів оригіналу за 10 December 2008. Процитовано 2 січня 2009.
English Heritage – Carisbrooke Castle, Isle of Wight. englishheritage.org.uk. Процитовано 2 січня 2009.
Rix, Juliet (14 липня 2007). . The Independent. Архів оригіналу за 7 March 2010. Процитовано 13 червня 2008.
ALVA - Association of Leading Visitor Attractions. www.alva.org.uk. Процитовано 12 листопада 2020.
Falkner, John (2019). . Dilek Atik. с. 144, 159. ISBN . Архів оригіналу за 19 червня 2019. Процитовано 6 вересня 2022.
Victoria County History, Hampshire, 1912, vol.5, Parishes: Carisbrooke, pp. 4556 35
Worsley, Sir Richard III, History of the Isle of Wight, London, 1781, p. 86; Victoria County History, Hampshire, 1912, vol.5, Parishes: Carisbrooke, pp. 221–235
Wiffen, Memorials of the House of Russell, pp. 127–131
Wiffen, Memorials of the House of Russell, pp. 127–131; Victoria County History, Hampshire, 1912, vol. 5, Parishes: Carisbrooke, pp. 221–235
The dates appear in error, as quoted by Victoria County History, Hampshire, 1912, vol.5, Parishes: Carisbrooke, pp. 221–235
Wilkins, Christopher, The Last Knight Errant: Edward Woodville and the Age of Chivalry, IB Tauris, 2009, pp. 162–3
History of Parliament

зовнішні посилання

[English_castles-1] . theheritagetrail.co.uk. Архів оригіналу за 12 September 2009. Процитовано 8 березня 2017.

[castle_explorer-2] . castlexplorer.co.uk. Архів оригіналу за 30 July 2012. Процитовано 2 січня 2009.

[main_gate-3] . fortified-places.com. Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 2 січня 2009.

[4] Wilkins, Christopher, The Last Knight Errant: Edward Woodville and the Age of Chivalry, IB Tauris, 2009, p. 133

[5] Goode, Dominic. . fortified-places.com. Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 5 грудня 2014.

[Princess_Beatrice-6] . touruk.co.uk. Архів оригіналу за 10 December 2008. Процитовано 2 січня 2009.

[English_heritage-7] English Heritage – Carisbrooke Castle, Isle of Wight. englishheritage.org.uk. Процитовано 2 січня 2009.

[8] Rix, Juliet (14 липня 2007). . The Independent. Архів оригіналу за 7 March 2010. Процитовано 13 червня 2008.

[ALVA_2019_visitor_numbers-9] ALVA - Association of Leading Visitor Attractions. www.alva.org.uk. Процитовано 12 листопада 2020.

[Moon-10] Falkner, John (2019). . Dilek Atik. с. 144, 159. ISBN . Архів оригіналу за 19 червня 2019. Процитовано 6 вересня 2022.

[autogenerated1-11] Victoria County History, Hampshire, 1912, vol.5, Parishes: Carisbrooke, pp. 4556 35

[12] Worsley, Sir Richard III, History of the Isle of Wight, London, 1781, p. 86; Victoria County History, Hampshire, 1912, vol.5, Parishes: Carisbrooke, pp. 221–235

[13] Wiffen, Memorials of the House of Russell, pp. 127–131

[14] Wiffen, Memorials of the House of Russell, pp. 127–131; Victoria County History, Hampshire, 1912, vol. 5, Parishes: Carisbrooke, pp. 221–235

[15] The dates appear in error, as quoted by Victoria County History, Hampshire, 1912, vol.5, Parishes: Carisbrooke, pp. 221–235

[wil-16] Wilkins, Christopher, The Last Knight Errant: Edward Woodville and the Age of Chivalry, IB Tauris, 2009, pp. 162–3

[17] History of Parliament