Зайко Яків Якович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зайко.

Я́ків Я́кович Зайко́ (біл. Якаў Якаўлевіч Зайко; 4 квітня 1940(19400404), с. , Новогрудський район, Гродненська область, Білоруська РСР — 18 лютого 2014, Київ, Україна) — український громадсько-політичний діяч, журналіст і письменник білоруського походження. Народний депутат України 12 (1) скликання.

Яків Зайко
Ім'я при народженні	біл. Якаў Якаўлевіч Зайко
Народився	4 квітня 1940(1940-04-04) , Новогрудський район, Гродненська область, Білоруська РСР
Помер	18 лютого 2014(2014-02-18) (73 роки) Київ, Україна ·від інфаркту, уникаючи «Беркуту» на вул. Інститутській
Громадянство	Україна
Національність	білорус
Діяльність	журналіст, народний депутат України
Посада	народний депутат України^[1]
Партія	КПРС (1969—1988)
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІ ступеня Орден «За заслуги» ІІІ ступеня Медаль «За жертовність і любов до України»
З 1957 — учень, Житомир. ТУ № 5. З 1959 — столяр БМУ № 9, місто Бердянськ. З 1960 — столяр, Житомир. ЦРММ. З 1962 — слюсар, . З 1965 — газета «Радянський шлях», місто Бердичів (завідувач відділу). З 1967 — газета «Промінь», смт Лугини, Житомирської області (відповідальний секретар). З 1968 — з-д «Електровимірювач», місто Житомир (редактор радіомовлення). З 1970 — обласна молодіжна газета «Комсомольська зірка», місто Житомир (завідувач відділу). З 1973 — газета «Зоря комунізму», місто Житомир (відповідальний секретар, заступник редактора). З 1984 — інформаційний вісник (редактор); секретар правління обласної організації СЖУ. З 1989 — журналістський кооператив «Посередник» (голова); газета , м. Житомир (головний редактор); газета «Фермер — вільний селянин», м. Київ (головний редактор). Член СЖУ (з 1964). Член КПРС (1970—1989). Закінчив заочно ВПШ при ЦК КПРС, журналіст. Народний депутат України 12 (1) скликання з березня 1990 (2-й тур) до квітня 1994 (Богунський виборчий округ № 153, Житомирська область). Член Комісії з питань гласності та засобів масової інформації. Входив до Народної Ради. Співголова ; 1989—1993). Державний службовець 1-го рангу (05.2002). Учасник акцій протесту в Україні у грудні 2013 — лютому 2014 року. 18 лютого 2014 помер від інфаркту в результаті атаки «Беркуту» на барикади по вулиці Інститутській у Києві. Похований на Корбутівському кладовищі у Житомирі. Вшанування пам'яті 18 лютого 2016 на будівлі однієї з шкіл Житомира відкрито дошку пам'яті Якова Зайка. 19 лютого 2016 року одна з перейменованих вулиць Житомира названа на честь Якова Зайка. У багатьох містах України є Вулиця Героїв Небесної Сотні, до якої належав і Яків Зайко. Нагороди Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності Орден «За заслуги» ІІ ст. (23 серпня 2011) — за значний особистий внесок у становлення незалежності України, утвердження її суверенітету та міжнародного авторитету, заслуги у державотворчій, соціально-економічній, науково-технічній, культурно-освітній діяльності, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові Орден «За заслуги» ІІІ ст. (15 серпня 1997) — за особисті заслуги у розвитку української державності, активну законотворчу роботу та з нагоди шостої річниці незалежності України Почесна Грамота ВР України (10.2002) Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно) Твори 6-томне людинознавче дослідження «Духовність життєдій» (1957—2005): т. 1 — «Мистець», т. 2 — «Заручники недолі», т. 3 — «Так!», т. 4 — «Трагедія Сталіна», т. 5 — «Рух душі», т. 6 — «Сам = Бог». Трилогія «Юля» (1998—2005): т. 1 — «Роман з Юлією Тимошенко», т. 2 — «Ритм Всесвіту», т. 3 — «Юля! Я тебе люблю!». Дилогія «Месія» (2000—2006): т. 1 — «Любі друзі», т. 2 — «Місія Ющенка». Книги видані малими тиражами (50-100 прим.) коштом автора. Головний редактор серії книг «Літопис державотворення»: «Декларація про державний суверенітет України», «Незалежність України», «Конституція України», «Парламент» (видання Асоціації народних депутатів України). Примітки http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/spisok1.htm . Архів оригіналу за 26.02.2014. Процитовано 19.02.2014. Статус Тетяни Даниленко на FB . Архів оригіналу за 25 лютого 2014. Процитовано 21 лютого 2014. . Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 7 березня 2016. . Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 20 лютого 2016. Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України» Указ Президента України від 23 серпня 2011 року № 845/2011 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 20-ї річниці незалежності України» Указ Президента України від 15 серпня 1997 року № 816/97 «Про відзначення народних депутатів України» Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні [Архівовано 6 липня 2015 у Archive.is] // ТСН, 5 липня 2015