Закон Японії про національні свята

Закон про національні свята (яп. 国民の祝日に関する法律, こくみんのしゅくじつにかんするほうりつ, кокумін-но сюкудзіцу ні кансуру хоріцу) — закон Японії № 178 від 20 липня 1948 року, який визначає національні свята та загальнояпонські вихідні в країні.

Закон Японії про національні свята
Скорочено	Закон про свята
Номер	№ 178 від 20 липня 1948
Чинність	чинний
Зміст	встановлення національних свят
Дотичні
Посилання	Текст закону

Короткі відомості

Закон Японії про національні свята був прийнятий 20 липня 1948 року як Закон № 178 і набув чинності з дня його прийняття. Він замінив собою Імператорський рескрипт від 1912 року про вихідні дні, що мав силу закону.

Закон складається з трьох статей: перша визначає значення національних свят, друга — їх зміст, а третя — вихідні дні.

У редакції 1948 року Національними святами в становлювалися , , , День народження Імператора, День Конституції, День дітей, День осіннього рівнодення, День культури та День подяки за працю.

Поправка 1966 року встановила додаткові національні свята: День заснування держави, День шанування старших, День фізкультури.

1989 року у зв'язку з кончиною Імператора Сьова і сходженням на пресол новго монарха — Його Величності Акіхіто, День народження Імператора ув перенесений з 29 квітня на 23 грудня. День народження покійного Імператора був затверджений як День зелені.

1996 року до закону було внесено ще одне національне свято — .

2005 року День зелені був перенесений на 4 травня, а 29 квітня стало Днем Сьова.

Остання поправка до закону мала місце 20 червня 2018 року (заміна назви Дня фізкультури - День спорту).

Примітки

1. яп. 祝日法, しゅくじつほう, сюкудзіцу-хо.

Джерела та література

• (яп.)
• (яп.) 『「国民の祝日」の由来がわかる小事典』 (Малий словник з історії «Національних свят») — 東京: PHP 研究所, 2003.