Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить текст що не відповідає енциклопедичному стилю Будь ласка допоможіть удосконалити цю статтю погодивши с

Заворотній Олексій Тимофійович

Заворотній Олексій Тимофійович
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (лютий 2015)

Олексій Тимофійович Заворотній (народився 24 листопада 1948(19481124) в селищі Сахновщина, Харківської області) — український актор, драматург, поет, сценарист і кінорежисер, заслужений артист України, професор, член Національної спілки театральних діячів України, член Національної спілки письменників України.

image
Олексій Заворотній на презентації у Ірини Баковецької в НСПУ, 13 листопада 2014

Життєпис

Народився у сім'ї службовця. У тому ж році батько Заворотній Тимофій Микитович був репресований і мати Заворотня Лідія Костянтинівна (учителька) залишилася із трьома малими дітьми на руках.

У 1968 році вступив до Харківського інституту мистецтв на акторський факультет, курс народного артиста Радянського Союзу, професора Леся Івановича Сердюка. Сценічну мову викладав Роман Олексійович Черкашин.

Після закінчення інституту працював артистом у Запорізькому обласному музично-драматичному театрі. У 1978 був запрошений у Львівський академічний театр імені Марії Заньковецької. З 1984 працював артистом у Рівненському обласному музично-драматичному театрі.

Творчість

У театрі та на телебаченні він створив понад 200 різнопланових, різнохарактерних ролей.

Заснував народний театр «Ярило» (1985), експериментальні студентські театри «Світовид» при Рівненському державному гуманітарному університеті (1998), «Чародій» при Національному університеті водного господарства та природокористування (2004), шкільні театри «Мельпоменята» з/ш ч. 23, (1999) та «Ліцеїст» Рівненського ліцею-інтернату (2005).

Пише вірші, інсценізації, композиції, сценарії, пісні, п'єси, навчальні посібники, статті. Його вистави та літературно-музичні композиції за творами Тараса Шевченка «І мертвим, і живим, і ненарожденним…», «Назар Стодоля», Л.Українки «Мріє — не зрадь!», «На полі крові», «Бояриня», С.Васильченка «На першій гулі» (втілена в Польщі, в Підляшші), Івана Франка «Лис Микита», «Каменяр», Олександра Олеся «По дорозі в казку», «З журбою радість обнялась», Василя Симоненка «Україно — ти моя молитва», Ліни Костенко «Струїли все — пора на карантин…», Івана Драча «Чорнобильська мадонна», Марка Твена «Архів Адама та Єви», композиції «Берестецька січа»,

«Крути», «Покрова», «Маруся Чурай», «УПА» та інші були показані на сценах Рівного, Полтави, Харкова, Одеси, Львова, Києва, Сахновщини та інших міст.

П'єса «Жарти бога Ярила» була поставлена народним театром «Ярило», студентами РДГУ та прочитана на Сахновщинському телебаченні. П'єса «Кому потрібне чуже горе?» втілена на сцені Рівненського облмуздрамтеатру та на рівненському радіо «Нова хвиля». П'єса «Голодомор тридцятих», за повістю А.Дімарова була втілена на сцені Рівненського облмуздрамтеатру. За цю виставу О. Заворотній став лауреатом Всеукраїнського фестивалю «Малих сцен».

У творчому доробку є сучасні п'єси «Срібне весілля», «Красива ти квітка…», «Жарти бога Ярила», «Кому потрібне чуже горе?», «Неоголошена війна», «Чорнобильська мадонна» за однойменною поемою І.Драча, «Люблю такою, якою ти є…» за романом О.Чорногуза, кіносценарій про переселенців з Польщі «Погляд сльози» за однойменною повістю В.Мазаного та кіносценарій «Патріот» за повістю В. Основич-Мельника «Мій шлях до світла й волі», а також п'єси для дітей «Урок української казки», «Котигорошко», «Фарбований лис», «Голодний вовк», «Колобок», «Царівна Оленка й красуня Полонянка», «Кривенька качечка», «Телесик», «Котик і Півник», «Лисичка та Журавель», «Коза-дереза», «Їжачок і Зайчик» та інші.

Видав збірник своїх п'єс на історичну тему: «Аттіла», за романом «Меч Арея» І. Білика, «Івась та Ядвіга», за повістю «Заклятий скарб» М. Старицького, «Енеїда», за однойменною поемою І.Котляревського, «Козак Мамай серед монархів», за однойменною поемою Г. Яковенка, «Чого не гоїть огонь», за однойменним романом У. Самчука, «Голодомор тридцятих» за повістю «Голодні тридцяті» А. Дімарова, «Архів Адама та Єви» за однойменним романом М. Твена, «Гнівний Стратіон», за однойменним романом В.Земляка, «Поліщуки», за однойменним романом Б. Шведа, «Євангеліє», за «Євангелієм від Матвія», «Гальшка — княжна Острозька», «Берестецька січа», «Таємниця Клеванського замку», «Східні притчі про кохання». «Шахразада» та інші.

Видав збірник своїх п'єс «П'єси»: Жарти Бога Ярила, Чорнобильська мадонна, Архів сімейства Адама, Срібне весілля, Кому потрібне чуже горе? Люблю такою, якою ти є, Красива ти квітка! Так я ж — пустоцвіт, Неоголошена війна, Євангеліє, І мертвим, і живим, і ненарожденним.

Інсценівки українських народних казок: Від чужого горя щастя не прибуде, Коза-дереза, Кривенька-качечка, Пан Коцький, Царівна Оленка та красуня Полонянка, Голодний Вовк, Колобок, Лисичка та Журавель, Казка про Котика та Півника, Як Лисичка Івана баштанника зробила царевичем, Їжак та Зайчик, Котигорошок, Лисичка-сестричка та Вовк-панібрат, Телесик.

Вийшли у світ збірки віршів «Для чого я живу…» та «Вогонь душі». Його вірші друкуються в пресі, звучать по всеукраїнському та обласному радіо й телебаченню.

Створив цикл теле та радіо передач із режисерами А.Худобець, Ю.Дзюбою, М.Шевченком, В.Робочеком, М.Березою, В.Рябунцем, О.Красовою, В.Островським та іншими. Твори Тараса Шевченка у виконанні ОЛексія Заворотнього звучать по радіо та телебаченню, на майдані Незалежності в Рівному, в Органному залі обласної філармонії, у Києві, Харкові, Полтаві, Львові, Одесі, Тернополі, Мукачеві, Острозі, Дубні, Сарнах, Пересопниці, Сахновщині та інших містах і селищах.

Понад 80 разів читав літературні твори на Національному радіо «Промінь» у Києві, на Рівненському державному радіо. Бере участь у Всеукраїнських конкурсних радіопередачах.

Понад 70 разів брав участь у телепередачах на каналі Рівненської державної телерадіомовної компанії, у Новинах Рівненщини, Національному телебаченні України та у Всесвітньому супутниковому телерадіомовленню.

Працюючи у Львівському театрі імені М.Заньковецької, знімався в багатьох телефільмах.

У 1995 році доцент РДГУ Марія Ігнатюк зробила телефільм за творами Тараса Шевченка «Свою Україну любіть», де Олексій Заворотній створив роль Шевченка.

У 1999 році в театрі-студії «Світовид» поставив виставу «Назар Стодоля» за п'єсою Тараса Шевченка.

Весною 2003 в Запорізькому обласному музично-драматичному театрі створив літературно-музичну композицію за творами Тараса Шевченка «В сім'ї вольній, новій». Підготував артистів Запорізького театру до Всеукраїнського конкурсу читців імені Лесі Українки, на якому вони стали дипломантами. У тому ж році в Запорізькому театрі зіграв роль Нестора Махна у виставі «Нестор Махно» за п'єсою Л.Томá та І.Бόриса. 19-20 травня 2003 року показали цю виставу в Національному академічному драматичному театрі імені І.Франка, м. Київ.

За роль Нестора Махна О.Заворотній нагороджений Дипломом вищої театральної нагороди Придністров'я «Січеславна — 2003» в номінації «Найкраща чоловіча роль».

Був автором сценарію, режисером-постановником та учасником літературно-мистецьких вечорів, які були присвячені 100-річчю від дня народження У.Самчука, «Український Гомер ХХ століття», 135-річчя від дня народження Лесі Українки, 150-річчю від дня народження І. Я. Франка, Т. Г. Шевченка, І.Багряного, О.Теліги, О.Ольжичу, М.Вінграновського, до свят Покрови та свят в селі Пересипниця, 90-річчю заснування музею «Козацькі могили» під Берестечком, Дню Конституції України, 65 річчя УПА, 90-річчя «Просвіти», 110-річчя від дня народження Бориса Тена (М.Хомичевського), 90-річчя трагедії під Крутами, річницям Чорнобильської катастрофи та багатьох інших. У вечорах брали участь артисти театру, філармонії, кобзарі, студенти кафедри театральної режисури та творчі кафедри Інституту мистецтв РДГУ.

Брав участь у понад 800 творчих мистецьких заходах.

У 2003 був режисером-постановником художнього фільму «Назар Стодоля» за однойменною п'єсою Т. Г. Шевченка.

У 2012 був режисером-постановником художнього фільму «Бурштинова казка у новорічну ніч» за ідеєю та сценарієм Віктора Булиги: За цей фільм на Всеукраїнському кінофестивалі «КіТИ» («Кіно і ТИ») став лауреатом у номінації «Приз глядацьких симпатій».

У 2012—2014 був режисером-постановником:

  • короткометражного фільму Ірина Баковецька «Поліська повстанка»:
  • короткометражного фільму «Щоб люди знали правду…»:
  • трьохсерійного художнього фільму «Пам'ятаймо!..» за книгою Наталії Негребецької «Дороги долі».

Був головою журі на Всеукраїнському конкурсі читців імені Лесі Українки, у рамках свята літератури і мистецтва «Лесині джерела», був головою журі конкурсу читців, імені Олени Теліги. Неодноразово був членом та головою журі багатьох оглядів-конкурсів читців та фестивалів.

Наукова і педагогічна діяльність

З 2001 працював доцентом та професором на кафедрі театральної режисури в Рівненському державному гуманітарному університеті.

Опублікував навчальні посібники: «Грані педагогічної майстерності (педагогіка мистецької діяльності)», «Мистецтво живого слова», «Психофізична техніка та тренінг актора», «Виховання актора (від вправ до дії словом)», «Робота режисера над п'єсою та виставою», «Творчі та педагогічні майстерні митців театру».

Понад 30 наукових праць Олексія Заворотнього опубліковано у наукових виданнях Києва, Луцька, Луганська та Рівного. Розробив робочі програми з режисури та майстерності актора для різних курсів.

Підготував чотирнадцять лауреатів та дипломантів обласних та Всеукраїнських конкурсів і фестивалів.

Громадська діяльність

Член Спілки театральних діячів України (1973), член Національної спілки письменників України (2013), Член-кореспондент та академік Академії культурної спадщини Українського козацтва, 2012 р., має козацький чин Генерал-хорунжий.

Відзнаки

Заслужений артист України (1996)

Лауреат премії імені Лесі Українки, лауреат «Нобельської премії» (2005), лауреат кінофестивалю «КіТИ», лауреат та дипломант багатьох фестивалів і конкурсів читців.

За роль Нестора Махна нагороджений Дипломом вищої театральної нагороди Придністров'я «Січеславна — 2003» в номінації «Найкраща чоловіча роль».

Почесний член «Просвіти» імені Тараса Шевченка (2003).

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 17 листопада 2014.
  2. Указ Президента України № 1617/1996 від 21 грудня 1996 року.

Посилання

  • . Мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 16 листопада 2014.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lyutij 2015 Oleksij Timofijovich Zavorotnij narodivsya 24 listopada 1948 19481124 v selishi Sahnovshina Harkivskoyi oblasti ukrayinskij aktor dramaturg poet scenarist i kinorezhiser zasluzhenij artist Ukrayini profesor chlen Nacionalnoyi spilki teatralnih diyachiv Ukrayini chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Oleksij Zavorotnij na prezentaciyi u Irini Bakoveckoyi v NSPU 13 listopada 2014ZhittyepisNarodivsya u sim yi sluzhbovcya U tomu zh roci batko Zavorotnij Timofij Mikitovich buv represovanij i mati Zavorotnya Lidiya Kostyantinivna uchitelka zalishilasya iz troma malimi ditmi na rukah U 1968 roci vstupiv do Harkivskogo institutu mistectv na aktorskij fakultet kurs narodnogo artista Radyanskogo Soyuzu profesora Lesya Ivanovicha Serdyuka Scenichnu movu vikladav Roman Oleksijovich Cherkashin Pislya zakinchennya institutu pracyuvav artistom u Zaporizkomu oblasnomu muzichno dramatichnomu teatri U 1978 buv zaproshenij u Lvivskij akademichnij teatr imeni Mariyi Zankoveckoyi Z 1984 pracyuvav artistom u Rivnenskomu oblasnomu muzichno dramatichnomu teatri TvorchistU teatri ta na telebachenni vin stvoriv ponad 200 riznoplanovih riznoharakternih rolej Zasnuvav narodnij teatr Yarilo 1985 eksperimentalni studentski teatri Svitovid pri Rivnenskomu derzhavnomu gumanitarnomu universiteti 1998 Charodij pri Nacionalnomu universiteti vodnogo gospodarstva ta prirodokoristuvannya 2004 shkilni teatri Melpomenyata z sh ch 23 1999 ta Liceyist Rivnenskogo liceyu internatu 2005 Pishe virshi inscenizaciyi kompoziciyi scenariyi pisni p yesi navchalni posibniki statti Jogo vistavi ta literaturno muzichni kompoziciyi za tvorami Tarasa Shevchenka I mertvim i zhivim i nenarozhdennim Nazar Stodolya L Ukrayinki Mriye ne zrad Na poli krovi Boyarinya S Vasilchenka Na pershij guli vtilena v Polshi v Pidlyashshi Ivana Franka Lis Mikita Kamenyar Oleksandra Olesya Po dorozi v kazku Z zhurboyu radist obnyalas Vasilya Simonenka Ukrayino ti moya molitva Lini Kostenko Struyili vse pora na karantin Ivana Dracha Chornobilska madonna Marka Tvena Arhiv Adama ta Yevi kompoziciyi Berestecka sicha Kruti Pokrova Marusya Churaj UPA ta inshi buli pokazani na scenah Rivnogo Poltavi Harkova Odesi Lvova Kiyeva Sahnovshini ta inshih mist P yesa Zharti boga Yarila bula postavlena narodnim teatrom Yarilo studentami RDGU ta prochitana na Sahnovshinskomu telebachenni P yesa Komu potribne chuzhe gore vtilena na sceni Rivnenskogo oblmuzdramteatru ta na rivnenskomu radio Nova hvilya P yesa Golodomor tridcyatih za povistyu A Dimarova bula vtilena na sceni Rivnenskogo oblmuzdramteatru Za cyu vistavu O Zavorotnij stav laureatom Vseukrayinskogo festivalyu Malih scen U tvorchomu dorobku ye suchasni p yesi Sribne vesillya Krasiva ti kvitka Zharti boga Yarila Komu potribne chuzhe gore Neogoloshena vijna Chornobilska madonna za odnojmennoyu poemoyu I Dracha Lyublyu takoyu yakoyu ti ye za romanom O Chornoguza kinoscenarij pro pereselenciv z Polshi Poglyad slozi za odnojmennoyu povistyu V Mazanogo ta kinoscenarij Patriot za povistyu V Osnovich Melnika Mij shlyah do svitla j voli a takozh p yesi dlya ditej Urok ukrayinskoyi kazki Kotigoroshko Farbovanij lis Golodnij vovk Kolobok Carivna Olenka j krasunya Polonyanka Krivenka kachechka Telesik Kotik i Pivnik Lisichka ta Zhuravel Koza dereza Yizhachok i Zajchik ta inshi Vidav zbirnik svoyih p yes na istorichnu temu Attila za romanom Mech Areya I Bilika Ivas ta Yadviga za povistyu Zaklyatij skarb M Starickogo Eneyida za odnojmennoyu poemoyu I Kotlyarevskogo Kozak Mamaj sered monarhiv za odnojmennoyu poemoyu G Yakovenka Chogo ne goyit ogon za odnojmennim romanom U Samchuka Golodomor tridcyatih za povistyu Golodni tridcyati A Dimarova Arhiv Adama ta Yevi za odnojmennim romanom M Tvena Gnivnij Stration za odnojmennim romanom V Zemlyaka Polishuki za odnojmennim romanom B Shveda Yevangeliye za Yevangeliyem vid Matviya Galshka knyazhna Ostrozka Berestecka sicha Tayemnicya Klevanskogo zamku Shidni pritchi pro kohannya Shahrazada ta inshi Vidav zbirnik svoyih p yes P yesi Zharti Boga Yarila Chornobilska madonna Arhiv simejstva Adama Sribne vesillya Komu potribne chuzhe gore Lyublyu takoyu yakoyu ti ye Krasiva ti kvitka Tak ya zh pustocvit Neogoloshena vijna Yevangeliye I mertvim i zhivim i nenarozhdennim Inscenivki ukrayinskih narodnih kazok Vid chuzhogo gorya shastya ne pribude Koza dereza Krivenka kachechka Pan Kockij Carivna Olenka ta krasunya Polonyanka Golodnij Vovk Kolobok Lisichka ta Zhuravel Kazka pro Kotika ta Pivnika Yak Lisichka Ivana bashtannika zrobila carevichem Yizhak ta Zajchik Kotigoroshok Lisichka sestrichka ta Vovk panibrat Telesik Vijshli u svit zbirki virshiv Dlya chogo ya zhivu ta Vogon dushi Jogo virshi drukuyutsya v presi zvuchat po vseukrayinskomu ta oblasnomu radio j telebachennyu Stvoriv cikl tele ta radio peredach iz rezhiserami A Hudobec Yu Dzyuboyu M Shevchenkom V Robochekom M Berezoyu V Ryabuncem O Krasovoyu V Ostrovskim ta inshimi Tvori Tarasa Shevchenka u vikonanni OLeksiya Zavorotnogo zvuchat po radio ta telebachennyu na majdani Nezalezhnosti v Rivnomu v Organnomu zali oblasnoyi filarmoniyi u Kiyevi Harkovi Poltavi Lvovi Odesi Ternopoli Mukachevi Ostrozi Dubni Sarnah Peresopnici Sahnovshini ta inshih mistah i selishah Ponad 80 raziv chitav literaturni tvori na Nacionalnomu radio Promin u Kiyevi na Rivnenskomu derzhavnomu radio Bere uchast u Vseukrayinskih konkursnih radioperedachah Ponad 70 raziv brav uchast u teleperedachah na kanali Rivnenskoyi derzhavnoyi teleradiomovnoyi kompaniyi u Novinah Rivnenshini Nacionalnomu telebachenni Ukrayini ta u Vsesvitnomu suputnikovomu teleradiomovlennyu Pracyuyuchi u Lvivskomu teatri imeni M Zankoveckoyi znimavsya v bagatoh telefilmah U 1995 roci docent RDGU Mariya Ignatyuk zrobila telefilm za tvorami Tarasa Shevchenka Svoyu Ukrayinu lyubit de Oleksij Zavorotnij stvoriv rol Shevchenka U 1999 roci v teatri studiyi Svitovid postaviv vistavu Nazar Stodolya za p yesoyu Tarasa Shevchenka Vesnoyu 2003 v Zaporizkomu oblasnomu muzichno dramatichnomu teatri stvoriv literaturno muzichnu kompoziciyu za tvorami Tarasa Shevchenka V sim yi volnij novij Pidgotuvav artistiv Zaporizkogo teatru do Vseukrayinskogo konkursu chitciv imeni Lesi Ukrayinki na yakomu voni stali diplomantami U tomu zh roci v Zaporizkomu teatri zigrav rol Nestora Mahna u vistavi Nestor Mahno za p yesoyu L Toma ta I Borisa 19 20 travnya 2003 roku pokazali cyu vistavu v Nacionalnomu akademichnomu dramatichnomu teatri imeni I Franka m Kiyiv Za rol Nestora Mahna O Zavorotnij nagorodzhenij Diplomom vishoyi teatralnoyi nagorodi Pridnistrov ya Sicheslavna 2003 v nominaciyi Najkrasha cholovicha rol Buv avtorom scenariyu rezhiserom postanovnikom ta uchasnikom literaturno misteckih vechoriv yaki buli prisvyacheni 100 richchyu vid dnya narodzhennya U Samchuka Ukrayinskij Gomer HH stolittya 135 richchya vid dnya narodzhennya Lesi Ukrayinki 150 richchyu vid dnya narodzhennya I Ya Franka T G Shevchenka I Bagryanogo O Teligi O Olzhichu M Vingranovskogo do svyat Pokrovi ta svyat v seli Peresipnicya 90 richchyu zasnuvannya muzeyu Kozacki mogili pid Berestechkom Dnyu Konstituciyi Ukrayini 65 richchya UPA 90 richchya Prosviti 110 richchya vid dnya narodzhennya Borisa Tena M Homichevskogo 90 richchya tragediyi pid Krutami richnicyam Chornobilskoyi katastrofi ta bagatoh inshih U vechorah brali uchast artisti teatru filarmoniyi kobzari studenti kafedri teatralnoyi rezhisuri ta tvorchi kafedri Institutu mistectv RDGU Brav uchast u ponad 800 tvorchih misteckih zahodah U 2003 buv rezhiserom postanovnikom hudozhnogo filmu Nazar Stodolya za odnojmennoyu p yesoyu T G Shevchenka U 2012 buv rezhiserom postanovnikom hudozhnogo filmu Burshtinova kazka u novorichnu nich za ideyeyu ta scenariyem Viktora Buligi Za cej film na Vseukrayinskomu kinofestivali KiTI Kino i TI stav laureatom u nominaciyi Priz glyadackih simpatij U 2012 2014 buv rezhiserom postanovnikom korotkometrazhnogo filmu Irina Bakovecka Poliska povstanka korotkometrazhnogo filmu Shob lyudi znali pravdu trohserijnogo hudozhnogo filmu Pam yatajmo za knigoyu Nataliyi Negrebeckoyi Dorogi doli Buv golovoyu zhuri na Vseukrayinskomu konkursi chitciv imeni Lesi Ukrayinki u ramkah svyata literaturi i mistectva Lesini dzherela buv golovoyu zhuri konkursu chitciv imeni Oleni Teligi Neodnorazovo buv chlenom ta golovoyu zhuri bagatoh oglyadiv konkursiv chitciv ta festivaliv Naukova i pedagogichna diyalnistZ 2001 pracyuvav docentom ta profesorom na kafedri teatralnoyi rezhisuri v Rivnenskomu derzhavnomu gumanitarnomu universiteti Opublikuvav navchalni posibniki Grani pedagogichnoyi majsternosti pedagogika misteckoyi diyalnosti Mistectvo zhivogo slova Psihofizichna tehnika ta trening aktora Vihovannya aktora vid vprav do diyi slovom Robota rezhisera nad p yesoyu ta vistavoyu Tvorchi ta pedagogichni majsterni mitciv teatru Ponad 30 naukovih prac Oleksiya Zavorotnogo opublikovano u naukovih vidannyah Kiyeva Lucka Luganska ta Rivnogo Rozrobiv robochi programi z rezhisuri ta majsternosti aktora dlya riznih kursiv Pidgotuvav chotirnadcyat laureativ ta diplomantiv oblasnih ta Vseukrayinskih konkursiv i festivaliv Gromadska diyalnistChlen Spilki teatralnih diyachiv Ukrayini 1973 chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini 2013 Chlen korespondent ta akademik Akademiyi kulturnoyi spadshini Ukrayinskogo kozactva 2012 r maye kozackij chin General horunzhij VidznakiZasluzhenij artist Ukrayini 1996 Laureat premiyi imeni Lesi Ukrayinki laureat Nobelskoyi premiyi 2005 laureat kinofestivalyu KiTI laureat ta diplomant bagatoh festivaliv i konkursiv chitciv Za rol Nestora Mahna nagorodzhenij Diplomom vishoyi teatralnoyi nagorodi Pridnistrov ya Sicheslavna 2003 v nominaciyi Najkrasha cholovicha rol Pochesnij chlen Prosviti imeni Tarasa Shevchenka 2003 Primitki Arhiv originalu za 6 travnya 2014 Procitovano 17 listopada 2014 Ukaz Prezidenta Ukrayini 1617 1996 vid 21 grudnya 1996 roku Posilannya Misteckij portal Zhinka UKRAYiNKA Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 16 listopada 2014

Дата публікації:
Топ