Катерина Василівна Забілло або Забелло, вроджена Книшенко-Бабич (4 грудня 1900, м. Мстислав, Могилівська губернія, тепер Білорусь — 28 жовтня 1943, м. Стамбул, Туреччина) — українська військова і громадська діячка.
Катерина Забілло | |
---|---|
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | 4 грудня 1900 м. Мстислав, Могилівська губернія, тепер Білорусь |
Смерть | 28 жовтня 1943 (42 роки) м. Стамбул, |
Військова служба | |
Приналежність | ![]() |
Війни / битви | Українсько-радянська війна |
Життєпис
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2ZFdzdmRHaDFiV0l2TWk4eVlpOWFZV0pwYkd4dlgwc3VYMkZ1WkY5TkxpNXFjR2N2TWpBd2NIZ3RXbUZpYVd4c2IxOUxMbDloYm1SZlRTNHVhbkJuLmpwZw==.jpg)
Народилася 4 грудня 1900 року у місті Мстислав, Могилівська губернія, тепер Білорусь. Її батько був військовим, а мати - артисткою.
З 1909 року навчалася в жіночій гімназії міста Гомеля. Під час Першої світової війни, не закінчивши гімназії, разом з братом добровільно приєдналася до Російської імператорської армії. Ще неповнолітньою вийшла заміж за поручника драгунів Василя Петрова та перейшла служити в кінноту.
Під час Української революції протягом 1917—1918 років в українській армії, бунчужна полку кінноти Армії УНР.
Згодом на еміграції в Стамбулі. З 1928 року активна діячка Української Громади в Туреччині.
Після смерті чоловіка вдруге вийшла заміж за сотника Миколу Забілло. Народила сина Петра.
Померла від раку 28 жовтня 1943 року. Похована на грецькій православній частині цвинтаря «Зінджирлікую» в районі Шишлі.
Примітки
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Василь Маркус. Енциклопедія української діаспори. - Київ, 1995. - Т. 4.
Посилання
- Невідомі сторінки історії українців у Туреччині: знайдено могилу сотника УНР [ 22 вересня 2020 у Wayback Machine.]