Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Завод азотних добрив у Суеці – підприємство єгипетської хімічної промисловості, що знаходиться у промисловій зоні міста Суец. Перше виробництво такого типу в Єгипті.
Проект виробництва азотних добрив в Суеці виник з огляду на можливість використання як сировини газів нафтопереробки місцевого НПЗ. У підсумку в 1951-му тут став до ладу завод з випуску нітрата кальцію в обсягах 270 тисяч тон на рік (42 тисячі тон в перерахунку на азот), який в 1960-му доповнили виробництвом сульфату амонію річною потужністю 100 тисяч тон (21 тисяча тон в перерахунку на азот). Перший проект реалізувала французька приватна компанія Societe Egyptienne d’Engrais et d’Industrie Chimique Suez, проте невдовзі унаслідок націоналізації власником стала єгипетська державна El-Nasr Fertilizers and Chemical Industries Co. (SEMADCO).
В 1967 – 1968 роках на виробничому майданчику заводу частково змонтували лінію з випуску кальцій-аміачної селітри (calcium ammonium nitrate, CAN) потужністю 250 тисяч тон на рік (78 тисяч тон азоту). Втім, через бойові дії війни з Ізраїлем зазначену лінію у підсумку перемістили в дельту Ніла, де запустили в середині 1970-х на заводі у Тальха. З тих саме обставин в 1969-му було тимчасово призупинено і роботу НПЗ Суец та, як наслідок, залежних від нього ліній з випуску азотних добрив. Існували також плани перемістити в Тальху лінію сульфату аммонію, втім, вони так і не були реалізовані, а в 1976-му, за кілька років по завершенню бойових дій, на заводі в Суеці почалось відновлення виробництва.
Наприкінці 1970-х спорудили газопровід Каїр – Суец, який дозволив подати ресурс походженням із Західної пустелі та перевести завод з газів нафтопереробки на природний газ. При цьому вже з 1983-го джерелом останнього стала система Рас-Шукейр – Суец, яка подава ресурс видобутий на родовищах Суецької затоки. Ще за два десятиліття головну роль у постачанні суецького промислового регіону перебрали на себе офшорні родовища Середземного моря, продукція яких надходила по газотранспортному коридору Ель-Тіна – Суец.
В 1993-му стару установку з виробництва аміаку замінили сучасною продуктивністю 400 тон на добу, а в 1995-му стали до ладу дві лінії з виробництва нового добрива – нітрату аммонію (вміст азоту 33,5%) – добовою потужністю 1000 тон.
Комплекс заводу має численні домоміжні виробництва, зокрема:
- дві установки з випуску азотної кислоти, введені у 1958-му (продуктивність 150 тон на добу) та 1986 (450 тон на добу) роках;
- установка сульфатної кислоти, що стала до ладу в 1983-му (300 тон на добу);
- установка підготовки води (155 м3 на годину демінералізованої води та інша продукція);
- турбіни потужністю 11 МВт та 7,5 МВт, що вбудовані у технологічний процес отримання аміаку та сульфатної кислоти.
Завод також має власну вапнякову копальню, що розташована за 25 км від основного майданчику.
Примітки
- Appraisal of FIL Talkha 11 Fertilizer Project RETURN T Egypt (PDF).
- Factories Ammonium Nitrate 33.5% N Plant:.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zavod azotnih dobriv u Sueci pidpriyemstvo yegipetskoyi himichnoyi promislovosti sho znahoditsya u promislovij zoni mista Suec Pershe virobnictvo takogo tipu v Yegipti SuecMisce roztashuvannya zavodu Proekt virobnictva azotnih dobriv v Sueci vinik z oglyadu na mozhlivist vikoristannya yak sirovini gaziv naftopererobki miscevogo NPZ U pidsumku v 1951 mu tut stav do ladu zavod z vipusku nitrata kalciyu v obsyagah 270 tisyach ton na rik 42 tisyachi ton v pererahunku na azot yakij v 1960 mu dopovnili virobnictvom sulfatu amoniyu richnoyu potuzhnistyu 100 tisyach ton 21 tisyacha ton v pererahunku na azot Pershij proekt realizuvala francuzka privatna kompaniya Societe Egyptienne d Engrais et d Industrie Chimique Suez prote nevdovzi unaslidok nacionalizaciyi vlasnikom stala yegipetska derzhavna El Nasr Fertilizers and Chemical Industries Co SEMADCO V 1967 1968 rokah na virobnichomu majdanchiku zavodu chastkovo zmontuvali liniyu z vipusku kalcij amiachnoyi selitri calcium ammonium nitrate CAN potuzhnistyu 250 tisyach ton na rik 78 tisyach ton azotu Vtim cherez bojovi diyi vijni z Izrayilem zaznachenu liniyu u pidsumku peremistili v deltu Nila de zapustili v seredini 1970 h na zavodi u Talha Z tih same obstavin v 1969 mu bulo timchasovo prizupineno i robotu NPZ Suec ta yak naslidok zalezhnih vid nogo linij z vipusku azotnih dobriv Isnuvali takozh plani peremistiti v Talhu liniyu sulfatu ammoniyu vtim voni tak i ne buli realizovani a v 1976 mu za kilka rokiv po zavershennyu bojovih dij na zavodi v Sueci pochalos vidnovlennya virobnictva Naprikinci 1970 h sporudili gazoprovid Kayir Suec yakij dozvoliv podati resurs pohodzhennyam iz Zahidnoyi pusteli ta perevesti zavod z gaziv naftopererobki na prirodnij gaz Pri comu vzhe z 1983 go dzherelom ostannogo stala sistema Ras Shukejr Suec yaka podava resurs vidobutij na rodovishah Sueckoyi zatoki She za dva desyatilittya golovnu rol u postachanni sueckogo promislovogo regionu perebrali na sebe ofshorni rodovisha Seredzemnogo morya produkciya yakih nadhodila po gazotransportnomu koridoru El Tina Suec V 1993 mu staru ustanovku z virobnictva amiaku zaminili suchasnoyu produktivnistyu 400 ton na dobu a v 1995 mu stali do ladu dvi liniyi z virobnictva novogo dobriva nitratu ammoniyu vmist azotu 33 5 dobovoyu potuzhnistyu 1000 ton Kompleks zavodu maye chislenni domomizhni virobnictva zokrema dvi ustanovki z vipusku azotnoyi kisloti vvedeni u 1958 mu produktivnist 150 ton na dobu ta 1986 450 ton na dobu rokah ustanovka sulfatnoyi kisloti sho stala do ladu v 1983 mu 300 ton na dobu ustanovka pidgotovki vodi 155 m3 na godinu demineralizovanoyi vodi ta insha produkciya turbini potuzhnistyu 11 MVt ta 7 5 MVt sho vbudovani u tehnologichnij proces otrimannya amiaku ta sulfatnoyi kisloti Zavod takozh maye vlasnu vapnyakovu kopalnyu sho roztashovana za 25 km vid osnovnogo majdanchiku PrimitkiAppraisal of FIL Talkha 11 Fertilizer Project RETURN T Egypt PDF Factories Ammonium Nitrate 33 5 N Plant