Завадський Едвальд Абрамович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Завадський.

Е́двальд Абра́мович Зава́дський (* 2 червня 1927, Міллерово, Ростовська область, РРФСР, СРСР — † 22 березня 2005, Донецьк, Україна) — український фізик. Член-кореспондент АН УРСР (обрано 29 березня 1978, спеціальність — фізика твердого тіла).

Едвальд Абрамович Завадський
Народився	2 червня 1927(1927-06-02) Міллерово, Ростовська область, СРСР
Помер	22 березня 2005(2005-03-22) (77 років) Донецьк, Україна
Місце проживання	Донецьк, Україна
Країна	СРСР,  Україна
Діяльність	фізик, викладач університету
Alma mater	Орський педагогічний інститут
Галузь	фізика твердого тіла
Заклад	ДонФТІ ім. О.О. Галкіна НАНУ^[1] ДонНУ^[1]
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук^[1]
Членство	член-кореспондент АН УРСР
Відомий завдяки:	заснуванням школи фізики фазових перетворень в екстремальних умовах
Нагороди	Премія НАН України імені К. Д. Синельникова

Життєпис

• 1955 — закінчив Орський педагогічний інститут.
• 1956–1966 — працював у Інституті фізики металів Уральського наукового центру АН СРСР.
• 1966 — почав працювати у Донецьку у Фізико-технічному інституті АН УРСР (нині Донецький фізико-технічний інститут імені Олександра Галкіна НАН України), завідувач відділу магнітних властивостей твердих тіл (від 1969), заступник директора з наук. роботи (1978—1987), директор ДонФТІ АН УРСР (1987—1997).
• Водночас від 1968 — професор кафедри теоретичної фізики Донецького університету.
• З 1997 працював радником дирекції.

Наукова діяльність

Наукові праці Завадського стосуються фізики твердого тіла. Він, зокрема, досліджував вплив сильного магнітного поля та високого тиску на особливості фазових перетворень у магнітних матеріалах.

Засновник наукової школи фізики фазових перетворень в екстремальних умовах.

Завадський відкрив явище необоротного індукування магнітним полем нових станів, «прихованих» в області від'ємних тисків, виявив метастабільні гетерофазні стани у сегнетоелектриках. Досліджував особливості магнітного упорядкування і фазових переходів у магнетиках із кількома параметрами порядку. Досліджував фазові переходи у кристалах із позиційним безпорядком.

Премії

• 1975 — премія імені Кирила Синельникова АН УРСР (разом з Олександром Галкіним) за дослідження «Індукування нового стану речовини сильним магнітним полем».

Основні публікації

• Кузьмин Е. В., Петраковский Г. А., Завадский Э. А. Физика магнитоупорядоченных веществ. — Новосибирск: Наука, 1976. — 278 с.
• Завадский Э. А., Вальков В. И. Магнитные фазовые переходы. — К.: Наукова думка, 1980. — 195 с.
• Завадский Э. А., Ищук В. М. Метастабильные состояния в сегнетоэлектриках. — К.: Наукова думка, 1987. — 256 с.

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 4 : Електрод — Кантаридин. — 558, [2] с., [34] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 154.

Посилання

• Донецький фізико-технічний інститут імені Олександра Галкіна НАН України [ 17 травня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
• Завадский Эдвальд Абрамович (02.06.1927 — 22.03.2005) [ 17 січня 2021 у Wayback Machine.]

Примітки

1. різні автори Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. —
   d:Track:Q4201869d:Track:Q2818964d:Track:Q4532152
2. В. І. Каменєв. . Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 19 січня 2021.
3. . Національна академія наук України. Архів оригіналу за 28 червня 2020.