Васи́ль Олекса́ндрович За́йцев (рос. Василий Александрович Зайцев; 10 січня 1911 — 19 травня 1961) — радянський військовий льотчик-винищувач, учасник Другої світової війни, полковник. Двічі Герой Радянського Союзу (1942, 1943).
Василь Олександрович Зайцев | |
---|---|
рос. Василий Александрович Зайцев | |
Народження | 10 січня 1911 Семибратське |
Смерть | 19 травня 1961 (50 років) Коломна |
Поховання | Коломна |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Рід військ | винищувальна авіація |
Освіта | Луганське вище військове авіаційне училище штурманів (1933) |
Роки служби | 1932–1946 |
Партія | КПРС |
Звання | Полковник авіації |
Командування | |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Зайцев Василь Олександрович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 10 січня 1911 року в селі Семибратське (нині Коломенський район Московської області) в селянській родині. Росіянин. Член ВКП(б) з 1932 року.
У лавах РСЧА з 1932 року. У 1933 році закінчив Луганську військову авіаційну школу пілотів, у 1936 році — курси удосконалення командирів авіаційних ланок у Борисоглєбську. У 1938 році командував авіаланкою в 2-й Борисоглєбській військовій авіаційній школі льотчиків імені В. П. Чкалова. З 1939 року — в (Великі Луки).
Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року.
Командував ескадрильєю, згодом став заступником командира — штурманом 129-го винищувального авіаційного полку 47-ї змішаної авіаційної дивізії ВПС Західного і Калінінського фронтів. У грудні 1941 року за видатні бойові успіхи полк був перетворений у .
З вересня 1942 року — командир 5-го гвардійського винищувального авіаційного полку (207-а винищувальна авіаційна дивізія, 3-й змішаний авіаційний корпус, 17-а повітряна армія, Південно-Західний, 3-й і 1-й Українські фронти).
Наприкінці 1943 року, під час перельоту на прифронтовий аеродром на неозброєному літаку зв'язку По-2 був атакований двома винищувачами супротивника. Майстерно уникнувши обстрілу, при заході на посадку літак перевернувся й В. О. Зайцев отримав важкі травми. Тривалий час перебував у шпиталі. З березня 1944 року — заступник командира 11-ї гвардійської винищувальної авіаційної дивізії. З 24 квітня 1945 року — заступник командира 2-го гвардійського штурмового авіаційного корпусу.
Всього за роки війни здійснив 427 бойових вильотів, у 163 повітряних боях збив особисто 34 та у складі групи — 19 літаків супротивника.
По закінченні війни продовжував військову службу, але 2 жовтня 1045 року у місті Брно потрапив у автомобільну катастрофу, внаслідок чого отримав важкі ушкодження й був визнаний непридатним до льотної служби. У серпні 1946 року звільнений у запас за станом здоров'я.
Мешкав у місті Коломна Московської області. Працював начальником місцевого аероклубу, директором заводу.
Помер 19 травня 1961 року. Похований на Старому цвинтарі Коломни.
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 травня 1942 року за бойові подвиги та виявлені мужність і відвагу, гвардії майору Зайцеву Василю Олександровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 576).
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 серпня 1943 року за нові бойові подвиги гвардії майор Зайцев Василь Олександрович нагороджений другою медаллю «Золота Зірка» (№ 11/ІІ).
Також нагороджений трьома орденами Червоного Прапора (03.11.1941, 28.03.1943, 18.05.1945), орденами Богдана Хмельницького 2-го ступеня (04.06.1945), Вітчизняної війни 1-го ступеня (16.10.1944), медалями.
Пам'ять
Бронзове погруддя В. О. Зайцева встановлено у місті Коломна Московської області.
На будівлях аероклубу й заводу імені В. В. Куйбишева встановлені меморіальні дошки.
Примітки
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему и рядовому составу Красной Армии» от 5 мая 1942 года [ 11 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1942. — 23 мая (№ 18 (177)). — С. 1.
Джерела та література
- Л. М. Хойнацька. Зайцев Василь Олександрович [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 198. — .
- Р. В. Руденко. Зайцев Василь Олександрович [ 1 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Посилання
- Біографія на сайті «Герои страны» [ 7 травня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zajcev Vasi l Oleksa ndrovich Za jcev ros Vasilij Aleksandrovich Zajcev 10 sichnya 1911 19110110 19 travnya 1961 radyanskij vijskovij lotchik vinishuvach uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni polkovnik Dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu 1942 1943 Vasil Oleksandrovich Zajcevros Vasilij Aleksandrovich ZajcevNarodzhennya10 sichnya 1911 1911 01 10 SemibratskeSmert19 travnya 1961 1961 05 19 50 rokiv KolomnaPohovannyaKolomnaKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskvinishuvalna aviaciyaOsvitaLuganske vishe vijskove aviacijne uchilishe shturmaniv 1933 Roki sluzhbi1932 1946PartiyaKPRSZvannya Polkovnik aviaciyiKomanduvannyaVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za bojovi zaslugi Zajcev Vasil Oleksandrovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 10 sichnya 1911 roku v seli Semibratske nini Kolomenskij rajon Moskovskoyi oblasti v selyanskij rodini Rosiyanin Chlen VKP b z 1932 roku U lavah RSChA z 1932 roku U 1933 roci zakinchiv Lugansku vijskovu aviacijnu shkolu pilotiv u 1936 roci kursi udoskonalennya komandiriv aviacijnih lanok u Borisoglyebsku U 1938 roci komanduvav avialankoyu v 2 j Borisoglyebskij vijskovij aviacijnij shkoli lotchikiv imeni V P Chkalova Z 1939 roku v Veliki Luki Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku Komanduvav eskadrilyeyu zgodom stav zastupnikom komandira shturmanom 129 go vinishuvalnogo aviacijnogo polku 47 yi zmishanoyi aviacijnoyi diviziyi VPS Zahidnogo i Kalininskogo frontiv U grudni 1941 roku za vidatni bojovi uspihi polk buv peretvorenij u Z veresnya 1942 roku komandir 5 go gvardijskogo vinishuvalnogo aviacijnogo polku 207 a vinishuvalna aviacijna diviziya 3 j zmishanij aviacijnij korpus 17 a povitryana armiya Pivdenno Zahidnij 3 j i 1 j Ukrayinski fronti Naprikinci 1943 roku pid chas perelotu na prifrontovij aerodrom na neozbroyenomu litaku zv yazku Po 2 buv atakovanij dvoma vinishuvachami suprotivnika Majsterno uniknuvshi obstrilu pri zahodi na posadku litak perevernuvsya j V O Zajcev otrimav vazhki travmi Trivalij chas perebuvav u shpitali Z bereznya 1944 roku zastupnik komandira 11 yi gvardijskoyi vinishuvalnoyi aviacijnoyi diviziyi Z 24 kvitnya 1945 roku zastupnik komandira 2 go gvardijskogo shturmovogo aviacijnogo korpusu Vsogo za roki vijni zdijsniv 427 bojovih vilotiv u 163 povitryanih boyah zbiv osobisto 34 ta u skladi grupi 19 litakiv suprotivnika Po zakinchenni vijni prodovzhuvav vijskovu sluzhbu ale 2 zhovtnya 1045 roku u misti Brno potrapiv u avtomobilnu katastrofu vnaslidok chogo otrimav vazhki ushkodzhennya j buv viznanij nepridatnim do lotnoyi sluzhbi U serpni 1946 roku zvilnenij u zapas za stanom zdorov ya Meshkav u misti Kolomna Moskovskoyi oblasti Pracyuvav nachalnikom miscevogo aeroklubu direktorom zavodu Pomer 19 travnya 1961 roku Pohovanij na Staromu cvintari Kolomni NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 5 travnya 1942 roku za bojovi podvigi ta viyavleni muzhnist i vidvagu gvardiyi majoru Zajcevu Vasilyu Oleksandrovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 576 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 24 serpnya 1943 roku za novi bojovi podvigi gvardiyi major Zajcev Vasil Oleksandrovich nagorodzhenij drugoyu medallyu Zolota Zirka 11 II Takozh nagorodzhenij troma ordenami Chervonogo Prapora 03 11 1941 28 03 1943 18 05 1945 ordenami Bogdana Hmelnickogo 2 go stupenya 04 06 1945 Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 16 10 1944 medalyami Pam yatBronzove pogruddya V O Zajceva vstanovleno u misti Kolomna Moskovskoyi oblasti Na budivlyah aeroklubu j zavodu imeni V V Kujbisheva vstanovleni memorialni doshki PrimitkiUkaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza nachalstvuyushemu i ryadovomu sostavu Krasnoj Armii ot 5 maya 1942 goda 11 listopada 2021 u Wayback Machine Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1942 23 maya 18 177 S 1 Dzherela ta literaturaL M Hojnacka Zajcev Vasil Oleksandrovich 30 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 198 ISBN 966 00 0610 1 R V Rudenko Zajcev Vasil Oleksandrovich 1 lipnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X PosilannyaBiografiya na sajti Geroi strany 7 travnya 2012 u Wayback Machine ros