Закон Вакернагеля — правило, сформульоване швейцарським мовознавцем щодо позиції ненаголошених слів в праіндоєвропейській мові.
Згідно з цим правилом, слабо- і ненаголошені слова (так звані (клітики)) примикали до слів під наголосом і займали друге місце в реченні. Граматичний клас першого (наголошеного) члена речення не був фіксований. Це явище (ненаголошені займенники і частки на другому місці в реченні) можна спостерігати частково і в інших сучасних індоєвропейських мовах, зокрема багатьох слов'янських (наприклад в чеській) та французькій (в останній як вторинне явище), а раніше — в литовській писемності, іноді між префіксом і основою слова, наприклад išmitrauk (витягни мене), в даний час використовується з ударним займенником ištrauk mane. Подібні конструкції, особливо з великою кількістю клітик, типологічно починають нагадувати (полісинтетичні мови).
Посилання
- Закон Вакернагеля // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 197. — .
- N. Adams. Wackernagel's law and the position of unstressed personal pronouns in classical Latin (англ.). University of Manchester. Архів оригіналу за 10 квітня 2012. Процитовано 9 січня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет