Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Заводи азотної хімії у Лангрео — колишні виробничі майданчики на півночі Іспанії, що діяли у муніципалітеті Лангрео.
В 1923 році для реалізації проекту з виробництва азотних добрив заснували компанію Sociedad Ibérica del Nitrógeno (SIN), що знаходилась під контролем консорціуму банків (Banco Urquijo, Banco de Castilla, Banco Arnús, Banco Central, Banco Español de Crédito та Banco Santander). Водночас технологічні передумови створила металургійна компанія Duro Felguera, належний якій завод в паррокії Ла-Фельгера мав постачати головну сировину — коксовий газ, вилучений з якого водень використовували для продукування аміаку (можливо також відзначити, що в подальшому коксовий газ Duro Felguera також став основою для заводу етилену компанії Derco та заводу бензолу компанії PROQUISA).
Майданчик заводу добрив розмістили поряд з металургійним комбінатом, в районі Вега, при цьому виробництво аміаку з водню почалось в 1925-му. Кінцевою продукцією було азотне добриво — сульфат амонію (продукт реакції аміаку та сульфатної кислоти), потужність по якому станом на середину 1940-х визначалась як 12 тисяч тонн на рік.
Під час Громадянської війни майданчик у Ла-Фельгера вимушено зупинили. Одним з наслідків цього стало входження в 1942-му в капітал SIN державної агенції Instituto Nacional de Industria (INI), що мала сприяти відновленню та розвитку виробництва (INI перебувала у складі власників до 1952-го). Втім, стан наявних виробничих потужностей не дозволяв досягнути проектних показників, так, в 1942 — 1946 роках SIN продукувала не більше за 1,3 тисяч тон сульфату амонію (а в 1943-му SIN взагалі лише 153 тони).
Оскільки старий майданчик не дозволяв реалізувати проект розширення, в 1950 – 1954 роках в парокії Баррос (приблизно за кілометрів від металургійного комбінату) звели новий виробничий комплекс, що мав продукувати аміак на основі коксового шламу, нітратну кислоту (зазвичай отримують шляхом конверсії аміаку), аміачну селітру (результат реакції аміаку та нітратної кислоти), сульфатну кислоту та сульфат амонію. Потужність майданчику становила 48 тисяч тонн кальцій-аміачної селітри та 30 тисяч тонн сульфату амонію.
У 1968-му запустили лінію гранулювання кальцій-аміачної селітри та нітрат-сульфату амонію (суміш амонійних солей нітратної та сульфатної кислот).
Станом на першу половину 1970-х Лангрео вже не рахувався серед місць, де працюють виробники аміаку.
У 1977-му SIN перейшла під контроль компанії Explosivos Rio Tinto (ERT), яка станом на 1988 рік володіла 65 % участі. У цей період діяльності SIN була перейменована на Nitratos Asturianos (Nitrastur) та сконцентрувалась на виробництві промислової вибухівки. Так, в 1986-му замовили модернізацію, що дозволяла щодобово випускати по 100 тонн нітрату амонію високої та низької щільності.
Наприкінці 1980-х завод був вимушений зменшити обсяги виробництва. При цьому в 1989-му ERT та великий виробник добрив SA Cros об'єднались у компанію Ercros, що того ж року вирішила продати підрозділ з виробництва вибухівки, до якого належав і майданчик у Лангрео. Це призвело до відновлення з 1994-го діяльності компанії Unión Española de Explosivos (колись її злиття з іншим учасником ринку призвело до появи ERT), яка наразі відома як Maxam. Втім, у межах реструктуризації бізнесу завод у Лангрео закрили вже в 1997 році.
Існує рух за збереження хоча б частини споруд заводу як архітектурно-промислової спадщини.
Примітки
- OBJECTIVE, THE (23 грудня 2023). Origen y desarrollo de la industria petroquímica en España. THE OBJECTIVE (ісп.). Процитовано 13 липня 2024.
- Commerce, United States Bureau of Foreign and Domestic (1949). World Trade in Commodities (англ.). U.S. Bureau of Foreign and Domestic Commerce.
- La ciudad abandonada de Nitrastur. "El nitrógeno" - Forocoches. forocoches.com (ісп.). Процитовано 13 липня 2024.
- Todo cabe en Nitrastur. La Nueva España (ісп.). 8 лютого 2015. Процитовано 13 липня 2024.
- Matanzas, N.; Afif, E.; Díaz, T. E.; Gallego, J. R. (5 липня 2021). Phytoremediation Potential of Native Herbaceous Plant Species Growing on a Paradigmatic Brownfield Site. Water, Air, & Soil Pollution (англ.). Т. 232, № 7. с. 290. doi:10.1007/s11270-021-05234-9. ISSN 1573-2932. Процитовано 13 липня 2024.
- Información comercial española (ісп.). Secretaría de Estado de Comercio del Ministerio de Economía y Hacienda. 1953.
- El desplome de Nitrastur. La Nueva España (ісп.). 1 лютого 2013. Процитовано 13 липня 2024.
- 20Chemistry%20Feb (PDF).
- Espindesa. espindesa.es. Процитовано 13 липня 2024.
- TFM_JorgeZapicoAlvarez (PDF).
- historia-de-la-fertilizacion (PDF).
- La_electroquimica_del_Alto_Gallego_en_el_siglo.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zavodi azotnoyi himiyi u Langreo kolishni virobnichi majdanchiki na pivnochi Ispaniyi sho diyali u municipaliteti Langreo La FelgeraMisce roztashuvannya zavodu Reshtki sporud zavodu u Barrosi Reshtki sporud zavodu u Barrosi V 1923 roci dlya realizaciyi proektu z virobnictva azotnih dobriv zasnuvali kompaniyu Sociedad Iberica del Nitrogeno SIN sho znahodilas pid kontrolem konsorciumu bankiv Banco Urquijo Banco de Castilla Banco Arnus Banco Central Banco Espanol de Credito ta Banco Santander Vodnochas tehnologichni peredumovi stvorila metalurgijna kompaniya Duro Felguera nalezhnij yakij zavod v parrokiyi La Felgera mav postachati golovnu sirovinu koksovij gaz viluchenij z yakogo voden vikoristovuvali dlya produkuvannya amiaku mozhlivo takozh vidznachiti sho v podalshomu koksovij gaz Duro Felguera takozh stav osnovoyu dlya zavodu etilenu kompaniyi Derco ta zavodu benzolu kompaniyi PROQUISA Majdanchik zavodu dobriv rozmistili poryad z metalurgijnim kombinatom v rajoni Vega pri comu virobnictvo amiaku z vodnyu pochalos v 1925 mu Kincevoyu produkciyeyu bulo azotne dobrivo sulfat amoniyu produkt reakciyi amiaku ta sulfatnoyi kisloti potuzhnist po yakomu stanom na seredinu 1940 h viznachalas yak 12 tisyach tonn na rik Pid chas Gromadyanskoyi vijni majdanchik u La Felgera vimusheno zupinili Odnim z naslidkiv cogo stalo vhodzhennya v 1942 mu v kapital SIN derzhavnoyi agenciyi Instituto Nacional de Industria INI sho mala spriyati vidnovlennyu ta rozvitku virobnictva INI perebuvala u skladi vlasnikiv do 1952 go Vtim stan nayavnih virobnichih potuzhnostej ne dozvolyav dosyagnuti proektnih pokaznikiv tak v 1942 1946 rokah SIN produkuvala ne bilshe za 1 3 tisyach ton sulfatu amoniyu a v 1943 mu SIN vzagali lishe 153 toni Oskilki starij majdanchik ne dozvolyav realizuvati proekt rozshirennya v 1950 1954 rokah v parokiyi Barros priblizno za kilometriv vid metalurgijnogo kombinatu zveli novij virobnichij kompleks sho mav produkuvati amiak na osnovi koksovogo shlamu nitratnu kislotu zazvichaj otrimuyut shlyahom konversiyi amiaku amiachnu selitru rezultat reakciyi amiaku ta nitratnoyi kisloti sulfatnu kislotu ta sulfat amoniyu Potuzhnist majdanchiku stanovila 48 tisyach tonn kalcij amiachnoyi selitri ta 30 tisyach tonn sulfatu amoniyu U 1968 mu zapustili liniyu granulyuvannya kalcij amiachnoyi selitri ta nitrat sulfatu amoniyu sumish amonijnih solej nitratnoyi ta sulfatnoyi kislot Reshtki sporud zavodu u Barrosi Stanom na pershu polovinu 1970 h Langreo vzhe ne rahuvavsya sered misc de pracyuyut virobniki amiaku U 1977 mu SIN perejshla pid kontrol kompaniyi Explosivos Rio Tinto ERT yaka stanom na 1988 rik volodila 65 uchasti U cej period diyalnosti SIN bula perejmenovana na Nitratos Asturianos Nitrastur ta skoncentruvalas na virobnictvi promislovoyi vibuhivki Tak v 1986 mu zamovili modernizaciyu sho dozvolyala shodobovo vipuskati po 100 tonn nitratu amoniyu visokoyi ta nizkoyi shilnosti Naprikinci 1980 h zavod buv vimushenij zmenshiti obsyagi virobnictva Pri comu v 1989 mu ERT ta velikij virobnik dobriv SA Cros ob yednalis u kompaniyu Ercros sho togo zh roku virishila prodati pidrozdil z virobnictva vibuhivki do yakogo nalezhav i majdanchik u Langreo Ce prizvelo do vidnovlennya z 1994 go diyalnosti kompaniyi Union Espanola de Explosivos kolis yiyi zlittya z inshim uchasnikom rinku prizvelo do poyavi ERT yaka narazi vidoma yak Maxam Vtim u mezhah restrukturizaciyi biznesu zavod u Langreo zakrili vzhe v 1997 roci Isnuye ruh za zberezhennya hocha b chastini sporud zavodu yak arhitekturno promislovoyi spadshini PrimitkiOBJECTIVE THE 23 grudnya 2023 Origen y desarrollo de la industria petroquimica en Espana THE OBJECTIVE isp Procitovano 13 lipnya 2024 Commerce United States Bureau of Foreign and Domestic 1949 World Trade in Commodities angl U S Bureau of Foreign and Domestic Commerce La ciudad abandonada de Nitrastur El nitrogeno Forocoches forocoches com isp Procitovano 13 lipnya 2024 Todo cabe en Nitrastur La Nueva Espana isp 8 lyutogo 2015 Procitovano 13 lipnya 2024 Matanzas N Afif E Diaz T E Gallego J R 5 lipnya 2021 Phytoremediation Potential of Native Herbaceous Plant Species Growing on a Paradigmatic Brownfield Site Water Air amp Soil Pollution angl T 232 7 s 290 doi 10 1007 s11270 021 05234 9 ISSN 1573 2932 Procitovano 13 lipnya 2024 Informacion comercial espanola isp Secretaria de Estado de Comercio del Ministerio de Economia y Hacienda 1953 El desplome de Nitrastur La Nueva Espana isp 1 lyutogo 2013 Procitovano 13 lipnya 2024 20Chemistry 20Feb PDF Espindesa espindesa es Procitovano 13 lipnya 2024 TFM JorgeZapicoAlvarez PDF historia de la fertilizacion PDF La electroquimica del Alto Gallego en el siglo