Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

З амкова в улиця біл Ву ліца За мкавая одна з найстаріших вулиць у міста Гродна Один із символів міста Завдовжки близько

Замкова вулиця (Гродно)

Замкова вулиця (Гродно)

З́амкова в́улиця (біл. Ву́ліца За́мкавая) — одна з найстаріших вулиць у міста Гродна. Один із символів міста. Завдовжки близько 360 м, від площі до території Нового і Старого замків, від яких і пішла назва вулиці. Єдина вулиця в Білорусі, на якій розташовані одразу два королівські замки.

Вулиця Замкова
Білорусь
біл. Ву́ліца За́мкавая
image
Населений пунктГродно
Історичні відомості
Назва на честьІсторична назва
Загальні відомості
Протяжність360 м
Координати53°40′41″ пн. ш. 23°49′35″ сх. д. / 53.67818000002777268° пн. ш. 23.82643000002777711° сх. д. / 53.67818000002777268; 23.82643000002777711Координати: 53°40′41″ пн. ш. 23°49′35″ сх. д. / 53.67818000002777268° пн. ш. 23.82643000002777711° сх. д. / 53.67818000002777268; 23.82643000002777711
Поштові індекси230025
Транспорт
Автобуси1, 3, 4, 8, 12, 14, 21, 22, 27, 29
Тролейбуси1, 2, 3, 6, 7, 9, 11
Зупинки громадського транспортуРадянська площа
Інфраструктура
Архітектурні пам'яткиСтарий замок, Новий замок, , палаци Мосальських і
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap ↑130921 ·R (Гродно)
image На карті міста
Мапа
image Замкова вулиця у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Вулиця Замкова.
image
Вулиця Замкова на мапі Гродна
image
Вулиця Замкова

На вулиці розташовані архітектурні пам'ятки різних епох: починаючи від давньоруського періоду і закінчуючи початком XX століття. Вулиця зазнала на собі всіх випробувань і лихоліть, що випали на долю міста, її забудову багато разів руйнували і відновлювали. У XVII столітті відбувся розквіт вулиці, на ній було не менш як 7 палаців магнатів тодішньої Речі Посполитої. Вулиця успішно перенесла дві світові війни, однак найбільших втрат зазнала в мирний час, коли радянська влада знесла найстарішу і найціннішу забудову парного боку вулиці, а також підірвала найбільш висотну на той час будівлю в місті — .

Вулиця починається від Радянської площі, по обидва боки розташовані сквери. Далі до перехрестя з з обох боків йде щільна дво- і триповерхова забудова XIX століття, більшість будинків мають в'їзні арки. Між будинками № 5 і 7 проходить провулок, який раніше мав назву «Тісний», а тепер безіменний. Перетин з вулицею Д. Гродненського регульований світлофором, на перехресті стоїть будівля пожежного депо. Далі шлях до Нового і Старого Замків лише піший, дозволений рух особистого транспорту на з'їзді до Німану. Вулиця закінчується високим яром над Німаном, Старий замок сполучений з вулицею арочним мостом.

Історія

З XII століття від дитинця до торгово-ремісничого посаду вела дорога, у XIV—XV століттях вона мостом пов'язувала Верхній і Нижній замки з ринком (нині Радянська площа) і Смоленським трактом. Замкова вулиця згадується в грамоті Вітовта гродненським євреям 1389 року. Хоча документ визнаний фальсифікатом, але за даними волочної поміри 1560 року євреї дійсно жили на початковому відрізку вулиці. У «Волочній помірі Гродна» ця вулиця має основну назву «вулиця Єврейська від ринку до замку», і додаткову — «Велика Замкова». Остання назва збереглася за вулицею і відтоді назва практично не змінювалася.

На думку дослідника Ю. Кішика вулиця Замкова у XII—XV століттях починалася від замку і прямувала в бік Ринку, проте не доходила до нього, а закінчувалася біля траси другої лінії оборонних укріплень. Після перепланування міста, яке провела велика княгиня Великого Князівства Литовського Бона Сфорца між 1533 і 1541 роками, вулиця була розширена, продовжена і плавною дугою виведена на ринок якраз посередині його західного боку, ніби вздовж осі .

У XIV столітті князь Вітовт на початку вулиці заснував , який за правління короля Стефана Баторія перебудували в кам'яний.

image
Вулиця Замкова на мапі Гродна 1560. Реконструкція А. Квітницької

У XVI століття оборонне значення старих укріплень зменшилось і до вулиці поступово перейшла функція комунікаційної артерії, що пов'язувала замок з головним ринком міста. Станом на 1560 рік тодішня «Велика Єврейська» разом з сусідніми вулицями і була забудована невеликими дерев'яними і фахверковими будинками, що населяли переважно євреї. По лівій стороні вулиці, рухаючись від ринку, в середині XVI століття площами володіли: королівський намісник Лев Михайлович, Адам Мишкович, Мошка і Мардухай Дактаровичі, Ахрон, Абрам і Пешах Схудзичі, Ждрах і Абрам Хадасковичі. Причому «волочна поміра» окремо відзначає дві будівлі: «двір Замковий» і «будинок порожній Адама Мишковича». Правий бік вулиці займали шість єврейських і одна плебанська площі, де стояв закладений Вітовтом дерев'яний фарний костел. Загалом на вулиці було 17 забудованих ділянок.

image
Вулиця Замкова на мапі Гродна 1759 року.

В 1580-х роках Старий замок докорінно перебудували в стилі Відродження для короля Стефана Баторія.

В XV—XVI століттях у кінці вулиці біля сучасних будинків № 17, 19 існувала Мала Церква і монастир. Вони були розграбовані московськими військами в 1665 році і останній раз згадуються в 1679 році. 1643 року вже стояв палац і кам'яниця князя М. Масальського (сучасний будинок № 5). 1680 року тут стояли п'ятнадцять єврейських кам'яниць, садиба гродненського війта Стефана Євстафія Александровича, двір Полубінських і площа . За Сигізмунда III Вази «двір Замковий» перебудували на триповерховий «палац гродненського ландвойта» (можливий архітектор — Санті Гуччі). Забудова вулиці була різноманітною: будинки будували з дерева та цегли («прусський мур» або фахверк), або робили їх повністю цегляними. Дахи крили плоскою черепицею, або гонтом.

Значення Замкової вулиці значно зросло після 1673 року, коли було оголошено про намір проводити кожен третій сейм Речі Посполитої в Гродно. Магнати активно розширили палацове будівництво: до пожежі 1753 року на вулиці було не менш як 7 магнатських палаців: Мосальських, , Синявських, та ін.

Досить цікавий опис сучасниками розкоші під час сеймів Речі Посполитої:

«Сто, вісімдесят, п'ятдесят шляхтичів на чудових, багато прибраних рисаках супроводжують кожен екіпаж. Візки блищать від позолоти, всередині оббиті шовком. Король їде на розкішній шістці коней, оточений натовпом гайдуків, ловферів, карликів, негрів, піших і слуг на конях, за ними рухається близько 60 карет. Навколо шумно й тісно. У внутрішньому замковому дворі порожні карети стоять по обидва боки у великій кількості, що здається дивним у такому великому натовпі. Ті, що не помістилися на внутрішньому дворі, розмістилися на зовнішньому, де видно тисячі коней, прив'язаних до стовпів. Надвечір магнати повертаються додому, перед ними йдуть слуги, тримаючи палаючі смолоскипи, обсипаючи жаром дерев'яні стіни будинків. У місті велика кількість золота, срібні гроші зустрічаються рідко..»

1753 року в місті сталася сильна пожежа, яка значно пошкодила «елітну» вулицю. Тоді гродненський староста викупив «порожні стіни» палацу Хрептовичів для побудови палацу Ляхницьких. Оновили і палац Мосальських. Стіни будинків штукатурили, прикрашали ліпниною, додавали ажурні балкони, проїжджу частину брукували каменем. У XVII—XVIII століттях вулицю щільно забудували, вимостили каменем, тут був розташований рибальський цех.

image
Краєвид вулиці Замкової на початку XX століття. Справа Фара Вітовта (не збереглася), далі збережена забудова, в далечині — пожежна каланча, Старий Замок. Будинки зліва не збереглися.

1742 року спеціально для засідань сейму Речі Посполитої за проектом саксонського архітектора Карла Фрідріха Пепельмана було споруджено Новий замок. У Новому замку в 1793 році пройшло історичне «німе» засідання Сейму, яке затвердило другий поділ Речі Посполитої. У листопаді 1795 року в Новому замку останній король польський і великий князь литовський Станіслав Август Понятовський поставив свій підпис під текстом зречення.

Забудова вулиці в XIX столітті була повністю кам'яною. Пожежі 1780, 1782, 1783 років не торкнулися вулиці. Починаючи з 1795 і до пожежі 1899 року забудова вулиці майже не змінилася, окрім Фари Вітовта, яку в 1809 році переробили на Софійський собор.

image
Вигляд пожежної каланчі на початку XX століття

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 31 жовтня 2013. Процитовано 8 травня 2016.
  2. Гродно. Энциклопедический справочник Белорус. Сов. Энцикл / И. П. Шамякин (гл. ред.) и др. — Мн. : БелСЭ, 1989. — С. 220. — ([12] л. ил.: ил)
  3. Кишик Ю. Н. Градостроительная культура Гродно. — Мн : Белорусская наука, 2007. — С. 70. — .
  4. Семенчук А. А., Гостев и др. Королевский город Гродно. — Рифтур, 2010. — С. 41. — ISBN 9-78956-919230.
  5. Калектыў аўтараў: А. Вашкевіч, А. Госцеў, В. Саяпін і інш. Біяграфія гарадзенскіх вуліц. Ад Фартоў да Каложы. — Гродна-Вроцлаў : Вроцлаўская навуковая друкарня, 2012. — С. 130. — .
  6. Королевский город Гродно, путеводитель, Рифтур, 2008, А. Семенчук и др.
  7. Гродно. Энциклопедический справочник Белорус. Сов. Энцикл / И. П. Шамякин (гл.ред.) и др. — Мн. : БелСЭ, 1989. — С. 220. — ([12] л. ил.: ил)

Див. також

    Посилання

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Zamkavaja street, Hrodna

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Z amkova v ulicya bil Vu lica Za mkavaya odna z najstarishih vulic u mista Grodna Odin iz simvoliv mista Zavdovzhki blizko 360 m vid ploshi do teritoriyi Novogo i Starogo zamkiv vid yakih i pishla nazva vulici Yedina vulicya v Bilorusi na yakij roztashovani odrazu dva korolivski zamki Vulicya Zamkova Bilorusbil Vu lica Za mkavayaNaselenij punktGrodnoIstorichni vidomostiNazva na chestIstorichna nazvaZagalni vidomostiProtyazhnist360 mKoordinati53 40 41 pn sh 23 49 35 sh d 53 67818000002777268 pn sh 23 82643000002777711 sh d 53 67818000002777268 23 82643000002777711 Koordinati 53 40 41 pn sh 23 49 35 sh d 53 67818000002777268 pn sh 23 82643000002777711 sh d 53 67818000002777268 23 82643000002777711Poshtovi indeksi230025TransportAvtobusi1 3 4 8 12 14 21 22 27 29Trolejbusi1 2 3 6 7 9 11Zupinki gromadskogo transportuRadyanska ploshaInfrastrukturaArhitekturni pam yatkiStarij zamok Novij zamok palaci Mosalskih iZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap 130921 R Grodno Na karti mistaMapa Zamkova vulicya u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi vulici z takoyu nazvoyu Vulicya Zamkova Vulicya Zamkova na mapi Grodna Vulicya Zamkova Na vulici roztashovani arhitekturni pam yatki riznih epoh pochinayuchi vid davnoruskogo periodu i zakinchuyuchi pochatkom XX stolittya Vulicya zaznala na sobi vsih viprobuvan i liholit sho vipali na dolyu mista yiyi zabudovu bagato raziv rujnuvali i vidnovlyuvali U XVII stolitti vidbuvsya rozkvit vulici na nij bulo ne mensh yak 7 palaciv magnativ todishnoyi Rechi Pospolitoyi Vulicya uspishno perenesla dvi svitovi vijni odnak najbilshih vtrat zaznala v mirnij chas koli radyanska vlada znesla najstarishu i najcinnishu zabudovu parnogo boku vulici a takozh pidirvala najbilsh visotnu na toj chas budivlyu v misti Vulicya pochinayetsya vid Radyanskoyi ploshi po obidva boki roztashovani skveri Dali do perehrestya z z oboh bokiv jde shilna dvo i tripoverhova zabudova XIX stolittya bilshist budinkiv mayut v yizni arki Mizh budinkami 5 i 7 prohodit provulok yakij ranishe mav nazvu Tisnij a teper bezimennij Peretin z vuliceyu D Grodnenskogo regulovanij svitloforom na perehresti stoyit budivlya pozhezhnogo depo Dali shlyah do Novogo i Starogo Zamkiv lishe pishij dozvolenij ruh osobistogo transportu na z yizdi do Nimanu Vulicya zakinchuyetsya visokim yarom nad Nimanom Starij zamok spoluchenij z vuliceyu arochnim mostom IstoriyaZ XII stolittya vid ditincya do torgovo remisnichogo posadu vela doroga u XIV XV stolittyah vona mostom pov yazuvala Verhnij i Nizhnij zamki z rinkom nini Radyanska plosha i Smolenskim traktom Zamkova vulicya zgaduyetsya v gramoti Vitovta grodnenskim yevreyam 1389 roku Hocha dokument viznanij falsifikatom ale za danimi volochnoyi pomiri 1560 roku yevreyi dijsno zhili na pochatkovomu vidrizku vulici U Volochnij pomiri Grodna cya vulicya maye osnovnu nazvu vulicya Yevrejska vid rinku do zamku i dodatkovu Velika Zamkova Ostannya nazva zbereglasya za vuliceyu i vidtodi nazva praktichno ne zminyuvalasya Na dumku doslidnika Yu Kishika vulicya Zamkova u XII XV stolittyah pochinalasya vid zamku i pryamuvala v bik Rinku prote ne dohodila do nogo a zakinchuvalasya bilya trasi drugoyi liniyi oboronnih ukriplen Pislya pereplanuvannya mista yake provela velika knyaginya Velikogo Knyazivstva Litovskogo Bona Sforca mizh 1533 i 1541 rokami vulicya bula rozshirena prodovzhena i plavnoyu dugoyu vivedena na rinok yakraz poseredini jogo zahidnogo boku nibi vzdovzh osi U XIV stolitti knyaz Vitovt na pochatku vulici zasnuvav yakij za pravlinnya korolya Stefana Batoriya perebuduvali v kam yanij Vulicya Zamkova na mapi Grodna 1560 Rekonstrukciya A Kvitnickoyi U XVI stolittya oboronne znachennya starih ukriplen zmenshilos i do vulici postupovo perejshla funkciya komunikacijnoyi arteriyi sho pov yazuvala zamok z golovnim rinkom mista Stanom na 1560 rik todishnya Velika Yevrejska razom z susidnimi vulicyami i bula zabudovana nevelikimi derev yanimi i fahverkovimi budinkami sho naselyali perevazhno yevreyi Po livij storoni vulici ruhayuchis vid rinku v seredini XVI stolittya ploshami volodili korolivskij namisnik Lev Mihajlovich Adam Mishkovich Moshka i Marduhaj Daktarovichi Ahron Abram i Peshah Shudzichi Zhdrah i Abram Hadaskovichi Prichomu volochna pomira okremo vidznachaye dvi budivli dvir Zamkovij i budinok porozhnij Adama Mishkovicha Pravij bik vulici zajmali shist yevrejskih i odna plebanska ploshi de stoyav zakladenij Vitovtom derev yanij farnij kostel Zagalom na vulici bulo 17 zabudovanih dilyanok Vulicya Zamkova na mapi Grodna 1759 roku V 1580 h rokah Starij zamok dokorinno perebuduvali v stili Vidrodzhennya dlya korolya Stefana Batoriya V XV XVI stolittyah u kinci vulici bilya suchasnih budinkiv 17 19 isnuvala Mala Cerkva i monastir Voni buli rozgrabovani moskovskimi vijskami v 1665 roci i ostannij raz zgaduyutsya v 1679 roci 1643 roku vzhe stoyav palac i kam yanicya knyazya M Masalskogo suchasnij budinok 5 1680 roku tut stoyali p yatnadcyat yevrejskih kam yanic sadiba grodnenskogo vijta Stefana Yevstafiya Aleksandrovicha dvir Polubinskih i plosha Za Sigizmunda III Vazi dvir Zamkovij perebuduvali na tripoverhovij palac grodnenskogo landvojta mozhlivij arhitektor Santi Guchchi Zabudova vulici bula riznomanitnoyu budinki buduvali z dereva ta cegli prusskij mur abo fahverk abo robili yih povnistyu ceglyanimi Dahi krili ploskoyu cherepiceyu abo gontom Znachennya Zamkovoyi vulici znachno zroslo pislya 1673 roku koli bulo ogolosheno pro namir provoditi kozhen tretij sejm Rechi Pospolitoyi v Grodno Magnati aktivno rozshirili palacove budivnictvo do pozhezhi 1753 roku na vulici bulo ne mensh yak 7 magnatskih palaciv Mosalskih Sinyavskih ta in Dosit cikavij opis suchasnikami rozkoshi pid chas sejmiv Rechi Pospolitoyi Sto visimdesyat p yatdesyat shlyahtichiv na chudovih bagato pribranih risakah suprovodzhuyut kozhen ekipazh Vizki blishat vid pozoloti vseredini obbiti shovkom Korol yide na rozkishnij shistci konej otochenij natovpom gajdukiv lovferiv karlikiv negriv pishih i slug na konyah za nimi ruhayetsya blizko 60 karet Navkolo shumno j tisno U vnutrishnomu zamkovomu dvori porozhni kareti stoyat po obidva boki u velikij kilkosti sho zdayetsya divnim u takomu velikomu natovpi Ti sho ne pomistilisya na vnutrishnomu dvori rozmistilisya na zovnishnomu de vidno tisyachi konej priv yazanih do stovpiv Nadvechir magnati povertayutsya dodomu pered nimi jdut slugi trimayuchi palayuchi smoloskipi obsipayuchi zharom derev yani stini budinkiv U misti velika kilkist zolota sribni groshi zustrichayutsya ridko 1753 roku v misti stalasya silna pozhezha yaka znachno poshkodila elitnu vulicyu Todi grodnenskij starosta vikupiv porozhni stini palacu Hreptovichiv dlya pobudovi palacu Lyahnickih Onovili i palac Mosalskih Stini budinkiv shtukaturili prikrashali lipninoyu dodavali azhurni balkoni proyizhdzhu chastinu brukuvali kamenem U XVII XVIII stolittyah vulicyu shilno zabuduvali vimostili kamenem tut buv roztashovanij ribalskij ceh Krayevid vulici Zamkovoyi na pochatku XX stolittya Sprava Fara Vitovta ne zbereglasya dali zberezhena zabudova v dalechini pozhezhna kalancha Starij Zamok Budinki zliva ne zbereglisya 1742 roku specialno dlya zasidan sejmu Rechi Pospolitoyi za proektom saksonskogo arhitektora Karla Fridriha Pepelmana bulo sporudzheno Novij zamok U Novomu zamku v 1793 roci projshlo istorichne nime zasidannya Sejmu yake zatverdilo drugij podil Rechi Pospolitoyi U listopadi 1795 roku v Novomu zamku ostannij korol polskij i velikij knyaz litovskij Stanislav Avgust Ponyatovskij postaviv svij pidpis pid tekstom zrechennya Zabudova vulici v XIX stolitti bula povnistyu kam yanoyu Pozhezhi 1780 1782 1783 rokiv ne torknulisya vulici Pochinayuchi z 1795 i do pozhezhi 1899 roku zabudova vulici majzhe ne zminilasya okrim Fari Vitovta yaku v 1809 roci pererobili na Sofijskij sobor Viglyad pozhezhnoyi kalanchi na pochatku XX stolittyaPrimitki Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2013 Procitovano 8 travnya 2016 Grodno Enciklopedicheskij spravochnik Belorus Sov Encikl I P Shamyakin gl red i dr Mn BelSE 1989 S 220 12 l il il Kishik Yu N Gradostroitelnaya kultura Grodno Mn Belorusskaya nauka 2007 S 70 ISBN 978 985 08 0830 1 Semenchuk A A Gostev i dr Korolevskij gorod Grodno Riftur 2010 S 41 ISBN 9 78956 919230 Kalektyy aytaray A Vashkevich A Goscey V Sayapin i insh Biyagrafiya garadzenskih vulic Ad Fartoy da Kalozhy Grodna Vroclay Vroclayskaya navukovaya drukarnya 2012 S 130 ISBN 978 93 61617 77 8 Korolevskij gorod Grodno putevoditel Riftur 2008 A Semenchuk i dr Grodno Enciklopedicheskij spravochnik Belorus Sov Encikl I P Shamyakin gl red i dr Mn BelSE 1989 S 220 12 l il il Div takozhPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Zamkavaja street Hrodna

    Дата публікації:
    Топ