«За межу» — оповідання Леся Мартовича, написане приблизно в другій половині 1899 року. Уперше опубліковано у Львові в збірочці оповідань «Не-читальник».
За межу | ||||
---|---|---|---|---|
Жанр | оповідання | |||
Автор | Лесь Мартович | |||
Мова | українська | |||
Написано | 1899 | |||
Опубліковано | 1900 | |||
Видавництво | Українсько-руська видавнича спілка | |||
Видання | 1900 | |||
| ||||
Історія появи та друку
Оповідання, ймовірно, було написане в 1899 році, й опубліковане у Львові накладом Українсько-руської видавничої спілки в 1900 році в другій, за ліком, збірці покутського автора. Для Українсько-руської видавничої спілки то була Серія І. №23.
Після першої свої творчої спроби, Мартович не був у захваті відвідгуків на свого літературного первістка. Тому майже десятиліття він не вдавався до писання. Та перебуваючи в колі активних українців та маючи чимало друзів літераторів (Стефаника, Павлика та інших) він раз-по-раз та навертався в сторону літератури. Тим більше, що в товаристві він вважався найкраим оповідачем та ще й гострим на слівце.
Відтак, саме наприкінці століття Мартович знову навернувся до літератури й написав кілька оповідок, зокрема й оповідання «За межу». Автор показує, до якого економічного упадку дійшло галицьке селянство, розкрив, до якої міри воно було залежне від польсько-шляхетського господарства, яким важким ярмом для народу був цісарсько-королівський суд, що обороняв інтереси панівних класів. Мартович цій темі присвятив сценку як в оповідці «За межу» так і в оповіданні «Ось поси моє».
Саме після публікації збірки оповідань, в якій була оповідка «За межу», за Лесем Мартовичем закріпилося звання гостро-соціального молодого письменника, який найперше бачить і відтворює комічні сторони життя своїх сучасників. Їхня темність, забитість пояснюється вузькістю життєвої стежини, визначеної селянинові, його безправ’ям, мілиною інтересів, міщанським розумом.
Сюжет
Оповідання «За межу» — це драматична сценка, картини в суді, в якій зіткнуто два типи вкраїнсько-галицького селянина. Трагічні в своїй основі історії, як двоє сусідів-селян вчинили галас та судову тяганину за підорану межу між їхніми газдівствами. Письменник розповів про цей епізод, з властивим йому гумором і дотепом, змалювавши своїх героїв у легкому комедійному плані.
У оповіданні «За межу» розповідається про те, як в умовах малоземелля і безземелля між бідняками часто відбувалися сварки, бійки й судові процеси за підорану межу, натомість соціальні мотиви ніби відсунені на другий план. Основну увагу письменник зосереджує на розкритті конфлікту між Йванихою й Грицем, які за межу посварилися й побилися. «Давно було широко: ніхто за межу не дбав, а тепер тісно, дуже тісно стало»,— говорить один з персонажів оповідання «За межу». Дійшло до того, що за вузеньку смужку землі — межу — один піднімає руку на іншого. Так Мартович підійшов до теми землі, звернувши свою увагу на ті соціально-економічні процеси, що відбувалися в галицькому селі.
Дійові особи
- Грицько — дрібний селянин (який судиться з сусідкою за підорану межу);
- Йваниха — дрібна селянка (яка судиться з сусідом за підорану межу);
- Суддя — польський суддя-засідатель (якому випало судити двох малоземельних селян);
- Свідок 1 — зі сторони Грицька;
- Свідок 2 — зі сторони Йванихи;
Особливості
Суперечка селян за землю розкрита в оповіданні «За межу», в якому автор змальовує образи селян Грицька та Йванихи. Темних, затурканих, жадоба до землі яких зробила сварливими та егоїстичними, призвела до ворожнечі. Це оповідання-драма була, нагадувало другу спробу Леся на ниві драматургії, від якої він остаточно відмовився. Надалі ж він писав свої колоритні оповідання, тому цей твір вважають ще як такого собі роду оповідання-діалог.
Будучи юристом, Лесь Мартович чимало уваги приділяв показу тогочасного суду, як засобу пригноблення селянства. Зрештою, Лесь цій темі присвятив і оповідання «Ось поси моє» та ще в кількох творах вона була подана побічно, але як завжди з комічними нотками - ось таким чином й проглядалася глибока сатира автора, яка пройшла наскрізним каменем в усій його творчості.
Публікації
- в збірці «Не-читальник» — Львів, 10.08.1900, с.12—15;
- в зібранні творів «Лесь Мартович. Твори (в 3-х томах)» — Краків, 1943;
Пізніше, оповідання друкувалося у радянські часи в скороченх збірках Мартовича. Іноді, редактори адаптовували стиль і текст автора під сучасний лад.
Джерела
- Василь Стефаник: Перший твір Леся Мартовича, «Кривавого року», віденський ілюстрований альманах на 1917 рік, стор. 163—165.
- В'ячеслав Будзиновський: Не-карієрович (Із споминів про Леся Мартовича), місячник «Нові Шляхи», Львів, лютий 1930, № 2, стор. 319—323.
- Лесин В. М. Примітки до збірки творів Леся Мартовича // Мартович Л. Вибрані твори /Упоряд., вступ. ст., примітки, словник Лесина В. М. — Ужгород: Карпати, 1989
Примітки
Посилання
- Автентичний текс оповідки [ 20 липня 2018 у Wayback Machine.];
- Осучаснений текст оповідки (з тритомнка, виданого в 1943 році) [ 19 жовтня 2020 у Wayback Machine.].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Za mezhu opovidannya Lesya Martovicha napisane priblizno v drugij polovini 1899 roku Upershe opublikovano u Lvovi v zbirochci opovidan Ne chitalnik Za mezhuZhanropovidannyaAvtorLes MartovichMovaukrayinskaNapisano1899Opublikovano1900VidavnictvoUkrayinsko ruska vidavnicha spilkaVidannya1900Istoriya poyavi ta drukuOpovidannya jmovirno bulo napisane v 1899 roci j opublikovane u Lvovi nakladom Ukrayinsko ruskoyi vidavnichoyi spilki v 1900 roci v drugij za likom zbirci pokutskogo avtora Dlya Ukrayinsko ruskoyi vidavnichoyi spilki to bula Seriya I 23 Pislya pershoyi svoyi tvorchoyi sprobi Martovich ne buv u zahvati vidvidgukiv na svogo literaturnogo pervistka Tomu majzhe desyatilittya vin ne vdavavsya do pisannya Ta perebuvayuchi v koli aktivnih ukrayinciv ta mayuchi chimalo druziv literatoriv Stefanika Pavlika ta inshih vin raz po raz ta navertavsya v storonu literaturi Tim bilshe sho v tovaristvi vin vvazhavsya najkraim opovidachem ta she j gostrim na slivce Vidtak same naprikinci stolittya Martovich znovu navernuvsya do literaturi j napisav kilka opovidok zokrema j opovidannya Za mezhu Avtor pokazuye do yakogo ekonomichnogo upadku dijshlo galicke selyanstvo rozkriv do yakoyi miri vono bulo zalezhne vid polsko shlyahetskogo gospodarstva yakim vazhkim yarmom dlya narodu buv cisarsko korolivskij sud sho oboronyav interesi panivnih klasiv Martovich cij temi prisvyativ scenku yak v opovidci Za mezhu tak i v opovidanni Os posi moye Same pislya publikaciyi zbirki opovidan v yakij bula opovidka Za mezhu za Lesem Martovichem zakripilosya zvannya gostro socialnogo molodogo pismennika yakij najpershe bachit i vidtvoryuye komichni storoni zhittya svoyih suchasnikiv Yihnya temnist zabitist poyasnyuyetsya vuzkistyu zhittyevoyi stezhini viznachenoyi selyaninovi jogo bezprav yam milinoyu interesiv mishanskim rozumom SyuzhetOpovidannya Za mezhu ce dramatichna scenka kartini v sudi v yakij zitknuto dva tipi vkrayinsko galickogo selyanina Tragichni v svoyij osnovi istoriyi yak dvoye susidiv selyan vchinili galas ta sudovu tyaganinu za pidoranu mezhu mizh yihnimi gazdivstvami Pismennik rozpoviv pro cej epizod z vlastivim jomu gumorom i dotepom zmalyuvavshi svoyih geroyiv u legkomu komedijnomu plani U opovidanni Za mezhu rozpovidayetsya pro te yak v umovah malozemellya i bezzemellya mizh bidnyakami chasto vidbuvalisya svarki bijki j sudovi procesi za pidoranu mezhu natomist socialni motivi nibi vidsuneni na drugij plan Osnovnu uvagu pismennik zoseredzhuye na rozkritti konfliktu mizh Jvanihoyu j Gricem yaki za mezhu posvarilisya j pobilisya Davno bulo shiroko nihto za mezhu ne dbav a teper tisno duzhe tisno stalo govorit odin z personazhiv opovidannya Za mezhu Dijshlo do togo sho za vuzenku smuzhku zemli mezhu odin pidnimaye ruku na inshogo Tak Martovich pidijshov do temi zemli zvernuvshi svoyu uvagu na ti socialno ekonomichni proce si sho vidbuvalisya v galickomu seli Dijovi osobiGricko dribnij selyanin yakij suditsya z susidkoyu za pidoranu mezhu Jvaniha dribna selyanka yaka suditsya z susidom za pidoranu mezhu Suddya polskij suddya zasidatel yakomu vipalo suditi dvoh malozemelnih selyan Svidok 1 zi storoni Gricka Svidok 2 zi storoni Jvanihi OsoblivostiSuperechka selyan za zemlyu rozkrita v opovidanni Za mezhu v yakomu avtor zmalovuye obrazi selyan Gricka ta Jvanihi Temnih zaturkanih zhadoba do zemli yakih zrobila svarlivimi ta egoyistichnimi prizvela do vorozhnechi Ce opovidannya drama bula nagaduvalo drugu sprobu Lesya na nivi dramaturgiyi vid yakoyi vin ostatochno vidmovivsya Nadali zh vin pisav svoyi koloritni opovidannya tomu cej tvir vvazhayut she yak takogo sobi rodu opovidannya dialog Buduchi yuristom Les Martovich chimalo uvagi pridilyav pokazu togochasnogo sudu yak zasobu prignoblennya selyanstva Zreshtoyu Les cij temi prisvyativ i opovidannya Os posi moye ta she v kilkoh tvorah vona bula podana pobichno ale yak zavzhdi z komichnimi notkami os takim chinom j proglyadalasya gliboka satira avtora yaka projshla naskriznim kamenem v usij jogo tvorchosti Publikaciyiv zbirci Ne chitalnik Lviv 10 08 1900 s 12 15 v zibranni tvoriv Les Martovich Tvori v 3 h tomah Krakiv 1943 Piznishe opovidannya drukuvalosya u radyanski chasi v skorochenh zbirkah Martovicha Inodi redaktori adaptovuvali stil i tekst avtora pid suchasnij lad DzherelaVasil Stefanik Pershij tvir Lesya Martovicha Krivavogo roku videnskij ilyustrovanij almanah na 1917 rik stor 163 165 V yacheslav Budzinovskij Ne kariyerovich Iz spominiv pro Lesya Martovicha misyachnik Novi Shlyahi Lviv lyutij 1930 2 stor 319 323 Lesin V M Primitki do zbirki tvoriv Lesya Martovicha Martovich L Vibrani tvori Uporyad vstup st primitki slovnik Lesina V M Uzhgorod Karpati 1989PrimitkiPosilannyaAvtentichnij teks opovidki 20 lipnya 2018 u Wayback Machine Osuchasnenij tekst opovidki z tritomnka vidanogo v 1943 roci 19 zhovtnya 2020 u Wayback Machine