Ге рман Миха йлович Заві цький Завицький нар 28 вересня 10 жовтня 1882 18821010 Фрауенбурзька волость Голдининського пов

Ге́рман Миха́йлович Заві́цький (Завицький) (нар. 28 вересня (10 жовтня) 1882(18821010), Фрауенбурзька волость Голдининського повіту Курляндської губернії, тепер Латвія — червень 1958, місто Київ) — радянський державний і політичний діяч. Член Центральної контрольної комісії ВКП(б) в травні 1924 — грудні 1925 року і грудні 1927 — червні 1930року. Кандидат у члени ЦК КП(б)У в квітні 1923 — травні 1924 року. Член Центральної контрольної комісії КП(б)У в травні 1924 — січні 1934 року. Член Ревізійної комісії КП(б)У в січні 1934 — червні 1938 року.

Завіцький Герман Михайлович

Народження:

10 жовтня 1882
Салдус, Латвія

Смерть:

1958
Київ, Українська РСР, СРСР

Національність:

латиш

Нагороди:

Життєпис

Народився в бідній родині землероба. Закінчив парафіяльне училище. Працював слюсарем на паровозобудівному заводі в Ризі.

Член РСДРП(б) з 1905 року. Партійний псевдонім Мадіс.

12 жовтня 1905 року заарештований, просидів півтора місяця у в'язниці, був відпущений під заставу. З 1906 по 1908 рік перебував на підпільній роботі в Ризі. Заарештований в квітні 1908 року, 25 травня 1908 року за участь у революційному русі засуджений до заслання. З листопада 1908 по 1917 рік відбував заслання в Усть-Уді Іркутської губернії.

Після Лютневої революції 1917 приїхав до Харкова, працював слюсарем на одному із заводів, продовжував революційну діяльність.

У жовтні 1920 призначений заступником голови «Укрелектро». У 1922—1924 роках — в Електротехнічному тресті (ЕТЦР) і уповноважений по електротехнічній промисловості в Україні.

Потім працював завідувачем промислової секції Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції Української СРР та членом президії Центральної контрольної комісії КП(б)У.

У 1927—1929 роках очолював Харківську окружну контрольну комісію КП(б)У — окружну робітничо-селянську інспекцію.

У жовтні 1929 — 17 червня 1934 року — голова Найвищого (Верховного) Суду УСРР. У 1934—1938 — уповноважений Комісії сприяння вченим при Раді народних комісарів Української РСР.

Заарештований 12 квітня 1938. Особлива нарада НКВС СРСР 17 листопада 1939 засудила 3авіцького на 5 років заслання. Рішенням військової колегії ВС СРСР від 19 березня 1955 справа припинена за відсутністю складу злочину.

Делегат VII, VIII Всеукраїнських з'їздів Рад.

Помер у Києві в червні 1958 року.

Нагороди

орден Леніна (1956)
орден Трудового Червоного Прапора Української СРР (1923)

Посилання

Завицький Герман Степанович [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — .
Інститут історії України [ 29 червня 2016 у Wayback Machine.]
Верховний Суд України. Біографії голів Верховного Суду України
Завицкий Герман Михайлович [ 6 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991(рос.)