Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Закриті шахти Селидового в долині річки Солона і балках струмки яких впадають у Солону в районі міста Селидове і околиць

Закриті шахти Селидового

Закриті шахти Селидового

Закриті шахти Селидового в долині річки Солона і балках, струмки яких впадають у Солону в районі міста Селидове і околиць, працювали із перервами у часі, починаючи з середини XIX століття. Останні відомості про їх функціонування датовані 20-ми роками XX століття. Це були кустарні шахти, що називалися місцевими мешканцями «гнилушками» або «мишоловками».

Розвідка родовища кам'яного вугілля в районі казенного села Селидівка проводилася в 30-40-х роках XIX століття. У 40-50-х роках в районі Селидівки відкрилися перші кустарні поміщицькі й селянські шахти. Це були копальні в районі балки Кучуриної, притоки річки Солона (дані за 1850 рік). Однак, внаслідок відсутності в Донбасі залізниці й попиту на мінеральне паливо в околицях, розробка родовища вугілля виявилася нерентабельною і більшість копалень незабаром закрили.

На початку 80-х років XIX століття, у зв'язку з будівництвом Катерининської залізниці, відновилася розвідка, а з нею — і кустарна розробка вугілля в долині річки Солона. Місцевість від Іллінки і Курахівки до Галицинівки і сучасної Новогродівки була буквально всіяна такими шахтами, залишки більшості з яких добре збереглися і до наших днів, — завдяки своєму знаходженню на правому високому і крутому березі річки Вовча. Вугілля відправляли гужем на станцію Желанна. Станом на 1894 заводський рік у статистичних звітах наявні 3 шахти Селидівського сільського товариства, на яких працювали 34 робітники (з них 20 — підземні). За звітний період видобули 130 тис. пудів вугілля вартістю «на місці» 7 коп. за пуд. У 1899 заводському році тут працювала шахта Радченка, на якій працювали 11 робітників, що забезпечили видобуток 60 тис. пудів (ціна реалізації на місці — 4,5 коп. за пуд).

Початок XX століття ознаменувався сплеском кустарного вуглевидобутку в районі Селидівки, який тривав до середини минулого століття. В районі сучасних міст Селидове і Новогродівка працювали селянські шахти Боровка, Бережного, Волощенко В., Волощенко І., Висторопа, Гриші, Золотарьова І., Інжечика І., Ісламова, Кепового, Корнієнка, Кузьменка Г., Кузьменка Е., Масла, Мірошниченка Ф., Мірошниченка Л. П., Міхалюченка, Мозгового, Мотченка, Патковича, Попето Л., Пономаренка, Радченка, Старика, Старинченка М. С. Стрельникова М., Ткаченка. Багато кустарів об'єднувалися в товариства. Розроблялися пласти потужністю 0,2-1,1 м.

Селянська шахта Корнієнка, наприклад, знаходилася на західній околиці Селидівки по балці, струмок якої впадає у річку Солону. Розробляла пласт вугілля потужністю близько 1,1 м на глибині 36 метрів. Шахта № 2 М.Стрельникова глибиною 32 метри розробляла вугільний пласт потужністю 0,5 м. Також орендар розробляв сусідній пласт потужністю 0,6 м на глибині 16 метрів. У 1923—1924 роках шахти Корнієнка й Стрельникова не діяли. 20-ті роки їх лише у Селидівці було понад 20. Безліч «мишоловок» розробляли вугільні пласти «Гришинської» свити (С31). Після 1910 року був розкритий і основний пласт свити — l7. Станом на 1923—1924 роки, з усієї безлічі «мишоловок», діяли лише три шахти (Белинського, Гука й Слабкіна).

Працювали до революції 1917 року і більші рудники. На північ від Селидівки працювали шахти № 3 і 4 рудники Катерининської залізниці. Шахти глибиною 70 метрів розробляли метровий пласт вугілля. Його ж розкривали 3 шахти Покровського рудника братів Чечік і Я.Радіна глибиною 45 метрів.

Так, у 1915 році при станції Селидівка, що на лінії Рутченкове — Гришине (Покровськ), яка споруджувалася, працював Покровський рудник братів Чечіків і Радіна (3 шахти, 55 робітників), де протягом звітного періоду було видобуто 393 тис. пудів вугілля при видобувній здатності в 800 тис. пудів на рік. На 1916 рік видобувна здатність рудника спочатку знижувалася до 500 тис. пудів вугілля на рік, потім була збільшена до 1,2 млн пудів на рік. При цьому, за 1916 рік планували видати не менше 700 тис. пудів, а за перше півріччя 1917 року — не менше 500 тис. пудів. Які саме брати Чечіки були власниками Покровського рудника — достеменно невідомо, хоча прізвище було досить відомим серед гірничопромисловців. Начальник гірничого управління південної Росії С. М. Сучков у звіті за 1915 рік вказує власником рудника Б.Чечіка, Рада З'їзду гірничопромисловців півдня Росії — братів Чечік. Окрім Б.Чечіка, в дореволюційних документах фігурують М. М. Чечік, І.Чечік, А.Чечік. Дані про роботу Покровського рудника після 1917—1920 років відсутні.

Примітки

  1. Военно-статистическое обозрение Российской империи // Т. XI. – Ч. 4 / Екатеринославская губерния. СПб. 1850.
  2. Селидово – начало начал // Информатор, № 19, 10.05.2012.
  3. Труды XIX Съезда горнопромышленников юга России, бывшего в г. Харькове с 5-го по 14-е октября 1894 года / Отчёты, протоколы, доклады и стенографические отчёты заседаний. Х. 1894.
  4. А.Лоранский (1901). Сборник статистических сведений о горнозаводской промышленности в России в 1899 заводском году. СПб.
  5. Луковенко С.П. (2008). Они были первыми. Очерки из истории Гришинского каменноугольного района 1795-1917 г.г. Красноармейск.
  6. Мефферт Б.Ф. и др. (1926). Синонимика угольных пластов Донецкого бассейна. Л.
  7. Гапеев А.А. (1927). Геологический очерк Западной окраины Донецкого бассейна. Л.
  8. Иславин В.И. Обзор каменноугольной и железоделательной промышленности Донецкого кряжа / Горное и заводское дело // Горный журнал, т. I, № 1. 1875.
  9. Земля шахтёрской славы: История города [Селидово] // Наша зоря, № 36, 08.09.2011.
  10. Промышленная Россия: 1923-1924 г.: Справочная книга // Издание газеты «Экономическая жизнь». – В. 3-х частях / II часть. М.-Л. 1924.
  11. Отчёт начальника Горного управления Южной России за 1913 год. Екатеринослав. 1914.
  12. Отчёт начальника горного управления Южной России за 1915 год. Екатеринослав. 1916.
  13. К докладу по IIa вопросу о современном положении каменноугольной промышленности. Сведения о добывающей способности и предполагаемой производительности каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1916 год. – По заключению каменноугольной комиссии под председательством Н.Ф.Дитмара и антрацитовой – М.П.Тер-Давыдова // Труды XL Съезда горнопромышленников юга России (21-29 ноября 1915 года). – Т. I. Х. 1916.
  14. К докладу по вопросу о современном положении каменноугольной промышленности. Сведения о добывающей способности и предполагаемой производительности каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1917 год // Труды XLI Съезда горнопромышленников юга России. – Т. I. Х. 1917.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zakriti shahti Selidovogo v dolini richki Solona i balkah strumki yakih vpadayut u Solonu v rajoni mista Selidove i okolic pracyuvali iz perervami u chasi pochinayuchi z seredini XIX stolittya Ostanni vidomosti pro yih funkcionuvannya datovani 20 mi rokami XX stolittya Ce buli kustarni shahti sho nazivalisya miscevimi meshkancyami gnilushkami abo misholovkami Rozvidka rodovisha kam yanogo vugillya v rajoni kazennogo sela Selidivka provodilasya v 30 40 h rokah XIX stolittya U 40 50 h rokah v rajoni Selidivki vidkrilisya pershi kustarni pomishicki j selyanski shahti Ce buli kopalni v rajoni balki Kuchurinoyi pritoki richki Solona dani za 1850 rik Odnak vnaslidok vidsutnosti v Donbasi zaliznici j popitu na mineralne palivo v okolicyah rozrobka rodovisha vugillya viyavilasya nerentabelnoyu i bilshist kopalen nezabarom zakrili Na pochatku 80 h rokiv XIX stolittya u zv yazku z budivnictvom Katerininskoyi zaliznici vidnovilasya rozvidka a z neyu i kustarna rozrobka vugillya v dolini richki Solona Miscevist vid Illinki i Kurahivki do Galicinivki i suchasnoyi Novogrodivki bula bukvalno vsiyana takimi shahtami zalishki bilshosti z yakih dobre zbereglisya i do nashih dniv zavdyaki svoyemu znahodzhennyu na pravomu visokomu i krutomu berezi richki Vovcha Vugillya vidpravlyali guzhem na stanciyu Zhelanna Stanom na 1894 zavodskij rik u statistichnih zvitah nayavni 3 shahti Selidivskogo silskogo tovaristva na yakih pracyuvali 34 robitniki z nih 20 pidzemni Za zvitnij period vidobuli 130 tis pudiv vugillya vartistyu na misci 7 kop za pud U 1899 zavodskomu roci tut pracyuvala shahta Radchenka na yakij pracyuvali 11 robitnikiv sho zabezpechili vidobutok 60 tis pudiv cina realizaciyi na misci 4 5 kop za pud Pochatok XX stolittya oznamenuvavsya spleskom kustarnogo vuglevidobutku v rajoni Selidivki yakij trivav do seredini minulogo stolittya V rajoni suchasnih mist Selidove i Novogrodivka pracyuvali selyanski shahti Borovka Berezhnogo Voloshenko V Voloshenko I Vistoropa Grishi Zolotarova I Inzhechika I Islamova Kepovogo Korniyenka Kuzmenka G Kuzmenka E Masla Miroshnichenka F Miroshnichenka L P Mihalyuchenka Mozgovogo Motchenka Patkovicha Popeto L Ponomarenka Radchenka Starika Starinchenka M S Strelnikova M Tkachenka Bagato kustariv ob yednuvalisya v tovaristva Rozroblyalisya plasti potuzhnistyu 0 2 1 1 m Selyanska shahta Korniyenka napriklad znahodilasya na zahidnij okolici Selidivki po balci strumok yakoyi vpadaye u richku Solonu Rozroblyala plast vugillya potuzhnistyu blizko 1 1 m na glibini 36 metriv Shahta 2 M Strelnikova glibinoyu 32 metri rozroblyala vugilnij plast potuzhnistyu 0 5 m Takozh orendar rozroblyav susidnij plast potuzhnistyu 0 6 m na glibini 16 metriv U 1923 1924 rokah shahti Korniyenka j Strelnikova ne diyali 20 ti roki yih lishe u Selidivci bulo ponad 20 Bezlich misholovok rozroblyali vugilni plasti Grishinskoyi sviti S31 Pislya 1910 roku buv rozkritij i osnovnij plast sviti l7 Stanom na 1923 1924 roki z usiyeyi bezlichi misholovok diyali lishe tri shahti Belinskogo Guka j Slabkina Pracyuvali do revolyuciyi 1917 roku i bilshi rudniki Na pivnich vid Selidivki pracyuvali shahti 3 i 4 rudniki Katerininskoyi zaliznici Shahti glibinoyu 70 metriv rozroblyali metrovij plast vugillya Jogo zh rozkrivali 3 shahti Pokrovskogo rudnika brativ Chechik i Ya Radina glibinoyu 45 metriv Tak u 1915 roci pri stanciyi Selidivka sho na liniyi Rutchenkove Grishine Pokrovsk yaka sporudzhuvalasya pracyuvav Pokrovskij rudnik brativ Chechikiv i Radina 3 shahti 55 robitnikiv de protyagom zvitnogo periodu bulo vidobuto 393 tis pudiv vugillya pri vidobuvnij zdatnosti v 800 tis pudiv na rik Na 1916 rik vidobuvna zdatnist rudnika spochatku znizhuvalasya do 500 tis pudiv vugillya na rik potim bula zbilshena do 1 2 mln pudiv na rik Pri comu za 1916 rik planuvali vidati ne menshe 700 tis pudiv a za pershe pivrichchya 1917 roku ne menshe 500 tis pudiv Yaki same brati Chechiki buli vlasnikami Pokrovskogo rudnika dostemenno nevidomo hocha prizvishe bulo dosit vidomim sered girnichopromislovciv Nachalnik girnichogo upravlinnya pivdennoyi Rosiyi S M Suchkov u zviti za 1915 rik vkazuye vlasnikom rudnika B Chechika Rada Z yizdu girnichopromislovciv pivdnya Rosiyi brativ Chechik Okrim B Chechika v dorevolyucijnih dokumentah figuruyut M M Chechik I Chechik A Chechik Dani pro robotu Pokrovskogo rudnika pislya 1917 1920 rokiv vidsutni PrimitkiVoenno statisticheskoe obozrenie Rossijskoj imperii T XI Ch 4 Ekaterinoslavskaya guberniya SPb 1850 Selidovo nachalo nachal Informator 19 10 05 2012 Trudy XIX Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii byvshego v g Harkove s 5 go po 14 e oktyabrya 1894 goda Otchyoty protokoly doklady i stenograficheskie otchyoty zasedanij H 1894 A Loranskij 1901 Sbornik statisticheskih svedenij o gornozavodskoj promyshlennosti v Rossii v 1899 zavodskom godu SPb Lukovenko S P 2008 Oni byli pervymi Ocherki iz istorii Grishinskogo kamennougolnogo rajona 1795 1917 g g Krasnoarmejsk Meffert B F i dr 1926 Sinonimika ugolnyh plastov Doneckogo bassejna L Gapeev A A 1927 Geologicheskij ocherk Zapadnoj okrainy Doneckogo bassejna L Islavin V I Obzor kamennougolnoj i zhelezodelatelnoj promyshlennosti Doneckogo kryazha Gornoe i zavodskoe delo Gornyj zhurnal t I 1 1875 Zemlya shahtyorskoj slavy Istoriya goroda Selidovo Nasha zorya 36 08 09 2011 Promyshlennaya Rossiya 1923 1924 g Spravochnaya kniga Izdanie gazety Ekonomicheskaya zhizn V 3 h chastyah II chast M L 1924 Otchyot nachalnika Gornogo upravleniya Yuzhnoj Rossii za 1913 god Ekaterinoslav 1914 Otchyot nachalnika gornogo upravleniya Yuzhnoj Rossii za 1915 god Ekaterinoslav 1916 K dokladu po IIa voprosu o sovremennom polozhenii kamennougolnoj promyshlennosti Svedeniya o dobyvayushej sposobnosti i predpolagaemoj proizvoditelnosti kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1916 god Po zaklyucheniyu kamennougolnoj komissii pod predsedatelstvom N F Ditmara i antracitovoj M P Ter Davydova Trudy XL Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii 21 29 noyabrya 1915 goda T I H 1916 K dokladu po voprosu o sovremennom polozhenii kamennougolnoj promyshlennosti Svedeniya o dobyvayushej sposobnosti i predpolagaemoj proizvoditelnosti kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1917 god Trudy XLI Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T I H 1917

Дата публікації:
Топ