За права людини в єдиній Латвії

Російський союз Латвії (латис. Latvijas Krievu savienība, LKS, рос. Русский союз Латвии, РСЛ) — латвійська політична партія, що відстоює права російськомовного населення Латвії.

Російський союз Латвії Latvijas Krievu savienība
Країна	Латвія
Голова партії	Співголови , Мирослав Митрофанов
Дата заснування	1998
Штаб-квартира	Рига
Ідеологія	права російської нацменшини русофільство соціал-демократія^[]
Членство в міжнародних організаціях	Європейський вільний альянс (спостерігач)
Місць у Сеймі	0 / 100
Місць у Європарламенті	1 / 8
Офіційний сайт	rusojuz.lv

Історія

У 1998 році, в ході підготовки до виборів 7-го Сейму, відбулася консолідація трьох в основному лівих партій — партії Рівноправність, Партії народної злагоди і Соціалістичної партії. У процесі активно брав участь колишній лідер латвійських комуністів — Альфредс Рубікс, звільнений з політичного ув'язнення в листопаді 1997 року. Домовленість про спільну участь у виборах була оформлена в травні 1998 створенням об'єднання «За права людини в єдиній Латвії» (ЗаПЧЕЛ). До об'єднання незабаром приєдналася і Російська партія.

У виборах ЗаПЧЕЛ брало участь «під прапором» Партії народної злагоди. За підсумком виборів 1998 року об'єднання отримало 14,1 % голосів і 16 місць у Сеймі. Розподіл депутатів за партійною приналежністю після обрання в 1998 році був наступним: 6 представляли ПНЗ, 5 — Рівноправність, 4 — Соцпартію, 1 — Російську партію.

Восени 2000 року Російська партія вийшла із складу об'єднання і взяла участь у місцевих виборах окремо. Єдиний депутат, що представляв партію у Сеймі перейшов до Партії народної злагоди.

У 2000 році ЗаПЧЕЛ ініціювало референдум із питання заборони приватизації «Латвенерго», який завершився успішно.

На виборах до 8-го Сейму Латвії у 2002 році за блок ЗаПЧЕЛ проголосували 19,0 відсотків громадян, які брали участь у виборах. ЗаПЧЕЛ отримало чверть депутатських мандатів (25 депутатів із 100 можливих). Через три місяці Партія народної злагоди вийшла із об'єднання. Свій відхід із ЗаПЧЕЛ лідери ПНС пояснювали складністю знаходження спільної мови з керівництвом партії Рівноправність, комуністичними переконаннями членів Соцпартії.

7 червня 2003 Політрада Соцпартії ухвалила рішення про вихід із ЗаПЧЕЛ, мотивуючи це нездоланними ідеологічними протиріччями між двома партіями.

Перші вибори Європарламенту пройшли в Латвії 12 червня 2004. Об'єднання ЗаПЧЕЛ брало участь окремим списком, і отримало 10,7 % голосів виборців. Депутатом Європейського парламенту стала співголова ЗаПЧЕЛ Тетяна Жданок. Вона стала членом фракції Зелених та Європейського вільного альянсу.

На виборах Сейму в жовтні 2006 року ЗаПЧЕЛ отримав 6,03 % голосів і 6 місць. 19 травня 2007 на з'їзді ЗаПЧЕЛ було прийнято рішення перетворити об'єднання в єдину партію під назвою «ЗаПЧЕЛ — За права людини в єдиній Латвії».

У 2009 році партія посіла третє місце на виборах до Європарламенту, знову отримавши один мандат. У 2010 році партія вступила в Європейський вільний альянс.

На виборах до Сейму у 2010 році більшість російськомовних виборців віддали свої голоси об'єднанню Центр злагоди і ЗаПЧЕЛ втратила своє представництво у парламенті.

З 2014 року — під назвою «Російський союз Латвії». Партія представляє радикальні погляди: вона проти визнання окупації Латвії 1940 року, за запровадження офіційної двомовності та побудови держави на основі двох спільнот: російської та латвійської. Вона підтримує тісніші зв'язки з Росією. До вступу Латвії в НАТО в 2004 році ЗаПЧЕЛ дотримувався позиції російського уряду і була єдиною великою політичною організацією Латвії, яка висловилася проти НАТО. У 2014 році партія підтримала заняття Криму російськими військами. У серпні 2014 року партія підписала угоду про співпрацю з кримською філією "Російської єдності" з метою "зміцнення єдності російського світу".

На європейських виборах 2019 року РСЛ отримав одне місце, яке належить Тетяні Жданок. У 2020 році вона повторно увійшла в Ризьку міську раду на дострокових виборах.

Результати виборів

Парламент (Saeima)

Рік виборів	# голосів	% голосів	# виграних місць	+/−	Нотатки
2002	189,088	19.1	25 / 100	▲ 9
2006	54,684	6.1	6 / 100	▼ 19
2010	13,845	1.47	0 / 100	▼ 6
2011	7,109	0.78	0 / 100	▬
2014	14,390	1.58	0 / 100	▬
2018	27,014	3.20	0 / 100	▬

Європейський парламент

Рік виборів	# голосів	% голосів	# загальної кількості виграних місць	+/−	Нотатки
2004	61,401	10.66	1 / 9	▲ 1
2009	76,436	9.66	1 / 8	▬
2014	28,303	6.38	1 / 8	▬
2019	29,546	6.24	1 / 8	▬

Ризька міська рада (Rīgas Dome)

Рік виборів	# голосів	% голосів	# загальної кількості виграних місць	+/−	Нотатки
2005	27,728	13.68	9 / 60	▼ 4
2009	6,519	2.7	0 / 60	▼ 9
2020	11,170	6.5	4 / 60	▲ 4

Примітки

1. Nordsieck, Wolfram (2010). . Parties and Elections in Europe. Архів оригіналу за 26 липня 2011.
2. . Русский союз Латвии (рос.). 24 серпня 2018. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 22 серпня 2020.
3. Schulze, Jennie L. (2018). Strategic Frames: Europe, Russia, and Minority Inclusion in Estonia and Latvia. Pittsburgh: University of Pittsburgh Press. ISBN . In 2014, the party changed its name to the Latvian Russian Union, and adopted a pro-Russia stance by signing a cooperation agreement with the pro-Russia regional party Russian Unity in Crimea in order to “strengthen the unity of the Russian World.”
4. Most stubborn survivor speaks out.
5. . European Free Alliance. Архів оригіналу за 21 вересня 2014. Процитовано 29 січня 2021.
6. PCTVL pārtop par Latvijas Krievu savienību [ 27 травня 2014 у Wayback Machine.], apollo.lv 18 січня 2014 (латис.)
7. (нім.). 1 жовтня 2014. Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 20 листопада 2020.
8. (нім.). Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 20 листопада 2020.
9. Tomasz Otocki, Aleksandr Filej: Tatiana Żdanok z sukcesem reprezentuje nasze interesy [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], radiownet.pl 5 квітня 2014 (латис.)
10. . The Baltic Times. 13 серпня 2014. Архів оригіналу за 25 серпня 2014. Процитовано 25 серпня 2014.
11. . Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 29 січня 2021.

Посилання

• (рос.)