Са́ївський заказник — ботанічний заказник місцевого значення в Україні. Розташований у межах Роменського району Сумської області, між селами Козельне та Саєве (1 км на схід від села Козельне).
Балка між селами Саї та Козельне | |
50°44′39.470280099998″ пн. ш. 34°7′23.665440100001″ сх. д. / 50.74430° пн. ш. 34.12324° сх. д. | |
Країна | Україна |
---|---|
Розташування | Сумська область, Роменський район, між селами Козельне та Саєве |
Найближче місто | Ромни |
Площа | 9,5 га |
Засновано | 1995 р. |
Оператор | Козельненська сільська рада |
Саївський заказник (Сумська область) | |
Площа 9,5 га. Створений згідно з розпорядженням голови облдержадміністрації від 14.12.1995 року № 237. Перебуває у віданні: Козельненська сільська рада.
Історія
Ще в 20-ті роки XX століття до села Козельне доходили лучностепові угіддя відомого , які ніколи не зазнавали дії плуга, що з початку століття і в наступні роки дуже зацікавило видатних ботаників того часу завдяки своєму великому флористичному багатству і спонукало розгортання ботанічних досліджень та клопотання щодо організації тут заповідника. В основному Гербарії Інституту ботаніки НАН України до цього часу зберігаються гербарні зразки, зібрані ботаніками на Михайлівській цілині поблизу села Козельне, про що є вказівки у 12-томному виданні «Флори УРСР», опублікованому протягом 1938—1965 років.
Вплив людини
За перший десяток післяреволюційних років від того цілинного степу, що займав понад 1000 га, залишилося лише 202 га. Створення в 1928 році заповідника «Михайлівська цілина» врятувало цю ділянку від розорювання. Тепер навколо заповідника всі землі розорані. Лише подекуди збереглися залишки степу на схилах балок, недоступних для розорювання, але практично всі вони змінені непомірним пасовищним навантаженням. Така ж доля спіткала і колишні степи поблизу села Козельне. Близько 87 % площі місцевого КСП ім. Фрунзе займає рілля. Із 285 га природних кормових угідь, представлених луками та залишками степу на схилах балок, лише 9,5 га (0,4 % від усієї площі) використовується для сіножаті, на решті — проводиться інтенсивний випас худоби, який за багато десятків років призвів до деградації їх трав'яного покриву. Саме на ділянці, що використовується для сінокосіння і не зазнала пасовищної деградації, розташований Саївський ботанічний заказник.
Флора
До складу рослинних угруповань входять: тонконіг вузьколистий, костриця борозниста (типчак), Пирій повзучий та невеликі фрагменти інших лучностепових угруповань у верхів'ях і на схилах балки різних експозицій (окрім північної). Серед густих і більш-менш високих злаків рясніють різнобарв'ям численні види різнотрав'я, що характерні для лучного степу — це шавлія дібровна, шавлія кільчаста, шавлія лучна, чебрець Маршаллів, королиця звичайна, в'язіль барвистий, астрагал австрійський, гострокільник волосистий, звіробій звичайний, оман шорсткий, види вероніки, дивини, нечуй-вітру, дзвоників і багато інших.
Велику частку в травостої становлять бобові, зокрема, люцерна румунська, , конюшина гірська, польова, , тощо. Часто трапляються миколайчики плоскі та польові, свербіжниця польова, цмин пісковий, деревій звичайний, рясні ділянки полуниці. Звичайними є куртини собачої кропиви п'ятилопатевої, різака звичайного. Зрідка трапляються ранньою весною брандушка різнокольорова, занесена до Червоної книги України.
Перспективи
Є сподівання, що в умовах охоронного режиму на території заказника створяться сприятливі умовм для відновлення в травостої ряду характерних для цих угідь видів, зачатки яких зберігаються в ґрунті.
Примітки
- Червона книга України. Рослинний світ. — К.: «Українська енциклопеді» ім. М. П. Бажана, 1991. с.608
Джерела
- Саївський
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sa yivskij zakaznik botanichnij zakaznik miscevogo znachennya v Ukrayini Roztashovanij u mezhah Romenskogo rajonu Sumskoyi oblasti mizh selami Kozelne ta Sayeve 1 km na shid vid sela Kozelne Sayivskij zakaznikBalka mizh selami Sayi ta Kozelne50 44 39 470280099998 pn sh 34 7 23 665440100001 sh d 50 74430 pn sh 34 12324 sh d 50 74430 34 12324Krayina UkrayinaRoztashuvannyaSumska oblast Romenskij rajon mizh selami Kozelne ta SayeveNajblizhche mistoRomniPlosha9 5 gaZasnovano1995 r OperatorKozelnenska silska radaSayivskij zakaznik Sumska oblast Plosha 9 5 ga Stvorenij zgidno z rozporyadzhennyam golovi oblderzhadministraciyi vid 14 12 1995 roku 237 Perebuvaye u vidanni Kozelnenska silska rada derevij zvichajnij Zmist 1 Istoriya 2 Vpliv lyudini 3 Flora 4 Perspektivi 5 Primitki 6 DzherelaIstoriyared She v 20 ti roki XX stolittya do sela Kozelne dohodili luchnostepovi ugiddya vidomogo Mihajlivskogo kinnogo zavodu yaki nikoli ne zaznavali diyi pluga sho z pochatku stolittya i v nastupni roki duzhe zacikavilo vidatnih botanikiv togo chasu zavdyaki svoyemu velikomu floristichnomu bagatstvu i sponukalo rozgortannya botanichnih doslidzhen ta klopotannya shodo organizaciyi tut zapovidnika V osnovnomu Gerbariyi Institutu botaniki NAN Ukrayini do cogo chasu zberigayutsya gerbarni zrazki zibrani botanikami na Mihajlivskij cilini poblizu sela Kozelne pro sho ye vkazivki u 12 tomnomu vidanni Flori URSR opublikovanomu protyagom 1938 1965 rokiv Vpliv lyudinired Za pershij desyatok pislyarevolyucijnih rokiv vid togo cilinnogo stepu sho zajmav ponad 1000 ga zalishilosya lishe 202 ga Stvorennya v 1928 roci zapovidnika Mihajlivska cilina vryatuvalo cyu dilyanku vid rozoryuvannya Teper navkolo zapovidnika vsi zemli rozorani Lishe podekudi zbereglisya zalishki stepu na shilah balok nedostupnih dlya rozoryuvannya ale praktichno vsi voni zmineni nepomirnim pasovishnim navantazhennyam Taka zh dolya spitkala i kolishni stepi poblizu sela Kozelne Blizko 87 ploshi miscevogo KSP im Frunze zajmaye rillya Iz 285 ga prirodnih kormovih ugid predstavlenih lukami ta zalishkami stepu na shilah balok lishe 9 5 ga 0 4 vid usiyeyi ploshi vikoristovuyetsya dlya sinozhati na reshti provoditsya intensivnij vipas hudobi yakij za bagato desyatkiv rokiv prizviv do degradaciyi yih trav yanogo pokrivu Same na dilyanci sho vikoristovuyetsya dlya sinokosinnya i ne zaznala pasovishnoyi degradaciyi roztashovanij Sayivskij botanichnij zakaznik nbsp Chebrec Marshalliv Thymus marschallianus Florared nbsp mikolajchiki plaski Do skladu roslinnih ugrupovan vhodyat tonkonig vuzkolistij kostricya boroznista tipchak Pirij povzuchij ta neveliki fragmenti inshih luchnostepovih ugrupovan u verhiv yah i na shilah balki riznih ekspozicij okrim pivnichnoyi Sered gustih i bilsh mensh visokih zlakiv ryasniyut riznobarv yam chislenni vidi riznotrav ya sho harakterni dlya luchnogo stepu ce shavliya dibrovna shavliya kilchasta shavliya luchna chebrec Marshalliv korolicya zvichajna v yazil barvistij astragal avstrijskij gostrokilnik volosistij zvirobij zvichajnij oman shorstkij vidi veroniki divini nechuj vitru dzvonikiv i bagato inshih Veliku chastku v travostoyi stanovlyat bobovi zokrema lyucerna rumunska lezhacha konyushina girska polova zayacha konyushina bagatolista tosho Chasto traplyayutsya mikolajchiki ploski ta polovi sverbizhnicya polova cmin piskovij derevij zvichajnij ryasni dilyanki polunici Zvichajnimi ye kurtini sobachoyi kropivi p yatilopatevoyi rizaka zvichajnogo Zridka traplyayutsya rannoyu vesnoyu brandushka riznokolorova zanesena do Chervonoyi knigi Ukrayini 1 Perspektivired Ye spodivannya sho v umovah ohoronnogo rezhimu na teritoriyi zakaznika stvoryatsya spriyatlivi umovm dlya vidnovlennya v travostoyi ryadu harakternih dlya cih ugid vidiv zachatki yakih zberigayutsya v grunti Primitkired Chervona kniga Ukrayini Roslinnij svit K Ukrayinska enciklopedi im M P Bazhana 1991 s 608Dzherelared Sayivskij Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sayivskij zakaznik amp oldid 36565281