Медіасистема Франції є високорозвинутою галуззю економіки цієї держави. Як і в більшості інших держав Західної Європи, перші ЗМІ тут з'явились ще в період появи масового друкарства в ХІ-ХІІ ст., а тому медіасистема Франції має довгу історію. Загалом медіасистему перш за все варто назвати ліберальною — преса не підконтрольна уряду, її діяльність спрямована на пошук та поширення правдивої інформації, якою б вона не була, та розвагу читачів.
Основні витрати на організацію ЗМІ у Франції бере на себе держава, шляхом субсидування і дотацій. Встановлення подібної моделі відбувалося ще за часів президентства Ш. де Голля і Ж. Помпіду. Обгрунтовувалася вона теоретичним доводом, що в багатопартійній, плюралістичної країні свобода друку реально можлива, якщо тільки вона підконтрольна уряду. При цьому вважалося, що держава повинна виступати в ролі впливового політичного арбітра, який гарантує плюралізм поглядів. Завдяки такій політиці Франція до кінця XX ст. виявилася власницею однієї з найбільш розвинених у технічному відношенні комунікаційних систем. Слід зауважити, що в цій країні є телекорпорації зі змішаним капіталом, а також чисто комерційні інформаційні структури, яких зараз переважна більшість. Влада не встановлює жорсткої цензури та не диктує виданням, що їм публікувати, ЗМІ Франції — це система саморегуляції різних компаній, холдингів та видань.
Газети та журнали
Францію називають країною журналів, так як вона займає 1-е місце серед країн ЄС за кількістю купованих журналів серед людей у віці старше 15 років. За даними статистики, на кожну 1000 чоловік у Франції припадає 1354 екз. журнальної періодики і тільки 150 екз. щоденних газет. У країні виходить більше 10 тис. різних видань. З них більше 100 щоденних газет, загальним тиражем 12 мільйонів екземплярів.
Незважаючи на порівняно невисоку популярність, порівняно з іншими державами Європи, у Франції національна преса займає вагоме місце, хоча і часто зазнає збитків. Наприклад, провідна щоденна газета «Фігаро» втратила 10 млн євро у 2007 році з тиражем 344,479 примірників за роздрібною ціною в €1.30. Промисловість та уряд організувати протягом чотирьох місяців восени 2008 року позачергову конференцію про цю проблему Сполучених комітетів преси. В результаті, держава вирішила інвестувати 600 млн євро в друковану пресу протягом найближчих трьох років для того, щоб підтримати її. Інвестиції приходять насамперед через скорочення поштових тарифів та тарифів на доставку і купівлі рекламних місць в газетах. Це підняло питання про незалежність преси, субсидованої урядом; в той же час концентрація рух триває з друзями екс-президента Ніколя Саркозі, які володіють важливими частинами Ле Монд (компанії), Фігаро (Дассо).
Інтернет, легкий спосіб компенсувати втрати від скорочення публікацій, не був зрозумілий французьким журналістам. До недавнього часу інтернет-ресурси просто дублювали зміст друкованих видань без яких-небудь серйозних редакційних інновацій. Громадянську журналістику і блогінг журналісти сприймають як чисто аматорську практику без вартості виробництва інформації.
Основними газетами та журналами Франції є:
- «La Tribune» — щоденна фінансово-економічна газета, яка висвітлює стан справ на ринку та фондовій біржі.
- «L'humanite» — газета французької компартії, заснована в 1904 році соціалістом Жаном Жоресом. Внутрішня політика, міжнародна ситуація, економіка, соціальні питання, культура, спорт, проблеми ЗМІ та ін.
- — щоденна газета: міжнародні, національні та регіональні новини, політика, економіка, суспільство, культура.
- «La Croix» — щоденна ранкова газета християнського спрямування. Редакція газети вважає її «ні релігійною, ні конфесійною», наполягаючи на загальногуманістичному погляді на події суспільного й політичного життя. Основні рубрики: «Франція», «Світ», «Економіка», «Релігія», «Батьки і діти», «Культура», «Науки», «Духовність».
Випускається також багато щоденних регіональних газет, найвідоміша з них «Уест-Франс», що випускається тиражем 797 тис. примірників і майже вдвічі перевищує тираж будь-який з національних щоденних газет. Успіх пов'язаний із тим, що газета має 47 регіональних форматів у різних куточках країни.
Популярні журнали — «Парі Матч» (ілюстрований тижневик новин), «Експрес», «Пуен», «Нувель обсерватер» (тижневики новин), «Le Point» (відомий тижневик, що охоплює широке коло тем від міжнародних проблем до новин культури і науки, консервативної спрямованості, виходить по п'ятницях), «Marianne» (суспільно-політичний тижневик, що видається в Парижі: політика, культура, економіка).
- Ділові новини: «Ліз-Еко».
- Спортивні: «Екіп», «France Football».
- Журнали для жінок: «Фамм актюэль», «Елль», «Марі-Франс».
- Телевізійні програми та новини: «Телесет жур»
- Сатиричні: Шарлі Ебдо та ін.
Радіостанції
Радіо завжди було популярним засобом транслювання інформації, а саме — з 1982 року, коли було відмінено державну монополію на радіомовлення. Кожен будній день, 42 мільйони людей слухають радіо; універсальні канали більш популярні (РТЛ, Франція Інтер), ніж станції музичного формату (радіостанції NRJ, «Ностальжі»).
Державні канали, як і раніше, займають особливе місце в радіомовленні Франції. До державних радіо Франції належить п'ять великих станцій, у тому числі «Франс-Інтер», перший за обсягом аудиторії (5,35 млн слухачів у липні 2009 року). РФІ «Французький голос за кордоном» займає друге місце і «Третій світовий канал», чия аудиторія в африканських країнах, є третім.
Приватні канали також займають велику частину радіоринку, з історичних причин більшість з них — іноземні (тому що закон до 1982 року забороняв приватні станції, деякі з них були створені тільки на іншій стороні кордону країни, такі як провідні радіостанції RTL, або Радіо Теле Люксембург). Концентрація руху, також є особливістю цього сектора, в першу чергу це стосується прес-магната Алена Вайля, власника холдингу NextRadioTV, в який входять радіо канали РМЦ (дев'яте місце за рівнем аудиторії, але найбільш активні в плані нових слухачів), БФМ (економічні новини) та інші ЗМІ.
Телебачення
«PAF» або французький аудіовізуальний пейзаж, як його називають у Франції, був напрочуд стабільним протягом останніх 20 років. Але ві дуже змінився з 2005 року, за рахунок поліпшення технології і нових правил.
З 1986 по 2000 рік було шість основних учасників на цьому полі (два приватних оператори, TF1 і М6; трьох державних станцій, Франція 2, Франція 3 і Арте/Франція 5; і одна зашифрована мережа Canal+) і дві супутникові антени операторів. Успіх ТНТ (цифрового ефірного ТБ) є особливою проблемою для великих каналів. Наприклад, ТФ1, провідний приватний канал, мав стабільну аудиторію з 2005 року. Він зараз далекий від своєї 30-процентної частки домінування на ринку. Дванадцять нових і дуже динамічних каналів знаходяться у вільному доступі з 2005 року, і в 2008 році, майже 80 відсотків власників ТБ вже були глядачами ТНТ. Два кращі «малі канали», в сумі займають 26 відсотків аудиторії (ТМЦ і В9).
Ще більші зміни в телевізійному ландшафті були спричинені рішенням президента Саркозі заборонити прогресивну рекламу на громадських каналах, що були у складі Французького телевізійного холдингу. Рекламні доходи групи склали 830 млн євро у 2007 році (30 відсотків свого бюджету). При цьому не було чіткої заміни для таких бюджетних втрат.
Такі проблеми телебачення видались незначними для користувачів, оскільки з 2010 року Інтернет почав витісняти телебачення. Платні канали, доступ до яких можливий через мережу Інтернет стали популярнішими. Хоча наявні і деякі проблеми — багато пакетів каналів та програм порівняно ненадійні та неякісні, тому повного заміщення не очікується.
Громадські телеканали
Громадське телебачення представлено:
- холдингом France Télévisions, яка є керуючою компанією для France 2, France 3, France 5, France 4, Réseau Outre-Mer 1re і France Ô
- мовником Radio France (радіостанції France Inter, France Culture, Mouv', France Musique, France Bleu, FIP і France Info.
- мовником France Médias Monde (телеканали France 24, France 24 English, France 24 Arabic, міжнародної радіослужбою RFI)
- мовником TV5 Monde (однойменний телеканал)
Комерційні телеканали
Перший у Франції безкоштовний комерційний канал (La Cinq)був запущений 20 лютого 1986 року, 1 березня 1987 року був запущений канал М6, в тому ж році був приватизованийTF1, 12 квітня 1992 року був закритий La Cinq, а його частота націоналізована. 31 березня 2005 року були запущені канали: Direct 8, W9, NT1, NRJ 12, свій цифровий ефірний дубль запустив кабельно-супутниковий канал TMC, протягом того ж року були запущені BFM TV, ефірний цифровий дуль I-Télé (16 канал), 2 TV Europe (17 канал), Gulli (18 канал). 12 грудня 2012 року були запущені канали HD1, ефірний цифровий дубль каналу l'équipe 21, 6ter, Numéro 23, RMC Découverte, Chérie 25.
Інформаційні агенства
Наразі в країні залишилось лише одне велике інформаційне агенство (ІА Gamma заявило про бакнкротство під час світової фінансової кризи 2009 року) — Франс-Пресс. Агентство Франс Пресс (фр. Agence France-Presse, AFP) є приватною організацією з особливим статутом, що діє за комерційними правилами (Organisme privé à statut particulier, fonctionnant selon les règles commerciales). Не має акціонерів. Очолюється радою директорів (conseil d'administration), що складається з 16 членів, 8 з яких є директорамипровідних газет, 2 обирається співробітниками, 2 представляють французьке радіо і телебачення, 1 прем'єр-міністром, 1 міністром фінансів, 1 міністром закордонних справ і генеральним директором (président directeur général), що обирається самою радою директорів. Штаб-квартира AFP розташований в Парижі. Є одним з найбільших у світі . Має міжнародні відділення у Вашингтоні, Гонконгу, Нікосії і Монтевідео, а також бюро в 110 країнах. Новини агентства доступні французькою, англійською, арабською, іспанською, німецькою і португальською мовами. Поширює інформацію в 150 країнах. Член Європейського альянсу агентств друку.
У своїй міжнародній практиці агентство «Франс-Прес» широко застосовує концепцію «франкофонії». В даному аспекті діяльність АФП продовжує мовну політику Франції у світі. Діяльність АФП поза франкофонного простору ставить перед ним ряд завдань, пов'язаних з розвитком власних регіональних структур, випускаючи інформацію мовою, де розташоване бюро АФП. Така діяльність необхідна для зняття мовного бар'єру в нефранкомовних країнах.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mediasistema Franciyi ye visokorozvinutoyu galuzzyu ekonomiki ciyeyi derzhavi Yak i v bilshosti inshih derzhav Zahidnoyi Yevropi pershi ZMI tut z yavilis she v period poyavi masovogo drukarstva v HI HII st a tomu mediasistema Franciyi maye dovgu istoriyu Zagalom mediasistemu persh za vse varto nazvati liberalnoyu presa ne pidkontrolna uryadu yiyi diyalnist spryamovana na poshuk ta poshirennya pravdivoyi informaciyi yakoyu b vona ne bula ta rozvagu chitachiv Polozhennya Franciyi v Yevropi Osnovni vitrati na organizaciyu ZMI u Franciyi bere na sebe derzhava shlyahom subsiduvannya i dotacij Vstanovlennya podibnoyi modeli vidbuvalosya she za chasiv prezidentstva Sh de Gollya i Zh Pompidu Obgruntovuvalasya vona teoretichnim dovodom sho v bagatopartijnij plyuralistichnoyi krayini svoboda druku realno mozhliva yaksho tilki vona pidkontrolna uryadu Pri comu vvazhalosya sho derzhava povinna vistupati v roli vplivovogo politichnogo arbitra yakij garantuye plyuralizm poglyadiv Zavdyaki takij politici Franciya do kincya XX st viyavilasya vlasniceyu odniyeyi z najbilsh rozvinenih u tehnichnomu vidnoshenni komunikacijnih sistem Slid zauvazhiti sho v cij krayini ye telekorporaciyi zi zmishanim kapitalom a takozh chisto komercijni informacijni strukturi yakih zaraz perevazhna bilshist Vlada ne vstanovlyuye zhorstkoyi cenzuri ta ne diktuye vidannyam sho yim publikuvati ZMI Franciyi ce sistema samoregulyaciyi riznih kompanij holdingiv ta vidan Gazeti ta zhurnaliFranciyu nazivayut krayinoyu zhurnaliv tak yak vona zajmaye 1 e misce sered krayin YeS za kilkistyu kupovanih zhurnaliv sered lyudej u vici starshe 15 rokiv Za danimi statistiki na kozhnu 1000 cholovik u Franciyi pripadaye 1354 ekz zhurnalnoyi periodiki i tilki 150 ekz shodennih gazet U krayini vihodit bilshe 10 tis riznih vidan Z nih bilshe 100 shodennih gazet zagalnim tirazhem 12 miljoniv ekzemplyariv Nezvazhayuchi na porivnyano nevisoku populyarnist porivnyano z inshimi derzhavami Yevropi u Franciyi nacionalna presa zajmaye vagome misce hocha i chasto zaznaye zbitkiv Napriklad providna shodenna gazeta Figaro vtratila 10 mln yevro u 2007 roci z tirazhem 344 479 primirnikiv za rozdribnoyu cinoyu v 1 30 Promislovist ta uryad organizuvati protyagom chotiroh misyaciv voseni 2008 roku pozachergovu konferenciyu pro cyu problemu Spoluchenih komitetiv presi V rezultati derzhava virishila investuvati 600 mln yevro v drukovanu presu protyagom najblizhchih troh rokiv dlya togo shob pidtrimati yiyi Investiciyi prihodyat nasampered cherez skorochennya poshtovih tarifiv ta tarifiv na dostavku i kupivli reklamnih misc v gazetah Ce pidnyalo pitannya pro nezalezhnist presi subsidovanoyi uryadom v toj zhe chas koncentraciya ruh trivaye z druzyami eks prezidenta Nikolya Sarkozi yaki volodiyut vazhlivimi chastinami Le Mond kompaniyi Figaro Dasso Internet legkij sposib kompensuvati vtrati vid skorochennya publikacij ne buv zrozumilij francuzkim zhurnalistam Do nedavnogo chasu internet resursi prosto dublyuvali zmist drukovanih vidan bez yakih nebud serjoznih redakcijnih innovacij Gromadyansku zhurnalistiku i bloging zhurnalisti sprijmayut yak chisto amatorsku praktiku bez vartosti virobnictva informaciyi Osnovnimi gazetami ta zhurnalami Franciyi ye La Tribune shodenna finansovo ekonomichna gazeta yaka visvitlyuye stan sprav na rinku ta fondovij birzhi L humanite gazeta francuzkoyi kompartiyi zasnovana v 1904 roci socialistom Zhanom Zhoresom Vnutrishnya politika mizhnarodna situaciya ekonomika socialni pitannya kultura sport problemi ZMI ta in shodenna gazeta mizhnarodni nacionalni ta regionalni novini politika ekonomika suspilstvo kultura La Croix shodenna rankova gazeta hristiyanskogo spryamuvannya Redakciya gazeti vvazhaye yiyi ni religijnoyu ni konfesijnoyu napolyagayuchi na zagalnogumanistichnomu poglyadi na podiyi suspilnogo j politichnogo zhittya Osnovni rubriki Franciya Svit Ekonomika Religiya Batki i diti Kultura Nauki Duhovnist Vipuskayetsya takozh bagato shodennih regionalnih gazet najvidomisha z nih Uest Frans sho vipuskayetsya tirazhem 797 tis primirnikiv i majzhe vdvichi perevishuye tirazh bud yakij z nacionalnih shodennih gazet Uspih pov yazanij iz tim sho gazeta maye 47 regionalnih formativ u riznih kutochkah krayini Populyarni zhurnali Pari Match ilyustrovanij tizhnevik novin Ekspres Puen Nuvel observater tizhneviki novin Le Point vidomij tizhnevik sho ohoplyuye shiroke kolo tem vid mizhnarodnih problem do novin kulturi i nauki konservativnoyi spryamovanosti vihodit po p yatnicyah Marianne suspilno politichnij tizhnevik sho vidayetsya v Parizhi politika kultura ekonomika Dilovi novini Liz Eko Sportivni Ekip France Football Zhurnali dlya zhinok Famm aktyuel Ell Mari Frans Televizijni programi ta novini Teleset zhur Satirichni Sharli Ebdo ta in RadiostanciyiRadio zavzhdi bulo populyarnim zasobom translyuvannya informaciyi a same z 1982 roku koli bulo vidmineno derzhavnu monopoliyu na radiomovlennya Kozhen budnij den 42 miljoni lyudej sluhayut radio universalni kanali bilsh populyarni RTL Franciya Inter nizh stanciyi muzichnogo formatu radiostanciyi NRJ Nostalzhi Derzhavni kanali yak i ranishe zajmayut osoblive misce v radiomovlenni Franciyi Do derzhavnih radio Franciyi nalezhit p yat velikih stancij u tomu chisli Frans Inter pershij za obsyagom auditoriyi 5 35 mln sluhachiv u lipni 2009 roku RFI Francuzkij golos za kordonom zajmaye druge misce i Tretij svitovij kanal chiya auditoriya v afrikanskih krayinah ye tretim Soheib Bencheikh ConfPress RadioFrance Privatni kanali takozh zajmayut veliku chastinu radiorinku z istorichnih prichin bilshist z nih inozemni tomu sho zakon do 1982 roku zaboronyav privatni stanciyi deyaki z nih buli stvoreni tilki na inshij storoni kordonu krayini taki yak providni radiostanciyi RTL abo Radio Tele Lyuksemburg Koncentraciya ruhu takozh ye osoblivistyu cogo sektora v pershu chergu ce stosuyetsya pres magnata Alena Vajlya vlasnika holdingu NextRadioTV v yakij vhodyat radio kanali RMC dev yate misce za rivnem auditoriyi ale najbilsh aktivni v plani novih sluhachiv BFM ekonomichni novini ta inshi ZMI Telebachennya PAF abo francuzkij audiovizualnij pejzazh yak jogo nazivayut u Franciyi buv naprochud stabilnim protyagom ostannih 20 rokiv Ale vi duzhe zminivsya z 2005 roku za rahunok polipshennya tehnologiyi i novih pravil Z 1986 po 2000 rik bulo shist osnovnih uchasnikiv na comu poli dva privatnih operatori TF1 i M6 troh derzhavnih stancij Franciya 2 Franciya 3 i Arte Franciya 5 i odna zashifrovana merezha Canal i dvi suputnikovi anteni operatoriv Uspih TNT cifrovogo efirnogo TB ye osoblivoyu problemoyu dlya velikih kanaliv Napriklad TF1 providnij privatnij kanal mav stabilnu auditoriyu z 2005 roku Vin zaraz dalekij vid svoyeyi 30 procentnoyi chastki dominuvannya na rinku Dvanadcyat novih i duzhe dinamichnih kanaliv znahodyatsya u vilnomu dostupi z 2005 roku i v 2008 roci majzhe 80 vidsotkiv vlasnikiv TB vzhe buli glyadachami TNT Dva krashi mali kanali v sumi zajmayut 26 vidsotkiv auditoriyi TMC i V9 Mini regies TV mobiles miniveni francuzkih televizijnih ZMI She bilshi zmini v televizijnomu landshafti buli sprichineni rishennyam prezidenta Sarkozi zaboroniti progresivnu reklamu na gromadskih kanalah sho buli u skladi Francuzkogo televizijnogo holdingu Reklamni dohodi grupi sklali 830 mln yevro u 2007 roci 30 vidsotkiv svogo byudzhetu Pri comu ne bulo chitkoyi zamini dlya takih byudzhetnih vtrat Taki problemi telebachennya vidalis neznachnimi dlya koristuvachiv oskilki z 2010 roku Internet pochav vitisnyati telebachennya Platni kanali dostup do yakih mozhlivij cherez merezhu Internet stali populyarnishimi Hocha nayavni i deyaki problemi bagato paketiv kanaliv ta program porivnyano nenadijni ta neyakisni tomu povnogo zamishennya ne ochikuyetsya Gromadski telekanali Gromadske telebachennya predstavleno holdingom France Televisions yaka ye keruyuchoyu kompaniyeyu dlya France 2 France 3 France 5 France 4 Reseau Outre Mer 1re i France O movnikom Radio France radiostanciyi France Inter France Culture Mouv France Musique France Bleu FIP i France Info movnikom France Medias Monde telekanali France 24 France 24 English France 24 Arabic mizhnarodnoyi radiosluzhboyu RFI movnikom TV5 Monde odnojmennij telekanal Komercijni telekanali Pershij u Franciyi bezkoshtovnij komercijnij kanal La Cinq buv zapushenij 20 lyutogo 1986 roku 1 bereznya 1987 roku buv zapushenij kanal M6 v tomu zh roci buv privatizovanijTF1 12 kvitnya 1992 roku buv zakritij La Cinq a jogo chastota nacionalizovana 31 bereznya 2005 roku buli zapusheni kanali Direct 8 W9 NT1 NRJ 12 svij cifrovij efirnij dubl zapustiv kabelno suputnikovij kanal TMC protyagom togo zh roku buli zapusheni BFM TV efirnij cifrovij dul I Tele 16 kanal 2 TV Europe 17 kanal Gulli 18 kanal 12 grudnya 2012 roku buli zapusheni kanali HD1 efirnij cifrovij dubl kanalu l equipe 21 6ter Numero 23 RMC Decouverte Cherie 25 Informacijni agenstvaNarazi v krayini zalishilos lishe odne velike informacijne agenstvo IA Gamma zayavilo pro baknkrotstvo pid chas svitovoyi finansovoyi krizi 2009 roku Frans Press Agentstvo Frans Press fr Agence France Presse AFP ye privatnoyu organizaciyeyu z osoblivim statutom sho diye za komercijnimi pravilami Organisme prive a statut particulier fonctionnant selon les regles commerciales Ne maye akcioneriv Ocholyuyetsya radoyu direktoriv conseil d administration sho skladayetsya z 16 chleniv 8 z yakih ye direktoramiprovidnih gazet 2 obirayetsya spivrobitnikami 2 predstavlyayut francuzke radio i telebachennya 1 prem yer ministrom 1 ministrom finansiv 1 ministrom zakordonnih sprav i generalnim direktorom president directeur general sho obirayetsya samoyu radoyu direktoriv Shtab kvartira AFP roztashovanij v Parizhi Ye odnim z najbilshih u sviti Maye mizhnarodni viddilennya u Vashingtoni Gonkongu Nikosiyi i Montevideo a takozh byuro v 110 krayinah Novini agentstva dostupni francuzkoyu anglijskoyu arabskoyu ispanskoyu nimeckoyu i portugalskoyu movami Poshiryuye informaciyu v 150 krayinah Chlen Yevropejskogo alyansu agentstv druku U svoyij mizhnarodnij praktici agentstvo Frans Pres shiroko zastosovuye koncepciyu frankofoniyi V danomu aspekti diyalnist AFP prodovzhuye movnu politiku Franciyi u sviti Diyalnist AFP poza frankofonnogo prostoru stavit pered nim ryad zavdan pov yazanih z rozvitkom vlasnih regionalnih struktur vipuskayuchi informaciyu movoyu de roztashovane byuro AFP Taka diyalnist neobhidna dlya znyattya movnogo bar yeru v nefrankomovnih krayinah