Замок Ітідзьодані

Замок Ітідзьодані (яп. 一乗谷城, いちじょうだにじょう, ітідзьодані-дзьо, "замок ущелини Ітідзьо") — японський замок у місті Фукуй префектури Фукуй. Служив головною резиденцією роду Асакура, центральним укріпленням провінції Етідзен в період Сенґоку.

Замок Ітідзьодані
一乗谷城
Asakura жительства
35°59′ пн. ш. 136°17′ сх. д. / 35.983° пн. ш. 136.283° сх. д. / 35.983; 136.283
Адреса	м. Фукуй, префектура Фукуй
Тип замку	гірський замок (山城)
Збудовано	період Намбокутьо (з каміння, дерева, штукатурки)
Володар	рід Асакура (1589—1600)
Ліквідовано	1575
Реставровано	частково починаючи з 1971
Сучасний стан	Музей і археологічний пам'ятник «Руїни Ітідзьодані роду Асакура»
Статус спадщини	^d^[1] і ^d^[2]
Замок Ітідзьодані Замок Ітідзьодані (Японія) Показати на мапі Японія Замок Ітідзьодані Замок Ітідзьодані (Префектура Фукуй) Показати на мапі Префектура Фукуй
Замок Ітідзьодані у Вікісховищі

Короткі відомості

Замок Ітідзьодані було споруджено наприкінці 14 століття у провінції Етідзен. Починаючи з 2-ї половини 15 століття він служив головною резиденцію самурайського роду Асакура. У 1573 році замок було захоплено Одою Нобунаґою, який посадив тут свого ставленика . Адміністрування останнього спричинило повстання у провінції, яке тривало 2 роки. 1575 року Нобунаґа вдруге зайняв Ітідзьодані і спалив його, перенісши керівний центр провінції до замку Кітаносьо, сучасного .

Ітідзьодані був типовим середньовічний японським укріпленням на горі заввишки 473 м. На його місці залишилися , пусті рови, канали, та вали. Центром замку служив так званий двір «Тисячі татамі» (千畳敷), де ймовірно знаходилась садиба голови роду. Окрім цього Ітідзьодані був поділений на інші двори — своєрідні оборонні рубежі, що були розташовані на висотах 443 м, 463 м і 473 м.

Сува жительства руины сад

У підніжжя замку, в самому центрі долини Ітідзьо, знаходилися головні садиби глави роду Асакура. Саме тут мешкали керівництво родини у мирний час. Площа, на якій знаходилися хороми Асакури, дорівнювала близько 6400 м² і була оточена валом і ровами. Поруч розташовувалися садиби васалів — так зване самурайське місто. До нього прилягало призамкове містечко Ітідзьотані, де мешкали ремісники і торгівці. У підніжжя також розміщувався сад Асакури, залишки якого з 1930 року включені японським урядом до особливих природних пам'яток країни.

Комплексні археологічні дослідження замку Ітідзьодані були організовані у 1967 і тривають по сьогодні. В результаті були проведені масштабні реставраційні по частковому відновленню вигляду середньовічного японського замку, садиб Асакури і васалів, а також призамкового ремісничого міста. У 1971 році територію замку було оголошено історичним пам'ятником, а у 1981 році — відкрито Музей «Руїни Ітідзьодані роду Асакура» (一乗谷朝倉氏遺跡).

Джерела та література

• 『新編　日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії)　京大日本史辞典編纂会、東京創元社、1994. — P.10.

Посилання

• Карта замку Ітідзьодані Інституту георграфії Японії [ 29 вересня 2007 у Wayback Machine.] (яп.)
• (яп.)
• (яп.)

1. https://kunishitei.bunka.go.jp/heritage/detail/401/00003445
2. https://kunishitei.bunka.go.jp/heritage/detail/401/1062